ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.04.28 21:56
Перевтілення
Людина може перевтілитися
у дельфіна.
Людина може перевтілитися
у ящірку, хранительку
мудрості. Людина може
перевтілитися в ніщо.
Різноманітні форми
перевтілення. Але як важко

Ярослав Чорногуз
2025.04.28 17:50
Чому згасло кохання?
Розвалився неба п'єдестал,
На комп'ютерні розпався глюки...
Ти раніш Богинею була,
А тепер лише - ревнива злюка.

Де той поклоніння ідеал?
Що плекав у віршах я роками?
При тобі не можу назагал

Олена Побийголод
2025.04.28 14:21
1908. Село (в скороченні)
Із Андрія Бєлого

Плещуть скупченням косматим
по сирих полях
кострубаті темні хати,
обсідають шлях.

Пригнобила їх неволя,

Тетяна Левицька
2025.04.28 13:26
Гружавина
Переповнилась чаша терпіння,
перейшов чорний кречет межу.
Може, я не твого, птахо, рівня
та, поглянь, у моєму саду

білопінно розквітнули груші —
на зеленім гіллі — білий сніг.
Не дозволю я кривдити душу,

Юрій Гундарєв
2025.04.28 09:52
Віктор Банніков, київська пантера
квітня народився легендарний воротар непереможного київського «Динамо» 60-х

Один із найкращих голкіперів тогочасної футбольної Європи, він буквально зачаровував своїми неймовірними стрибками, реакцією і пластичністю, за що отримав ім‘я - київська панте

Світлана Пирогова
2025.04.28 09:22
Твоє тепло поглинуло минуле
Твоє тепло поглинуло минуле,
Затьмарились імлою риси.
Мовчала з жалібним "ку-ку" зозуля,
Блукала в кроні кипариса.

Рожеві мрії збились гострим списом,
Незіграні зостались ролі.
Вода холодна хлюпала на мисі,

Віктор Кучерук
2025.04.28 06:02
* * *
Друзі хутко повтікали
Якнайдалі від війни, –
Спромоглися дати драла
Їхні доньки і сини.
Полякалися родини
Кровожерних вічно псів
І забули, що святині
Захищати треба всім.

Борис Костиря
2025.04.27 21:46
Вежа
За межами людського пізнання
стоїть башта, до якої
не можуть дійти.
Вежу огортають оруйні
чагарники. Людей, які йдуть до неї,
спіткає якась біда,
щось невідоме чинить перепони.
Мандрівник може

Іван Потьомкін
2025.04.27 18:41
***
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Олександр Сушко
2025.04.27 18:34
Віпш Василя Кузана
Я там трохи, того..

Артур Курдіновський
2025.04.27 17:56
Епоха брехні
Еліта зі смердючого салуну
Ґвалтує ломом імпотентний світ.
З корівника приперлась на трибуну
Та з рук свободи вибиває щит.

Сидить свиня в овальнім кабінеті,
На чорне каже "біле" й навпаки.
Можливо, теж у власному клозеті

Віктор Насипаний
2025.04.27 16:27
Все можливо
З Кості вчителька сміялась: - Де тобі, дитино?

Нереально, щоби в мене мав колись "відмінно".

Щоб "дванадцять" було в тебе, - треба вчитись дуже.

А в твоєму, бач, випадку неможливо, друже.

Євген Федчук
2025.04.27 16:21
Як москалі «скинули» ординське іго в 1480 році
Вся історія московська із суцільної брехні.
За що тільки не візьмися, правди і на гріш немає.
Та брехнею тою влада дух москальський піднімає,
Щоб погнати і згноїти їх у черговій війні.
Хочу ще одну сторінку в цій історії відкрити,
Як позбавилися іга

Віктор Кучерук
2025.04.27 05:25
* * *
І від жалю сумно,
І від смутку смішно,
Бо кажу бездумно
І пишу поспішно.
Напишу поспішно,
Вимовлю бездумно, -
І відразу смішно,
І невдовзі сумно...

