ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 ЯВА ( незвітреними слідами )
Задиркувате місто хлюпає неонами,
реве висотками - каліче плівку неба,
вибізнесовується ендрями ворголами,
росте, мадоннами видупується голими
і доларує на крові підняті греблі.

і так стоїш отут - на протязі неспинному,
у павутинку духу ловиш сни і спохлип
і як земля двигоче давніми коріннями,
як із туману випливають Кічі й Чумені
одне до одного - у річці ночі змоклі.

У нього - пасма вороновані - аж полохко
і три кондори в серці вигніздили волю.
У неї - руки, як ліани - проти мороку
як індіянська пісня, як магічні сколихи...
і так пливуть Вони велично - так поволі,

летять, звиваються - незбуто-незустрічними,
ідуть крізь мене - недолюблено-тривожні
аяхуасковими стеблами магічними.
Oповивають повні голубими стрічками
i так у душу... так у совість - так не можна!

У цьому місті, де висотки в хмари ріжуться,
химерні будні запливають чорним лоєм -
отак стоїш отут зі сажею на вилицях,
і у потилицю потаймир дме і піниться...
Вони цілуються у мене за спиною.






Кічі - чол. індіянське ім"я - хоробрий
Чумені - жін. індіянське ім"я - роса


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-20 20:59:57
Переглядів сторінки твору 4864
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 03:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-20 22:15:16 ]
Оце "задиркувате мсто", як у знаменитому фільмі "Кояаніскаці", що з індіанської мови означає - "життя, що втратило рівновагу"... Шукаєш і знаходиш(!) сліди, Роксоляно, на тій стражденній землі, политій кров'ю індіанців і пишеш зворушливі вірші. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 06:45:33 ]
дякую щиро за цей відгук. Слід знебулого - на зедмлях , де я зараз - надзвичайно виразний - варто лише прислухатися та пригледітися. Це болючий слід - переважно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-20 21:21:52 ]
перша строфа задала тон - чудовий тон


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-20 21:27:30 ]
ну то файно, бо важливо почати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-21 09:28:06 ]
ну так, для мене, приміром, дуже чужим є цей антураж -черокі, шаєни, сіу- всі ці гаявати якось залишились в віці 13 років, хоча як символ упосліджених господарів - ну, вже хрестоматійно. але мені близький воргол як символ чогось такого, консюмерисько-протестного, якщо можна так поєднати, щось як "я продам вам ваше ж лайно за подвійну ціну" -ну, він довів ідею авторства до абсурдно величної ницости, щось - ти автор і артист, якщо тебе показали по тіві. ну, люблю я коли в тексті воргол, однослово. і мадонни - видуплюються - чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-10-02 20:56:15 ]
Ну, ворголи, мадонни — то таки присмачили Гамериці будніння — не сперечаюся, та, можу запевнити тебе, що давні «програми» того «ленду» не зникли аж ніяк. Ну не зникли і все: діють з позасвітів і збуваються. Я би не недооцінювала те що могуть, яка задрімала...все, що заснуло, має шанс пробудитися. Дяка за розмисли :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2016-04-20 22:48:29 ]
Я у Ваших віршах, Роксолано, як у іношому вимірі...
Блукаю...вулицями Ваших Рядків...
Фантастично, неймовірно гарно! Дякую...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 07:11:19 ]
це я ВАм дякую, що блукаєте і маєте бажання на це, що знаходите час :) рада Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 05:14:54 ]
Магія словотворення і образності... Я задумався: якби хтось спробував перекласти таку поезію іншою мовою - навряд чи зміг би, а якщо так, то читач навряд чи відчув би заворожуючу неповторність тексту оригіналу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 07:15:21 ]
якщо мені вдалося щось витвроити - словозлетне таке :), - то не без допомоги ПМ -кого гурту - тут багацько почерпнула для себе , як початковоі поетки. А щодо перекладів :) - це певне той випадок, коли читач іншомовний - має забажати вивчити українську. Дякую, Мирославе, що не оминаєте мого!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 07:08:34 ]
Зображенння до вірша:

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=837381583055548&set=a.215334585260254.47306.100003511413430&type=3&theater


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 15:15:46 ]
Більшість творів сприймаю звучанням одного інструменту. У кого скрипка домінує у віршах, ще в когось баян, хтось ударними інструментами користується вміло, а хтось трембітою серця торкається. Ваші ж твори, Роксолано, звучать в мені оркестром. Маю враження, що Ви стоїте над словами і, диригентською паличкою доторкнувшись до слова, вибираєте з нього звучання, потрібне Вам (нам) в дану хвилину. Дивуюсь Вашому вмінню і аплодую йому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-09-14 06:37:58 ]
Щиро дякую, ЛАрисонько. Ви знайшли стільки добрих слів для цього скромного віршика - навіть не знаю...просто:Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-04-21 23:47:22 ]
наче побувала там, між хмародерами, і побачила і відчула все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-09-14 06:34:17 ]
Рада цьому, Галинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 23:51:50 ]
Образи переконливі й оригінальні, ненав'язливі зовсім. Читаєш - і думаєш: це так, і я про те думав, але втілити чомусь не зміг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-09-14 06:36:41 ]
Дяка, Вікторе.
ця тема вартує, аби бути розкритою вповні - гадаю Вам вдасться ще краще.