ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &
                            І
               &
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
2024.11.19
13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Геннадій Бакаєв (1950) /
Проза
Мар'яна.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мар'яна.
В місто мого дитинства я приїхав в липні місяці і зняв кімнату в невеликому приватному будинку на вулиці Толбухіна: у Ніни Петрівни, літньої жінки вельми округлих форм. Ніна Петрівна наразі жила зі своєю онукою Мар’яною, яку відправила мама зі Львова до бабці в Одесу. Мар’яні щойно виповнилося чотирнадцять років втім вона вже мала усі ознаки гормональних змін, які перетворюють дівчинку в юну панянку. Будучи людиною комунікабельною, я відразу заприятелював з господарями і вже наступного вечора дівчинка зайшла до мене в кімнату і невимушено та простодушно запропонувала:
- Відніміть в мене м’ячик. – І вона почала ним поводитися, як це роблять баскетболісти.
Я намагався відняти м’яча, але вона щоразу чітко поверталася до мене задом і притискалася до мене так, що мій пах опинявся між її сідниць. Я подумав, що це просто збіг через те, що дівчинка сантиметрів на п’ятнадцять нижча за мене, і я старався уникати дотиків. Але вона постійно опинялася в цій позиції і робила такі рухи, ніби намацувала моє господарство своїми сідницями. Я був спантеличений, перервав гру під приводом, що втомився і сів на диван перед увімкнутим телевізором. Вона сіла поруч, розкинувши руки в сторони, і одна її рука, ніби випадково, тильною стороною опинилася на моїх шортах просто на рівні мого члена. Я зробив вигляд, що не надаю цьому значення і дивлюся телевізор, але вся моя увага сконцентрувалася на тому, як кисть її руки ледь помітними рухами, намацувала те, що вочевидь було їй цікавим і потребувало бути зрозумілим.
-Чай будеш? – Зробив я дипломатичний хід.
Ми пили чай в моїй кімнаті, я почав розпитувати про стан її сім’ї, про школу, інтереси.
- Як мені з тобою розмовляти: як з дитиною, чи як з дорослою? - Спитався я.
- Як з дорослою,- впевнено відповіла вона.
- В тебе є хлопець?
- Ні. Подружки мають, а я ні.
- А був, може?
- Ні.
- Втім ти би хотіла?
- Так.
- Все в тебе обов’язково буде. Поспішати не вартує. Воно тільки здається, що це найважливіше. Насправді головне, - це гармонія в житті і щоб все відбувалося вчасно і відповідало саме твоєму світоглядові, і саме твоїм власним цінностям. У твоєму віці не варто мати за самоціль відносини з протилежною статтю. Ви прагнете бути як всі. Але можна опинитися в такому середовищі, де «бути таким, як усі», буде означати куріння, пиятику, наркоманію. – І тут я помітив, що моя співрозмовниця засумувала. - Тепер давай до себе. Час спати.
- Можна я завтра з вами на пляж?- спитала вона.
- Добре, але спитайся в бабці.
Коли ми зайняли місце на пляжі, я її запитав:
- Ти добре плаваєш?
- Так.
- Тож пішли?
І ми побігли до води.
Ми поплили в бік буйків. Мене охопило відчуття якоїсь небезпеки для неї і я плив за нею, готовий у будь яку мить рятувати її. Потім вона зависла на буйку, а я на сусідньому. Вона сміялася і бовтала ногами і я відчував, що починаю прив’язуватися до цієї дитини. Коли ми поплили назад до берега, вона наблизилася до мене, охопила руками мою шию, а ногами мої стегна і я знову відчув її сідниці на корені мого члена. Я ще не відчував дно і був змушений робити активні рухи аби втриматися з нею на поверхні води. Вона теж робила рухи і я все сильніше відчував самі найінтимніші частини її тіла.
- Добре плаваєш, - сказав я.
- Угу,- підтвердила вона.- І продовжувала робити рухи. Я дивився на її мокре обличчя і бачив, що вона явно отримує задоволення, яке починало наповзати і на мене.
Я обережно поцілував її гірко солені губи і вона відповідала мені тим же.
- За нами можуть спостерігати, сказав я.
Ми розділилися і на беріг вийшли окремо. Мені, старому, було ніяково. Я нишком поглядав довкола,- відсутність реакції людей мене дещо заспокоїла.
