
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.12
22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
2025.10.12
19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
2025.10.12
19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
2025.10.12
14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
2025.10.12
12:11
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
2025.10.11
22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
2025.10.11
22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
2025.10.11
20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
2025.10.11
17:55
Першу людину створив Бог,
і цією людиною була жінка,
яка природно, можливо від Бога,
народила сина ( ребро Адама тут ні до чого).
Згодом поміж батьком і сином
виникла суперечка.
Син став анти Богом,
тобто Сатаною.
Між ними і досі іде війна.
2025.10.11
15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
2025.10.11
14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться
2025.10.11
14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…
2025.10.11
12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.
2025.10.11
00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
2025.10.10
21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
2025.10.10
19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ігор Шоха (1947) /
Поеми
Жахлива казка
Все розпочинається із того,
що не де-не-де, а десь-не-десь
до якогось крісла золотого
лізе царювати молодець.
Це така вам приказка, малята,
як оповідав дідусь Панас.
Ну а казку, діями багату,
хай овіє крилами Пегас.
Він уміє ночами літати
і іржати, поки ви малі,
що дур...ня́ – царевича чекати
поки будуть люди бідувати
там, де є ще голі королі.
Де існує Чахлик Невмирущий,
і Яга, і інші упирі,
поки пощезають на зорі...
А у нашій бучі неминучій
з'являться аж три богатирі,
і підуть герої косяками,
наче перелітні журавлі,
поки їх чекають рідні мами
і не косять кулями, рядами,
снайпери сусідньої землі.
І тоді по щучому велінню
на своїй броньованій печі
виродок Ємеля в Україні
не поїде їсти калачі.
Ну а поки – так воно буває,
що царі і цісарі усі
водяться лише у тому краї,
де нема казкової Русі.
ІІ
Одного разу десь-не-десь,
у заповідному пралісі,
у краї дурнів і чудес
жили Базіліо й Аліса.
Кіт готувався за бугор
і їв батони із металу.
Аліса – радниця його
йому у цьому помагала.
Котяра пакував добро
в камази, яхти, вертольоти.
У Рашії політбюро
чекало звіту про роботу.
Тікав у Крим автопілотом
агент із номером зеро.
За ним услід, на перего́нки
капелою Азіров-Пшонка
Тікали інші упирі.
А є стакани й самогонка –
ось вам і три богатирі.
ІІІ
Та заєць куцому – не рівня.
І на горі о цій порі,
коли ще не співали півні,
зібрались інші батирі,
достойні лицарі сумління:
П'єро із казочки Перро,
Атлет у ролі Арлекіна,
і дерев’яний на добро
юрбі і люду Буратіно.
Всі володіли язиком
і «Енеїду» цитували,
а мову ще із молоком
у мами рідної всотали.
У революцію вони
були, як вої, на арені
і як у мами три сини
являлись інколи на сцені.
Один хотів три кулі в лоб –
найбільший у кар'єрі козир,
Атлет виходив у народ
або у мерію – галоп.
Ну а П'єро обрав бульдозер.
IV
А ще раніше десь-не-десь,
де все увінчується гімном,
сиділа в теремі Мальвіна
Стеріг її недремний пес,
не Артамон, а зла єхидна.
І мали пильний інтерес
порятувати цю невинну
Бувалий, П'яний і Балбес
у колісниці на машині.
Коли ще сонце не зійшло
і тихо кралась позолота,
у краї дурнів, як на зло,
кипіла брага і робота.
Бійці невидимого фронту,
поцупивши чужий візок,
таємно рушили в СІЗО.
А відтіля одним ескортом
її примчали на Майдан.
І тут би їй явитись чортом,
а їй би в руки ятаган.
А їй би... скочити на сцену
і рятувати рідний край.
Але останній самурай
не потрапляє на арену.
А як її тоді вітав
по телефону Буратіно:
Мальвіна! Люлі! О! Мальвіна!
А потім дулю показав.
Юрма тупа, лохи лукаві.
І що за кадрами? Бай-бай
і люлі-люлі, спочивай,
а ми – рятуємо державу.