Борис Костиря
2025.04.26 21:53
* * *
Цей чоловік несе з собою лихо.
Хоч би куди він прийшов,
з'являються скандали.
Він руйнує цілісність,
стає троянским конем,
яблуком розбрату,
чоловік несе ланцюгову реакцію
громадянської війни,

Пиріжкарня Асорті
2025.04.26 20:30
Комунікація
Ринкова площа на Великдень блищить сонцем і старими вікнами. Над усім – прозоре квітневе повітря, таке легке, що його хочеться загорнути в серветку і забрати собі. Грицько суне неквапом, як і належить людині у святковому настрої. Камізелька сьогодні лежи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тея ТектоНічна
2025.04.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Спогад про улюбленого співака
Мій улюблений український співак, найкращий український і світовий тенор Анатолій Солов"яненко - воістину солов"їний голос України (1932-1999). "Стоїть гора високая" (сл. Л.Глібова, музика народна) у супроводі рідної йому і мені Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г.Майбороди. ( запис 1982 року). На жаль, мені не довелося з ним співати у складі капели. Я прийшов у колектив 2002 року, а Солов"яненка не стало 1999 року. Останній прижитєвий концерт в палаці "Україна" це було 2 березня 1999 року, він співав у супроводі нашої капели і я мав щастя бути присутнім на цьому концерті. Як журналіст, я написав 3 матеріали про Анатолія Борисовича ще за його життя, спілкувався з ним. Він був простим, щирим і відвертим. Давав мені інтерв"ю по телефону. І опублікував ці матеріали: 2 - у журналі "Українська культура" та 1 - у журналі "Театрально-концертний Київ".

В цьому році Анатолію Солов"яненку виповнилося б 85 років.

Як поет, написав про нього такі, дещо емоційні, але щирі рядки:

Солов"яненко, Солов"яненко -
України вишневий цвіт.
Й до коліна твого не дістане він -
Паваротті-космополіт!

7503 р. (Від Трипілля) (1995)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-02-08 22:05:33
Переглядів сторінки твору 2279
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.708 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.708 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.04.28 17:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-09 00:26:48 ]
Дякую, Ярославе, за поетичну ілюстрацію майстерності нашого славного земляка. Козловський і Солов'яненко - два неперевершені тенори світової музичної культури і гордість нашого народу.
Чудовий запис виконання в супроводі капели!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-09 20:00:47 ]
Щиро дякую, Мирославе, що поділяєте мої уподобання. Солов"яненко ще й родом із Донбасу, актуально нині.
А Козловський Іван Семенович також співав із нашою капелою, є записи і платівки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-09 11:27:58 ]
Такий голос народжується один раз на тисячу років! Неймовірна краса! Дякую, Ярославе!
Мій родич 1900 р нар. дружив з Іваном Семеновичем Козловським, разом навчалися в оперній студії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-09 20:03:21 ]
Дякую, Таню! Дуже радий! Згоден з Вашою думкою. То Ваш родич був ровесником Івана Семеновича, бо він також народився 1900 року, а помер аж у 1993-му! Довгожитель був!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-02-09 20:12:20 ]
Дякую Вам, любий пане Ярославе, що дали мені нагоду відтворити в пам'яті дорогі години розмов з Анатолієм Борисовичем, котрі прислужилися для часопису "Старт", де я тоді працював, та для книжки "Формула здоров'я".
"Той, хто гадає, що лірико-драматичний тенор (моє амплуа) - це щось дане природою, мушу засмутити. Не знаю, як хто, а я на власному досвіді переконався, що талант - то тільки десять відсотків успіху. А решта, як, мабуть, і в будь-якій справі,- праця, праця і ще раз праця",- наголошував мій співрозмовник. За працю співак вважав і такі конче необхадні йому заняття спортом. Був він і першорозрядним стайєром, і шахістом. А ще полюбляв плавання, ковзани, ігрові види. Своїй спортивній формі він завдячував дружині - Світлані Дмитрівні - кандидату в майстри спорту з художньої гімнастики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-10 22:30:10 ]
Спасибі, мій дорогий духовний побратиме, пане Іване! Радий і щасливий, що ми вібруємо душами на одній хвилі і наші уподобання співпадають. Дякую за такий цінний доповнюючий коментар, багато дізнався нового для себе про улюбленого митця. Співав од капели з бандурою на могилі Анатолія Борисовича в селі Козин на Київщині при пані Світлані і не знав, що вона - спортсменка така видатна. А Солов"яненка й не стало саме після занять спортом - катання на водних лижах. Прийшов додому опісля, схилився на диван і помер. Також він для вокалу займався йогою, медитаціями і дихальною гімнастикою. Такого об"ємного потужного густого вокального голосового струменя не було ні в кого. Тому він так і вражав слухачів. Так, мистецтво вимагає і праці і колосальних жертв, відчув це на собі дуже сильно. І мої заняття поезією не дають повністю сконцентруватись на вокалі, але росту і воюю з собою. Щиро-прещиро вдячний!)))