Я викручував мокрі плавки в пляжній переодягальні. Коли я нахилився і злегка присів щоб їх надіти, то помітив у відкритому просторі знизу, що за мною з цікавістю спостерігає Мар’яна, яка лежала на пісочку буквально в якомусь метрі від мене. Вона могла реально бачити мене до поясу. Я вийшов, не беручи це до уваги, що поробиш: у підлітковому віці діти мають підвищену цікавість до протилежної статі. Я ліг, підставив сонячним променям свій живіт, заплющив очі і мій мозок почав прокручувати спогади сивої давнини під заспокійливий шелест хвиль, які ритмічно напливали на пляжну смугу і, прошепотів щось таємниче, поверталися назад до морських таїнств.
Мені було ледь чотирнадцять, а їй тринадцять років. Її звали Іринкою і вона жила над нашою квартирою двоповерхового будинку з бабцею Сонею. Бабця здавала кімнату двом студенткам медичного університету. Одного разу Іринка була сама вдома і покликала мене до себе.
- Дивись, що тут! Мені це забороняють дивитися… - Промовила пошепки і показала мені підручник з акушерства і гінекології.
Ми залізли з нею під ліжко і розглядали малюнки. Я вже багато чого знав, але жіночі органи у розгорнутому вигляді не бачив. Бачив тільки голих жінок у бані, куди мене мати, дев’ятирічного хлопця, надумала якось взяти. Ця подія відбилася в пам’яті най неприємнішими асоціаціями: звислими цицками і животами з розтяжками, волохатими лобками і стегнами, понівеченими целлюлітом та варикозним розширенням вен. Але в спогадах лишалося і те, як колись ми з Іринкою і ще декількома дівчатками і хлопцями з нашого та сусіднього подвір’я купалися на голяка у морі, ховаючись від людей серед нагромаджень ракушняку. Сонце вже підпалило море, кинуло до нас вогняну доріжку, яка весело і сліпуче мерехтіла, і нам здавалося, що у цілому світі немає більшого щастя і краси. Ми були рівні і не переймалися ніякими статевими питаннями. Напевно саме спогади цнотливого голопузого дитинства і освітлювали мою пам’ять скрізь, де б тільки не кидала мене потім доля. Мені подумалося, що сучасні діти стали іншими: тепер в чотирнадцять років вони знаходяться на рівні шістнадцятирічних підлітків шістдесятих років двадцятого сторіччя.
Я злегка розплющив очі під відчуттям, що хтось роздивляється мною і побачив Мар’яну, яка сиділа навколішки біля мене і готувалася насипати на мій живіт пісок. Я знову заплющив очі і відчув, як повільно повзе тепла тоненька цівка піску від мого пупка нижче і, зупинившись на моїх плавках, перетворилася в теплий компрес на корені мого члена.
- Тобі подобається?-Спитав її.
- Так, - відповіла вона, не припиняючи сипати на мій кінець теплий пісок з-поміж своїх долонь.
- Отож Ви жили колись в Одесі? - Спитала вона.
- Це було в далекому дитинстві. Тепер все змінилося. Нема вже ані того будинку, ані подвір’я де я жив колись. Мої однолітки та друзі роз’їхалися світом. Лишилася тільки пам’ять.
- А де ви любили бавитися, загоряти?
- Було таке містечко серед ракушняку. Тепер там платні пляжі, готелі….
- Я хочу подивитися. – Вона дивилася на мене невинним поглядом,- ну, будь ласочка.
- Добре,- сказав я і подумав: «кого, або ЩО вона бачить в моїй особі?»
Бабці Ніни вдома не було. Мар’яна їй зателефонувала на мобілку і звітувалася, що вже вдома і все добре. Ніна Петрівна сказала, що буде пізно ввечері і наказала онучці бути чемною, а поїсти взяти з холодильника. Ніна Петрівна мала право на особисте життя, наскільки це дозволяло її здоров’я...
Я мав що до поїсти і запросив дівчинку скласти мені компанію. З того, що я запропонував, вона погодилася тільки на канапки з маслом і твердим сиром. Ми повечеряли, вона пила компот , а я, як зазвичай, пив чай.
- Я,- відпочивати. І ти лягай спати, або дивись телевізор. – І я пішов в свою кімнату. Сів на диван, взяв планшет і став продивлятися пошту.
Двері в кімнату тихо прочинилися і з шпарини виглянув злегка кирпатий носик і заблищало чорне оченятко.
Я міг спитати: «чого тобі?» , міг сказати: «а ну спати», міг відігнати, але не зміг. Я спитався:
- Тобі сумно?
- Так,-відповіла вона.
- Хочеш поговорити зі мною?
- Так.- Вона увійшла в кімнату і причинила за собою двері, сіла поруч і її рука знову опинилася на тому самому місці і робила ті ж самі рухи.
