«Як москалі називають наший борщ?»
«Первое»
«Убив би!..А пиво?»
«Піво»
«Убив би!»
З українського гумору

У непоправнім горі Їфтах. Не в радість перемога над Аммоном. А причиною – язик.. Правду кажуть: «Не обіцяй, не зарікайся!» Не змушував Господь Бог до цього: «Якщо справді даси Аммонових синів у мою руку, то, як вертатимусь, хто перший вийде з мого дому навстріч, принесу його в цілопалення Тобі» .
І треба ж так: із бубоном, пританцьовуючи, стріла Їфтаха його люба єдинка. Два місяці в горах донька оплакувала з подругами своє дівоцтво,а потім пішла димом в небо. І ось сидить в роздертім одязі і попелом од цілопалення посипає голову удатний воєначальник і недалекоглядний батько.
Саме в ці безвідрадні дні являються люди з коліна Єфрема і кидають Їфтахові звинувачення: «Чому ти перейшов Йордан, щоб воювати з Аммоновими синами, а нас не покликав?За це ми спалимо твій дім разом з тобою!»
Марні були слова судді про те, що не раз і не два просив він єфремівців піти разом на ворога, а вони начебто й не чули. Все одмовчувались. Зараз же, знаючи про багату здобич, готові воювати з однокровними. Їх, щоправда, вони глумливо називають втікачами з коліна Єфраїма.
Що ж, як воювать, так воювать. Цього разу, на жаль, юдеям з юдеями. І знову Їфтах перемагає,зайнявши всі переходи на Йордані. Супротивник не в змозі повернутися додому.
І тут сталося те, про що не здогадувались зарозумілі напасники. Не меч і спис стали страшні для них. А мова.
Коли вцілілі втікачі тим же самим івритом просили дозволу перейти Йордан, гілеадські вояки питали: «Ти єфремівець?» У відповідь було: «Ні».
Тоді вступало в дію: «Скажи-но шіболет ». І якщо чулось: «Сіболет», то екзаменатори хапали прохача і вбивали. І таких було, як свідчить літописець, «сорок і дві тисячі».

P.S.
В українській мові, існують Г і Ґ. Це,щоправда,не впливає істотно на те, про що йдеться. Підтвердженням цього є той факт, що донедавна (а почасти й сьогодні) Ґ відсутнє. І ганок,і ґанок однаково зрозуміють, про що йдеться.
В івриті це має принципове, словотворче значення і часто-густо призводить до спотворення й нерозуміння один одного. Так, приміром, абревіатура ЦаГаЛь (Цава Гаґана Лісраель – Армія Оборони Ізраїлю) в російськомовних виданнях і в мовленні вживається як ЦаХаЛ, що є просто нісенітницею.
Вихідці з Росії та юдеї з України, котрі принизливо ставилися до вивчення української мови,вважаючи її суто селянською, а не міською, на відміну від своїх дітей, що народилися в Ізраїлі, запевняють, що начебто неспроможні вимовить оте трикляте івритське Г.
Що на це сказати? Добре, що живуть вони в демократичній країні, а не в біблійному світі, де їхня нехіть призвела б до смерті.
-------------------------------------------------------------------------------------
Книга суддів, 11:31.
Там же, 12:1.
«Шіболет» в івриті означає воднораз і «течію», й «колосся».