ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.03 06:14
І небо бездонне,
І поле широке
Іще напівсонні,
Іще сліпоокі.
І річка в тумані,
І луки росисті,
Немов на екрані,
Постали врочисто.

Ірина Вовк
2026.08.03 06:06
…За годину до… …9 лютого 1942 року. Двері Спілки письменників трощать приклади гестапо… Коли німці вибили двері Спілки, Михайло міг піти. Його ніхто не тримав. Але для нього піти означало б залишити свою душу в лапах катів. Жити без Душі було б спр

С М
2026.08.02 20:38
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне

Ігор Шоха
2026.08.02 19:43
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.

***
А «марафон пресує» всі події

Юрій Лазірко
2026.08.02 16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received

our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver

Євген Федчук
2026.08.02 16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Олена Побийголод
2026.08.02 13:12
А.Фатьянов, С.Фогельсон

Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:

«Призначайте місце певне,

Ірина Вовк
2026.08.02 12:49
…За 2 години до… …Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Проза / З розділу Поезії

 Спогад
Слова твої жалем палали,
А очі молили – не їдь!
Нам було кохання замало,
Кохання на кілька століть.
Бо долі занадто несхожі,
А душі надмірно близькі.
Та вічність лякала: не гоже
Минуще ділити ні з ким.
І важко сказати хоч слово -
Нестерпний у серці щем.
Та пам’ять вертає наново,
Від спогадів не втечем.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 15:44:48
Переглядів сторінки твору 1533
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 15:45:30 ]
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 16:26:28]
дякую за критику, це корисно! :) чесно кажучи, останні рядки писалися важче, ніж попередні, та без натхненя, а для виправлення не хочеться вертатись до теми.
можна точніше щодо "враження"? дякую

Р С (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 16:39:58]
добре. "Бо душі надмірно близькі" - краще "А" замість "Бо". "Минуще ділити ні з ким" - не до кінця розумію зміст, у контексті, про який мені відомо.

Далі тре міняти - наприклад:

І важко сказати хоч слово.
Зустрітись? навряд чи колись...
А пам’ять вертає все знову.
Хоч спогадів наших торкнись...

Враження гарне, вірш гарний, емоційно сильний... але тут емоції не дуже люблять. Кажуть - коли пишеш емоцію - не можна переставати думати. Бо поезія це перш за все межі! Крім того ше є купа всяких приколів мені досі невідомих... але якшо почитати кращих авторів - то воно якось само собою розуміється.... Настільки лірично і поетично і ще й досить коротко, без лишнього передати купу почуттів і емоцій не вийшовши за рамки поезії, при чому у вірші не відчувається погоня за римою чи ритмікою чи розмірем... оце - майстерність... :)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 17:13:10]
ой як я не люблю виправдовуватись...:)))
не беручи до уваги контекст, вірш є автономним. ясна річ, не можна претендувати на майстерність, пишучи пару віршів на місяць, але якщо я внесу саме такі зміни, то буду змушена підписатись "під редакцією Р.Сеніва" :)))
Повтори "бо" перегукуються з повторами "і" нижче...
За формою вірша справді можна визначити, як він писався - на одному подиху чи вимечена кожна рима. На цей вірш пішло з півтори години зусиль, та не будемо вдаватися до буденності поетичної лабораторії...:)
я поки що не зазіхаю на рейтинг майстра, тому вибачайте технічні огріхи :)))

Р С (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 18:39:33]
"під Редакцією" мені не тре... мене у цьому вірші й так забагато...

а шодо майстра, чому не зазіхаєш - старайся... а ми підтримаємо ;)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 19:15:49]
Шановна Тетяно М, чи не могли б Ви до оцінки додати комантаря-зауваження, щоб автор не мучився здогадками про підстави оцінки. Буду щиро вдячна!
З пошаною
Юлія

Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 19:44:29]
Навряд чи Тетяна М. відповість, вона певний час була у нас редактором, нині пані Тетяна вже не з нами (за власним бажанням) і попросила аби ми видалили її акаунт, напевно разом із поставленими оцінками, отож оцінку "3,5" видаляємо.
Мені також здається, що оцінка "3,5" занадто строга. Тут я швидше погоджуюся із оцінкою Жоржа.
Хоча над останніми 4 рядками потрібно було би трохи подумати.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 19:50:28]
Дуже дякую! Сама знаю, що останні рядки далекі від ідеалу, але оцінка без коментаря трохи дратувала

Фешак Адріана (М.К./Л.П.) [ 2007-03-16 13:45:18]
тепло... філіжаночка теплих спогадів... вірш схожий на це... спогади, як кава... інколи на них запрошують

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 13:53:03]
:))) Але спогади, як і кави, мають звичку холонути. Тому й теплі, а були пекучо-гарячі :)
Дійсно, запрошують... інколи ;)