- Розкажи мені, про що ти думаєш, - сказав я і продовжував дивитися в планшет.
- Я хочу мати хлопця, - сказала вона.
Я обняв її, вона притулилася до мене:
-Ти хочеш поговорити про секс?
-Нам в школі на біології розповідали, як відбувається запліднення.
-А ти знаєш, як виглядає в хлопців пісюн і як він себе поводить?
-Ні.
-Ти хочеш побачити і помацати його?
-Так.
-Ти хочеш, щоб я тобі показав?
-Так.
-Але це має бути нашою таємницею, бо ж ти неповнолітня. В тебе вже менструація буває?
-Ні.
-А ти знаєш , що це?
-Так.
Я усвідомив, що шкільна програма надає дітям таке сексуальне виховання, щоб спровокувати їх цікавість до суті речей. Частка інформації завжди пробуджує зацікавленість до замовчуваних деталей, до тих самих деталей, в яких ховається Диявол.
Я ніжно притулив її до себе і тихо сказав:
-Дістань його.
-Я боюсь.
Тоді я спустив мої шорти і плавки.
-Тепер ти можеш доторкнутися до нього.
Вона взяла його в долоню і почала його мацати і стискати. Я доторкнувся до її руки і оголилася головка члена.
- Ой, що це?
- Це головка.
Потім вона обережно помацала яєчка. Я спостерігав за виразом її обличчя. Вона була під враженням і не більше того.
- Мені подружка казала, що хлопцям буває добре. Як це?
- Продовжуй робити такі рухи,- і я показав їй, які саме.
Вона робила мені мастурбацію задля розуміння того, про що не розповіли їй ані в школі, ані вдома і вона побачила, як оте «добре» відбувається. Це вже був її досвід, а не зі слів подружки.
Потім ми продовжували розмову. Я розповідав їй про те, чому їй ще рано мати натуральний статевий акт: що ще не повністю сформовані її статеві органи і це може спричинити їй біль і назавжди залишитися психологічною травмою, може обернутися захворюваннями, а до лікаря вона без мами не попаде, це вже травма для батьків. Крім того якщо дізнаються в школі, то може створитися нетерпиме відношення до неї з боку школярів, які почнуть її попросту переслідувати і навіть ґвалтувати.
Ставало пізно, ось-ось прийде бабця Ніна і я уговорив Мар’яну піти спати.
Я довго не міг заснути, в голові миготіли уривки думок: «Таке зі мною сталося вперше у житті. Чи я правильно вчиняю? Чи не підпаду під статтю 156 кк про розбещення неповнолітньої. Мною керує відчуття допомогти дитині розібратися в собі самій. Я не відчуваю до неї статевого потягу, але чи маю я право на таке «виховання». А може щось відчуваю? Якась тендітна ніжність і бажання пригорнути і захистити. Ні, напевно я схожу з розуму.»
Вранці я возився із своєю машиною. Мар’яна вибігла на подвір’я в піднесеному настрої. Вочевидь вона з нетерпінням чекала, коли я виконаю мою обіцянку щодо екскурсії місцями моєї «бойової слави».
Я возив її вулицями Одеси, щось розповідав, щось показував. Знайшов те саме місце серед ракушняку, де ми малюками любили купатися в морі. Тепер усе це було чиєюсь приватною власністю і часткою території платного пляжу з прилеглою територією готелю.
- Купіть мені морозиво,- попросила Мар’яна.
Я купив і ще взяв їй кока колу. Вона була задоволена і поводилася, як звичайна маленька дівчинка.
За цей час їй декілька разів телефонувала мама зі Львова і бабця Ніна. І ту і другу задовольняло, що дівчинка знаходиться в компанії надійної старшої людини, за віком як її бабця.
Ввечері Мар’яна весело розповідала бабці про поїздку Одесою.
Вночі я погано спав. Снилися вагітні діти і всякі нісенітниці. Я прокинувся і не міг заснути. Коли ж з вікна просто в очі мені засвітив повний місяць, я помалу погрузився в якусь дрімоту. Думки розбилися на фрагменти і незв'язно проносилися в голові, ніби мишачі хвостики, які неможливо привести до порядку свідомістю. Раптом я відчув, що лежу на жіночому тілі, явно відчував її груди, живіт, лобок, стегна і чув її дихання. Ззаду над моєю головою почали з’являтися якісь спотворені химерні істоти. Вони про щось розмовляли, але я їх не чув, втім розумів, що їхня увага прикута до мене і вони роздивляються мною чорними порожніми очницями. Мені стало моторошно, я кричав, але мій крик був беззвучним, як у вакуумі. І тут попереду всіх на мене висунувся сірий людський череп і такої чорноти, яка була в його очницях я не бачив за все моє життя. Попри паралізуючий жах, я зібрав усі свої сили і намагався відсторонити його від себе, але раптом моя рука опинилася в його щелепі, він стиснув зуби і я прокинувся. Місячне світло вже перенесло проекцію вікна метра на два в сторону від мене. Скільки ж часу тривало це марево?
