Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.13
01:07
Щоб пізнати істину, не обов’язково її ґвалтувати.
Поки дурні багатіють думкою, мудрі на них збагачуються.
Щоб підтримувати баланс інтересів, зовсім не обов’язково бути бухгалтером.
Вікно можливостей більшість використовує лише для власного збага
2026.05.12
21:19
…Поки спите ви, стану
Осінніми світаннями.
На травах порозкладую мільярди сувенірів.
Будинки підрожевлю, вмию тротуари,
Підкину ще жарину в парків багаття
І заспанії канни на руки площ подам...
Коли йому було лише чотири роки, почалася війна.
Пот
2026.05.12
19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.
І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.
І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив
2026.05.12
13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.
Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.
Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,
2026.05.12
12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.
Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.
Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,
2026.05.12
11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.
Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.
Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.
2026.05.12
10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!
Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від
Вітаємо!
Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від
2026.05.12
09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають
2026.05.12
08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні
2026.05.12
07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не буденна оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути
2026.05.12
05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...
2026.05.12
01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.
А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.
А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,
2026.05.12
00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться.
Насильна дружба гірша за ворожнечу.
Сильних історія навчає, слабких – повчає.
Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на
2026.05.11
21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.
Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.
Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і
2026.05.11
20:20
Як на Сайпрес Авеню
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар
2026.05.11
19:49
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Жанна Гайдаш (1990) /
Вірші
Хто на світі працює більше?
Хто на світі цьому працює більше?
Подумалось мені цим ранком
Чи пекар ,чи може лісоруб?
Хто хліба замісив,та й в піч кладе?
Чи той хто вижидає ліс зрубати?
Чи має руки струджені для хліба?
Чи той ,хто стовбур дерева рубає?
Тож кому праця є цінніше за рубля?
І в чому виміряти іі вартість?
У тому скільки часу ти поклав ?
Чи капель поту обтекло з лиця?
Чи те як твоі руки потрудились ?
Оплачений тобі продукт кінцевий
Без роздумів про тебе,лише ціна без черги?
вдвічі більше заплатити треба
За тих хто зачекав, навчись терпіти
І відповідь в людей одна
Хай буде справедливість праці!
І міра їй в твоіх святих ділах
І в здібностях,якими нагороджена
Є праця різна,і здешевлена
Та заново переоцінена,для тих
Хто труд нездатен розпізнати
почне свій день з готового раба
Хтось раб своїх думок-уявлень
Хтось служить за раба у повнодія
Хтось поганяє батогом себе
Хтось лиш живе у мріях
Кому майбутнє легше всіх дається?
хто піснею своєю обізветься ?
Як пташка рання заспіва?
Чи раб вона людині?ні, бо вільна
Тож праця є людська безцінна?!
Хто б не творив ії -це набуття!
досвід різний в добродія та лиходія
тож хто заплатить ім сповна?
Чи праця красила б людину?
бува ,що лиш вона її прикраша
І ліс росте собі без лісоруба
Дуби ростуть ,міцніють в глибину
І колоски на полі ждуть
На Свого косаря і пекаря
І піч чекає дрів,хто б затопив іі?
працює пекар,він нагодує всіх
У обміні труда в природі
нам людська праця стала у пригоді
Засинаєм ми під звуки двигуна
Бо праця вірна це-коловорот життя!
Згадай,що Бог трудивсь для нас!
Творив цей світ прекрасний!
Хай обеліском вдячності
Прославиться його творіння зараз!
Її створив Господь,і в тіло помістив
Хтось каже,що вдихнув нове життя
в фігурку з глини душу помістив
І тіло враз заметушилось як земля!
Ми вдячні одне одному
За труд який нас возвеличив
І робить нас подібним до Творця
Відкрий той кран з Натхненням!
І новотворення пролиється в руках
І знай,що з світом поділившись
благочестиву іскру враз ти передав!
Та працею безцінною звеличився !
19/05/16
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хто на світі працює більше?
Хто на світі цьому працює більше?
Подумалось мені цим ранком
Чи пекар ,чи може лісоруб?
Хто хліба замісив,та й в піч кладе?
Чи той хто вижидає ліс зрубати?
Чи має руки струджені для хліба?
Чи той ,хто стовбур дерева рубає?
Тож кому праця є цінніше за рубля?
І в чому виміряти іі вартість?
У тому скільки часу ти поклав ?
Чи капель поту обтекло з лиця?
Чи те як твоі руки потрудились ?
Оплачений тобі продукт кінцевий
Без роздумів про тебе,лише ціна без черги?
вдвічі більше заплатити треба
За тих хто зачекав, навчись терпіти
І відповідь в людей одна
Хай буде справедливість праці!
І міра їй в твоіх святих ділах
І в здібностях,якими нагороджена
Є праця різна,і здешевлена
Та заново переоцінена,для тих
Хто труд нездатен розпізнати
почне свій день з готового раба
Хтось раб своїх думок-уявлень
Хтось служить за раба у повнодія
Хтось поганяє батогом себе
Хтось лиш живе у мріях
Кому майбутнє легше всіх дається?
хто піснею своєю обізветься ?
Як пташка рання заспіва?
Чи раб вона людині?ні, бо вільна
Тож праця є людська безцінна?!
Хто б не творив ії -це набуття!
досвід різний в добродія та лиходія
тож хто заплатить ім сповна?
Чи праця красила б людину?
бува ,що лиш вона її прикраша
І ліс росте собі без лісоруба
Дуби ростуть ,міцніють в глибину
І колоски на полі ждуть
На Свого косаря і пекаря
І піч чекає дрів,хто б затопив іі?
працює пекар,він нагодує всіх
У обміні труда в природі
нам людська праця стала у пригоді
Засинаєм ми під звуки двигуна
Бо праця вірна це-коловорот життя!
Згадай,що Бог трудивсь для нас!
Творив цей світ прекрасний!
Хай обеліском вдячності
Прославиться його творіння зараз!
Її створив Господь,і в тіло помістив
Хтось каже,що вдихнув нове життя
в фігурку з глини душу помістив
І тіло враз заметушилось як земля!
Ми вдячні одне одному
За труд який нас возвеличив
І робить нас подібним до Творця
Відкрий той кран з Натхненням!
І новотворення пролиється в руках
І знай,що з світом поділившись
благочестиву іскру враз ти передав!
Та працею безцінною звеличився !
19/05/16
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
