ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Бойко (1953) / Вірші

 Прощальна
Прощай, Україно, прощай,
Прощайте і тату, і мамо.
Без мене вже буде наш край
Боротися із москалями.

Злиденна Вітчизно, прощай,
І рідне розбите корито.
Пощо мені твій коровай,
Як жде чужина мене сита.

Ну а для державних людей
Промовлю слова некультурні:
«Вкраїна по світу іде,
Із ким залишаєтесь, дурні?»



Контекст : За кордоном легально перебуває приблизно 5 мільйонів громадян України Загальна кількість підприємців з початком 2017 року зменшилась на 128 тис. 30% опитаних українців скоріше хотіли б виїхати за кордон на постійне проживання, майже 65% скоріше не хот


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-27 10:08:11
Переглядів сторінки твору 3475
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.106 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.172 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.22 08:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-01-27 16:38:14 ]
Вірш на злобу дня. Особливо актуальний. Знаю багатьох молодих людей, які ладні відмовитися від України заради чужоземних благ. Олігархів, які нищать дрібний і середній бізнес, потрібно ставити на місце. Якщо не виправити ситуацію законодавчо і не зміцнити позиції українського виховництва, - буде новітня руїна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-27 23:03:50 ]
Таки так. «Ви любите на братові шкуру, а не душу!» Як не прикро, але діагноз Шевченка владі досі актуальний, хоча за 170 років скільки вже отих влад змінилоя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-01-27 19:28:03 ]
Настроєвий твір.....
Онука свекрухи поїхала на заробітки у Польщу, я саме під враженням...
Цікаво, а я "ставити на місце"... Коли читаю таке - не можу не всміхнутися, Богдане.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-01-27 19:30:06 ]
а як... має бути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-27 23:08:58 ]
Начебто елементарно: “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля”. А насправді здається, що земля наша встелена граблями, на які ми щораз наступаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 10:22:58 ]
Виїхати за межі України ще не означає розпрощатися з нею...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 14:16:34 ]
Ні, звичайно, я не це мав на увазі. Є українці і поза межами України, є неукраїнці і в межах України. Але ж пам’ятаєте, на початку незалежності гордо звучало: «Нас 52 мільйони!». Нині близько 42 млн. (без Криму). Отака статистика.
Звичайно, найбільші втрати населення - через найвищу у Європі смертність. Але у отих 42 млн. включені і ті, хто проживає і працює за кордоном тимчасово. Поки що тимчасово. Із кожною зміною влади обіцяють поліпшити життя для всього населеня. Поліпшують поки що лише для себе. Найбільш активна частина населення поліпшує свій добробут самотужки. І не в Україні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 11:29:42 ]
Так говорити може тільки той, хто насправді переймається долею України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 14:26:45 ]
Кажуть:"Найкраще слово - це діло". А коли діло плентається далеко позаду слова - це не діло. Архімед казав: "Дайте мені точку опори і я переверну весь світ". Нам не треба світу, Україну б хоч зрушити. Де ж та точка опори?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 18:57:07 ]
Є над чим помислити-пожуритися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 20:07:02 ]
Так. Хоча не ми мали б мислити, а ті люди, яких ми на те і обрали і які не такі вже й маленькі доходи отримують із нашого з вами бюджету.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-01-28 20:56:48 ]
Щороку українці, котрі працюють за кордоном, доставляють в рідну Україну такі суми грошей, що становлять кілька річних держбюджетів. Ось в чому питання!Це не моя вигадка. І коли я за кордоном отримую за місяць стільки, скільки удома за 6-10 місяців, то як я не поїду?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-29 01:08:34 ]
І я про те ж. Рядовий українець, чи то бюджетник, чи то дрібний підприємець (не кажучи вже про селянина) протягом свого життя не зможе заробити на власне житло. Ніколи! А життя одне. Хоча декому із загребущих кортить нагромадити на декілька життів.