Я знову заснув і прокинувся від стуку дощу у вікно кімнати. Було вже майже одинадцята година ранку. Боліла голова, відчувалася якась хандра і я вирішив не виходити з дому. Я пив на кухні каву і мені здалося, що я сам у будинку. Пережите мною нічне марево не виходило з голови хоча я ніколи не був забобонним. Я відчував якійсь страх. Щось непокоїло мене.
В моїй кімнаті я взявся за планшет і почав переглядати всяку всячину в інтернеті. Раптом увійшла Мар’яна і сіла поруч. Вона вже поводилася інакше. Заглядала в планшет. Потім сказала:
- Бабця Ніна поїхала на ринок.
- А ти не ідеш погуляти?- спитав її я.
- А я щойно з вулиці: ось мокра уся. Теплий був дощ. Вже скінчився.
Я поглянув на неї: і дійсно її сорочка і шорти були мокрі.
- Переодягнись, бо застудишся,- сказав я.
Вона вийшла і повернулася в коротенькому халатику.
- А на цьому планшеті можна подивитися порно?- вбила вона мене питанням.
- Хіба це цікаво? – я намагався бути спокійним і врівноваженим: адже дівчинка мені довіряється.
- Так.
- Розумієш, там постанова, актори, спец ефекти, які роблять картинку, яка відірвана від реальності і своєю вульгарністю збуджує в людини самі, що ні є ниці інстинкти. Людина звикає збуджуватися від картинки, а потім у реальному житті перестає отримувати повноцінні почуття. Це своєрідний наркотик, але психотропного ґатунку.
- Ну будь ласочка, хоча б трішки.
Я не міг їй відмовити повністю, оскільки дітям треба пояснювати чому погано, а не просто забороняти.
- Добре, хіба пару картинок.
Я зайшов на сайт, мигцем показав картинки і вимкнув планшет. Бачиш- це просто вульгарність.
Вона не заперечувала, замислилася і сказала:
- Я бачила, як одна дівчинка без верхнього одягу просто тупо терлася зверху на хлопці .
Мені хочеться попробувати як то.
«Вона хоче експериментувати,-думалось мені,- це ж природне бажання підлітків. Якщо я відмовлюся, то невідомо в чиї руки вона попаде»
Я ліг на диван. Вона опинилася зверху і я відчув її лобок на моєму. Потім вона почала робити рухи, які робляться під час справжнього статевого акту. Личко її почало червоніти і я спитався:
- Тобі приємно?
- Так, трохи.
- Тоді давай знімемо трусики.
Ми розділися зовсім, вона притиснулася до мене своїми пружними, як тенісні м’ячики грудьми з дещо шорсткими сосочками і я відчув на моєму члені її ніжні вологі малі статеві губи і свою ерекцію. Вона терлася на моєму, вже твердому члені і я бачив, що вона впадає в екстаз, як справжня жінка. Раптом вона сіла, я взяв в долоні її груди, вона злегка підвелася, взяла мій член рукою і вставила собі у піхву.
Далі був шалений секс, якого я не пам’ятаю за усе життя: я ніколи не торкався такого пружного гладкого і водночас ніжного тіла. Але головне- вона не була незайманою.
Після того всього, я спитався її:
- Так хто ж в тебе був першим, ти ж вже не дівчина ?
- Я дівчина і не мала нікого,- твердила вона.
Я більше не торкався цього питання. А вона сказала:
- Я хочу морозиво.
Я дав їй сто гривень, бо не мав дрібніших, і сказав принести решту. Вона повернулась сумна:
- Купила морозиво? – спитав її.
- Так, але я загубила решту,-і на її очах заблистіли сльози.
- Тільки не плач, -якомога ласкавіше заспокоював її я, а сам думав лише про те, що якщо Ніна Петрівна побачить заплакану онуку, то може подумати, що я скривдив дівчинку. – Є мудрість: знайшов не тіш ся, а загубив – не плач.
Я обняв її і поцілував.
Але наступні її слова мене насторожили:
- Ой, що буде, коли бабця довідається, чим ми тут займаємося»!
