ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.07.24 04:40
Люблю лежати горілиць
На скошених стеблинах, –
Вгорі лунає щебет птиць
І гурт хмаринок плине.
Пильную кожної політ
І запах трав вдихаю, –
І видається білий світ
Мені наявним раєм.

Артур Курдіновський
2024.07.24 01:07
Знецінені, спаплюжені слова...
Освідчення не коштують нічого.
А вчинки безкорисливі - дива!
Згасає образ лицаря сумного.

Всі почуття - опалена трава.
Світ виглядає сіро та убого.
Безбарвна доля, скривджена вдова,

Ольга Буруто
2024.07.23 17:37
Мені не треба те, що дасть мені земля:
Хоч славу, хоч любов -
Мені всього доволі.
Остання із прикрас:
М'ясистий кетяг глоду,
Бурштинові струмки
І вихід на Голгофу.

Микола Соболь
2024.07.23 15:15
Солодкий світ поезії, ти де?
Письменників лишилось небагато.
Сліпий сліпого у пітьмі веде,
тому і пише більшість кострубато.

Перечитай творіння сотню раз,
якщо спіткнувся, редагуй без жалю,
створи шедеври неповторних фраз,

Іван Потьомкін
2024.07.23 14:32
«Рік ходила, два ходила, да усе намарне.
Той так смалить самосад, що аж квіти в’януть.
Той марусин поясок знає тільки в чарці.
Той не слухає нікого. Той щодня у сварці.
Той незграбний. Той малий.
А той голомозий...
Як дівчата заміж йдуть – второпать

Ольга Олеандра
2024.07.23 08:40
Війна безжально розірвала душі.
Роздерла їх безжально на шматки.
Спини цей жах! Спини його, ти мусиш!
Чи ще замало згублених життів?
Величчя вимагає більше крові.
Дурна пиха, огорнута в слова
наскрізно і суцільно гонорові,
повстяники скривавлені вз

Віктор Кучерук
2024.07.23 07:24
Відомо, що предки згубили самі
В підступному мороці вогник надії,
А потім віками блукали в пітьмі,
Утвореній ворогом підлим, завії.
На диво чекаючи, йшли і тягли
Услід за собою тягар негараздів,
Допоки не вийшли до краю імли
Сусідам злочинним на жа

Артур Курдіновський
2024.07.23 06:29
Мовчання - мов мелодія мінору,
Мереживо м'яке мінливих мрій.
Містичний морок, монохромне море...
Мовчання - мов мелодія мінору.

Минулого малинові майори
Мені малює місяць молодий.
Мовчання - мов мелодія мінору,

Юрій Гундарєв
2024.07.22 22:33
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Микола Дудар
2024.07.22 20:36
Тихого вечора, спокійної ночі...
І щоб нарешті скінчилась війна''
І щоби хлопцю очі дівочі…
Разом у сни — він і вона…
Мамі із батьком здоров’ячка нині,
Внукам доріжку для розбігу ввись…
Дні щоб завжди залишалися мирні —
Боже, благаю, тільки озвис

Світлана Пирогова
2024.07.22 16:51
Ніч в чорному із ластику бурнусі,
Бо дихання осіннє прохолодне.
Кружляє листя у невпиннім русі,
Знайти думки не можуть тихе ложе.

Вкарбовані слова бентежать душу,
Це ж ти зумів їх перлами розсипать.
Ледь-ледь губами доторкався вушка,

Володимир Бойко
2024.07.22 15:56
Господарські пси гавкають лише у межах своєї території. Блудні пси, подібно до москалів, гавкають де завгодно. Коли кажуть, що «хароших русскіх» не буває, московити страшенно обурюються. І водночас доводять на практиці, що саме так воно і є. Для тих

Микола Соболь
2024.07.22 14:13
Що не так з віршем "специфічний класик"? Жодної згадки будь-кого у вірші немає, мовні норми не порушені, скільки я маю терпіти таке чмо, як гундарєв і самохвал? Ви, будь ласка, наведіть лад серед пописунів, які не поважають інших авторів і у спільноті в

Олександр Сушко
2024.07.22 13:58
Для сатири Юра - всохлий хрящик,
Що тріщить у пащі мого пса.
Собацюра гарний, не ледащо,
Віршомазів сотню покусав.

А оце гризнув "титана" ззаду,
Вирвав з мнясом у митця талант.
Бо гавкун до графоманів ласий,

Козак Дума
2024.07.22 13:39
Поговори, щоб я тебе побачив.
Прошепочи, аби усе почув.
Жахливо, як душа у слові плаче!.
Кричу, але ніяк не докричусь…

Скажи усе, аби ми зрозуміли,
куди талан торує нині шлях,
і відновили хоч зернину сили,

Олена Побийголод
2024.07.22 11:53
Із Юза Алешковського

Упень мені білого світу не видно:
мій тато – з дворянських еліт,
і мучив Єжов мою матір вагітну,
без сну протримав її поспіль два тижні,
ударив ногою в живіт.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Рута Птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Король / Вірші

 Попід тином осінь
Попід тином осінь ходить
У брезентовім береті
Одинокі перехожі п’ють туману каламуть.
Пахне вітром і землею на моїй сільській планеті,
На моїй слизькій планеті,
Яка мчить крізь дощ і тьму.

Попід тином осінь ходить,
Нудить, загляда у шибку.
І білизною звисає тихих звуків тепла мідь
Мій сусід сьогодні знову
Дістає стареньку скрипку
І вишаркує на струнах щось із бахівських століть.

Попід тином осінь ходить,
Попід школою і клубом.
Своє вицвіле намисто розсипає у саду...
Я крихку сусідську скрипку слухаю безсилим слухом
Скоро їй обридне плакать -
Вляжеться і я піду.

Попід тином осінь ходить
У брезентовім береті.
Одинокі перехожі спльовують туманну муть,
А облуплені герої на гранітнім постаменті
Щось у цьому злому світі намагаються збагнуть...





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-05-16 01:53:37
Переглядів сторінки твору 4512
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.874 / 5.5  (4.902 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.849 / 5.5  (4.873 / 5.52)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.01.28 16:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-05-16 09:31:36 ]
Вітаю нового цікавого автора у нашому товаристві!Свіже, оригінальне бачення-відчування у Вас, пане Олеже: починаючи вже від "брезентового берета" і "сільської планети", та закінчуючи "бахівськими століттями" й "облупленими героями"! Вимальвується - такими напівмазками, штрихами - картина осені - мокрої й нуднотної, але від того не менш чудово-ніжної, аж тоскної, як ота мелодія скрипки, у якомусь смт., котре є світом-всесвітом... Словом, сподобалося. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-16 22:03:40 ]
Настільки вдало підібрані образи, що аж відчувається присутність автора в тих рядках. Мене зачарувала мелодика вірша і сузір`я картин:

Одинокі перехожі п’ють туману каламуть...

І білизною звисає тихих звуків тепла мідь...

А облуплені герої на гранітнім постаменті
Щось у цьому злому світі намагаються збагнуть...

Щодо "безсилим слухом"- згоден з паном Василем - якось воно тут трохи в дисонансі з навколишніми рядками... Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-05-17 06:34:54 ]
Бальзам для душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-06-21 17:40:29 ]
Вірш чудовий. Маю кілька питань. Мені здається, що основні слова у вірші все-таки "намагаються збагнуть". Це дуже різка іронія, правда? і ще. Вірш політичний?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-29 17:39:49 ]
Олежику, я додам ось відеофайлом, як ти цю пісню виконуєш, не проти? )