ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.09
22:56
Закоханими у себе бувають не лише політики.
Люби себе і хай тебе ревнують.
Якщо любов нерозділена, розділи її із собою.
Люби себе та не залюблюй.
У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів.
Багато любові в одному тілі виявило
2026.03.09
22:03
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д
2026.03.09
19:49
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.
Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.
Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,
2026.03.09
16:25
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!
Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!
Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -
2026.03.09
15:59
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.
Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.
Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил
2026.03.09
12:43
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.
І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.
І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с
2026.03.09
12:26
І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.
2026.03.09
11:54
Шевченко - НАШ.
І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ.
Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів…
Тарас - поруч.
Він, як і завжди, - на передовій
2026.03.09
10:07
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.
Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.
Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,
2026.03.09
09:25
Борис Ласкін (1914-1983)
Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!
Із гуркотом, у лавах без прогалин,
Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!
Із гуркотом, у лавах без прогалин,
2026.03.09
08:36
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.
Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.
Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла
2026.03.09
07:04
Серед лугу у копиці
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,
2026.03.08
16:08
Наснись мені, кохана мамо,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.
Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.
Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,
2026.03.08
15:58
Сидять діди, розмовляють, згадують минуле.
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма
2026.03.08
14:49
Зима пішла, весна надходить,
Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.
Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…
Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.
Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…
2026.03.08
13:07
Це молоде вино терпке, жагуче
Тече із горла пристрасних століть.
І після нього хоч стрибай із кручі.
Так прийде час молитв, немов політь.
Це молоде вино, таке незріле,
Тече вогнем непізнаних рядків.
Воно народить думку уцілілу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тече із горла пристрасних століть.
І після нього хоч стрибай із кручі.
Так прийде час молитв, немов політь.
Це молоде вино, таке незріле,
Тече вогнем непізнаних рядків.
Воно народить думку уцілілу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2026.02.25
2026.02.11
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.08.04
2025.06.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анна Трепез /
Інша поезія
Мізантрополь
Мізантрополь – не-місто
у якому
приречено кружляють сирени
затиснуті між обрисами куполів
тривожно сіпається ехо в річці
перекроєній мостами
чужими траєкторіями
не долине ні до кого хто почув би
Цегляним повітрям оббиті тіла
з мертвяків виростають нові будівлі
хмарочоси не плачуть
хмарочоси застигли
на картинах талановитих бомжів
Не-місто вкривається льодом
ноги, руки, голова мерзнуть
очі шукають де пригрітися
вони зустрічають іще тисячу пар очей –
всі шукають де зігрітися
ознобом труситься
шматок заасфальтованої землі
я прискорюю ходу
і йду звідси
ІІ
Мізантрополь – не-країна
з літака схожий на плісняву
тут переслідують божевільні
як оцей у костюмі кажана
підбігає до мене і каже:
Я хочу бачити справедливість!
Я хочу дивитися як люди гинуть
від раку товстої кишки, легенів, мозку,
грудей, простати, шкіри, крові
(він онколог?)
від СНІДу
наймодерніших штамів грипу і так далі
я хочу розглядати їхні патологічні органи
(мабуть, просто медик)
страх в очах
на жаль вони не здатні на більше аніж страх
я хочу годувати круків цими очима
і йти повз вовків яким випала неабияка вечеря
(сам дивиться на мене як вовк)
«будьте обережні, не отруїться» ‒ промовлю я до них
І хай отруйні змії та комахи
лізуть до квартир будинків міст
хай кордони захлинаються піною
і розчиняються в конвульсіях землетрусів
місцевий танок смерті
під музику тиші
Німу та чорну – хоча б таку
я хочу бачити справедливість!
Божевільний хоче йти зі мною
що ж, нехай іде
ІІІ
Мізантрополь – не-острів
на якому час неначе весінній вітер
штурхає в різні боки
змушує мружити очі
і видирає волосся
Тут землю засівають смаженим насінням
а голодні
його викопують і їдять
Тут не впиваються сомою
соматично відхилені
а ми тут ніби боги
ступаємо сонячним килимом
крокуємо гниллям
а потім падаємо від задухи
Нас не понесе ця земля
ми відповзаємо далі
IV
Мізантрополь – не-континент
він не закінчується
не омивається
Тут тіло втрапляє у пастку з волосся землі
погляд не зустрічає облич
немає легкої ходи
поміж кісток
немає легкої думки
коли вона одна
Розмитими веселковими плямами
по тісних печерах
назустріч спалаху
без крапки
ми мусимо йти
V
Мізантрополь – не-планета
лиш уламок Всесвіту
2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мізантрополь
Присвячую О.С.
І
Мізантрополь – не-місто
у якому
приречено кружляють сирени
затиснуті між обрисами куполів
тривожно сіпається ехо в річці
перекроєній мостами
чужими траєкторіями
не долине ні до кого хто почув би
Цегляним повітрям оббиті тіла
з мертвяків виростають нові будівлі
хмарочоси не плачуть
хмарочоси застигли
на картинах талановитих бомжів
Не-місто вкривається льодом
ноги, руки, голова мерзнуть
очі шукають де пригрітися
вони зустрічають іще тисячу пар очей –
всі шукають де зігрітися
ознобом труситься
шматок заасфальтованої землі
я прискорюю ходу
і йду звідси
ІІ
Мізантрополь – не-країна
з літака схожий на плісняву
тут переслідують божевільні
як оцей у костюмі кажана
підбігає до мене і каже:
Я хочу бачити справедливість!
Я хочу дивитися як люди гинуть
від раку товстої кишки, легенів, мозку,
грудей, простати, шкіри, крові
(він онколог?)
від СНІДу
наймодерніших штамів грипу і так далі
я хочу розглядати їхні патологічні органи
(мабуть, просто медик)
страх в очах
на жаль вони не здатні на більше аніж страх
я хочу годувати круків цими очима
і йти повз вовків яким випала неабияка вечеря
(сам дивиться на мене як вовк)
«будьте обережні, не отруїться» ‒ промовлю я до них
І хай отруйні змії та комахи
лізуть до квартир будинків міст
хай кордони захлинаються піною
і розчиняються в конвульсіях землетрусів
місцевий танок смерті
під музику тиші
Німу та чорну – хоча б таку
я хочу бачити справедливість!
Божевільний хоче йти зі мною
що ж, нехай іде
ІІІ
Мізантрополь – не-острів
на якому час неначе весінній вітер
штурхає в різні боки
змушує мружити очі
і видирає волосся
Тут землю засівають смаженим насінням
а голодні
його викопують і їдять
Тут не впиваються сомою
соматично відхилені
а ми тут ніби боги
ступаємо сонячним килимом
крокуємо гниллям
а потім падаємо від задухи
Нас не понесе ця земля
ми відповзаємо далі
IV
Мізантрополь – не-континент
він не закінчується
не омивається
Тут тіло втрапляє у пастку з волосся землі
погляд не зустрічає облич
немає легкої ходи
поміж кісток
немає легкої думки
коли вона одна
Розмитими веселковими плямами
по тісних печерах
назустріч спалаху
без крапки
ми мусимо йти
V
Мізантрополь – не-планета
лиш уламок Всесвіту
2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1417 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1417 seconds