ни звука больше с этого момента
здесь никого вокруг лишь полдень яркий
и падают сомлевшие от лета
вороны на троллейбусные штанги

блуждает пыль в трущобах из асфальта
от солнцепека почернели люди
на остановке даром что центральной
как ты не жди – попутчика не будет

как-будто кто-то все понять не может
кому сейчас совсем не до амбиций
и набивает по одной на кожу
тебе короткий список всех провинций

и та которой путь твой завершится
в которой нет ни одного фонтана
когда-нибудь догонит все столицы
но домом - как хотелось бы – не станет

Наталя Пасічник

а з цього місця більше ані звуку
бо полудень і навкруги нікого
і падають від спеки сонні круки
тролейбусам у вікна і на роги

блукає пил поміж асфальтних нетрів
і чорними стають на сонці люди
та на старій зупинці десь у центрі
чекай чи ні – попутника не буде

неначе хтось узяв і не повірив
що ти налита втомою по вінця
і по одній набив тобі на шкіру
короткий список всіх твоїх провінцій

і та якою подорож скінчиться -
в якій немає жодного фонтану
колись наздожене усі столиці
та домом – як хотілося – не стане