
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.05.21
21:56
Учорашній черговій зміні "пиріжкарень" пощастило на бейти. Хоч якась різноманітність.
Кожна зміна щомісяця повинна рецензувати віршові здобутки поетів.
Цікава вона чи ні, ця обов'язкова робота, однак посадова інструкція вимагає виконання її положен
2025.05.21
21:36
Розхитується світ, як у дитинстві.
Розхитується дах, і опадає квіт.
І те, що тисне, що колись насниться,
Виблискує, немов ковальський ґніт.
Розхитуються погляди і суті,
Підвалини стираються в труху.
Концепції суворі, ніби судді,
Розхитується дах, і опадає квіт.
І те, що тисне, що колись насниться,
Виблискує, немов ковальський ґніт.
Розхитуються погляди і суті,
Підвалини стираються в труху.
Концепції суворі, ніби судді,
2025.05.21
20:46
Ти на дні дощ іде в Хуарезі
& Великдень ще тут
І серйозність не до речі
А негативити намарний труд
Не співай своїх арій
Як зійдеш на Rue Morgue Avenue
Доволі є жінок голодних
Щоб анонсувати твій капут
& Великдень ще тут
І серйозність не до речі
А негативити намарний труд
Не співай своїх арій
Як зійдеш на Rue Morgue Avenue
Доволі є жінок голодних
Щоб анонсувати твій капут
2025.05.21
20:32
Студентку сонну викладач питає:
- Скажіть мені, які людей є типи?
А та мовчить, як риба, щось гадає.
Лише навкруг очима швидко глипа.
- Та що казать, бувають типи різні. –
Озвалась врешті - решт і каже стиха:
- Знайому бачила на тому тижні.
- Скажіть мені, які людей є типи?
А та мовчить, як риба, щось гадає.
Лише навкруг очима швидко глипа.
- Та що казать, бувають типи різні. –
Озвалась врешті - решт і каже стиха:
- Знайому бачила на тому тижні.
2025.05.21
11:59
У стуку крапель
О, небо сіре, лий на душу дощ!
У стуку крапель чується послАння,
В нім спалахи миттєвостей впродовж
Буття усього, і у мить останню.
Де і коли, то знає тільки Бог.
Мені б устигнуть на таємну сповідь,
О, небо сіре, лий на душу дощ!
У стуку крапель чується послАння,
В нім спалахи миттєвостей впродовж
Буття усього, і у мить останню.
Де і коли, то знає тільки Бог.
Мені б устигнуть на таємну сповідь,
2025.05.21
07:17
Кохання жар подарувала,
Щоб не замерз у самоті, -
Щоб не захирів я помалу
В біди своєї взаперті.
Потурбувалася недаром
І своєчасно дуже ти, -
Життя пашіти стало жаром,
Без холоднечі самоти.
Щоб не замерз у самоті, -
Щоб не захирів я помалу
В біди своєї взаперті.
Потурбувалася недаром
І своєчасно дуже ти, -
Життя пашіти стало жаром,
Без холоднечі самоти.
2025.05.21
01:53
Ми завжди зустрічались в Стамбулі – місті забутих акварельних ілюзій, інколи навесні, коли відчувається прохолодний подих моря і пахне квітучими сливами. Жили і прощались ми в інших містах і країнах, куди мандрували навмання в пошуках нового, але зустріча
2025.05.21
00:14
Важко шукати логіку там, де її немає. З чорним котом у темній кімнаті мабуть простіше.
Нещасні шукають причини своїх нещасть за межами свого коханого організму.
Кожне нещастя проґавило свій шанс стати щастям.
Прожити найдовше збираються ті, що по
2025.05.20
21:20
Мені треба висловити
усе невисловлене
за тривалий час,
за нескінченні роки
мовчання.
Мовчання було вулканом,
який зненацька вибухнув.
Мовчання було темницею,
усе невисловлене
за тривалий час,
за нескінченні роки
мовчання.
Мовчання було вулканом,
який зненацька вибухнув.
Мовчання було темницею,
2025.05.20
19:53
Не розмовляй із Путіним, Зеленський,
Кинджал йому по яйця зажени.
Бо будеш, наче в опері той Ленський,
Романтиком наївним і дурним.
Ти говори з позиції з ним сили,
І правила свої нав'язуй гри.
Йому лиш крок лишився до могили
Кинджал йому по яйця зажени.
Бо будеш, наче в опері той Ленський,
Романтиком наївним і дурним.
Ти говори з позиції з ним сили,
І правила свої нав'язуй гри.
Йому лиш крок лишився до могили
2025.05.20
11:20
Не пропадай раптово, просто так,
у тіні днів минулих не ховайся.
Позбутися всього не намагайся,
не розпорошуй пройденого смак.
Не забувай приємне і у снах,
вечірньою чи ранньою порою.
Хай щастя заховалось за горою,
у тіні днів минулих не ховайся.
