ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.09 21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі

Ольга Садкова
2026.09.09 19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:

Кока Черкаський
2026.09.09 14:59
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???

Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?

Тетяна Левицька
2026.09.09 13:21
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз

Ірина Вовк
2026.09.09 12:53
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»

(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)

«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,

Борис Костиря
2026.09.09 12:31
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.

Вячеслав Руденко
2026.09.09 12:01
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.

Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи

Мирон Шагало
2026.09.09 08:50
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.

Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають

Віктор Кучерук
2026.09.09 06:08
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.

Артур Курдіновський
2026.09.09 01:17
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.

Володимир Бойко
2026.09.09 00:44
Пілігрими із Хайфи до Умані
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.

Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,

С М
2026.09.08 21:50
Усе, що ухопиш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш

хома дідим
2026.09.08 20:53
сни все не йдуть
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше

Охмуд Песецький
2026.09.08 20:44
Незвичний біль душевної знесили
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
А вижити його – слабкі посили,
Як і десятки порухів і спроб.

Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати

Віктор Насипаний
2026.09.08 19:47
А пам’ять, як стара в селі криниця,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.

Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,

Світлана Пирогова
2026.09.08 18:17
Київ поринув у дронову січ :
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.

Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Небесні мальви

до картини Нелі Пінчук-Улянич

Образ твору Холодно, страшно, сiро,
Де нам знайти рятунок.
Небо збожеволІло –
Смертi несе цiлунок.

Господи, чи ти бачиш,
Як ми зiбрались разом,
Як закриваєм, впавши,
Тiлом своїм проказу?

Там, де душа відійде,
Вплавившись у каміння,
Спалахом ясним зійде
Пам'ять людська нетлiнна.

Прийдемо ми додому,
Станемо бiля брами –
Цвiт на стеблі важкому –
Чи упiзнаєш, мамо?

Квітами - на сорочці,
Поясом - коло стану,
Поглядом - просто в очі
Рiдних своїх коханих...

Свiт розколовсь надвоє,
Темрява землю вкрила.
Вистояти в двобої,
Господи, дай нам сили!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-05 15:53:28
Переглядів сторінки твору 5781
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.648 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Війна
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-05 16:42:28 ]
Ех, Ларисо! Якби ще образ твору (ота картина) у правому куточку, то се, певно, запалило уяву читача ще більше… :) Втім для мене Ваш вірш і так підтвержує відому тезу про примат візуального над вербальним. Бо в рядках відчувається згусток енергії, що зачіпає. Сподобалося! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-05 17:50:47 ]
Ех, Василю)), якби та Лариса не була таким лопухом, то якось би втулила фото картини, а поки червоні буковки уверху чемно посилають мене на переформатування. Як розберусь, то прикріплю обов'язково. А поки хочу розказати, що з цією художницею ми зробили вже кілька вишито-мальованих картин. Спочатку обговорюємо сюжет, тоді я вишиваю деякі фрагменти і відсилаю Нелі в Іспанію, де вона домальовує картину. Вірші інколи народжуться наперед, інколи в процесі вишивання. А ось ці рядки прийшли вже після того, як я побачила картину. Вишивала її Неліна подруга, вона живе зараз в США (ми всі з одного села, але доля порозкидала по світу, аж тепер біда згуртувала). Були вишиті дивні мальви - гладдю - і Неля не знала, що ще можна зробити з тим готовим фактично твором і створила навколо квітів фон. А я побачила вибух червоно-рожевий посеред сірого бетону, як кров, що розлітається бризками, провела уявну лінію до хати рідної, куди долетить та кров і де проросте вона тими квітами. Дякую, що відчули мій біль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-05 18:54:40 ]
а чого це в мальви тонке стебло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-06 17:53:47 ]
Як виставляла, то тихенько так сподівалась, що "батько" не оглянеться і не побачить те слово мілковиоране, але добре, що є кому тицьнути носом. Буду думати, як виправляти. Люблю цю річ і хочу, щоб вона була хорошою. Дякую, Андрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-07 10:11:57 ]
Ларисо, я не те, щоб навмисне. Просто воно мені зразу у вічі кидається така невідповідність, та змінити не аж так складно (шкода, що ламкому не підходить з тої ж причини, а так слово красиве)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-07 12:58:14 ]
Мусите пробачите мене за неспішність, це просто брак часу. Просяться наче "стрункому", "важкому", але варто ще подумати. А відносно "навмисне", то рада була би цьому незмірно, але час людський ціную, тому радію і так, що Ви заглядаєте на мою сторінку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-07 15:13:54 ]
навмисне - це в сенсі не вишукую, а просто бачу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-07 15:16:47 ]
важкому - угу, щось таке. хіба б ще просто - такому, з алюзіями читача, але менше з тим


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./М.К.) [ 2016-04-06 23:03:38 ]
Небо немов здуріло,
Чи - очманіло,
Чи - оскаженіло.
І не потрібний буде такий неправильний наголос.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-07 12:49:24 ]
Згодна відносно наголосу. Із запропонованих Вами варіантів по задуманій мною суті підходить тільки один "немов здуріло", але він не смакує мені по звучанню. Буду шукати обов'язково, бо таки не хочу, щоб люди запам'ятовували неправильні наголоси. Вдячна Вам за вдумливий відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-07 15:18:19 ]
+1000500, збожеволіло має цікавівші конотації


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-07 15:36:17 ]
крім того, збожеволІло - гарний розмовний варіант, зрештою, не знаю жодного українофона, який би сказав збожевОліло всерйоз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-07 13:14:55 ]
Шкода так змінювати те "збожеволІло", бо воно мені ще й асоціюється із "божеволанням", бо роздирається небо від того, що його гвалтують градами і воно змушене сипати ті страшні цілункі на землю. Як слушно сказав якось Андрій Мирохович - то є трагедією, коли дві правди стикаються. В даному випадку моє внутрішнє відчуття потреби конкретного слова по суті і мої ж принципи дотримання правильних наголосів. Але істина в одному - у моєму невмінню поєднати суть і форму, як це, граючись, роблять майстри. Вихід один - читати людей і вчитись у них.