Мені згадався нічний жах. Скидалося на можливу «підставу».
- Я надіюся, що все залишиться між нами,- сказав я, а сам вже вирішив , що треба негайно повертатися до Києва.
Коли Ніна Петрівна повернулася, я сказав, що мені подзвонили і я мушу негайно їхати додому, а залишок проплаченої суми за кімнату я лишаю на її користь.
- Відніміть в мене м’ячик. – І вона почала ним поводитися, як це роблять баскетболісти.
Я намагався відняти м’яча, але вона щоразу чітко поверталася до мене задом і притискалася до мене так, що мій пах опинявся між її сідниць. Я подумав, що це просто збіг через те, що дівчинка сантиметрів на п’ятнадцять нижча за мене, і я старався уникати дотиків. Але вона постійно опинялася в цій позиції і робила такі рухи, ніби намацувала моє господарство своїми сідницями. Я був спантеличений, перервав гру під приводом, що втомився і сів на диван перед увімкнутим телевізором. Вона сіла поруч, розкинувши руки в сторони, і одна її рука, ніби випадково, тильною стороною опинилася на моїх шортах просто на рівні мого члена. Я зробив вигляд, що не надаю цьому значення і дивлюся телевізор, але вся моя увага сконцентрувалася на тому, як кисть її руки ледь помітними рухами, намацувала те, що вочевидь було їй цікавим і потребувало бути зрозумілим.
-Чай будеш? – Зробив я дипломатичний хід.
Ми пили чай в моїй кімнаті, я почав розпитувати про стан її сім’ї, про школу, інтереси.
- Як мені з тобою розмовляти: як з дитиною, чи як з дорослою? - Спитався я.
- Як з дорослою,- впевнено відповіла вона.
- В тебе є хлопець?
- Ні. Подружки мають, а я ні.
- А був, може?
- Ні.
- Втім ти би хотіла?
- Так.
- Все в тебе обов’язково буде. Поспішати не вартує. Воно тільки здається, що це найважливіше. Насправді головне, - це гармонія в житті і щоб все відбувалося вчасно і відповідало саме твоєму світоглядові, і саме твоїм власним цінностям. У твоєму віці не варто мати за самоціль відносини з протилежною статтю. Ви прагнете бути як всі. Але можна опинитися в такому середовищі, де «бути таким, як усі», буде означати куріння, пиятику, наркоманію. – І тут я помітив, що моя співрозмовниця засумувала. - Тепер давай до себе. Час спати.
- Можна я завтра з вами на пляж?- спитала вона.
- Добре, але спитайся в бабці.
Коли ми зайняли місце на пляжі, я її запитав:
- Ти добре плаваєш?
- Так.
- Тож пішли?
І ми побігли до води.
Ми поплили в бік буйків. Мене охопило відчуття якоїсь небезпеки для неї і я плив за нею, готовий у будь яку мить рятувати її. Потім вона зависла на буйку, а я на сусідньому. Вона сміялася і бовтала ногами і я відчував, що починаю прив’язуватися до цієї дитини. Коли ми поплили назад до берега, вона наблизилася до мене, охопила руками мою шию, а ногами мої стегна і я знову відчув її сідниці на корені мого члена. Я ще не відчував дно і був змушений робити активні рухи аби втриматися з нею на поверхні води. Вона теж робила рухи і я все сильніше відчував самі найінтимніші частини її тіла.
- Добре плаваєш, - сказав я.
- Угу,- підтвердила вона.- І продовжувала робити рухи. Я дивився на її мокре обличчя і бачив, що вона явно отримує задоволення, яке починало наповзати і на мене.
Я обережно поцілував її гірко солені губи і вона відповідала мені тим же.
- За нами можуть спостерігати, сказав я.
Ми розділилися і на беріг вийшли окремо. Мені, старому, було ніяково. Я нишком поглядав довкола,- відсутність реакції людей мене дещо заспокоїла.
Я викручував мокрі плавки в пляжній переодягальні. Коли я нахилився і злегка присів щоб їх надіти, то помітив у відкритому просторі знизу, що за мною з цікавістю спостерігає Мар’яна, яка лежала на пісочку буквально в якомусь метрі від мене. Вона могла реально бачити мене до поясу. Я вийшов, не беручи це до уваги, що поробиш: у підлітковому віці діти мають підвищену цікавість до протилежної статі. Я ліг, підставив сонячним променям свій живіт, заплющив очі і мій мозок почав прокручувати спогади сивої давнини під заспокійливий шелест хвиль, які ритмічно напливали на пляжну смугу і, прошепотів щось таємниче, поверталися назад до морських таїнств.
