ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Проза / З розділу Поезії

 Спогад
Слова твої жалем палали,
А очі молили – не їдь!
Нам було кохання замало,
Кохання на кілька століть.
Бо долі занадто несхожі,
А душі надмірно близькі.
Та вічність лякала: не гоже
Минуще ділити ні з ким.
І важко сказати хоч слово -
Нестерпний у серці щем.
Та пам’ять вертає наново,
Від спогадів не втечем.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 15:44:48
Переглядів сторінки твору 1461
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 15:45:30 ]
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 16:26:28]
дякую за критику, це корисно! :) чесно кажучи, останні рядки писалися важче, ніж попередні, та без натхненя, а для виправлення не хочеться вертатись до теми.
можна точніше щодо "враження"? дякую

Р С (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 16:39:58]
добре. "Бо душі надмірно близькі" - краще "А" замість "Бо". "Минуще ділити ні з ким" - не до кінця розумію зміст, у контексті, про який мені відомо.

Далі тре міняти - наприклад:

І важко сказати хоч слово.
Зустрітись? навряд чи колись...
А пам’ять вертає все знову.
Хоч спогадів наших торкнись...

Враження гарне, вірш гарний, емоційно сильний... але тут емоції не дуже люблять. Кажуть - коли пишеш емоцію - не можна переставати думати. Бо поезія це перш за все межі! Крім того ше є купа всяких приколів мені досі невідомих... але якшо почитати кращих авторів - то воно якось само собою розуміється.... Настільки лірично і поетично і ще й досить коротко, без лишнього передати купу почуттів і емоцій не вийшовши за рамки поезії, при чому у вірші не відчувається погоня за римою чи ритмікою чи розмірем... оце - майстерність... :)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 17:13:10]
ой як я не люблю виправдовуватись...:)))
не беручи до уваги контекст, вірш є автономним. ясна річ, не можна претендувати на майстерність, пишучи пару віршів на місяць, але якщо я внесу саме такі зміни, то буду змушена підписатись "під редакцією Р.Сеніва" :)))
Повтори "бо" перегукуються з повторами "і" нижче...
За формою вірша справді можна визначити, як він писався - на одному подиху чи вимечена кожна рима. На цей вірш пішло з півтори години зусиль, та не будемо вдаватися до буденності поетичної лабораторії...:)
я поки що не зазіхаю на рейтинг майстра, тому вибачайте технічні огріхи :)))

Р С (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 18:39:33]
"під Редакцією" мені не тре... мене у цьому вірші й так забагато...

а шодо майстра, чому не зазіхаєш - старайся... а ми підтримаємо ;)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 19:15:49]
Шановна Тетяно М, чи не могли б Ви до оцінки додати комантаря-зауваження, щоб автор не мучився здогадками про підстави оцінки. Буду щиро вдячна!
З пошаною
Юлія

Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 19:44:29]
Навряд чи Тетяна М. відповість, вона певний час була у нас редактором, нині пані Тетяна вже не з нами (за власним бажанням) і попросила аби ми видалили її акаунт, напевно разом із поставленими оцінками, отож оцінку "3,5" видаляємо.
Мені також здається, що оцінка "3,5" занадто строга. Тут я швидше погоджуюся із оцінкою Жоржа.
Хоча над останніми 4 рядками потрібно було би трохи подумати.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 19:50:28]
Дуже дякую! Сама знаю, що останні рядки далекі від ідеалу, але оцінка без коментаря трохи дратувала

Фешак Адріана (М.К./Л.П.) [ 2007-03-16 13:45:18]
тепло... філіжаночка теплих спогадів... вірш схожий на це... спогади, як кава... інколи на них запрошують

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 13:53:03]
:))) Але спогади, як і кави, мають звичку холонути. Тому й теплі, а були пекучо-гарячі :)
Дійсно, запрошують... інколи ;)