ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.04.12 05:55
То дороги кінцівками місиш,
То дивана сідницями треш, –
Ятаганом увігнутий місяць
Серед неба спиняється теж.
Височить, як маяк, нерухомо,
Світло сіючи лиш навскоси, –
То у тілі немає утоми,
То не можеш набутися сил.

Ярослав Чорногуз
2025.04.11 23:07
Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.

Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,

Борис Костиря
2025.04.11 21:45
Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,

Борис Костиря
2025.04.11 21:43
Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні

Володимир Бойко
2025.04.11 17:19
Силкуються вернутись холоди,
Морозами лякають наостанок,
Та ми ж набідувались до біди.
Опісля ночі – все одно світанок.

Заколотилось – друзі, вороги,
Безпринципні, безликі і колишні.
Але весніє і на ладан дише

Артур Курдіновський
2025.04.11 15:03
Я по коліна у воді.
Моя душа давно померла.
На шиї - амулет із шерлу,
Єдиний чорний. Білі перли
Радіють, поки молоді.
Я по коліна у воді.

Чіплявся за бездушну тінь

Леся Горова
2025.04.11 15:01
Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.

І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве

Пиріжкарня Асорті
2025.04.11 11:35
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс. До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика. До слова, програма співроб

Юрій Гундарєв
2025.04.11 09:34
На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вона займалася волонтерством та евакуацією поранених українських захисників.
Маргарита малювала кров‘ю свій щоденник, який планувала завершити після закінчення війни, щ

Віктор Кучерук
2025.04.11 08:07
Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.

Микола Соболь
2025.04.11 05:21
До адміністрації. Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад

Микола Соболь
2025.04.11 05:15
Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,

Олена Малєєва
2025.04.10 23:03
Стукає серце шпарко:
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.

Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.

Олена Малєєва
2025.04.10 22:08
Я сховаюся в своє світло
Най осяє мене цей промінь
Най тече і тече невпинно
Переповнює павідь, повінь.

Повінь повна яскраво-сяйва,
Річка тепла зірчасто-свіжа.
Я скупаюся в ній осяйна,

Олександр Сушко
2025.04.10 21:40
Вірш покладено на музику Сергія Степаненка.

https://youtu.be/VGCdBAGKmn4

Борис Костиря
2025.04.10 21:27
Чи можуть ідеї вивітритися
із голови?
Чи можна їх розхлюпати,
як воду у відрі?
Вони невідомо як з'являються
і невідомо куди зникають.
Ідеї невловимі, як нейтрино.
Щойно вони були
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Чорногуз Ярослав

 Від Вашингтона до Огайо (поетична пародія)

Хтось мріє ще про штат Огайо,
Я ж мов навіки прикипів
До цього затишного гаю –
...
Рятуй – сказати не боюсь –
Од ницих покидьків байдужих
...
І од колег, що тільки б`ються
За премії і ордени.
...
Користолюбства борони.

Ярослав Чорногуз «Слово до гаю»


А ми дивились, та мовчали,
Та мовчки чухали чуби.
Німії, подлії раби,

Коли
Ми діждемося Вашінгтона
З новим і праведним законом?

Тарас Шевченко «Юродививй»

Хтось мріє ще про штат Огайо,
Про Вашингтона і закон –
Я ж лину думкою до гаю,
Як до Огайо - літаком.

І, доки покидьки байдужі,
Німії, подлії раби,
В користолюбія калюжі -
Я притулюся до верби

І обійму – та не берізку,
Не клена, навіть не сосну, -
А дуб високий… Звідти - пішки
У степ широкий – там зі сну

Забуду геть про свинопасів
(Яким лиш премії давай)
До орденів і грошей ласих -
Перенесусь у тихий гай,

Де просторінь, пташки співають,
Хрущі над вишнями гудуть...
Раюю так я у Огайо,
Що й оселюсь навіки тут!..


31.10.2016

* Натхнення:

Ярослав Чорногуз "Слово до гаю" (http://maysterni.com/publication.php?id=120884)

Тарас Шевченко "Юродививй" (http://poetyka.uazone.net/kobzar/jurodyvyj.html)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ярослав Чорногуз Слово до гаю