Мені було ледь чотирнадцять, а їй тринадцять років. Її звали Іринкою і вона жила над нашою квартирою двоповерхового будинку з бабцею Сонею. Бабця здавала кімнату двом студенткам медичного університету. Одного разу Іринка була сама вдома і покликала мене до себе.
- Дивись, що тут! Мені це забороняють дивитися… - Промовила пошепки і показала мені підручник з акушерства і гінекології.
Ми залізли з нею під ліжко і розглядали малюнки. Я вже багато чого знав, але жіночі органи у розгорнутому вигляді не бачив. Бачив тільки голих жінок у бані, куди мене мати, дев’ятирічного хлопця, надумала якось взяти. Ця подія відбилася в пам’яті най неприємнішими асоціаціями: звислими цицками і животами з розтяжками, волохатими лобками і стегнами, понівеченими целлюлітом та варикозним розширенням вен. Але в спогадах лишалося і те, як колись ми з Іринкою і ще декількома дівчатками і хлопцями з нашого та сусіднього подвір’я купалися на голяка у морі, ховаючись від людей серед нагромаджень ракушняку. Сонце вже підпалило море, кинуло до нас вогняну доріжку, яка весело і сліпуче мерехтіла, і нам здавалося, що у цілому світі немає більшого щастя і краси. Ми були рівні і не переймалися ніякими статевими питаннями. Напевно саме спогади цнотливого голопузого дитинства і освітлювали мою пам’ять скрізь, де б тільки не кидала мене потім доля. Мені подумалося, що сучасні діти стали іншими: тепер в чотирнадцять років вони знаходяться на рівні шістнадцятирічних підлітків шістдесятих років двадцятого сторіччя.
Я злегка розплющив очі під відчуттям, що хтось роздивляється мною і побачив Мар’яну, яка сиділа навколішки біля мене і готувалася насипати на мій живіт пісок. Я знову заплющив очі і відчув, як повільно повзе тепла тоненька цівка піску від мого пупка нижче і, зупинившись на моїх плавках, перетворилася в теплий компрес на корені мого члена.
- Тобі подобається?-Спитав її.
- Так, - відповіла вона, не припиняючи сипати на мій кінець теплий пісок з-поміж своїх долонь.
- Отож Ви жили колись в Одесі? - Спитала вона.
- Це було в далекому дитинстві. Тепер все змінилося. Нема вже ані того будинку, ані подвір’я де я жив колись. Мої однолітки та друзі роз’їхалися світом. Лишилася тільки пам’ять.
- А де ви любили бавитися, загоряти?
- Було таке містечко серед ракушняку. Тепер там платні пляжі, готелі….
- Я хочу подивитися. – Вона дивилася на мене невинним поглядом,- ну, будь ласочка.
- Добре,- сказав я і подумав: «кого, або ЩО вона бачить в моїй особі?»
Бабці Ніни вдома не було. Мар’яна їй зателефонувала на мобілку і звітувалася, що вже вдома і все добре. Ніна Петрівна сказала, що буде пізно ввечері і наказала онучці бути чемною, а поїсти взяти з холодильника. Ніна Петрівна мала право на особисте життя, наскільки це дозволяло її здоров’я...
Я мав що до поїсти і запросив дівчинку скласти мені компанію. З того, що я запропонував, вона погодилася тільки на канапки з маслом і твердим сиром. Ми повечеряли, вона пила компот , а я, як зазвичай, пив чай.
- Я,- відпочивати. І ти лягай спати, або дивись телевізор. – І я пішов в свою кімнату. Сів на диван, взяв планшет і став продивлятися пошту.
Двері в кімнату тихо прочинилися і з шпарини виглянув злегка кирпатий носик і заблищало чорне оченятко.
Я міг спитати: «чого тобі?» , міг сказати: «а ну спати», міг відігнати, але не зміг. Я спитався:
- Тобі сумно?
- Так,-відповіла вона.
- Хочеш поговорити зі мною?
- Так.- Вона увійшла в кімнату і причинила за собою двері, сіла поруч і її рука знову опинилася на тому самому місці і робила ті ж самі рухи.
- Розкажи мені, про що ти думаєш, - сказав я і продовжував дивитися в планшет.
- Я хочу мати хлопця, - сказала вона.
Я обняв її, вона притулилася до мене:
-Ти хочеш поговорити про секс?
-Нам в школі на біології розповідали, як відбувається запліднення.
-А ти знаєш, як виглядає в хлопців пісюн і як він себе поводить?
