ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
"Моя хата скраю"
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…

Сергій СергійКо
2025.10.25 22:51
«Звіри»
Про бійку між Гітлером і Сталіним)

“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,

Борис Костиря
2025.10.25 22:26
* * *
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,

Світлана Пирогова
2025.10.25 21:03
Не нагадуй
Не нагадуй мені про себе,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.

Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,

Олександр Буй
2025.10.25 19:20
Чернігову
Горне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.

Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири

Микола Дудар
2025.10.25 14:01
В ту саму мить
В ту саму мить мій намір стих…
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….

Тетяна Левицька
2025.10.25 09:59
Борг
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.

Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,

Віктор Кучерук
2025.10.25 06:31
* * *
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.

Володимир Бойко
2025.10.25 00:02
Кожному - своє
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.

Хтось блаженство віднаходить,
Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі

Віктор Насипаний
2025.10.24 23:58
Поруч ( пісня )
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:

Борис Костиря
2025.10.24 22:00
Подих осені
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.

Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона

Світлана Пирогова
2025.10.24 20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...

Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)

Леся Горова
2025.10.24 19:43
Барбарис
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:

Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,

Артур Курдіновський
2025.10.24 19:35
Київ-Харків (діалог квартонів з Любов'ю Інішевою)
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...

Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,

Іван Потьомкін
2025.10.24 19:06
Яаков та Есав
Той день був пам’ятний для Яакова.
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви

Микола Дудар
2025.10.24 16:33
Хочеш сонця? Прохолоди?
Почувайся як удома.
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 ***
Калюжі по асфальту розповзлися
Своїм жовтневим темно-сизим оком,
Вбирають хмари сльозогінний спокій,
Гойдається в екстазі мокре листя,

Туман розлігся в екзотичній позі,
Здається, з того краю цього літа,
І осінь сива дивиться невмито
Мені у вічі, наче світла просить,

Велике місто спить, і тільки ранок
Блукає у вологому тумані.
Холодні поцілунки на прощання,
Осінній подих ночі наостанок.




Найвища оцінка Руслан Доротяк 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Мельник 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-05-30 13:10:33
Переглядів сторінки твору 4820
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.557 / 5.1  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 13:32:46 ]
Туман розлігся в екзотичній позі - просто надзвичайно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 13:48:25 ]
А мені це означення здається невиразним, бо не малює наглядного образу, хоч і є звучним. Екзотичний - це той, що належить до нетутешніх країв, тому незвичний, дивацький, оригінальний. Я не знаю, в яких краях тумани можуть влягтися не так, як, наприклад, над ставом в Авдотьївці :)
"Еротична поза" - це вже ближче, ніби читається за тим, що Ви написали, Оксанко, але не наважились сказати прямо :) Незважаючи на такі мої припущення, еротичністю осінній меланхолійний вірш не пахне, тому я б не епітета не міняла.
Щасти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 13:50:05 ]
"не епітета не міняла"-перше "не" зайве :) вони від еротичності множитись почали :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 13:59:12 ]
А ще, Оксанко, образність здається у багатьох місцях невиразною. Ніби й промовисто, але малозмістовно:

"Калюжі ...розповзлися... темно-сизим оком" - вибачте, але враження, ніби око розколупали, хоча тоді в нього колір інший.

"Гойдається в екстазі мокре листя" - звідки взявся екстаз? потрібні хоч мінімальні передумови.

Це перше, що помічаєш, і най... "не дуже"
Навіть не знаю, як над віршем попрацювати, щоб став досконалішим. :) Певно, чіткіше треба працювати над образністю, не хапатися за все одразу. Межу емоційності будують не лише гіперболи, а й точність та влучність образів.
Успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 14:09:12 ]
Якраз в екзотичності, оригінальності і дивацтвові розлягання туману сам смак

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 14:16:52 ]
Руслане, я знаю, що в сучасній поезії є тенденція вживати слова у якнайнезвичнішому контексті, у погоні за тим, щоб сказати так, як ще ніхто не казав. Не завжди це є виправданим, доцільним і досягає своєї мети. Розмивається зміст вірша, залишаючи спалахи емоцій без підгрунтя, які швидко тануть або ж шокують своєю незрозумілістю. Про таке кажуть "як свіжо", "як оригінально", але це враження повержнєве.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 14:21:26 ]
Не знаю, для мене поезія це чиста емоція і шукати у ній якесь підгрунтя? Як кажуть, що бачу, те співаю

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-30 14:39:40 ]
Загалом непоганий вірш, є в ньому НАСТРІЙ, проте перший куплет ніби трохи вибився з течії, особливо ріже вухо недоречний екстаз, що якось не в`яжеться з журливою мелодикою і подальшим змістом.
Можна було б легко то прибрати, скажімо так:
Гойдається журливо мокре листя...
У рядку:
Здається, з того краю цього літа, - одразу і ТОГО і ЦЬОГО, та ще й ЗДАЄТЬСЯ - можна було б спростити:
Із того краю втомленого літа...
У рядку:
Велике місто спить і тільки ранок - після Спить пропущена кома (складне речення).
Увічі - У ВІЧІ (тут треба окремо)
Па-па!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2007-05-30 15:12:17 ]
А мені надзвичайно сподобалось! Перше, що хочеться зробити, перечитати ще раз - більш глибоко і вдумливо. Вірш надихає до філософських роздумів і узагальнень. Щодо екстазу і екзотики - гадаю, нічого не треба змінювати. Ці слова дуже звучно передають настрій поезії. Єдине, що в останній строфі знову зустрічається образ туману. Але не знаю, це тавтологія, чи задум автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 15:51:29 ]
О! Яка дикусія! Я просто вражена, що вірш без особливих претензій на чийсь світогляд так зачіпає :)Змінювати нічого, крім граматичних помилок, я не буду, бо аж дуже протилежні враження викликає вірш, може, і не досконалий, але, мабуть, в ньому щось таки є...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 16:59:40 ]
І це правильно. Не варто нічого змінювати у власному сприйняті

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-31 06:43:18 ]
Лиш додам, що, як завжди, чудова замальовка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-31 18:21:37 ]
Все справді чудово, але зараз хочеться весни :)))
(ні,літа не хочеться-і так спека неможлива; дощику б весняного)