ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 Про каштаны
Как по-разному ведут себя каштаны осенью.

Одни деревья уже совсем без листьев; трехмерные модели неведомых галактик и звездных систем - вот чем стали их обнаженные кроны, увешанные тяжелыми звездами-плодами с толстыми короткими лучиками. Вид у них если не академический, то школьный: дети, вот это - созвездие Лебедя, это альфа, бета... Сидоров, не трогай Лебедя! - Но как же не трогать, когда созвездие так откровенно ненатурально; мало того что лебедя в нем увидеть нельзя, а если и можно, то не лебедя, а совсем черт знает что такое, так еще и звезда каждая висит на толстенькой коричневой проволоке. Фальшь! Не верю! Скука!

Другие каштаны - таких совсем мало - уже сбросили листву и зачем-то цветут. Это - вымученная, неурочная, неуместная, бедная, нет - нищая, нет - нищенская свадьба. Денег у молодых, которые совсем немолоды, хватило только на самую дешевую, короткую, сероватую фату и несколько тощеньких оплывших свечек. От неловкости, которую испытывают случайные свидетели этого печального торжества, спасает только одно: это все ненадолго и скоро закончится, главное сейчас - перетерпеть, а после - не вспоминать никогда...

Третьи каштаны листвы пока не лишились. Но почти все их проржавевшие листья завернулись в твердые сухие трубочки; под порывами ветра эти трубочки сталкиваются друг с другом и ветками и негромко и часто звучат - точь-в-точь змея-гремучник в какой-нибудь Неваде. Снова порыв ветра и этот негромкий опасный звук. Змеи нигде не видно, но она предупреждает: ты на ее территории, еще миг - и она атакует. Как обострилось зрение, как истончился внезапно слух! Надо уходить, бежать, сейчас, немедленно, но куда? где она? куда - нельзя?! тррррр... эта проклятая невидимая змея - везде! стоять - нельзя! идти - нельзя!.. тррррр... Сердце утопает в панике и толкает тебя бежать вслепую - куда угодно! - но липкая приливная волна ужаса даже не может сдвинуть тебя с места, потому что ноги твои до самых колен увязли в зыбучем песке Невады, внезапно раскинувшейся во всю ширь посреди Киева, поглотив его, тебя, каштаны, какую-то убогую ненужную свадьбу, модели галактик и Сидорова, висящего на хвосте Лебедя и все прочее... тррррр... И - наконец-то! - мелькнувшее тело, толстое, свернутое кольцами тело, пружинисто и медленно вылетевшее из ниоткуда и на лету аккуратно расправляющее одно за одним свои чешуйчатые кольца и неспешно распахивающее на вытянутом к тебе конце пасть - розовую, воронкой, как бы исподволь всасывающую тебя пасть! - И только это тянущееся к тебе тело заставляет, наконец, сбросить оцепенение, тряхнуть головой и чудесным образом спастись, снова оказаться в Киеве, на тротуаре под октябрьскими каштанами, твердые мертвые листья которых падают на тротуары с коротким сухим стуком...

...Смотри-ка, вон тот зацвел... А этот уже голый, но весь в плодах, забавно. А эти - послушай-ка: гремят, точь-в-точь как...

...нет, все-таки как по-разному ведут себя осенью каштаны.

2016




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-10-02 23:08:34
Переглядів сторінки твору 567
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.292 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.05.24 15:15
Автор у цю хвилину відсутній