-Ні.
-Ти хочеш побачити і помацати його?
-Так.
-Ти хочеш, щоб я тобі показав?
-Так.
-Але це має бути нашою таємницею, бо ж ти неповнолітня. В тебе вже менструація буває?
-Ні.
-А ти знаєш , що це?
-Так.
Я усвідомив, що шкільна програма надає дітям таке сексуальне виховання, щоб спровокувати їх цікавість до суті речей. Частка інформації завжди пробуджує зацікавленість до замовчуваних деталей, до тих самих деталей, в яких ховається Диявол.
Я ніжно притулив її до себе і тихо сказав:
-Дістань його.
-Я боюсь.
Тоді я спустив мої шорти і плавки.
-Тепер ти можеш доторкнутися до нього.
Вона взяла його в долоню і почала його мацати і стискати. Я доторкнувся до її руки і оголилася головка члена.
- Ой, що це?
- Це головка.
Потім вона обережно помацала яєчка. Я спостерігав за виразом її обличчя. Вона була під враженням і не більше того.
- Мені подружка казала, що хлопцям буває добре. Як це?
- Продовжуй робити такі рухи,- і я показав їй, які саме.
Вона робила мені мастурбацію задля розуміння того, про що не розповіли їй ані в школі, ані вдома і вона побачила, як оте «добре» відбувається. Це вже був її досвід, а не зі слів подружки.
Потім ми продовжували розмову. Я розповідав їй про те, чому їй ще рано мати натуральний статевий акт: що ще не повністю сформовані її статеві органи і це може спричинити їй біль і назавжди залишитися психологічною травмою, може обернутися захворюваннями, а до лікаря вона без мами не попаде, це вже травма для батьків. Крім того якщо дізнаються в школі, то може створитися нетерпиме відношення до неї з боку школярів, які почнуть її попросту переслідувати і навіть ґвалтувати.
Ставало пізно, ось-ось прийде бабця Ніна і я уговорив Мар’яну піти спати.
Я довго не міг заснути, в голові миготіли уривки думок: «Таке зі мною сталося вперше у житті. Чи я правильно вчиняю? Чи не підпаду під статтю 156 кк про розбещення неповнолітньої. Мною керує відчуття допомогти дитині розібратися в собі самій. Я не відчуваю до неї статевого потягу, але чи маю я право на таке «виховання». А може щось відчуваю? Якась тендітна ніжність і бажання пригорнути і захистити. Ні, напевно я схожу з розуму.»
Вранці я возився із своєю машиною. Мар’яна вибігла на подвір’я в піднесеному настрої. Вочевидь вона з нетерпінням чекала, коли я виконаю мою обіцянку щодо екскурсії місцями моєї «бойової слави».
Я возив її вулицями Одеси, щось розповідав, щось показував. Знайшов те саме місце серед ракушняку, де ми малюками любили купатися в морі. Тепер усе це було чиєюсь приватною власністю і часткою території платного пляжу з прилеглою територією готелю.
- Купіть мені морозиво,- попросила Мар’яна.
Я купив і ще взяв їй кока колу. Вона була задоволена і поводилася, як звичайна маленька дівчинка.
За цей час їй декілька разів телефонувала мама зі Львова і бабця Ніна. І ту і другу задовольняло, що дівчинка знаходиться в компанії надійної старшої людини, за віком як її бабця.
Ввечері Мар’яна весело розповідала бабці про поїздку Одесою.
Вночі я погано спав. Снилися вагітні діти і всякі нісенітниці. Я прокинувся і не міг заснути. Коли ж з вікна просто в очі мені засвітив повний місяць, я помалу погрузився в якусь дрімоту. Думки розбилися на фрагменти і незв'язно проносилися в голові, ніби мишачі хвостики, які неможливо привести до порядку свідомістю. Раптом я відчув, що лежу на жіночому тілі, явно відчував її груди, живіт, лобок, стегна і чув її дихання. Ззаду над моєю головою почали з’являтися якісь спотворені химерні істоти. Вони про щось розмовляли, але я їх не чув, втім розумів, що їхня увага прикута до мене і вони роздивляються мною чорними порожніми очницями. Мені стало моторошно, я кричав, але мій крик був беззвучним, як у вакуумі. І тут попереду всіх на мене висунувся сірий людський череп і такої чорноти, яка була в його очницях я не бачив за все моє життя. Попри паралізуючий жах, я зібрав усі свої сили і намагався відсторонити його від себе, але раптом моя рука опинилася в його щелепі, він стиснув зуби і я прокинувся. Місячне світло вже перенесло проекцію вікна метра на два в сторону від мене. Скільки ж часу тривало це марево?
