ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.09.18 18:13
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.

За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,

С М
2025.09.18 12:14
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди

Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить

Ольга Олеандра
2025.09.18 11:46
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.

Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо

Юрій Гундарєв
2025.09.18 09:21
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА Отже, мені виповнилося 70 років! З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч

Віктор Кучерук
2025.09.18 07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.

Тетяна Левицька
2025.09.18 01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна, 
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.

Борис Костиря
2025.09.17 22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,

Галина Кучеренко
2025.09.17 18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь  свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час

С М
2025.09.17 18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото

Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с

Віктор Кучерук
2025.09.17 17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота

Юрій Лазірко
2025.09.17 16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.

Володимир Бойко
2025.09.17 11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.

Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.

Юрій Гундарєв
2025.09.17 08:56
вересня - День народження видатного українського письменника

Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…

Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.

М Менянин
2025.09.17 02:36
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.

Ярослав Чорногуз
2025.09.17 00:22
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.

Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,

Федір Паламар
2025.09.16 23:55
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.

Я унижен – спору нет!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Небесні мальви

до картини Нелі Пінчук-Улянич

Образ твору Холодно, страшно, сiро,
Де нам знайти рятунок.
Небо збожеволІло –
Смертi несе цiлунок.

Господи, чи ти бачиш,
Як ми зiбрались разом,
Як закриваєм, впавши,
Тiлом своїм проказу?

Там, де душа відійде,
Вплавившись у каміння,
Спалахом ясним зійде
Пам'ять людська нетлiнна.

Прийдемо ми додому,
Станемо бiля брами –
Цвiт на стеблі важкому –
Чи упiзнаєш, мамо?

Квітами - на сорочці,
Поясом - коло стану,
Поглядом - просто в очі
Рiдних своїх коханих...

Свiт розколовсь надвоє,
Темрява землю вкрила.
Вистояти в двобої,
Господи, дай нам сили!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-05 15:53:28
Переглядів сторінки твору 5217
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.648 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Війна
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-05 16:42:28 ]
Ех, Ларисо! Якби ще образ твору (ота картина) у правому куточку, то се, певно, запалило уяву читача ще більше… :) Втім для мене Ваш вірш і так підтвержує відому тезу про примат візуального над вербальним. Бо в рядках відчувається згусток енергії, що зачіпає. Сподобалося! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-05 17:50:47 ]
Ех, Василю)), якби та Лариса не була таким лопухом, то якось би втулила фото картини, а поки червоні буковки уверху чемно посилають мене на переформатування. Як розберусь, то прикріплю обов'язково. А поки хочу розказати, що з цією художницею ми зробили вже кілька вишито-мальованих картин. Спочатку обговорюємо сюжет, тоді я вишиваю деякі фрагменти і відсилаю Нелі в Іспанію, де вона домальовує картину. Вірші інколи народжуться наперед, інколи в процесі вишивання. А ось ці рядки прийшли вже після того, як я побачила картину. Вишивала її Неліна подруга, вона живе зараз в США (ми всі з одного села, але доля порозкидала по світу, аж тепер біда згуртувала). Були вишиті дивні мальви - гладдю - і Неля не знала, що ще можна зробити з тим готовим фактично твором і створила навколо квітів фон. А я побачила вибух червоно-рожевий посеред сірого бетону, як кров, що розлітається бризками, провела уявну лінію до хати рідної, куди долетить та кров і де проросте вона тими квітами. Дякую, що відчули мій біль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-05 18:54:40 ]
а чого це в мальви тонке стебло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-06 17:53:47 ]
Як виставляла, то тихенько так сподівалась, що "батько" не оглянеться і не побачить те слово мілковиоране, але добре, що є кому тицьнути носом. Буду думати, як виправляти. Люблю цю річ і хочу, щоб вона була хорошою. Дякую, Андрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-07 10:11:57 ]
Ларисо, я не те, щоб навмисне. Просто воно мені зразу у вічі кидається така невідповідність, та змінити не аж так складно (шкода, що ламкому не підходить з тої ж причини, а так слово красиве)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-07 12:58:14 ]
Мусите пробачите мене за неспішність, це просто брак часу. Просяться наче "стрункому", "важкому", але варто ще подумати. А відносно "навмисне", то рада була би цьому незмірно, але час людський ціную, тому радію і так, що Ви заглядаєте на мою сторінку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-07 15:13:54 ]
навмисне - це в сенсі не вишукую, а просто бачу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-07 15:16:47 ]
важкому - угу, щось таке. хіба б ще просто - такому, з алюзіями читача, але менше з тим


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-04-06 23:03:38 ]
Небо немов здуріло,
Чи - очманіло,
Чи - оскаженіло.
І не потрібний буде такий неправильний наголос.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-07 12:49:24 ]
Згодна відносно наголосу. Із запропонованих Вами варіантів по задуманій мною суті підходить тільки один "немов здуріло", але він не смакує мені по звучанню. Буду шукати обов'язково, бо таки не хочу, щоб люди запам'ятовували неправильні наголоси. Вдячна Вам за вдумливий відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-07 15:18:19 ]
+1000500, збожеволіло має цікавівші конотації


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-07 15:36:17 ]
крім того, збожеволІло - гарний розмовний варіант, зрештою, не знаю жодного українофона, який би сказав збожевОліло всерйоз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-07 13:14:55 ]
Шкода так змінювати те "збожеволІло", бо воно мені ще й асоціюється із "божеволанням", бо роздирається небо від того, що його гвалтують градами і воно змушене сипати ті страшні цілункі на землю. Як слушно сказав якось Андрій Мирохович - то є трагедією, коли дві правди стикаються. В даному випадку моє внутрішнє відчуття потреби конкретного слова по суті і мої ж принципи дотримання правильних наголосів. Але істина в одному - у моєму невмінню поєднати суть і форму, як це, граючись, роблять майстри. Вихід один - читати людей і вчитись у них.