V
І ми вершити почали!
Ділити владу і портфелі.
А у Криму уже пустеля,
а на Донбасі вже козли.
Зривають українські стяги?
А хто по ворогу стріляв?
Забули воїни присягу
і караульного Устав.
На армію немає часу.
Бо ми рятуємо себе.
Очолює державу Пастор,
а добиває УеСБе.
Нові очільники ...глаголять!
Вірменська лінія тонка.
Кота Базіліо не ловлять,
а нищать Білого Сашка.
Що білий це, таки, не чорний,
а на границі – решето,
уже не згадує ніхто.
Який то був би батальйонний
під Іловайськом у АТО!
Як воювали б добровольці,
якби Обама не за...яв.
І скільки не убили б хлопців,
якби ВеО відвагу мав.
Якби не генерали НАТО
давили на авторетет,
a помагали захищати
околиці своєї хати
і бойовий імунітет.
Але не бійтеся, малята,
що дяді творять навмання...
Зате у викуреній хаті
ми лікті можемо кусати,
молитись, каятись щодня...
........................
А казку треба доказати,
бо получається ...ня,
якщо не явлені герої
і зрадники у всій красі,
і не наказані ізгої
моєї милої Русі.
Вертаємо на три дороги,
куди не їхав дід Панас,
кудою, взявши в руки ноги,
летів із бази Карабас.
VІ
У тісноті, у суєті
і у юдолі – не до Музи.
Але зате умови ті,
і дорогі, і золоті
іще можливі у Союзі,
де накопичується зло,
аби вулканом-землетрусом
діряві голови знесло
кацапам, украм, білорусам.
А поки цього ще нема,
усе бере у руки старша
правонаступниця ярма
або простіше – наша Раша.
...........................
У лісі чорному, де замок
ховається і вшир, і вглиб,
ще є гриби на всякий штиб,
і є у Рашії порядок –
нараду партії поганок
проводить сатанинський гриб.
І це уже не десь у Кончі,
де є захований мільйон,
а поміж пнями дні і ночі
уже не скаче шапкозйом.
Це може навіть не у Заспі,
де є у хащі пні очкасті,
але найкріщий до сих пір
і пріпіршівий міхімір.
Вони усі такі їстівні...
Як паразити розвелись,
як п’яте колесо потрібні –
кацапомовні, агресивні,
хапають долари, а гривні
усе пакують на колись.
..............................
Десь... Але не десь, а у країні,
де злодії не чекають уз,
у екзилі, у па-де-союз –
де не взявся рятувати Русь
комітет спасіння України –
дауни у сьомому коліні:
Яня, Ізя, Оля і Гарбуз.
Імена нікому невідомі.
У Толстого… Але – ну його!
І вони, й у них не всі удома,
а коли хвилює це кого?
Гетьмани, як мовиться, готові.
Всі герої, наче на підбір.
Слугували українській мові
особливо Ізя – Міхімір.
Треба знати дійові особи.
Хоч не п’єса це, а казочки,
ярлики чіпляємо худобі,
імена дали їм козаки.
Яня – це Базіліо і Овоч,
даун – це окремий ідіот,
типу, як Азіров-поліглот,
Оля – це Алєйников, що поруч
із Азіром надихав народ.
А Гарбуз це Арбузов по-фєні,
Шаріков – Іудушка Царьов,
що за Новоро́сію готов
воювати, як великий Лєнін.
Лєнін – це по-нашому Іскряга.
Нині це Сімонін в галіфе,
а тому і Швондєр, і Міляга,
що іде на аутодафе.
Батя їх – це залізяка Фелікс,
ну а у народі – це мурло,
а літературно – large penis,
щоб йому приємніше було.
А Сосо – це їх великий тато,
(не попутай з Йосьою-співцем,
що уміє віршами стріляти
на дуелі з Яцьою-бійцем).
А П'єро і інші Буратіни,
пес Барбос, Бувалий і Балбес,
і гриби отруйні і їстивні –
все це наші бувші і партійні.
Словом, не обійдемося без
чуда-юда в нашій самостійній
боротьбі за дохлий інтерес.
