ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.05.03 16:49
Ми пливемо у світ
На човнах мертвяків
Між пожовклих дошок,
Випадкових батьків,

Над очима зоря,
Під очима синці,
Весла вицвілих брів ,

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о

Артур Курдіновський
2026.05.03 13:26
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.

Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...

Іван Потьомкін
2026.05.03 13:01
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу

Охмуд Песецький
2026.05.03 11:10
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
в оточенні плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згор

Кока Черкаський
2026.05.03 10:42
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.

Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,

С М
2026.05.03 10:31
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да

Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей

Володимир Мацуцький
2026.05.03 09:50
звернення поета України
до суспільства планети Земля)

Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче білолиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ

Юрій Гундарів
2026.05.03 09:43
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…

Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,

Тетяна Левицька
2026.05.03 08:49
Ти там, де обіцяє Бог блаженство,
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.

Віктор Кучерук
2026.05.03 07:12
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.

Кока Черкаський
2026.05.02 23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!

хома дідим
2026.05.02 20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний

Юрій Лазірко
2026.05.02 16:50
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Проза / З розділу Поезії

 ***
Писати віршами про почуття -
Це ніби консервувати час,
Ховати у склянки стерильні
Емоції у формаліні,
Спиняти в польоті мрії,
Затримувать сни на віях,
У позачассі тужити,
Підводячись - впасти
Й не жити...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 15:46:59
Переглядів сторінки твору 1278
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 15:47:36 ]

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 16:49:51]
Але є й інша точка зору:
Писати віршами про почуття -
Це значить давати їм крила!
Із банок стерильних, заформалінених
Випускати емоції в вільний політ -
Щоб інші той спалах відчули,
Щоб мрії збувались не тільки у снах,
Щоб смуток розтанув на віях.
Щоб слідом за ними -
піднятись з колін
І - в небо! :))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 16:59:39]
Мої вітання, Ярославе :)
Так і знала, що формалін Вас зачепить :)
Звісно є інші думки, альтернативні... Але в тому й річ, що коли відчуваєш емоцію - то живеш нею, а коли повертаєшся до почуттів у віршах, то ніби переживаєш штучну емоцію, клоновану з памяті. Отаке...

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:05:05]
А я й не заперечую, чудово Вас розумію і підтримую :-)) Хоча, нанюхавшись формаліну, важкувато ще й когось підтримувати! Це справді - лише ОДНА З точок зору, дуже добре, що Ваша - єнча! Бо шо би я ту робив? :))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:11:35]
Отож і дивлюся, що всі тутка закохані та про одне кохання й пишуть... хто плаче, хто на радощах...:)))

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:15:03]
Ой, не всі, кажу Вам точно!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:20:08]
Наприклад... Може хтось глибоко філософствує з тверезим розумом, а я не знаю?... :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:24:13]
А чого далеко ходити, почитайте Юрія Кондратюка, сьогодні він справді пофілософствував, написав гарну глибоку річ "Монолог Юлія Цезара". Чим не приклад?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:40:25]
Дякую! Обов"язково почитаю :)

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:02:59]
'Спиняти в польоті мрії,
Затримувать сни на віях,' - класно, вірш, як світлина стану душі.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:12:23]
Дякую, Юріє :) Вірші і є світлинами пережитого, або моріяного... перечитуєш чиюсь збірку - наче фотоальбом передивляєшся.
Наука вже здатна засняти біополе, та наврядчи колись зможе вловити людську душу краще, ніж поезія :)

Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:30:38]
Гарна думка, чого не скажеш про форму її вираження.
Справді, добра поезія тим і різниться від поганої, що перша відтворює живі почуття, а друга - їх муміфіковані залишки. Відчуваєте різницю?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:41:00]
Бачу, пан Дикий у доброму критичному гуморі :))))
з відчуттями у мене все укей ;)
мета цього вірша - не ідеальне звучання, якщо Ваш коментар був натяком на його "недосконалість" :)

Олександр Єрох (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 13:20:38]
Залишити тепло в написаних словах
Яке не може стерти навіть час,
А почуття, щоб зацвіли в серцях
Трояндами казковими для вас.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 19:48:04]
Дякую за відгук, Олександре! Не смію сперечатися :)