Чудовий вірш, Ярославе. Рада, що заглянула на сторінку. Легкий і гарний, вирізьблений, як ти то вмієш. І разом з тим, - глибооокий! А ще дякую за присвяту, - ну, другу ото частину, бо то ж наче і мене десь таки стосується)))

Згоден. По мірі сил так і робитиму)

Пропонуєте рожеві окуляри?
Кров зараз ллється за життя! А в житті все гарнмонійно,
від чорного до білого - повний кольоровий спектр з відтінками і півтонами. І замалювати це все в рожеве буде не правилно.
Хоча заклик зрозумілий.

Це - Ваша думка, Галино. Я Вам за неї дякую. Я гадаю, що кров на Донбасі ллється не просто за життя, а за достойне життя, життя вільної людини, де краса людських стосунків і вчинків домінує над філософією бидла і раба. Якщо у Вас в житті все гармонійно, я за Вас радий. Розписуйтесь, будь ласка, тільки за себе, а не за всіх. Тоді цей вірш - не для Вас. Більше того, я певен, що якраз у нинішьому житті краси не вистачає і бодай митці і поети мають її плекати в собі, щоб справді настала ота рівновага між чорним і білим і були всі спектри і відтінки. А поки що домінують темніші барви, як на мене, інакше б я не писав цей вірш. Дякую за дискусію!))

Щиро дякую, Василю! Радий знайти нового товариша на "ПМ", який поділяє мою естетичну платформу!)))