ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.10.02
23:00
Ця історія трапилась зі мною, коли я на прохання князя Мстислава Ярославича (що було висловлене навіюванням, телепатично) жив у чудських землях, у місті з такою ж чудською назвою як і річка Андога, що належало тоді удільному князівству Андогському. Я тоді
2024.10.02
22:37
грицька ті випадки дратують
коли і в низці сновидінь
почує він жіночий шепіт
надінь
2024
коли і в низці сновидінь
почує він жіночий шепіт
надінь
2024
2024.10.02
17:58
Скажи, рідненький, як тобі живеться
у затишному зорянім раю?
Мені ж ніяк не відірвать від серця
того, кого без пам'яті люблю.
Вже третя осінь, за вікном ридає,
перецвітають квіти чарівні,
сніг білими кульбабами над плаєм
у затишному зорянім раю?
Мені ж ніяк не відірвать від серця
того, кого без пам'яті люблю.
Вже третя осінь, за вікном ридає,
перецвітають квіти чарівні,
сніг білими кульбабами над плаєм
2024.10.02
15:50
Я розкидаю каміння, а ти збираєш,
Кажеш, що то діаманти в моїй душі.
Що ти, коханий, у темряві цій шукаєш?
Просто, ти сонечком сяєш, воно й блищить...
Кажеш, що то діаманти в моїй душі.
Що ти, коханий, у темряві цій шукаєш?
Просто, ти сонечком сяєш, воно й блищить...
2024.10.02
13:37
Двадцять літ зі сходу на захід, з півночі на південь ходив імператор Діоклетіан, усмиряючи різномовних бунтівників. Час його названо «поверненням золотого століття».
Заглянув імператор на якусь часину в Рим. І не сподобалось йому тут жити, а закортіло на
2024.10.02
11:59
Я був би у марах
собою-собою,
з’явив би даремні слова,
а зараз
у цих залогічних спробах
не те я – не те сказав.
Ці рими націлені Римом
собою-собою,
з’явив би даремні слова,
а зараз
у цих залогічних спробах
не те я – не те сказав.
Ці рими націлені Римом
2024.10.02
11:25
Шістнадцять голубів знялися в небо.
Ще не до зір. Ще пурхають довкіл.
Бо кожному із них додому треба,
Зробити там останні сорок кіл.
Пір'їна біла у долоню ляже.
Вже рідне серце не переболить.
Коли ж тобі таки воздасться, враже?
Ще не до зір. Ще пурхають довкіл.
Бо кожному із них додому треба,
Зробити там останні сорок кіл.
Пір'їна біла у долоню ляже.
Вже рідне серце не переболить.
Коли ж тобі таки воздасться, враже?
2024.10.02
09:20
Причепуритись треба буде… причепурусь
А що такого, мені то не звикати?!
Ніякої інтриги… запарений кун-кус
І будемо на неї з ним чекати…
Борідку вже дорослу, посивівши, підстриг…
Одекалоном освіжив і хату, і,
Нагадую: я проти всілякостей інтриг
А що такого, мені то не звикати?!
Ніякої інтриги… запарений кун-кус
І будемо на неї з ним чекати…
Борідку вже дорослу, посивівши, підстриг…
Одекалоном освіжив і хату, і,
Нагадую: я проти всілякостей інтриг
2024.10.02
06:14
Розчинилося у мжичці
Сонця лагідне тепло, -
Вкрили крапельки травичку,
Як холодний піт чоло.
Заіскрились, забриніли
І зарухались навкруг, -
Не утримавшись на схилах, -
Податись мерщій на луг.
Сонця лагідне тепло, -
Вкрили крапельки травичку,
Як холодний піт чоло.
Заіскрились, забриніли
І зарухались навкруг, -
Не утримавшись на схилах, -
Податись мерщій на луг.
2024.10.02
05:51
Час від часу зітхаю (з полегшенням наче),
що у землю впаде проросте чи згниє.
Хто заплатить борги, як удови заплачуть?
Хто дитятко утішить чиєсь чи своє?
Чи промовить убивця: «Возьмі, вот, канфєтку»? –
він три шкіри здере поки тільце живе,
не тобі в
що у землю впаде проросте чи згниє.
Хто заплатить борги, як удови заплачуть?
Хто дитятко утішить чиєсь чи своє?
Чи промовить убивця: «Возьмі, вот, канфєтку»? –
він три шкіри здере поки тільце живе,
не тобі в
2024.10.01
23:08
Хамфрі Боґарт вантажиться на вінтажній линві—фрау Мюллер на підхваті. Балаганчик врубає трофейні софіти. Нотково істеричний дряпаний вокал якоїсь леді. На линві склизько. Зівсібіч прибуває відвідувач
Бажаючі вхопити вишеньку на торті. Фероньєтка без фе
2024.10.01
19:35
Цей тиждень — ні, в наступний тиждень
Нам доведеться відповзти
І від покупок, і від гривень…
О миле серденько, прости…
Щось переплутав, недобачив
І спотикавсь було об щось…
Я ж переймавсь тобою наче?
А відповзти таки прийшлось…
Нам доведеться відповзти
І від покупок, і від гривень…
О миле серденько, прости…
Щось переплутав, недобачив
І спотикавсь було об щось…
Я ж переймавсь тобою наче?
А відповзти таки прийшлось…
2024.10.01
12:46
Занапастили... Гріх навколо.
Згоріло поле, зчорніло поле.
Війни несамовите соло.
Горланить гучно вороже воло.
Хати-примари, вишень зойки.
Димиться темінь, суцільна темінь.
Хрипить самотня в смугах сойка.
Згоріло поле, зчорніло поле.
Війни несамовите соло.
Горланить гучно вороже воло.
Хати-примари, вишень зойки.
Димиться темінь, суцільна темінь.
Хрипить самотня в смугах сойка.
2024.10.01
11:31
і телефонна і душевна
та пісня в церкві й хорова
аж тепло регенту від неї
співа'
2024
та пісня в церкві й хорова
аж тепло регенту від неї
співа'
2024
2024.10.01
11:25
Антитеза на вірш Анатолій Матвійчука
Осінь гріє теплом,
Це закінчиться скоро.
Дотик інших часів
Студить душу мою.
На тоненькім містку
Поміж Завтра й Учора.
Осінь гріє теплом,
Це закінчиться скоро.
Дотик інших часів
Студить душу мою.
На тоненькім містку
Поміж Завтра й Учора.
2024.10.01
08:40
Прівєтік! Здрастє! Как дєлішкі?
Папіл лі водочкі с утра?
Сєгодня сабантуй у Мішкі,
Пайдьом, хлєбньом, уже пора.
У вишиванках півстолиці
Жує непотріб у ротах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Папіл лі водочкі с утра?
Сєгодня сабантуй у Мішкі,
Пайдьом, хлєбньом, уже пора.
У вишиванках півстолиці
Жує непотріб у ротах.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.09.28
2024.09.25
2024.09.16
2024.08.20
2024.08.17
2024.08.04
2024.07.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Марічка Казновіцька /
Вірші
Липа
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Липа
Сумує липа за вікном
І час летить так безупинно.
Гілля віщує новий сон,
Співає пісню дивну, дивну.
Світанок швидко промайне
І вечір перші зорі кине;
Ось ніч до липи припливе,
До неї місяцем прилине.
Неспиться липі у ночі
І листя срібне відбиває
Ті поцілунки неземні,
Що в ночі місяць посилає.
Ось зацвіте, буває липа;
В танку із літом закружля.
Ревниво місяць зорі сипе
У коси липі їх впліта.
Кружля чарівна наречена
З задухи літа вирина.
Духм`яно пахнуть її квіти,
І срібним блиском сміх луна.
Як мить мина, минає літо;
Піде в блакить, шалену даль.
І осінь прийде пожовтіти;
Вбереться липа в злота шаль.
Так грає легко вітер в листі,
Один за одним обрива.
Стоїть сама, одна без лиску,
До сну готується вона.
Прикриє білим покривалом
Гілля оголене своє.
Із ніжним інеєм, так вдало,
До неї сноведіння йде.
Стоїть самотня, в сні яскравім;
У шовку білім, у снігах.
І місяць спогляда незванний
За тонким станом у шовках.
Зійдуть сніга, зас`яє сонце,
Мов мавка в зелені п`янка.
Полине пісня у віконце,
То шелест липи з-за вікна.
День незакінчується швидко,
А ніч коротка, нетривка.
Все сипле місяць з зір намисто,
Розлуку довгу відганя.
І час летить так безупинно.
Гілля віщує новий сон,
Співає пісню дивну, дивну.
Світанок швидко промайне
І вечір перші зорі кине;
Ось ніч до липи припливе,
До неї місяцем прилине.
Неспиться липі у ночі
І листя срібне відбиває
Ті поцілунки неземні,
Що в ночі місяць посилає.
Ось зацвіте, буває липа;
В танку із літом закружля.
Ревниво місяць зорі сипе
У коси липі їх впліта.
Кружля чарівна наречена
З задухи літа вирина.
Духм`яно пахнуть її квіти,
І срібним блиском сміх луна.
Як мить мина, минає літо;
Піде в блакить, шалену даль.
І осінь прийде пожовтіти;
Вбереться липа в злота шаль.
Так грає легко вітер в листі,
Один за одним обрива.
Стоїть сама, одна без лиску,
До сну готується вона.
Прикриє білим покривалом
Гілля оголене своє.
Із ніжним інеєм, так вдало,
До неї сноведіння йде.
Стоїть самотня, в сні яскравім;
У шовку білім, у снігах.
І місяць спогляда незванний
За тонким станом у шовках.
Зійдуть сніга, зас`яє сонце,
Мов мавка в зелені п`янка.
Полине пісня у віконце,
То шелест липи з-за вікна.
День незакінчується швидко,
А ніч коротка, нетривка.
Все сипле місяць з зір намисто,
Розлуку довгу відганя.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію