Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.12
21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
2026.09.12
21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
2026.09.12
21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
2026.09.12
13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
2026.09.12
12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
2026.09.12
06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
2026.09.11
11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Артем Гирич /
Вірші
МАРЖІНАЛІЗМ_5
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МАРЖІНАЛІЗМ_5
1
… І кожен вірус набутий
Має власну роль відбути
І функцію виконати…
В свідомість віруси потрапляють
В різні моменти
Експерименти,
Сни,
Реальність
Духовенство
Та християнська адаптація…
Сни…
- Спустись до темної води…
Мороз по шкірі,
Передчуття убивства.
Він спустився.
- Ось дивись…
То шкірянка одного товариша
Пробита зі спини
Два рази
З якоїсь зброї вогнепальної.
Мороз по шкірі.
- А де ж ти тіло заховав?
- Його водичка темна поглинула,
Очерет і таке інше…
Новий слайд:
- Щось хлопців мало… Навіщо ти NN убив?
- Він був за Ющенка!
Ви уявляєте? Він був за Ющенка!
- А це хіба причина?
За Ющенка була вся Україна,
Піди ж їх завали!
- Та не пизди… Так легше дихати…
Де антивірус взяти???
Темна вода відкрила своє лоно
Усі бажаючі і небажаючі, я прошу,
Спустіться донизу,
До темної води,
Вам Сатана пробачить всі гріхи
Зітре всі кроки, що були назад,
Замаскує всі сліди…
2
На щастя,
На твоє бісове щастя,
У більшості випадків
Гнів – річ скороминуча.
Персональний ісус пробачив твого янгола
І реабілітував,
Але хід подій це особливо не змінило.
1+1-1
Коли ні в кого сумнівів не було,
Що вони загубилися,
Що всі загубилися,
Це почало їм подобатися.
Почало подобатися бути загубленим,
Як іграшка,
Як непотріб.
Більшість людей
Сучасного суспільства –
То непотріб,
Не більше.
Закамуфлювалися,
Сховалися в траві
Соняшнику та канабісу
Для смаку взяли з собою
Кілограми кокосів
І два банани
І почали вичікувати.
Ще вкрилися тоненьким шаром
Дивної плівочки
Через яку я просто не міг їх зідентифікувати…
І жоден персональний ісус не пояснить,
Чого чекали їхні підопічні.
2
Персональний ісус доволі витривалий
І терплячий,
Немов ісус вигаданий.
Він майже не лишав приміщення гуртожитку
І ти не знав, що тобі робити.
Осінь роздягнулася і зникла,
Прийшла зима, щоб одягнути осінь
І з’їсти нас.
На вулицях ходити страшно –
Ти все одно у полі її зору.
Але доводилося,
Доводилося блукати центральною частиною
Догниваючого індастріалу,
Чекаючи, доки персональний ісус
Звільнить місце для тебе,
Поступиться своїм розпачем…
Він вже давно завів на тебе справу…
Стрьом суцільний,
Курва-радіо!
1
Трошки проблем,
Трошки депресії
Порушень сну
Чорних думок…
Трошки антидепресантів,
Трошки алкоголю –
Мій звичний ритм життя…
Трохи відчуттів, що не встигаю,
Трохи передчуттів армагеддону,
Трохи якихось переживань…
Стала Планка.
Трошки кошмарів,
Недоспаних ночей,
Неголеного обличчя,
Немитого волосся,
Мішків під очима,
Трохи рок-музики…
Трохи кохання,
Трохи розлуки,
Трохи дивних друзів,
Трохи ізольованого світу,
Трохи суцільної замкненості…
Трохи листів, які потребують відповіді,
Трохи ліні,
Трохи недовершених речей…
Все частіше зависаю…
Цікаво, чи коли-небудь цьому буде покладено край?
Я стану коли-небудь іншим?
Так це межа… але я певен,
Що мені варто хоч сто меж перетнути –
Я не змінюся…
А може все так і має бути?
А може все не так вже й погано?
А може життя все ще триває?
Можливо, справді, все буде добре,
Бо так і має бути…
Можливо, справді, твій випадок –
То не найгірше з того, що могло трапитись…
Придивися ближче до себе
І ти побачиш…
Світло…
Ти перетнув цю межу,
Цей кордон… і перетнув цілком легально…
Покарань не буде…
Йди далі,
Доки світло горить
І, можливо, тобі,
Так, саме тобі,
Відкриється істина…
Тільки не зупиняйся,
Чуєш, чуваче,
НЕ ЗУПИНЯЙСЯ!..
