
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.19
00:31
Звинувачуєш… а кого?
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…
2025.10.18
22:28
Світ знавіснілих торгашів
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.
Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.
Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --
2025.10.18
22:14
Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
2025.10.18
21:53
Коли тебе шматують крадькома
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…
Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…
Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,
2025.10.18
15:36
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
2025.10.18
04:38
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст
2025.10.17
23:05
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
2025.10.17
21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
2025.10.17
21:49
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
2025.10.17
16:29
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
2025.10.17
15:14
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
2025.10.17
13:56
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
2025.10.17
12:29
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя
2025.10.17
11:13
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.
***
А балом правлять люди-тріпачі
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.
***
А балом правлять люди-тріпачі
2025.10.17
10:44
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ
2025.10.16
22:36
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Олехо (1954) /
Проза
Из подслушанного…
- А вы знаете, шо сказал Рабинович?
- Это который Фатим? Шо он только не говорил… Конкретнее можете?
- Шо наша власть не любит людей.
- Он таки прав. А шо, разве нет?
- Оно то так, но скажите, кто их любит? Может вы?
- Боже упаси, я человеконенавистник по убеждению.
- Давно?
- Со вчерашнего дня. У меня украли деньги и толкнули в лицо. Заметьте, люди. Кроме них, в метро больше никого не было…
- Шо за глупости, из-за одного несчастного случая возненавидить человечество.
- Одного? А когда я укр…., звините, нашёл дополнительные финансовые возможностия в госторговле, я шо, бил кому-то лицо? Совсем наоборот. Нету, знаете ли, равенства между умом и силой.
- Ой, я вас умоляю, когда оно было? Отсидели, надеюсь?
- Два разы… в местах не столь отдалённых, но труднодоступных для благ цивилизации. Говорят, Рабинович тоже сидел?
- Сидел, не сидел… Какая разница! Главное, шо встал и пошёл.
- Ну, не скажите! Когда я сидел…
- Слушайте, мне не интересны приключения вашого заднего ума. Вы будете голосовать за него или нет?
- А шо, у меня есть выход? Или у вас? Вы же видите, как у него растёт рейтинг? Плинтус уже позади…
- А если он обманет наше доверие?
- Так правильно сделает… Зачем мы ему после выборов? Вы, шо не видите, как растут эти рейтинги «до» и падают «после». Это же чистая физиология. Так было, есть и будет.
- А как же народ, мы в конце концов?
- Вы такой дурак или театральное кончали? Народ сам по себе, власть тоже… Ну а мы выживем по любому… в конце концов или, шо гораздо лучше, в начале начал. Жизнь – прекрасная шутка. Так шо улыбайтесь, господа избиратели. Ля комедия далеко не финита. Шоу продолжается…
23.11.2016
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Из подслушанного…
- А вы знаете, шо сказал Рабинович?
- Это который Фатим? Шо он только не говорил… Конкретнее можете?
- Шо наша власть не любит людей.
- Он таки прав. А шо, разве нет?
- Оно то так, но скажите, кто их любит? Может вы?
- Боже упаси, я человеконенавистник по убеждению.
- Давно?
- Со вчерашнего дня. У меня украли деньги и толкнули в лицо. Заметьте, люди. Кроме них, в метро больше никого не было…
- Шо за глупости, из-за одного несчастного случая возненавидить человечество.
- Одного? А когда я укр…., звините, нашёл дополнительные финансовые возможностия в госторговле, я шо, бил кому-то лицо? Совсем наоборот. Нету, знаете ли, равенства между умом и силой.
- Ой, я вас умоляю, когда оно было? Отсидели, надеюсь?
- Два разы… в местах не столь отдалённых, но труднодоступных для благ цивилизации. Говорят, Рабинович тоже сидел?
- Сидел, не сидел… Какая разница! Главное, шо встал и пошёл.
- Ну, не скажите! Когда я сидел…
- Слушайте, мне не интересны приключения вашого заднего ума. Вы будете голосовать за него или нет?
- А шо, у меня есть выход? Или у вас? Вы же видите, как у него растёт рейтинг? Плинтус уже позади…
- А если он обманет наше доверие?
- Так правильно сделает… Зачем мы ему после выборов? Вы, шо не видите, как растут эти рейтинги «до» и падают «после». Это же чистая физиология. Так было, есть и будет.
- А как же народ, мы в конце концов?
- Вы такой дурак или театральное кончали? Народ сам по себе, власть тоже… Ну а мы выживем по любому… в конце концов или, шо гораздо лучше, в начале начал. Жизнь – прекрасная шутка. Так шо улыбайтесь, господа избиратели. Ля комедия далеко не финита. Шоу продолжается…
23.11.2016
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію