ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Проза / З розділу Поезії

 ***
Писати віршами про почуття -
Це ніби консервувати час,
Ховати у склянки стерильні
Емоції у формаліні,
Спиняти в польоті мрії,
Затримувать сни на віях,
У позачассі тужити,
Підводячись - впасти
Й не жити...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 15:46:59
Переглядів сторінки твору 1291
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 15:47:36 ]

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 16:49:51]
Але є й інша точка зору:
Писати віршами про почуття -
Це значить давати їм крила!
Із банок стерильних, заформалінених
Випускати емоції в вільний політ -
Щоб інші той спалах відчули,
Щоб мрії збувались не тільки у снах,
Щоб смуток розтанув на віях.
Щоб слідом за ними -
піднятись з колін
І - в небо! :))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 16:59:39]
Мої вітання, Ярославе :)
Так і знала, що формалін Вас зачепить :)
Звісно є інші думки, альтернативні... Але в тому й річ, що коли відчуваєш емоцію - то живеш нею, а коли повертаєшся до почуттів у віршах, то ніби переживаєш штучну емоцію, клоновану з памяті. Отаке...

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:05:05]
А я й не заперечую, чудово Вас розумію і підтримую :-)) Хоча, нанюхавшись формаліну, важкувато ще й когось підтримувати! Це справді - лише ОДНА З точок зору, дуже добре, що Ваша - єнча! Бо шо би я ту робив? :))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:11:35]
Отож і дивлюся, що всі тутка закохані та про одне кохання й пишуть... хто плаче, хто на радощах...:)))

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:15:03]
Ой, не всі, кажу Вам точно!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:20:08]
Наприклад... Може хтось глибоко філософствує з тверезим розумом, а я не знаю?... :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:24:13]
А чого далеко ходити, почитайте Юрія Кондратюка, сьогодні він справді пофілософствував, написав гарну глибоку річ "Монолог Юлія Цезара". Чим не приклад?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:40:25]
Дякую! Обов"язково почитаю :)

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:02:59]
'Спиняти в польоті мрії,
Затримувать сни на віях,' - класно, вірш, як світлина стану душі.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:12:23]
Дякую, Юріє :) Вірші і є світлинами пережитого, або моріяного... перечитуєш чиюсь збірку - наче фотоальбом передивляєшся.
Наука вже здатна засняти біополе, та наврядчи колись зможе вловити людську душу краще, ніж поезія :)

Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:30:38]
Гарна думка, чого не скажеш про форму її вираження.
Справді, добра поезія тим і різниться від поганої, що перша відтворює живі почуття, а друга - їх муміфіковані залишки. Відчуваєте різницю?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:41:00]
Бачу, пан Дикий у доброму критичному гуморі :))))
з відчуттями у мене все укей ;)
мета цього вірша - не ідеальне звучання, якщо Ваш коментар був натяком на його "недосконалість" :)

Олександр Єрох (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 13:20:38]
Залишити тепло в написаних словах
Яке не може стерти навіть час,
А почуття, щоб зацвіли в серцях
Трояндами казковими для вас.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 19:48:04]
Дякую за відгук, Олександре! Не смію сперечатися :)