Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.29
14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
2026.07.29
13:57
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
2026.07.29
12:10
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
2026.07.29
10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
2026.07.29
09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
2026.07.29
08:27
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
2026.07.29
05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
2026.07.29
03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини
Музичний супровід:
продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo)
Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То
2026.07.28
20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
2026.07.28
19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
2026.07.28
19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
2026.07.28
15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
2026.07.28
12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
2026.07.28
11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
2026.07.28
10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.
Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.
Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,
2026.07.28
07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
2026.06.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Осіння феєрія
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Осіння феєрія
1
Великі зусилля, дрібненькі плоди...
Якщо не запросять - на свято не йди.
Там раки виделки розклали на бязь.
По щуку в желе із верхів`я не злазь.
Вальсуючий пудель, голодний тер`єр.
У маски Мальвіни тритон-кавалер.
Вологі очиська... Молочна ріка
Під крик павіана несе ярчука.
Ось левова частка... відкати-коржі,
Ведмежі вертепи, липкі вантажі.
Потрапила сойка руда в об`єктив,
Бо крук передбачив, кулик оплатив.
2
Не варта марнота оця мідяка.
Лошатко діждалось лише копняка.
Локрицю толочить полатаний вуж.
Розлито парфум яблуневий довкруж.
Осіння феєрія. Файні казки.
Везуть птахорізку, безкрилля зразки.
Недійна корова лягла між валіз.
Качата на призьбі ялозять реліз.
І я там хотіла попити медку,
Та здалеку бачу рахубу таку.
По грушах дюшесних ітиму кудись -
Де поруч жар-птиці та рись ужились.
Баюри пашенні заповнені, аж...
Тремтить на скелеті куми трикотаж.
А бал не стихає. Під крики "люби..."
Стукочуть затвори, лещата, дзьоби.
На подіум вийшли рожеві, чумні.
Ніхто не наважиться вигукнуть "ні!".
Людва не питає: "А хто ж еталон?",
Бо ногу підняв щойнопридбаний слон.
3
Багряно-червоний пишається глід .
Зміїться дорога утрат і свобід.
Пентакль Соломона котив скарабей.
Застряг амулетик між див-лотерей.
Абсурди...
Лампади...
Реклама помад...
Ось пляцок для музи, для фей - мармелад.
На всіх попелюшок нема гарбузів.
Відпущення світить вовчиці, козі.
Лягають горіхи на втоптаний мох.
Ростуть піраміди облуд-перемог.
Укотре обрізані древа, дроти.
Спектаклем довженним керуєш не ти.
Підпалює шатра добряк-бармалей,
Вербує безруких венер, галатей.
На візіях візи...
Тікають... агов!..
На крилах лелечих калинова кров.
Жонглери циліндрів накидали в яр.
Найбільше роботи отримав човняр.
Ти промінь ловила, синиця - з руки.
Медальки чіпляють сухі будяки.
2016
Великі зусилля, дрібненькі плоди...
Якщо не запросять - на свято не йди.
Там раки виделки розклали на бязь.
По щуку в желе із верхів`я не злазь.
Вальсуючий пудель, голодний тер`єр.
У маски Мальвіни тритон-кавалер.
Вологі очиська... Молочна ріка
Під крик павіана несе ярчука.
Ось левова частка... відкати-коржі,
Ведмежі вертепи, липкі вантажі.
Потрапила сойка руда в об`єктив,
Бо крук передбачив, кулик оплатив.
2
Не варта марнота оця мідяка.
Лошатко діждалось лише копняка.
Локрицю толочить полатаний вуж.
Розлито парфум яблуневий довкруж.
Осіння феєрія. Файні казки.
Везуть птахорізку, безкрилля зразки.
Недійна корова лягла між валіз.
Качата на призьбі ялозять реліз.
І я там хотіла попити медку,
Та здалеку бачу рахубу таку.
По грушах дюшесних ітиму кудись -
Де поруч жар-птиці та рись ужились.
Баюри пашенні заповнені, аж...
Тремтить на скелеті куми трикотаж.
А бал не стихає. Під крики "люби..."
Стукочуть затвори, лещата, дзьоби.
На подіум вийшли рожеві, чумні.
Ніхто не наважиться вигукнуть "ні!".
Людва не питає: "А хто ж еталон?",
Бо ногу підняв щойнопридбаний слон.
3
Багряно-червоний пишається глід .
Зміїться дорога утрат і свобід.
Пентакль Соломона котив скарабей.
Застряг амулетик між див-лотерей.
Абсурди...
Лампади...
Реклама помад...
Ось пляцок для музи, для фей - мармелад.
На всіх попелюшок нема гарбузів.
Відпущення світить вовчиці, козі.
Лягають горіхи на втоптаний мох.
Ростуть піраміди облуд-перемог.
Укотре обрізані древа, дроти.
Спектаклем довженним керуєш не ти.
Підпалює шатра добряк-бармалей,
Вербує безруких венер, галатей.
На візіях візи...
Тікають... агов!..
На крилах лелечих калинова кров.
Жонглери циліндрів накидали в яр.
Найбільше роботи отримав човняр.
Ти промінь ловила, синиця - з руки.
Медальки чіпляють сухі будяки.
2016
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