Я знову заснув і прокинувся від стуку дощу у вікно кімнати. Було вже майже одинадцята година ранку. Боліла голова, відчувалася якась хандра і я вирішив не виходити з дому. Я пив на кухні каву і мені здалося, що я сам у будинку. Пережите мною нічне марево не виходило з голови хоча я ніколи не був забобонним. Я відчував якійсь страх. Щось непокоїло мене.
В моїй кімнаті я взявся за планшет і почав переглядати всяку всячину в інтернеті. Раптом увійшла Мар’яна і сіла поруч. Вона вже поводилася інакше. Заглядала в планшет. Потім сказала:
- Бабця Ніна поїхала на ринок.
- А ти не ідеш погуляти?- спитав її я.
- А я щойно з вулиці: ось мокра уся. Теплий був дощ. Вже скінчився.
Я поглянув на неї: і дійсно її сорочка і шорти були мокрі.
- Переодягнись, бо застудишся,- сказав я.
Вона вийшла і повернулася в коротенькому халатику.
- А на цьому планшеті можна подивитися порно?- вбила вона мене питанням.
- Хіба це цікаво? – я намагався бути спокійним і врівноваженим: адже дівчинка мені довіряється.
- Так.
- Розумієш, там постанова, актори, спец ефекти, які роблять картинку, яка відірвана від реальності і своєю вульгарністю збуджує в людини самі, що ні є ниці інстинкти. Людина звикає збуджуватися від картинки, а потім у реальному житті перестає отримувати повноцінні почуття. Це своєрідний наркотик, але психотропного ґатунку.
- Ну будь ласочка, хоча б трішки.
Я не міг їй відмовити повністю, оскільки дітям треба пояснювати чому погано, а не просто забороняти.
- Добре, хіба пару картинок.
Я зайшов на сайт, мигцем показав картинки і вимкнув планшет. Бачиш- це просто вульгарність.
Вона не заперечувала, замислилася і сказала:
- Я бачила, як одна дівчинка без верхнього одягу просто тупо терлася зверху на хлопці .
Мені хочеться попробувати як то.
«Вона хоче експериментувати,-думалось мені,- це ж природне бажання підлітків. Якщо я відмовлюся, то невідомо в чиї руки вона попаде»
Я ліг на диван. Вона опинилася зверху і я відчув її лобок на моєму. Потім вона почала робити рухи, які робляться під час справжнього статевого акту. Личко її почало червоніти і я спитався:
- Тобі приємно?
- Так, трохи.
- Тоді давай знімемо трусики.
Ми розділися зовсім, вона притиснулася до мене своїми пружними, як тенісні м’ячики грудьми з дещо шорсткими сосочками і я відчув на моєму члені її ніжні вологі малі статеві губи і свою ерекцію. Вона терлася на моєму, вже твердому члені і я бачив, що вона впадає в екстаз, як справжня жінка. Раптом вона сіла, я взяв в долоні її груди, вона злегка підвелася, взяла мій член рукою і вставила собі у піхву.
Далі був шалений секс, якого я не пам’ятаю за усе життя: я ніколи не торкався такого пружного гладкого і водночас ніжного тіла. Але головне- вона не була незайманою.
Після того всього, я спитався її:
- Так хто ж в тебе був першим, ти ж вже не дівчина ?
- Я дівчина і не мала нікого,- твердила вона.
Я більше не торкався цього питання. А вона сказала:
- Я хочу морозиво.
Я дав їй сто гривень, бо не мав дрібніших, і сказав принести решту. Вона повернулась сумна:
- Купила морозиво? – спитав її.
- Так, але я загубила решту,-і на її очах заблистіли сльози.
- Тільки не плач, -якомога ласкавіше заспокоював її я, а сам думав лише про те, що якщо Ніна Петрівна побачить заплакану онуку, то може подумати, що я скривдив дівчинку. – Є мудрість: знайшов не тіш ся, а загубив – не плач.
Я обняв її і поцілував.
Але наступні її слова мене насторожили:
- Ой, що буде, коли бабця довідається, чим ми тут займаємося»!
Мені згадався нічний жах. Скидалося на можливу «підставу».
- Я надіюся, що все залишиться між нами,- сказав я, а сам вже вирішив , що треба негайно повертатися до Києва.
Коли Ніна Петрівна повернулася, я сказав, що мені подзвонили і я мушу негайно їхати додому, а залишок проплаченої суми за кімнату я лишаю на її користь.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію