ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / дощ Листя дощ Листя (1986) / Інша поезія

 Огризок
Наповнює тебе,
У неї руки в вовчих укусах.
У неї в грудях бліда поганка замість молока.
В її волоссі перешіптуються промені і тінь,
шия, боже, як я п’яний. Струнка, у неї серце
б’ється. Дич, мир, спокій... невідповідність між нею
і тим, що бачиш-це ніщо.
Вона торкається рукою своїх стегон обгорнутих кропивою.
Вона збирає вовчі ягоди.
Вона ходить по лісових пагорбах на шпильках.
Вона годує своїх дітей чортополохом і гірким полинем.
Нічні бабаки і сновиди, і совиці підсвічують
їй шлях своїми баньками.
На Півподиху вона кладе в землю своїх коханців.
У місті…
коли цвітники розберуть на смоляні чани.

2015-2016

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-08-14 14:14:07
Переглядів сторінки твору 4526
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Інша Еротична поезія
Інша візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.06.25 12:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
дощ Листя дощ Листя (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-14 14:16:09 ]
скажи мені, як я загубив кінцівку віршика... та чернетка з якої писав підписана "сім демонів"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-08-14 16:01:24 ]
полин полинЕм чоловічий рід
полин полИном
Вона торкається рукою стегон в обгорнутих кропивою.
що це? як розуміти?
хто обгорнутий?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
дощ Листя дощ Листя (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-14 17:00:16 ]
це як уособлення жінки в 30, такі образи з'являлися... сильно впадає в око, що був відступив від першої чернетки? Я за нею рік не сидів. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
дощ Листя дощ Листя (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-14 17:01:18 ]
Ну то було типу: дич, умилення і спокій...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-08-14 17:14:35 ]
Я не читала чернетки. Читач бачить текст, а як розуміє автор, нам невідомо. І - навпаки.

Може, там те в зайве?
Вона торкається рукою стегон в обгорнутих кропивою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
дощ Листя дощ Листя (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-14 17:21:16 ]
Вибачте, але навряд чи... я ще не надто досвідчений і "листя кропиви" йшло в початковому потоці... ну, щоб відходити від першої чернетки, знову, я тоді просто не мав змоги записати. Може, просто вставити "дич, спокій..." замість якогось рядка з описом жінки? ох, наслухаюсь я ще, не послухавшись Вас...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
дощ Листя дощ Листя (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-14 17:30:55 ]
не факт, що я не писав це через невідповідність мого дитячого уявлення про ідеальну жінку і того, що було... коли в якомусь милі з молодим Вілом Смітом той відповідав про свою дівчину на "А де?..", що "там... у кутку", коли подруга почала скидати свої примочки для зовнішності. Неважливо, просто те, що уявляєш, і як було. Листя кропиви тут тільки щоб підкреслити дич і зв'язок з лісом\містом, де все не так, як серед стін.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-08-14 17:42:00 ]
Мене можна не слухати, але...якщо вже я не зрозуміла, що то за В обгорнутих...то хто розумітиме?
Я - за зриму поезію.
Руку бачу, стегна там бачу, а обгорнуті кропивою - це хто?
Туман яром, хай проясниться. Успіхів!
Цілком доброзичливо писала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
дощ Листя дощ Листя (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-17 12:56:57 ]
вибачаюсь, в мене коло кропиви те "в" було зайвим, тільки-но побачив

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
дощ Листя дощ Листя (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-14 18:32:18 ]
Я без того, просто кілька років поспіль пояснював свої віршики, рік ніхто не розумів, вирішив був відірватись. Кропива це просто зримий образ невідповідності між реальним і доступним... зара'

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
дощ Листя дощ Листя (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-15 17:19:57 ]
вибачився, побачив помилку біля кропиви, був пропустив

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-08-17 15:31:23 ]
Ви нарешті прибрали те зайве в.
Мені пояснювати нічого не треба, я все розумію. Дехто не розуміє, що таке поезія, і туманність слугує визначенням поезії. Я не про вас.
Бажаю чіткості. Працюйте над написаним, читайте сучасних поетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
дощ Листя дощ Листя (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-17 15:43:11 ]
дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
дощ Листя дощ Листя (Л.П./Л.П.) [ 2017-11-08 10:44:21 ]
Так хоч шось може бути

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
дощ Листя дощ Листя (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-10 19:03:10 ]
Нарешті побачив побачив той полин в тексті