ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Геннадій Бакаєв (1950) / Вірші

 лирика
Сфинкс
Сфинкс загадку задавал,
Сияя женскими глазами,
И путник безответный умирал
Под львиными когтями.
В разгадке было лишь спасенье
Для Беотийской стороны.
Эдипа осенило проведенье --
И вот он в логове крылатой сатаны.
Скрестились дерзкие два взгляда:
Вопрос ... Раздумий краткий миг.
Ответ последовал. Герою был наградой
Низвергнутого в бездну Сфинкса крик!
Но рано радовались Фивы
Освобождению от зла:
В очах прелестных и сегодня живы
Загадки дево-птице-льва....

1975.

****
В иных расслышать голосах
Твой голос жажду:
Ты нужна мне...
Так город грезит о лесах,
Деревня думает о камне.
Нужна. … Но мы особняком,
Ведь несуразны даже внешне-
Проспект, заросший ивняком,
Или бетонные скворечни...
Но если б голос твой исчез-
То, что бы делал я в кручине?
Как будто город без небес
Или деревня при лучине.
В высотном здании,
в избе,
Короче:
Всюду, где придётся,
Я буду думать о тебе.
А что ещё мне остаётся?

1976г.

****
Упрямое бегство
Мальчишек, девчонок
Из милого детства,
Из детских пелёнок,
Из юности звонкой,
Из школьной программы...
И плачут вдогонку
Им папы и мамы.
А время коснулось-
И некуда деться.
И хочется в юность,
И хочется в детство....

1980г.




****
Я одинок под этим небом,
Я без тебя совсем поник.
В такую стужу, в холод,
Мне бы-
Тебя увидеть хоть на миг.
Мне б только плеч твоих коснуться,
Мне б только твой услышать смех.
Но нет тебя-
и не вернуться...
И прошлое заносит снег.
И жизни мчится скорый поезд,
Секунды стонут на лету,
И только месяц, сонный полоз,
Скользит по небу, как по льду.
И на беду или на счастье,
Ни зги не видно впереди,
Как будто еду я венчаться,
Но вот метель вдруг на пути.
И я кружу в снегу по пояс,
Нет сил, противиться пурге,
И мне мерещится, что поезд,
Качаясь, мчит меня к тебе.

1980г


*****
Живёт себе человек - говно.
Что думают о нём – ему всё равно.
Кому-то оно очень воняет…
Но кого-то оно и привлекает
И они, продолжая лизать,
С трибуны орут:
Нас рать, нас рать!!!!!
2012г.
хххх
Мир состоит из линий-
из ярких и тёмных тонов,
Соткан наш мир из наших
мыслей, надежд и снов...
То, что однажды приснилось,
может быть сладким сном-
Реальность не будет краше,
не каждый к той правде готов...
Но мы, сохраняем верность
лучезарной и яркой любви.
Светить будем ей, неизменно,
светом далёкой звезды.

2013.
****
Душа младенца - чистый лист,
Страница будущих романов.
К нему ты осторожно отнесись-
Без грубых слов, коварства и обманов…
Пролог на титульном листке,
Твоей написанный рукою,
Однажды приведёт его к строке,
Что станет новою главою.
2013

****
Я думаю снова и снова
У кромки границы могил
О жизни и смерти сурово:
Я многих уже схоронил.
Уходят любимые люди,
Родные твои, и друзья.
Мы их никогда не забудем,
Пусть будет им пухом земля…
Всё чаще небес купол синий
Из облачной череды
Наброском нечётких линий
Рисует родные черты….
Всё чаще ведём мы беседы
С дедом своим иль отцом.
Они не в абстрактном где-то:
Они в сердце живут твоём!
2013.
ШУТКА о серьёзном….
Явление моей строки –
Не в голове заноза.
И я пишу не потому,
Что надоела жизни проза.
Не в муках и поту
Мои рождаются стихи….
Не для чего-то, я пишу-
Скорее вопреки
Коварным замыслам склероза.

2013.

*****
Утром был туман и слякоть,
Днём непогода, суета...
Душа стонала, хотела плакать,
О, как дожить ей до утра...
Но на закате, из-под тучи,
Вдруг солнца луч мир озарил!
Антициклон шёл к нам могучий-
Погоды центр так объявил...
Лазурью вечер умывается.
В заре пурпурной небеса...
И никто, не догадается,
Что это так
с твоей душой
встречается
Моя душа.......
2013.
*****
Порой похоже, что не мы живём,
А есть лишь то, что временем зовём.
Мгновения, секунды спокон века,
Рисуют Солнце, Землю, человека...
Трудяга Время перевести даёт нам дух,
Когда не в духе мы, или терзает нас недуг...
Но стоит вновь лишь сердцу застучать -
И мы бежим, но время не догнать.
2013.

******
Из века в век, народом погоняя,
Над миром чья-то длань и бич свистит, играя...
И зная это, всё равно народ бредёт толпой немою
За подаянием скупым, со сгорбленной спиною...

Нет, помирать мне рано:
Я ещё не сыграл ва-банк,
Когда в сознании раненном
Путиноидов утюжится танк...
Нет, не сложу я крылья
В надломленном этом бреду
И не нырну бездумно,
И не угасну в кабачном дыму..
Я ещё отыграюсь, гады,
Что в мой дом принесли шабаш...
Будете вы не рады,
Когда час прогремит не ваш.......
2014г.
****
Життя- немов наповнений бокал,
В якому сенс і до смаку….
А за тонкою граню скла:
Чуже буття,
Чиєсь життя
Й самотність на Чумацькому Шляху…
2015.
****
От большого поэта осталась лишь рифма, сама по себе графомания.......
Маразм для художника смерти страшнее: ведь нет уже стиля и муз трепетания.
И слово не к месту, и мысли абсурдны, и не ложится строка.
Только на полке тихо пылятся недавно живые слова....

2015г.


****
Пока один говорил
и клялся в любви к народу,
Другой в бою погибал,
уткнувшись лицом в породу.
Ракеты того, что всё говорил,
детей разрывали в клочья
Когда города он чужие бомбил
и день становился ночью…
А он продолжал говорить
и чёрное называл он белым.
И верили люди ему:
был он лжецом умелым.
Его ложь обернулась морем
человеческих горьких слёз,
Но показалась правдой
миллионам любителей грёз…
И пока он всё говорит
словами давно избитыми,
Настоящая Правда молчит
надгробными
чёрными
плитами…
2016г.
*****
Пожирают годы
Счастья радость и жизни невзгоды,
Но тупость быть сверху над всеми- нетленная,
Такая она, в "русском мире", вселенная........
И это хоть клиникой ты назови, хоть кричи -
Бессильны оракулы здесь и врачи.....
2016.
Нас вабить дім,
Де люблять нас.
І в тім,
Нехай там сирість і задуха,
Цінуймо час,
Коли тепло, що йде від друга
Зігріє нас.
І як по карті не блукай,
Ми дивний дім такий знаходим,
Де довгий чай
І боязкий фартух,
І в листопаді чи у березні наш друг
Обличчям сонячним вітає нас….
2016
Багато шуму з нічого.
Що за гуркіт, що за стук?
В лісі сів комар на сук.
Обламався сук під ним.
Ось від чого стук і грім ..
2016.


Михаилу Задорнову, человеку-говно.

Над могилой композитора музыка звучит,
А над могилою сатирика САТИР сидит.
Общественный сортир открыл Сатир:
Тупые Нимфы там с Сатиром правят пир.
Мораль сей басни о таком-
Жил был сатирик, а стал ГОВНОМ.
2016.
*****
Слова, которые молчат-
Безвинных убивали.
Слова, которые молчат -
Людей в печах сжигали.
Слова, которые молчат –
Бандитам власть продали.
Слова, которые молчат -
Мессию распинали.
В Освенциме слова кричат
Над братскими могилами….
Но молча, убивал слова-
ГУЛАГ цепными бензопилами.
Да, у молчанья сила есть-
Злу расчищать дорогу.
Молчание не знает слова ЧЕСТЬ
И совесть понимает по-другому.
Словам, которые молчат
Не ставят обелиски-
Забытыми могилами стоят
Они рядами низкими.

2016.

Ненастоящие слова-
Как красок наважденье
Над словом истинным,
Едва
Приходит вдохновенье.
И кажется-
не суждено
Уже добыть то слово,
Но проступает вдруг оно
И нежно, и сурово:
Как фреска в храме
Или Бог,
Написанный Рублёвым,
Сквозь наслоение эпох...
И нету лучше слова.

Что для Вечности жизнь наша значит?
Даже не миг, но пока-
Золотая свеча воском плачет,
Догорает и тает она...
И слезами на стол подтекая,
Застывает упавшим конём...
А в очах твоих юных, играя,
Отражается Время МОЁ....

2015

Истина для всех одна,
Но перед совестью она - стена.
Кому не лень её по-своему трактует
И ложь свою на истине рисует.....

2016





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-03-31 21:29:39
Переглядів сторінки твору 624
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.05.05 21:57
Автор у цю хвилину відсутній