Хай читають неуки і УКИ
дифірамби бестіям своїм,
поки школяру не до науки,
це уроки, як ламають буки
і по с..ці, і по спині. Всім.
VІІ
Інтерполу, – увага! Ідеться,
за продажну іуду кремля
і героя «Собачого серця».
За агента звичайно дається
купа євро – за пук москаля.
Це не Гепа, а може й не Допа –
емісари на повну губу,
що молились мамоні Європи,
а не молоту, і не серпу.
Не куми і не родичі Яні,
що пішли на воєнну тропу,
а всього лише двоє – за..ні
яничари великого Пу.
Це є Пєтя по імені Швондєр,
що за євро у Рашу пішов,
ну і Шаріков із Лугандона –
войовничий іуда Царьов.
Це доволі відомі злочинці.
Є і інші сучасні ординці –
професура сокири й ножа.
На Росії – ці урки відомі.
Їх би якось вернути додому
із нового екзил-гаража.
VІІІ
Не швидко казка мовиться тямущим,
зате ви перші знаєте про це –
в країні дурнів Чахлик Невмирущий
висиджує собі яйце-райце.
А наші? Наші п'ятаки збирають,
оскільки є іще Поля Чудес
у Липецьку, офшорії, у краї,
де Дуремари мають інтерес.
Немає поки іншої причини
лякати всіх, коли усе не так.
«Нетачкою» ми їздили щоднини,
і «кучмовозом» у лиху годину...
А нині що? Той самий автопарк
і зоопарк, але, таки, донині
у новоросів виросла дитина –
троєголовий вилупок Горинич
по імені непереможний ФАК.
Не обіцяє абревіатура,
що це хороший образ без образ.
У їхніх лапах лопає культура,
і наша економіка, і здуру
вони і Буратіні кажуть, – фас!
І наш П'єро у них на побігеньках,
і депутати у кишенях їх,
і нація, і Україна-ненька,
купована у родичів чужих.
Ото й Кощій висиджує ще яйця,
Баба́ Яга чекає на курчат.
А восени наш Буратіно-Яця
а може й інша яйцелоба паця
на Прєсні теж прийматиме парад.
Епілог
Герої наші – всіх років
напівживої України.
Тиранів списано в архів.
А я все думаю донині:
І як той Тлустий уцілів,
що із Піноккіо зробив
іще живого Буратіну?
2016
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Жахлива казка
За наявності кризи жанру 16+
поема-казка
ІВсе розпочинається із того,
що не де-не-де, а десь-не-десь
до якогось крісла золотого
лізе царювати молодець.
Це така вам приказка, малята,
як оповідав дідусь Панас.
Ну а казку, діями багату,
хай овіє крилами Пегас.
Він уміє ночами літати
і іржати, поки ви малі,
що дур...ня́ – царевича чекати
поки будуть люди бідувати
там, де є ще голі королі.
Де існує Чахлик Невмирущий,
і Яга, і інші упирі,
поки пощезають на зорі...
А у нашій бучі неминучій
з'являться аж три богатирі,
і підуть герої косяками,
наче перелітні журавлі,
поки їх чекають рідні мами
і не косять кулями, рядами,
снайпери сусідньої землі.
І тоді по щучому велінню
на своїй броньованій печі
виродок Ємеля в Україні
не поїде їсти калачі.
Ну а поки – так воно буває,
що царі і цісарі усі
водяться лише у тому краї,
де нема казкової Русі.
ІІ
Одного разу десь-не-десь,
у заповідному пралісі,
у краї дурнів і чудес
жили Базіліо й Аліса.
Кіт готувався за бугор
і їв батони із металу.
Аліса – радниця його
йому у цьому помагала.
Котяра пакував добро
в камази, яхти, вертольоти.
У Рашії політбюро
чекало звіту про роботу.
Тікав у Крим автопілотом
агент із номером зеро.
За ним услід, на перего́нки
капелою Азіров-Пшонка
Тікали інші упирі.
А є стакани й самогонка –
ось вам і три богатирі.
ІІІ
Та заєць куцому – не рівня.
