1

Мій батько був хорошим пічником
І на його печах росла Сумщина.
Бо разом з материнським молоком
Тепло вбирала радісно дитина.

Умів усе, великий був мастак.
Та шанували всі за добру вдачу,
Що не відмовить, зробить піч. Відтак,
У Пісках знали — тато не ледачий.

2

Ставала в чергу від зими Сумщина,
Щоб збудувати влітку теплу піч…
Неспішно, за цеглиною цеглина —
Він працював, доки настане ніч.

Від протягів кухвайка гріла плечі,
І довгим був його робочий день.
У нього зроду не куріли печі,
І він їх клав, співаючи пісень.

Дитяча пам’ять від років не в’яне.
Було у батька відчуття вини,
Як біля ліжка ставив дерев’яну,
Бо без ноги був батько ще з війни.

Я згадую татуся, як він зранку
(І досі біль пронизує мене!)
Затягне пасок, вдягне колодянку.
Бере велосипед — і враз гайне

До магазину. Хліб купити треба,
Іще цукерок, печива для нас.
В сестри і в мене радості — до неба!,
Бо тато вдома… Яблука… І Спас…