ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Пора дощів - дзвінка і многолика"



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-12-02 20:37:35
Переглядів сторінки твору 9812
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-02 23:06:13 ]
Від назви пішов настрій у весь вірш, так здалося. Дуже сподобались рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-12-03 20:01:50 ]
Дякую Вам за відгук і прочитання. Удачі у всьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-12-02 23:55:12 ]
Прозора і свіла печаль... але печаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-12-03 00:14:18 ]
...свіТла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-12-03 20:03:45 ]
Світлякова :)). Дякую, дорога пані Галю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-03 00:33:58 ]
Просяться, вибачте, "пики" або "піки" чи "смики".
Це поки що перше враження.
З поваогою Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-12-03 20:04:51 ]
Ліки. Від поспішності :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-03 00:49:58 ]
(патетично)
"О косяки непрошеної зливи
Чому оливою скотилися сюди"?
Течуть, як вина, ваші алкоспіви...

І так далі і все таке инше.
То вибачте, якщо щось не так.
Вірш-енерджайдзер.
Отож...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-12-03 20:05:16 ]
Із бульбочками?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-03 01:03:43 ]
можливо, "мовчання неба" або чогось иншого.
"власне" - це, нмд, якось непоетмчно. розмовно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-12-03 20:08:15 ]
Не знала, що Ви прихильник "високого штілю" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-03 01:09:06 ]
осінь багата на метафори.
для неї "дика" є мало не образою. нмсд, звісно.
може, "наша".
я на неї не встигю але який смисл...
віргувать і віршувать...
видаляйте ці дописи.
мені нема коли.
я вже пишу-віршую про зиму.
без б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-12-03 20:09:56 ]
Мовчання, власне, - вада невелика.
Та й галасливість - тільки півбіди :))
А осінь та, направду, надто дика.
Візьме іще та й клюне. Є куди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-03 09:41:32 ]
Маленька мушля в неводі оливи - супер!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-12-03 20:17:30 ]
От що значить поет-рибалка - помічає і такі дрібниці :)). Будь здоровий, Вітюща. Спасибі сердечне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2016-12-03 10:53:13 ]
Прозора дика осінь... Несумісні образи дають ефект душевного щему і чогось недоговореного. А закінчення "Мов сльоза. Мов світляк. Мов я..." навіть італійці зрозуміють. Файно, як на мій смак.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-12-03 20:13:17 ]
Невже такі несумісні? У Академічному на першому місці - значення "який перебуває у первісному природному стані, живе на волі, не приручений на відміну від свійського " :)). Дякую, Сашо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-03 14:09:29 ]
Хоч і дика в тебе осінь, та я її не боюсь )) Але де фото верби-оливи? А де транскрипція отих lacrima і lucciola? Бо якщо перше я ще прочитала правильно, то друге, спіткнувшись, з другої спроби врубала на одну голосну, аби втиснути в розмір, але все-таки вирішила, що "луккола" :) ну не всі вчили італійську, не всі, кумонько ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-12-03 20:14:44 ]
Дякую, моя невсипуща. Виправлено, щоб не сказати каменя на камені не залишено :)). Чесно, не сподівалася, що тут хтось читатиме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-03 22:55:25 ]
Ого, які метаморфози )) Перший варіант був по-своєму гарний, а цей ще кращий. Дика качка, до речі, дуже оживила картину )) Дуже люблю цих птахів, у мене в долині на річечці вони частенько гостюють - влітку в заростях не видно, тільки чути, а взимку за голим верболозом - як на долоні.