… І кожен вірус набутий
Має власну роль відбути
І функцію виконати…
В свідомість віруси потрапляють
В різні моменти
Експерименти,
Сни,
Реальність
Духовенство
Та християнська адаптація…
Сни…
- Спустись до темної води…
Мороз по шкірі,
Передчуття убивства.
Він спустився.
- Ось дивись…
То шкірянка одного товариша
Пробита зі спини
Два рази
З якоїсь зброї вогнепальної.
Мороз по шкірі.
- А де ж ти тіло заховав?
- Його водичка темна поглинула,
Очерет і таке інше…
Новий слайд:
- Щось хлопців мало… Навіщо ти NN убив?
- Він був за Ющенка!
Ви уявляєте? Він був за Ющенка!
- А це хіба причина?
За Ющенка була вся Україна,
Піди ж їх завали!
- Та не пизди… Так легше дихати…
Де антивірус взяти???
Темна вода відкрила своє лоно
Усі бажаючі і небажаючі, я прошу,
Спустіться донизу,
До темної води,
Вам Сатана пробачить всі гріхи
Зітре всі кроки, що були назад,
Замаскує всі сліди…
2
На щастя,
На твоє бісове щастя,
У більшості випадків
Гнів – річ скороминуча.
Персональний ісус пробачив твого янгола
І реабілітував,
Але хід подій це особливо не змінило.
1+1-1
Коли ні в кого сумнівів не було,
Що вони загубилися,
Що всі загубилися,
Це почало їм подобатися.
Почало подобатися бути загубленим,
Як іграшка,
Як непотріб.
Більшість людей
Сучасного суспільства –
То непотріб,
Не більше.
Закамуфлювалися,
Сховалися в траві
Соняшнику та канабісу
Для смаку взяли з собою
Кілограми кокосів
І два банани
І почали вичікувати.
Ще вкрилися тоненьким шаром
Дивної плівочки
Через яку я просто не міг їх зідентифікувати…
І жоден персональний ісус не пояснить,
Чого чекали їхні підопічні.
2
Персональний ісус доволі витривалий
І терплячий,
Немов ісус вигаданий.
Він майже не лишав приміщення гуртожитку
І ти не знав, що тобі робити.
Осінь роздягнулася і зникла,
Прийшла зима, щоб одягнути осінь
І з’їсти нас.
На вулицях ходити страшно –
Ти все одно у полі її зору.
Але доводилося,
Доводилося блукати центральною частиною
Догниваючого індастріалу,
Чекаючи, доки персональний ісус
Звільнить місце для тебе,
Поступиться своїм розпачем…
Він вже давно завів на тебе справу…
Стрьом суцільний,
Курва-радіо!
1
Трошки проблем,
Трошки депресії
Порушень сну
Чорних думок…
Трошки антидепресантів,
Трошки алкоголю –
Мій звичний ритм життя…
Трохи відчуттів, що не встигаю,
Трохи передчуттів армагеддону,
Трохи якихось переживань…
Стала Планка.
Трошки кошмарів,
Недоспаних ночей,
Неголеного обличчя,
Немитого волосся,
Мішків під очима,
Трохи рок-музики…
Трохи кохання,
Трохи розлуки,
Трохи дивних друзів,
Трохи ізольованого світу,
Трохи суцільної замкненості…
Трохи листів, які потребують відповіді,
Трохи ліні,
Трохи недовершених речей…
Все частіше зависаю…
Цікаво, чи коли-небудь цьому буде покладено край?
Я стану коли-небудь іншим?
Так це межа… але я певен,
Що мені варто хоч сто меж перетнути –
Я не змінюся…
А може все так і має бути?
А може все не так вже й погано?
А може життя все ще триває?
Можливо, справді, все буде добре,
Бо так і має бути…
Можливо, справді, твій випадок –
То не найгірше з того, що могло трапитись…
Придивися ближче до себе
І ти побачиш…
Світло…
Ти перетнув цю межу,
Цей кордон… і перетнув цілком легально…
Покарань не буде…
Йди далі,
Доки світло горить
І, можливо, тобі,
Так, саме тобі,
Відкриється істина…
Тільки не зупиняйся,
Чуєш, чуваче,
НЕ ЗУПИНЯЙСЯ!..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
