Життя прожити – не поле перейти

А на вікý – поля, поля, поля…
Одне із них здолати має кожен.
Десь поміж ними – нива і моя:
для неї я – єдиний перехожий…

Смішки з бабиної кішки, а як своя здохне?

Кицька бабина – як баба – худа і беззуба
Переїлась окунцями собі на погубу.
Насміхається сусіда нишком з-за сараю:
А його таки не здохне, бо своїх не має.


По бороді текло, а в рот не попало

Відростив собі Петро бороду розкішну.
Але ось яка біда – уявити смішно:
Тільки чарку піднесе до губи – гай-гай! –
Лиш по бороді тече – в рот не попадає.
І у розпачі ураз (витерпіти годі!)
Виніс вирок бороді – ходить безбородий.

Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно

Кричить Іван «Рятуйте!», приречено плюсь-плюсь.
А з берега Данило: «Я змокнути боюсь!
А ви уже намокли – то вам же все одно:
Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно!»

Кінь на чотирьох і то спотикається

Напідпитку через гай плентає Микита
Ступить крок – і упаде, а тоді сердито
Встане – і бубнить собі в ритмі вихилясів:
«Кінь, хоча й на чотирьох, – спотикнеться часом…»

24-27.02.2017