ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.10 10:05
Ранковий автобус один і той самий
Виходить з імли невблаганно, як час.
Як витязь казковий, виходить із драми,
Аби піднести до фантазії нас.

Ранковий автобус приходить невчасно,
Мов доля, яка заблукала в світах.
Ранковий автобус, як виблякле г

Віктор Кучерук
2026.02.10 07:12
На фото пожовкле дивлюся
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.

Лесь Коваль
2026.02.09 21:55
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч

С М
2026.02.09 21:41
закриття сезону
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону

вранці ми не думали про те

Володимир Бойко
2026.02.09 21:19
Кому бракує друзів – вишукує ворогів. У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково. Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю. Московському баранові Золотих воріт не бачити.

Іван Потьомкін
2026.02.09 21:09
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Олександр Буй
2026.02.09 20:59
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.

А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,

Віктор Насипаний
2026.02.09 19:14
У село на місяць бабці
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.

А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?

Сергій Губерначук
2026.02.09 16:51
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!

Ярослав Чорногуз
2026.02.09 16:39
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.

Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові

Марія Дем'янюк
2026.02.09 14:24
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б

Тетяна Левицька
2026.02.09 14:06
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.

Микола Дудар
2026.02.09 10:39
Відтепер і дотепер
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.

Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —

Борис Костиря
2026.02.09 10:36
Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 ***
З якого поля йдуть єдинороги
У сни мої уже четверту ніч,
В оголені пейзажі протиріч,
Що плутають уяву... чи дорогу

У кращий світ, захований в мені,
Де тіні мрій пророчі... чи пропащі?
І білогриві сни у темні хащі
Везуть мене на вигнутій спині...

Стискаю у долоні сонце зрання,
Ним спалюю я тисячі страхів.
Світає... І шпилі міських дахів,
Немов єдинороги, сплять в тумані...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-06-06 10:32:13
Переглядів сторінки твору 3842
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.204 / 5.5  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-06 11:12:34 ]
Мені подобається тема(люблю сама єдинорогів:)). Початок речення про дорогу, мені здається, не зовсім в'яжеться з попереднім (плутають уяву чи плутають дорогу, чи малось на увазі щось інше...). Як я просто чогось не вловила - поясніть, будьласка.:))
Гарно почався ранок - єдинороги!! М-м-м...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-06 11:14:12 ]
http://www.maysterni.com/publication.php?id=11607
Щодо єдинорогів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-06-06 11:26:18 ]
Дуже сподобалася ця річ. Щось ніби прониклива балада, легенда - мітично-тривожна і близька.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-06 11:43:22 ]
Привіт Юлю! Я рада, що Вам подобається, щодо дороги, то я, мабуть не зовсім коректно поставила розділові знаки - думаю тепер буде зрозуміліше:)
Ярославе, дякую за добрі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-06 11:55:04 ]
Так, тепер, коли Ви розставили всі крапки (по три), все читається цілісно (принаймні, мені):)
Не шкодуйте, мій Єдиноріг переможе :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-06 12:43:46 ]
Дзвінка луна, упевнена хода,
Сухий асфальт порожніх вулиць міста,
Гучне іржання прориває тишу
І рве на клапті вранішній туман,
І видбивається в нервових здригах вилиць.
Пришпорюючи гордих однорогів,
Прострілюючи поглядами час,
Беспристрасні русяві незнайомки,
Уже не сон,але і не реальність,
По місту розїжджають амазонки.

:) експромт замість коментарю

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-06 13:09:11 ]
Класно:) Може, ти цей експромт перетвориш в повноцінний вірш, хоча він і так вже такий... Я рада, що здатна когось надихати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-06 17:26:21 ]
Гарно...Відчувається дотик сонної магічності

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-11 17:54:13 ]
Початок гарненький, три крапки місцями, напевно, не потрібні.
Хоча, можливо, розширення:
"З яких полів ідуть єдинороги" трохи краще?
А ще цілком нормально було б:
"Де тіні мрій пророчі і пропащі."

А закінчення не дотягнуто трохи? Так?
"Світає. Шпилі веж, хребти дахів -
(в туман) єдинорогів (тихе) відступання..."

Оксано, щодо підходу редакції до оцінювання, то більшість авторів шукає свій стиль, свої дороги, тому надто критично у час таких пошуків підходити до тимчасових явищ не потрібно. Чекаємо, коли кожен себе знайде!
Успіхів вам!