ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Вячеслав Руденко
2026.09.17 08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.

давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем

хома дідим
2026.09.16 23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
                  І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Проза / З розділу Поезії

 Спогад
Слова твої жалем палали,
А очі молили – не їдь!
Нам було кохання замало,
Кохання на кілька століть.
Бо долі занадто несхожі,
А душі надмірно близькі.
Та вічність лякала: не гоже
Минуще ділити ні з ким.
І важко сказати хоч слово -
Нестерпний у серці щем.
Та пам’ять вертає наново,
Від спогадів не втечем.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 15:44:48
Переглядів сторінки твору 1550
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 15:45:30 ]
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 16:26:28]
дякую за критику, це корисно! :) чесно кажучи, останні рядки писалися важче, ніж попередні, та без натхненя, а для виправлення не хочеться вертатись до теми.
можна точніше щодо "враження"? дякую

Р С (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 16:39:58]
добре. "Бо душі надмірно близькі" - краще "А" замість "Бо". "Минуще ділити ні з ким" - не до кінця розумію зміст, у контексті, про який мені відомо.

Далі тре міняти - наприклад:

І важко сказати хоч слово.
Зустрітись? навряд чи колись...
А пам’ять вертає все знову.
Хоч спогадів наших торкнись...

Враження гарне, вірш гарний, емоційно сильний... але тут емоції не дуже люблять. Кажуть - коли пишеш емоцію - не можна переставати думати. Бо поезія це перш за все межі! Крім того ше є купа всяких приколів мені досі невідомих... але якшо почитати кращих авторів - то воно якось само собою розуміється.... Настільки лірично і поетично і ще й досить коротко, без лишнього передати купу почуттів і емоцій не вийшовши за рамки поезії, при чому у вірші не відчувається погоня за римою чи ритмікою чи розмірем... оце - майстерність... :)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 17:13:10]
ой як я не люблю виправдовуватись...:)))
не беручи до уваги контекст, вірш є автономним. ясна річ, не можна претендувати на майстерність, пишучи пару віршів на місяць, але якщо я внесу саме такі зміни, то буду змушена підписатись "під редакцією Р.Сеніва" :)))
Повтори "бо" перегукуються з повторами "і" нижче...
За формою вірша справді можна визначити, як він писався - на одному подиху чи вимечена кожна рима. На цей вірш пішло з півтори години зусиль, та не будемо вдаватися до буденності поетичної лабораторії...:)
я поки що не зазіхаю на рейтинг майстра, тому вибачайте технічні огріхи :)))

Р С (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 18:39:33]
"під Редакцією" мені не тре... мене у цьому вірші й так забагато...

а шодо майстра, чому не зазіхаєш - старайся... а ми підтримаємо ;)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 19:15:49]
Шановна Тетяно М, чи не могли б Ви до оцінки додати комантаря-зауваження, щоб автор не мучився здогадками про підстави оцінки. Буду щиро вдячна!
З пошаною
Юлія

Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 19:44:29]
Навряд чи Тетяна М. відповість, вона певний час була у нас редактором, нині пані Тетяна вже не з нами (за власним бажанням) і попросила аби ми видалили її акаунт, напевно разом із поставленими оцінками, отож оцінку "3,5" видаляємо.
Мені також здається, що оцінка "3,5" занадто строга. Тут я швидше погоджуюся із оцінкою Жоржа.
Хоча над останніми 4 рядками потрібно було би трохи подумати.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 19:50:28]
Дуже дякую! Сама знаю, що останні рядки далекі від ідеалу, але оцінка без коментаря трохи дратувала

Фешак Адріана (М.К./Л.П.) [ 2007-03-16 13:45:18]
тепло... філіжаночка теплих спогадів... вірш схожий на це... спогади, як кава... інколи на них запрошують

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 13:53:03]
:))) Але спогади, як і кави, мають звичку холонути. Тому й теплі, а були пекучо-гарячі :)
Дійсно, запрошують... інколи ;)