І на горі о цій порі,
коли ще не співали півні,
зібрались інші батирі,
достойні лицарі сумління:
П'єро із казочки Перро,
Атлет у ролі Арлекіна,
і дерев’яний на добро
юрбі і люду Буратіно.
Всі володіли язиком
і «Енеїду» цитували,
а мову ще із молоком
у мами рідної всотали.
У революцію вони
були, як вої, на арені
і як у мами три сини
являлись інколи на сцені.
Один хотів три кулі в лоб –
найбільший у кар'єрі козир,
Атлет виходив у народ
або у мерію – галоп.
Ну а П'єро обрав бульдозер.
IV
А ще раніше десь-не-десь,
де все увінчується гімном,
сиділа в теремі Мальвіна
Стеріг її недремний пес,
не Артамон, а зла єхидна.
І мали пильний інтерес
порятувати цю невинну
Бувалий, П'яний і Балбес
у колісниці на машині.
Коли ще сонце не зійшло
і тихо кралась позолота,
у краї дурнів, як на зло,
кипіла брага і робота.
Бійці невидимого фронту,
поцупивши чужий візок,
таємно рушили в СІЗО.
А відтіля одним ескортом
її примчали на Майдан.
І тут би їй явитись чортом,
а їй би в руки ятаган.
А їй би... скочити на сцену
і рятувати рідний край.
Але останній самурай
не потрапляє на арену.
А як її тоді вітав
по телефону Буратіно:
Мальвіна! Люлі! О! Мальвіна!
А потім дулю показав.
Юрма тупа, лохи лукаві.
І що за кадрами? Бай-бай
і люлі-люлі, спочивай,
а ми – рятуємо державу.
V
І ми вершити почали!
Ділити владу і портфелі.
А у Криму уже пустеля,
а на Донбасі вже козли.
Зривають українські стяги?
А хто по ворогу стріляв?
Забули воїни присягу
і караульного Устав.
На армію немає часу.
Бо ми рятуємо себе.
Очолює державу Пастор,
а добиває УеСБе.
Нові очільники ...глаголять!
Вірменська лінія тонка.
Кота Базіліо не ловлять,
а нищать Білого Сашка.
Що білий це, таки, не чорний,
а на границі – решето,
уже не згадує ніхто.
Який то був би батальйонний
під Іловайськом у АТО!
Як воювали б добровольці,
якби Обама не за...яв.
І скільки не убили б хлопців,
якби ВеО відвагу мав.
Якби не генерали НАТО
давили на авторетет,
a помагали захищати
околиці своєї хати
і бойовий імунітет.
Але не бійтеся, малята,
що дяді творять навмання...
Зате у викуреній хаті
ми лікті можемо кусати,
молитись, каятись щодня...
........................
А казку треба доказати,
бо получається ...ня,
якщо не явлені герої
і зрадники у всій красі,
і не наказані ізгої
моєї милої Русі.
Вертаємо на три дороги,
куди не їхав дід Панас,
кудою, взявши в руки ноги,
летів із бази Карабас.
VІ
У тісноті, у суєті
і у юдолі – не до Музи.
Але зате умови ті,
і дорогі, і золоті
іще можливі у Союзі,
де накопичується зло,
аби вулканом-землетрусом
діряві голови знесло
кацапам, украм, білорусам.
А поки цього ще нема,
усе бере у руки старша
правонаступниця ярма
або простіше – наша Раша.
...........................
У лісі чорному, де замок
ховається і вшир, і вглиб,
ще є гриби на всякий штиб,
і є у Рашії порядок –
нараду партії поганок
проводить сатанинський гриб.
І це уже не десь у Кончі,
де є захований мільйон,
а поміж пнями дні і ночі
уже не скаче шапкозйом.
Це може навіть не у Заспі,
де є у хащі пні очкасті,
але найкріщий до сих пір
і пріпіршівий міхімір.
Вони усі такі їстівні...
Як паразити розвелись,
як п’яте колесо потрібні –
кацапомовні, агресивні,
хапають долари, а гривні
усе пакують на колись.
..............................
