
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
2025.07.01
21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це - вперед.
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
2025.07.01
12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
2025.07.01
10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
2025.07.01
09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
2025.07.01
08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
2025.06.30
21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
2025.06.30
10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Жанна Гайдаш (1990) /
Вірші
Хто на світі працює більше?
Хто на світі цьому працює більше?
Подумалось мені цим ранком
Чи пекар ,чи може лісоруб?
Хто хліба замісив,та й в піч кладе?
Чи той хто вижидає ліс зрубати?
Чи має руки струджені для хліба?
Чи той ,хто стовбур дерева рубає?
Тож кому праця є цінніше за рубля?
І в чому виміряти іі вартість?
У тому скільки часу ти поклав ?
Чи капель поту обтекло з лиця?
Чи те як твоі руки потрудились ?
Оплачений тобі продукт кінцевий
Без роздумів про тебе,лише ціна без черги?
вдвічі більше заплатити треба
За тих хто зачекав, навчись терпіти
І відповідь в людей одна
Хай буде справедливість праці!
І міра їй в твоіх святих ділах
І в здібностях,якими нагороджена
Є праця різна,і здешевлена
Та заново переоцінена,для тих
Хто труд нездатен розпізнати
почне свій день з готового раба
Хтось раб своїх думок-уявлень
Хтось служить за раба у повнодія
Хтось поганяє батогом себе
Хтось лиш живе у мріях
Кому майбутнє легше всіх дається?
хто піснею своєю обізветься ?
Як пташка рання заспіва?
Чи раб вона людині?ні, бо вільна
Тож праця є людська безцінна?!
Хто б не творив ії -це набуття!
досвід різний в добродія та лиходія
тож хто заплатить ім сповна?
Чи праця красила б людину?
бува ,що лиш вона її прикраша
І ліс росте собі без лісоруба
Дуби ростуть ,міцніють в глибину
І колоски на полі ждуть
На Свого косаря і пекаря
І піч чекає дрів,хто б затопив іі?
працює пекар,він нагодує всіх
У обміні труда в природі
нам людська праця стала у пригоді
Засинаєм ми під звуки двигуна
Бо праця вірна це-коловорот життя!
Згадай,що Бог трудивсь для нас!
Творив цей світ прекрасний!
Хай обеліском вдячності
Прославиться його творіння зараз!
Її створив Господь,і в тіло помістив
Хтось каже,що вдихнув нове життя
в фігурку з глини душу помістив
І тіло враз заметушилось як земля!
Ми вдячні одне одному
За труд який нас возвеличив
І робить нас подібним до Творця
Відкрий той кран з Натхненням!
І новотворення пролиється в руках
І знай,що з світом поділившись
благочестиву іскру враз ти передав!
Та працею безцінною звеличився !
19/05/16
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хто на світі працює більше?
Хто на світі цьому працює більше?
Подумалось мені цим ранком
Чи пекар ,чи може лісоруб?
Хто хліба замісив,та й в піч кладе?
Чи той хто вижидає ліс зрубати?
Чи має руки струджені для хліба?
Чи той ,хто стовбур дерева рубає?
Тож кому праця є цінніше за рубля?
І в чому виміряти іі вартість?
У тому скільки часу ти поклав ?
Чи капель поту обтекло з лиця?
Чи те як твоі руки потрудились ?
Оплачений тобі продукт кінцевий
Без роздумів про тебе,лише ціна без черги?
вдвічі більше заплатити треба
За тих хто зачекав, навчись терпіти
І відповідь в людей одна
Хай буде справедливість праці!
І міра їй в твоіх святих ділах
І в здібностях,якими нагороджена
Є праця різна,і здешевлена
Та заново переоцінена,для тих
Хто труд нездатен розпізнати
почне свій день з готового раба
Хтось раб своїх думок-уявлень
Хтось служить за раба у повнодія
Хтось поганяє батогом себе
Хтось лиш живе у мріях
Кому майбутнє легше всіх дається?
хто піснею своєю обізветься ?
Як пташка рання заспіва?
Чи раб вона людині?ні, бо вільна
Тож праця є людська безцінна?!
Хто б не творив ії -це набуття!
досвід різний в добродія та лиходія
тож хто заплатить ім сповна?
Чи праця красила б людину?
бува ,що лиш вона її прикраша
І ліс росте собі без лісоруба
Дуби ростуть ,міцніють в глибину
І колоски на полі ждуть
На Свого косаря і пекаря
І піч чекає дрів,хто б затопив іі?
працює пекар,він нагодує всіх
У обміні труда в природі
нам людська праця стала у пригоді
Засинаєм ми під звуки двигуна
Бо праця вірна це-коловорот життя!
Згадай,що Бог трудивсь для нас!
Творив цей світ прекрасний!
Хай обеліском вдячності
Прославиться його творіння зараз!
Її створив Господь,і в тіло помістив
Хтось каже,що вдихнув нове життя
в фігурку з глини душу помістив
І тіло враз заметушилось як земля!
Ми вдячні одне одному
За труд який нас возвеличив
І робить нас подібним до Творця
Відкрий той кран з Натхненням!
І новотворення пролиється в руках
І знай,що з світом поділившись
благочестиву іскру враз ти передав!
Та працею безцінною звеличився !
19/05/16
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію