ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю Я -- український блюз
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Про малий вінок ронделів
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
Стріла часу
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 ***
Калюжі по асфальту розповзлися
Своїм жовтневим темно-сизим оком,
Вбирають хмари сльозогінний спокій,
Гойдається в екстазі мокре листя,

Туман розлігся в екзотичній позі,
Здається, з того краю цього літа,
І осінь сива дивиться невмито
Мені у вічі, наче світла просить,

Велике місто спить, і тільки ранок
Блукає у вологому тумані.
Холодні поцілунки на прощання,
Осінній подих ночі наостанок.




Найвища оцінка Руслан Доротяк 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Мельник 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-05-30 13:10:33
Переглядів сторінки твору 4909
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.557 / 5.1  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 13:32:46 ]
Туман розлігся в екзотичній позі - просто надзвичайно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 13:48:25 ]
А мені це означення здається невиразним, бо не малює наглядного образу, хоч і є звучним. Екзотичний - це той, що належить до нетутешніх країв, тому незвичний, дивацький, оригінальний. Я не знаю, в яких краях тумани можуть влягтися не так, як, наприклад, над ставом в Авдотьївці :)
"Еротична поза" - це вже ближче, ніби читається за тим, що Ви написали, Оксанко, але не наважились сказати прямо :) Незважаючи на такі мої припущення, еротичністю осінній меланхолійний вірш не пахне, тому я б не епітета не міняла.
Щасти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 13:50:05 ]
"не епітета не міняла"-перше "не" зайве :) вони від еротичності множитись почали :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 13:59:12 ]
А ще, Оксанко, образність здається у багатьох місцях невиразною. Ніби й промовисто, але малозмістовно:

"Калюжі ...розповзлися... темно-сизим оком" - вибачте, але враження, ніби око розколупали, хоча тоді в нього колір інший.

"Гойдається в екстазі мокре листя" - звідки взявся екстаз? потрібні хоч мінімальні передумови.

Це перше, що помічаєш, і най... "не дуже"
Навіть не знаю, як над віршем попрацювати, щоб став досконалішим. :) Певно, чіткіше треба працювати над образністю, не хапатися за все одразу. Межу емоційності будують не лише гіперболи, а й точність та влучність образів.
Успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 14:09:12 ]
Якраз в екзотичності, оригінальності і дивацтвові розлягання туману сам смак

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 14:16:52 ]
Руслане, я знаю, що в сучасній поезії є тенденція вживати слова у якнайнезвичнішому контексті, у погоні за тим, щоб сказати так, як ще ніхто не казав. Не завжди це є виправданим, доцільним і досягає своєї мети. Розмивається зміст вірша, залишаючи спалахи емоцій без підгрунтя, які швидко тануть або ж шокують своєю незрозумілістю. Про таке кажуть "як свіжо", "як оригінально", але це враження повержнєве.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 14:21:26 ]
Не знаю, для мене поезія це чиста емоція і шукати у ній якесь підгрунтя? Як кажуть, що бачу, те співаю

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-30 14:39:40 ]
Загалом непоганий вірш, є в ньому НАСТРІЙ, проте перший куплет ніби трохи вибився з течії, особливо ріже вухо недоречний екстаз, що якось не в`яжеться з журливою мелодикою і подальшим змістом.
Можна було б легко то прибрати, скажімо так:
Гойдається журливо мокре листя...
У рядку:
Здається, з того краю цього літа, - одразу і ТОГО і ЦЬОГО, та ще й ЗДАЄТЬСЯ - можна було б спростити:
Із того краю втомленого літа...
У рядку:
Велике місто спить і тільки ранок - після Спить пропущена кома (складне речення).
Увічі - У ВІЧІ (тут треба окремо)
Па-па!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2007-05-30 15:12:17 ]
А мені надзвичайно сподобалось! Перше, що хочеться зробити, перечитати ще раз - більш глибоко і вдумливо. Вірш надихає до філософських роздумів і узагальнень. Щодо екстазу і екзотики - гадаю, нічого не треба змінювати. Ці слова дуже звучно передають настрій поезії. Єдине, що в останній строфі знову зустрічається образ туману. Але не знаю, це тавтологія, чи задум автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 15:51:29 ]
О! Яка дикусія! Я просто вражена, що вірш без особливих претензій на чийсь світогляд так зачіпає :)Змінювати нічого, крім граматичних помилок, я не буду, бо аж дуже протилежні враження викликає вірш, може, і не досконалий, але, мабуть, в ньому щось таки є...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 16:59:40 ]
І це правильно. Не варто нічого змінювати у власному сприйняті

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-31 06:43:18 ]
Лиш додам, що, як завжди, чудова замальовка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-31 18:21:37 ]
Все справді чудово, але зараз хочеться весни :)))
(ні,літа не хочеться-і так спека неможлива; дощику б весняного)