ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 ***
Калюжі по асфальту розповзлися
Своїм жовтневим темно-сизим оком,
Вбирають хмари сльозогінний спокій,
Гойдається в екстазі мокре листя,

Туман розлігся в екзотичній позі,
Здається, з того краю цього літа,
І осінь сива дивиться невмито
Мені у вічі, наче світла просить,

Велике місто спить, і тільки ранок
Блукає у вологому тумані.
Холодні поцілунки на прощання,
Осінній подих ночі наостанок.




Найвища оцінка Руслан Доротяк 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Мельник 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-05-30 13:10:33
Переглядів сторінки твору 5112
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.557 / 5.1  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 13:32:46 ]
Туман розлігся в екзотичній позі - просто надзвичайно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 13:48:25 ]
А мені це означення здається невиразним, бо не малює наглядного образу, хоч і є звучним. Екзотичний - це той, що належить до нетутешніх країв, тому незвичний, дивацький, оригінальний. Я не знаю, в яких краях тумани можуть влягтися не так, як, наприклад, над ставом в Авдотьївці :)
"Еротична поза" - це вже ближче, ніби читається за тим, що Ви написали, Оксанко, але не наважились сказати прямо :) Незважаючи на такі мої припущення, еротичністю осінній меланхолійний вірш не пахне, тому я б не епітета не міняла.
Щасти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 13:50:05 ]
"не епітета не міняла"-перше "не" зайве :) вони від еротичності множитись почали :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 13:59:12 ]
А ще, Оксанко, образність здається у багатьох місцях невиразною. Ніби й промовисто, але малозмістовно:

"Калюжі ...розповзлися... темно-сизим оком" - вибачте, але враження, ніби око розколупали, хоча тоді в нього колір інший.

"Гойдається в екстазі мокре листя" - звідки взявся екстаз? потрібні хоч мінімальні передумови.

Це перше, що помічаєш, і най... "не дуже"
Навіть не знаю, як над віршем попрацювати, щоб став досконалішим. :) Певно, чіткіше треба працювати над образністю, не хапатися за все одразу. Межу емоційності будують не лише гіперболи, а й точність та влучність образів.
Успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 14:09:12 ]
Якраз в екзотичності, оригінальності і дивацтвові розлягання туману сам смак

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 14:16:52 ]
Руслане, я знаю, що в сучасній поезії є тенденція вживати слова у якнайнезвичнішому контексті, у погоні за тим, щоб сказати так, як ще ніхто не казав. Не завжди це є виправданим, доцільним і досягає своєї мети. Розмивається зміст вірша, залишаючи спалахи емоцій без підгрунтя, які швидко тануть або ж шокують своєю незрозумілістю. Про таке кажуть "як свіжо", "як оригінально", але це враження повержнєве.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 14:21:26 ]
Не знаю, для мене поезія це чиста емоція і шукати у ній якесь підгрунтя? Як кажуть, що бачу, те співаю

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-30 14:39:40 ]
Загалом непоганий вірш, є в ньому НАСТРІЙ, проте перший куплет ніби трохи вибився з течії, особливо ріже вухо недоречний екстаз, що якось не в`яжеться з журливою мелодикою і подальшим змістом.
Можна було б легко то прибрати, скажімо так:
Гойдається журливо мокре листя...
У рядку:
Здається, з того краю цього літа, - одразу і ТОГО і ЦЬОГО, та ще й ЗДАЄТЬСЯ - можна було б спростити:
Із того краю втомленого літа...
У рядку:
Велике місто спить і тільки ранок - після Спить пропущена кома (складне речення).
Увічі - У ВІЧІ (тут треба окремо)
Па-па!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2007-05-30 15:12:17 ]
А мені надзвичайно сподобалось! Перше, що хочеться зробити, перечитати ще раз - більш глибоко і вдумливо. Вірш надихає до філософських роздумів і узагальнень. Щодо екстазу і екзотики - гадаю, нічого не треба змінювати. Ці слова дуже звучно передають настрій поезії. Єдине, що в останній строфі знову зустрічається образ туману. Але не знаю, це тавтологія, чи задум автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 15:51:29 ]
О! Яка дикусія! Я просто вражена, що вірш без особливих претензій на чийсь світогляд так зачіпає :)Змінювати нічого, крім граматичних помилок, я не буду, бо аж дуже протилежні враження викликає вірш, може, і не досконалий, але, мабуть, в ньому щось таки є...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 16:59:40 ]
І це правильно. Не варто нічого змінювати у власному сприйняті

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-31 06:43:18 ]
Лиш додам, що, як завжди, чудова замальовка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-31 18:21:37 ]
Все справді чудово, але зараз хочеться весни :)))
(ні,літа не хочеться-і так спека неможлива; дощику б весняного)