Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
2025.12.12
19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
2025.12.12
14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
2025.12.12
14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
2025.12.12
12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с.
Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б
2025.12.12
07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
2025.12.12
07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
2025.12.12
06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.
2025.12.12
01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
2025.12.11
21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
2025.12.11
21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
2025.12.11
21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
2025.12.11
20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.
А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.
А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
2025.12.11
13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
2025.12.11
11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Осіння феєрія
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Осіння феєрія
1
Великі зусилля, дрібненькі плоди...
Якщо не запросять - на свято не йди.
Там раки виделки розклали на бязь.
По щуку в желе із верхів`я не злазь.
Вальсуючий пудель, голодний тер`єр.
У маски Мальвіни тритон-кавалер.
Вологі очиська... Молочна ріка
Під крик павіана несе ярчука.
Ось левова частка... відкати-коржі,
Ведмежі вертепи, липкі вантажі.
Потрапила сойка руда в об`єктив,
Бо крук передбачив, кулик оплатив.
2
Не варта марнота оця мідяка.
Лошатко діждалось лише копняка.
Локрицю толочить полатаний вуж.
Розлито парфум яблуневий довкруж.
Осіння феєрія. Файні казки.
Везуть птахорізку, безкрилля зразки.
Недійна корова лягла між валіз.
Качата на призьбі ялозять реліз.
І я там хотіла попити медку,
Та здалеку бачу рахубу таку.
По грушах дюшесних ітиму кудись -
Де поруч жар-птиці та рись ужились.
Баюри пашенні заповнені, аж...
Тремтить на скелеті куми трикотаж.
А бал не стихає. Під крики "люби..."
Стукочуть затвори, лещата, дзьоби.
На подіум вийшли рожеві, чумні.
Ніхто не наважиться вигукнуть "ні!".
Людва не питає: "А хто ж еталон?",
Бо ногу підняв щойнопридбаний слон.
3
Багряно-червоний пишається глід .
Зміїться дорога утрат і свобід.
Пентакль Соломона котив скарабей.
Застряг амулетик між див-лотерей.
Абсурди...
Лампади...
Реклама помад...
Ось пляцок для музи, для фей - мармелад.
На всіх попелюшок нема гарбузів.
Відпущення світить вовчиці, козі.
Лягають горіхи на втоптаний мох.
Ростуть піраміди облуд-перемог.
Укотре обрізані древа, дроти.
Спектаклем довженним керуєш не ти.
Підпалює шатра добряк-бармалей,
Вербує безруких венер, галатей.
На візіях візи...
Тікають... агов!..
На крилах лелечих калинова кров.
Жонглери циліндрів накидали в яр.
Найбільше роботи отримав човняр.
Ти промінь ловила, синиця - з руки.
Медальки чіпляють сухі будяки.
2016
Великі зусилля, дрібненькі плоди...
Якщо не запросять - на свято не йди.
Там раки виделки розклали на бязь.
По щуку в желе із верхів`я не злазь.
Вальсуючий пудель, голодний тер`єр.
У маски Мальвіни тритон-кавалер.
Вологі очиська... Молочна ріка
Під крик павіана несе ярчука.
Ось левова частка... відкати-коржі,
Ведмежі вертепи, липкі вантажі.
Потрапила сойка руда в об`єктив,
Бо крук передбачив, кулик оплатив.
2
Не варта марнота оця мідяка.
Лошатко діждалось лише копняка.
Локрицю толочить полатаний вуж.
Розлито парфум яблуневий довкруж.
Осіння феєрія. Файні казки.
Везуть птахорізку, безкрилля зразки.
Недійна корова лягла між валіз.
Качата на призьбі ялозять реліз.
І я там хотіла попити медку,
Та здалеку бачу рахубу таку.
По грушах дюшесних ітиму кудись -
Де поруч жар-птиці та рись ужились.
Баюри пашенні заповнені, аж...
Тремтить на скелеті куми трикотаж.
А бал не стихає. Під крики "люби..."
Стукочуть затвори, лещата, дзьоби.
На подіум вийшли рожеві, чумні.
Ніхто не наважиться вигукнуть "ні!".
Людва не питає: "А хто ж еталон?",
Бо ногу підняв щойнопридбаний слон.
3
Багряно-червоний пишається глід .
Зміїться дорога утрат і свобід.
Пентакль Соломона котив скарабей.
Застряг амулетик між див-лотерей.
Абсурди...
Лампади...
Реклама помад...
Ось пляцок для музи, для фей - мармелад.
На всіх попелюшок нема гарбузів.
Відпущення світить вовчиці, козі.
Лягають горіхи на втоптаний мох.
Ростуть піраміди облуд-перемог.
Укотре обрізані древа, дроти.
Спектаклем довженним керуєш не ти.
Підпалює шатра добряк-бармалей,
Вербує безруких венер, галатей.
На візіях візи...
Тікають... агов!..
На крилах лелечих калинова кров.
Жонглери циліндрів накидали в яр.
Найбільше роботи отримав човняр.
Ти промінь ловила, синиця - з руки.
Медальки чіпляють сухі будяки.
2016
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