Десь... Але не десь, а у країні,
де злодії не чекають уз,
у екзилі, у па-де-союз –
де не взявся рятувати Русь
комітет спасіння України –
дауни у сьомому коліні:
Яня, Ізя, Оля і Гарбуз.
Імена нікому невідомі.
У Толстого… Але – ну його!
І вони, й у них не всі удома,
а коли хвилює це кого?
Гетьмани, як мовиться, готові.
Всі герої, наче на підбір.
Слугували українській мові
особливо Ізя – Міхімір.
Треба знати дійові особи.
Хоч не п’єса це, а казочки,
ярлики чіпляємо худобі,
імена дали їм козаки.
Яня – це Базіліо і Овоч,
даун – це окремий ідіот,
типу, як Азіров-поліглот,
Оля – це Алєйников, що поруч
із Азіром надихав народ.
А Гарбуз це Арбузов по-фєні,
Шаріков – Іудушка Царьов,
що за Новоро́сію готов
воювати, як великий Лєнін.
Лєнін – це по-нашому Іскряга.
Нині це Сімонін в галіфе,
а тому і Швондєр, і Міляга,
що іде на аутодафе.
Батя їх – це залізяка Фелікс,
ну а у народі – це мурло,
а літературно – large penis,
щоб йому приємніше було.
А Сосо – це їх великий тато,
(не попутай з Йосьою-співцем,
що уміє віршами стріляти
на дуелі з Яцьою-бійцем).
А П'єро і інші Буратіни,
пес Барбос, Бувалий і Балбес,
і гриби отруйні і їстивні –
все це наші бувші і партійні.
Словом, не обійдемося без
чуда-юда в нашій самостійній
боротьбі за дохлий інтерес.
Хай читають неуки і УКИ
дифірамби бестіям своїм,
поки школяру не до науки,
це уроки, як ламають буки
і по с..ці, і по спині. Всім.
VІІ
Інтерполу, – увага! Ідеться,
за продажну іуду кремля
і героя «Собачого серця».
За агента звичайно дається
купа євро – за пук москаля.
Це не Гепа, а може й не Допа –
емісари на повну губу,
що молились мамоні Європи,
а не молоту, і не серпу.
Не куми і не родичі Яні,
що пішли на воєнну тропу,
а всього лише двоє – за..ні
яничари великого Пу.
Це є Пєтя по імені Швондєр,
що за євро у Рашу пішов,
ну і Шаріков із Лугандона –
войовничий іуда Царьов.
Це доволі відомі злочинці.
Є і інші сучасні ординці –
професура сокири й ножа.
На Росії – ці урки відомі.
Їх би якось вернути додому
із нового екзил-гаража.
VІІІ
Не швидко казка мовиться тямущим,
зате ви перші знаєте про це –
в країні дурнів Чахлик Невмирущий
висиджує собі яйце-райце.
А наші? Наші п'ятаки збирають,
оскільки є іще Поля Чудес
у Липецьку, офшорії, у краї,
де Дуремари мають інтерес.
Немає поки іншої причини
лякати всіх, коли усе не так.
«Нетачкою» ми їздили щоднини,
і «кучмовозом» у лиху годину...
А нині що? Той самий автопарк
і зоопарк, але, таки, донині
у новоросів виросла дитина –
троєголовий вилупок Горинич
по імені непереможний ФАК.
Не обіцяє абревіатура,
що це хороший образ без образ.
У їхніх лапах лопає культура,
і наша економіка, і здуру
вони і Буратіні кажуть, – фас!
І наш П'єро у них на побігеньках,
і депутати у кишенях їх,
і нація, і Україна-ненька,
купована у родичів чужих.
Ото й Кощій висиджує ще яйця,
Баба́ Яга чекає на курчат.
А восени наш Буратіно-Яця
а може й інша яйцелоба паця
на Прєсні теж прийматиме парад.
Епілог
Герої наші – всіх років
напівживої України.
Тиранів списано в архів.
А я все думаю донині:
І як той Тлустий уцілів,
що із Піноккіо зробив
іще живого Буратіну?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію