ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Проза / З розділу Поезії

 ***
Писати віршами про почуття -
Це ніби консервувати час,
Ховати у склянки стерильні
Емоції у формаліні,
Спиняти в польоті мрії,
Затримувать сни на віях,
У позачассі тужити,
Підводячись - впасти
Й не жити...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 15:46:59
Переглядів сторінки твору 1236
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 15:47:36 ]

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 16:49:51]
Але є й інша точка зору:
Писати віршами про почуття -
Це значить давати їм крила!
Із банок стерильних, заформалінених
Випускати емоції в вільний політ -
Щоб інші той спалах відчули,
Щоб мрії збувались не тільки у снах,
Щоб смуток розтанув на віях.
Щоб слідом за ними -
піднятись з колін
І - в небо! :))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 16:59:39]
Мої вітання, Ярославе :)
Так і знала, що формалін Вас зачепить :)
Звісно є інші думки, альтернативні... Але в тому й річ, що коли відчуваєш емоцію - то живеш нею, а коли повертаєшся до почуттів у віршах, то ніби переживаєш штучну емоцію, клоновану з памяті. Отаке...

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:05:05]
А я й не заперечую, чудово Вас розумію і підтримую :-)) Хоча, нанюхавшись формаліну, важкувато ще й когось підтримувати! Це справді - лише ОДНА З точок зору, дуже добре, що Ваша - єнча! Бо шо би я ту робив? :))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:11:35]
Отож і дивлюся, що всі тутка закохані та про одне кохання й пишуть... хто плаче, хто на радощах...:)))

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:15:03]
Ой, не всі, кажу Вам точно!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:20:08]
Наприклад... Може хтось глибоко філософствує з тверезим розумом, а я не знаю?... :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:24:13]
А чого далеко ходити, почитайте Юрія Кондратюка, сьогодні він справді пофілософствував, написав гарну глибоку річ "Монолог Юлія Цезара". Чим не приклад?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:40:25]
Дякую! Обов"язково почитаю :)

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:02:59]
'Спиняти в польоті мрії,
Затримувать сни на віях,' - класно, вірш, як світлина стану душі.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:12:23]
Дякую, Юріє :) Вірші і є світлинами пережитого, або моріяного... перечитуєш чиюсь збірку - наче фотоальбом передивляєшся.
Наука вже здатна засняти біополе, та наврядчи колись зможе вловити людську душу краще, ніж поезія :)

Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:30:38]
Гарна думка, чого не скажеш про форму її вираження.
Справді, добра поезія тим і різниться від поганої, що перша відтворює живі почуття, а друга - їх муміфіковані залишки. Відчуваєте різницю?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:41:00]
Бачу, пан Дикий у доброму критичному гуморі :))))
з відчуттями у мене все укей ;)
мета цього вірша - не ідеальне звучання, якщо Ваш коментар був натяком на його "недосконалість" :)

Олександр Єрох (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 13:20:38]
Залишити тепло в написаних словах
Яке не може стерти навіть час,
А почуття, щоб зацвіли в серцях
Трояндами казковими для вас.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 19:48:04]
Дякую за відгук, Олександре! Не смію сперечатися :)