ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Проза / З розділу Поезії

 Спогад
Слова твої жалем палали,
А очі молили – не їдь!
Нам було кохання замало,
Кохання на кілька століть.
Бо долі занадто несхожі,
А душі надмірно близькі.
Та вічність лякала: не гоже
Минуще ділити ні з ким.
І важко сказати хоч слово -
Нестерпний у серці щем.
Та пам’ять вертає наново,
Від спогадів не втечем.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 15:44:48
Переглядів сторінки твору 1440
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 15:45:30 ]
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 16:26:28]
дякую за критику, це корисно! :) чесно кажучи, останні рядки писалися важче, ніж попередні, та без натхненя, а для виправлення не хочеться вертатись до теми.
можна точніше щодо "враження"? дякую

Р С (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 16:39:58]
добре. "Бо душі надмірно близькі" - краще "А" замість "Бо". "Минуще ділити ні з ким" - не до кінця розумію зміст, у контексті, про який мені відомо.

Далі тре міняти - наприклад:

І важко сказати хоч слово.
Зустрітись? навряд чи колись...
А пам’ять вертає все знову.
Хоч спогадів наших торкнись...

Враження гарне, вірш гарний, емоційно сильний... але тут емоції не дуже люблять. Кажуть - коли пишеш емоцію - не можна переставати думати. Бо поезія це перш за все межі! Крім того ше є купа всяких приколів мені досі невідомих... але якшо почитати кращих авторів - то воно якось само собою розуміється.... Настільки лірично і поетично і ще й досить коротко, без лишнього передати купу почуттів і емоцій не вийшовши за рамки поезії, при чому у вірші не відчувається погоня за римою чи ритмікою чи розмірем... оце - майстерність... :)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 17:13:10]
ой як я не люблю виправдовуватись...:)))
не беручи до уваги контекст, вірш є автономним. ясна річ, не можна претендувати на майстерність, пишучи пару віршів на місяць, але якщо я внесу саме такі зміни, то буду змушена підписатись "під редакцією Р.Сеніва" :)))
Повтори "бо" перегукуються з повторами "і" нижче...
За формою вірша справді можна визначити, як він писався - на одному подиху чи вимечена кожна рима. На цей вірш пішло з півтори години зусиль, та не будемо вдаватися до буденності поетичної лабораторії...:)
я поки що не зазіхаю на рейтинг майстра, тому вибачайте технічні огріхи :)))

Р С (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 18:39:33]
"під Редакцією" мені не тре... мене у цьому вірші й так забагато...

а шодо майстра, чому не зазіхаєш - старайся... а ми підтримаємо ;)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 19:15:49]
Шановна Тетяно М, чи не могли б Ви до оцінки додати комантаря-зауваження, щоб автор не мучився здогадками про підстави оцінки. Буду щиро вдячна!
З пошаною
Юлія

Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 19:44:29]
Навряд чи Тетяна М. відповість, вона певний час була у нас редактором, нині пані Тетяна вже не з нами (за власним бажанням) і попросила аби ми видалили її акаунт, напевно разом із поставленими оцінками, отож оцінку "3,5" видаляємо.
Мені також здається, що оцінка "3,5" занадто строга. Тут я швидше погоджуюся із оцінкою Жоржа.
Хоча над останніми 4 рядками потрібно було би трохи подумати.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 19:50:28]
Дуже дякую! Сама знаю, що останні рядки далекі від ідеалу, але оцінка без коментаря трохи дратувала

Фешак Адріана (М.К./Л.П.) [ 2007-03-16 13:45:18]
тепло... філіжаночка теплих спогадів... вірш схожий на це... спогади, як кава... інколи на них запрошують

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 13:53:03]
:))) Але спогади, як і кави, мають звичку холонути. Тому й теплі, а були пекучо-гарячі :)
Дійсно, запрошують... інколи ;)