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-10-31 10:44:55
Переглядів сторінки твору 3445
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.817
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-10-31 11:53:18 ]
:)Масштабно, але - в молоко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-10-31 13:09:53 ]
:) чому в молоко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-10-31 19:19:04 ]
Тому що нас не зрозуміють.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-11-01 08:13:56 ]
хто?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-10-31 21:58:06 ]
Дякую, шановний Кристіане, за пародію! Цікаво - дуб для Вас -символ духовного здоров"я чи тупості? Чи те і те разом?
Мені приємно, що Ви поєднали мою скромну творчість із твором великого нашого пророка, найшли суголосся в них, не знаю, чи достойні мої скромні вірші і стояти поруч з Шевченковими? (чи, може це пародійний натяк - куди ти пнешся, пігмею Чорногузе?!)
Але пародія певною мірою виявилась пророчою. Мої батьки переїхали жити в село на Вінниччину, а я - з київської квартири на дачу, де і є оці мої улюблені гаї. Так що вже поселився. У спілкуванні з природою, я зрозумів, що це - один із шляхів очищення суспільства від духовного бруду, в чому і намагаюся переконати своїм віршем і багатьма попередніми, де ми з Вами схрещували пародійні шаблі в минулому. За цим минулим, я бачу, у Вас ностальгія. Хочеться сколихнути сонне царство поезії...
Хтось вважає, що усамітнення на природі - це шлях назад чи в нікуди, треба писати про війну, декомунізацію, декорупцизацію і т.д., але спілкування з природою - це шлях до високої духовності і справедливості, бо у дикій природі їх значно більше, незмірно більше, ніж у людському суспільстві і мине час і найзарозуміліші збагнуть, що це - шлях до порятунку, принаймні - один із шляхів.
Можливо, Ви своєю пародією хотіли висміяти прив"язаність мого ЛГ до природи і навернути до міста, де є свої принади - безумовно є і без них, особливо без швидкісного інтернету, на природі відчуваєш дефіцит цього комфорту.
Ви підсвідомо намацали вірний шлях, пародія з легкою іронією, пародія мовби роздум, зроблена незлобиво, а з повагою до пародійованих авторів, особливо до великого Шевченка (якщо його твір не служить тут контрастом для вияскравлення і підкреслення певного пародійного явища в моїх віршах - скажімо надмірним захопленням чи ідеалізацією природи), то це і шлях удосконалення і розвитку. Коли ти ненав`язливо подаєш свої думки, а не стаєш у позу пророка і прямо повчаєш читачів, скочуючись у багнюку лжепророцтва.
Ще раз дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-11-01 08:56:52 ]
Дуб, верба, калина - це символи України, недарма ж ліричний герой пародії іде саме до них, а не до берізки, клена чи сосни (напевно, всі вгадують, що я маю на увазі).
Звісно, прочитавши про штат Огайо та Вашу гнівну філіппіку на адресу користолюбних колег, одразу ж згадав Шевченкові слова про Вашингтона (а в США, окрім столиці, є ж і штат Вашингтон) та рабів - і як було стриматися? І кому, як не Вам, мене зрозуміти? ) І що описи природи перекликаються - не бачу в цьому нічого поганого, навпаки, тішить, що й досі та природа українська збереглась і вживу, і в душах українців.
А сколихнути сонне царство, гадаю, вже не вдасться - тут так потужно боролись із пародистами, що, здається, таки доборолись - то ж нехай тепер пожинають плоди своєї діяльності...
Дякую за розлогий відгук, Ярославе, і за натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 02:48:13 ]
Пародистів треба шанувати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-11-02 13:22:43 ]
О, Вікторіє, шанувати чи не шанувати - це справа смаку і рівня автора чи читача (це ж тільки вуйко Пушкіна змусив себе шанувати - і краще вигадати не зміг :)) ), але хоча б не знищувати як клас, як це відбувалось впродовж багатьох років (?) на цьому сайті (була навіть дуже промовиста конкурсна тема: "По падолисту смерть і пародисту"). А який гвалт підіймали деякі "ображені пародистами" автори, які вважали, що їхні шедевральні нетлінки ніхто не має права ставити під сумнів якимись недолугими пародіями на них - о, то це ні в казці сказати, ні пером описати! )) Зрештою, відголоски тих літературних битв "майстрів слова" можна знайти і на моїй сторінці, і на сторінках інших пародистів, і навіть на сторінці Адміністрації чи Редакції Майстерень, якщо не помиляюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-11-02 13:42:39 ]
от насправді сміявся, чесно. тут мусів після гнівної філіпіки Ч. його стіхо прочитати - бля, ну направду, тільки з третього разу зрозумів, що той його гай - не в Огайо, а в яких инших єбенях, але - ну, друже - хтось мріє ще про штат Огайо - так ясно, що ти, шановний ліричний герою, вже не мрієш ібо ти вже на батьківщині Томаса Едісона, в місті Квівленд українську громаду посилюєш, а воно ніфіга, тут швидше настрій "Тілько ві Львові" - але фіг вловиш настрій той, хіба в тексті копатись, як шахтареві на шахті імені Засядька.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-11-03 11:40:16 ]
і справді, можна прочитати і так - хтось ще тільки мріє, а я вже там! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-11-07 08:07:27 ]
Відповідно переробив і пародію.)