Позбутися всього не намагайся,
не розпорошуй пройденого смак.
Не забувай приємне і у снах,
вечірньою чи ранньою порою.
Хай щастя заховалось за горою,
2025.05.19
21:30
Осіннє кохання, таке запізніле,
В осінньому небі безбережно лине.
Летить, як пожовклий листок навісний,
Небесний, беззахисний, ніжний, земний.
Осіннє кохання неждане, як диво.
Воно заговорить запально й правдиво.
В осінньому небі безбережно лине.
Летить, як пожовклий листок навісний,
Небесний, беззахисний, ніжний, земний.
Осіннє кохання неждане, як диво.
Воно заговорить запально й правдиво.
2025.05.19
21:04
Стратегом був він та ще яким обачним,
Бо ж без обачності стратегії нема.
Стратегія – це ж не бої кулачні,
А сплав обачності, розважності й ума.
Не про тютюн і люльку думав Сагайдачний
(Таж димом скурював і турок, і татар),
А про Вкраїну, що в не
Бо ж без обачності стратегії нема.
Стратегія – це ж не бої кулачні,
А сплав обачності, розважності й ума.
Не про тютюн і люльку думав Сагайдачний
(Таж димом скурював і турок, і татар),
А про Вкраїну, що в не
2025.05.19
09:00
травня народився видатний український баскетболіст
У 22 він став чемпіоном Європи з баскетболу!
Здавалося, для високого симпатичного блондина відкриваються чудові перспективи…
Після завершення спортивної кар’єри закінчив Київське вище інженерно-авіа
У 22 він став чемпіоном Європи з баскетболу!
Здавалося, для високого симпатичного блондина відкриваються чудові перспективи…
Після завершення спортивної кар’єри закінчив Київське вище інженерно-авіа
2025.05.19
06:07
Твоє усміхнене обличчя,
З густим рум’янцем на щоках, –
І наяву мій погляд кличе,
І гарно бачиться у снах.
Коли воно переді мною,
Або віддалене чомусь, –
Завжди милуюся красою
Очей бездонних, повних уст.
З густим рум’янцем на щоках, –
І наяву мій погляд кличе,
І гарно бачиться у снах.
Коли воно переді мною,
Або віддалене чомусь, –
Завжди милуюся красою
Очей бездонних, повних уст.
2025.05.18
22:09
Попросися до мене у сон, хоч на ніч попросися.
Я забуду, що думала - більше не хочу і бачить.
Замотала ж у папороть свіжу бажання гарячі,
Обірвала під ноги той цвіт, що ховався у листі.
Там, де місяць блакитний над лісом, укотре вовчиця
Заведе про з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я забуду, що думала - більше не хочу і бачить.
Замотала ж у папороть свіжу бажання гарячі,
Обірвала під ноги той цвіт, що ховався у листі.
Там, де місяць блакитний над лісом, укотре вовчиця
Заведе про з
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
2025.04.24
2025.04.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ярослав Чорногуз (1963) /
Вірші
Спогад про улюбленого співака
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Спогад про улюбленого співака
Мій улюблений український співак, найкращий український і світовий тенор Анатолій Солов"яненко - воістину солов"їний голос України (1932-1999). "Стоїть гора високая" (сл. Л.Глібова, музика народна) у супроводі рідної йому і мені Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г.Майбороди. ( запис 1982 року). На жаль, мені не довелося з ним співати у складі капели. Я прийшов у колектив 2002 року, а Солов"яненка не стало 1999 року. Останній прижитєвий концерт в палаці "Україна" це було 2 березня 1999 року, він співав у супроводі нашої капели і я мав щастя бути присутнім на цьому концерті. Як журналіст, я написав 3 матеріали про Анатолія Борисовича ще за його життя, спілкувався з ним. Він був простим, щирим і відвертим. Давав мені інтерв"ю по телефону. І опублікував ці матеріали: 2 - у журналі "Українська культура" та 1 - у журналі "Театрально-концертний Київ".
В цьому році Анатолію Солов"яненку виповнилося б 85 років.
Як поет, написав про нього такі, дещо емоційні, але щирі рядки:
Солов"яненко, Солов"яненко -
України вишневий цвіт.
Й до коліна твого не дістане він -
Паваротті-космополіт!
7503 р. (Від Трипілля) (1995)
В цьому році Анатолію Солов"яненку виповнилося б 85 років.
Як поет, написав про нього такі, дещо емоційні, але щирі рядки:
Солов"яненко, Солов"яненко -
України вишневий цвіт.
Й до коліна твого не дістане він -
Паваротті-космополіт!
7503 р. (Від Трипілля) (1995)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Роздуми коло каміна (переклад на російську Світлани Груздєвої)*"
• Перейти на сторінку •
"Заклинання любові*"
• Перейти на сторінку •
"Заклинання любові*"
Про публікацію