цикл "жіночі портрети"

Кожен ранок носить у собі автобуси,
Котрі наповнені нашими душами:

Студентськими, кравецькими, мстивими,
Моряцькими, повільними, мандрівними,
Добрими і злими, гарними і виродливими,
Дитячими, дорослими, здоровими і хворими.

А між ними і ти загублена –
Руки мозолисто-струджені, під нігтями
Чорнотою свята земля.
Картаті в клітинку три сумки,
В них городина зелено пахне.
Хустка трохи сповзла на чоло,
Спідниця ситцево задерлась на коліні –
Грайливо, збуджує?

Ти вийдеш на зупинці і пірнеш
В базарну товчу,
Розкладеш на ящику свій крам,
Почнеш щоденний торг.

Бути жінкою – то дар від Бога,
Життя змушує до розтрачання
Подарованого …