ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.14 15:11
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.

Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -

Кока Черкаський
2026.05.14 14:22
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.

Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-

Борис Костиря
2026.05.14 12:40
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.

Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,

Юрій Гундарів
2026.05.14 12:28
я хочу слів нових михайль семенко я хочу слів нових щоб ці слова не як полова щоб як трава Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який

Ірина Вовк
2026.05.14 11:52
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА» Над Десною тумани, як сиве старе полотно, Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки. Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино, А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий. Над Десною розлилася ніч, гус

хома дідим
2026.05.14 09:55
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий

Вячеслав Руденко
2026.05.14 08:11
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?

В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі

Охмуд Песецький
2026.05.14 07:38
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.

Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,

Тетяна Левицька
2026.05.14 07:25
Знов день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.

Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню

Віктор Кучерук
2026.05.14 06:54
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив

Софія Кримовська
2026.05.13 19:36
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко

С М
2026.05.13 16:06
Зростили і відправили до школи
Учитись як не гратися у гру
Нічо, якщо би прививали успіхи
Або казали, що утнув утнув
І йшов я спозаранку
Бога їхнього під ліктем потримать
Зубаті усмішки, книжки понять

Ірина Вовк
2026.05.13 15:20
ТІНІ НОВГОРОДСЬКОГО ЛЬОДУ: АННА ТА ІЛЛЯ Ще до того, як золоті бані Києва віддзеркалили велич Ярослава, у його молодечому неспокійному житті була північна завірюха і княжна на ім’я Анна. Вона була його першою фортецею, його тихим притулком у Новгороді,

хома дідим
2026.05.13 14:30
вертаючись до персони літгероя нашого покинутого · із лотреамонівського району спального · у мареннях ілюзійних або часом діалектичних · не пропускаючи простяцькі на позір ситуації · утім ситуації нетривіальні радше сюрні мусили бавити · оце якраз сезон ·

Борис Костиря
2026.05.13 10:56
Хай упаде триклятий телефон
І розіб'ється об асфальт нещадний,
Немов старий, забутий патефон,
Який заграє музику прощання.

Нехай минуще розіб'ється вщент,
Відкривши шлях новому, молодому.
Так зміниться стійкий, тривалий бренд,

Вячеслав Руденко
2026.05.13 09:11
Квітка вишні крізь промінчик,
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -

Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / С М (2025) / Вірші / Beggars Banquet

 Згублений син (The Rolling Stones)
Образ твору  
Ось хліба взяв у батька і вийшов на дорогу
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось
 
Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод
І витратив що мав у краю голод
Казав “Іду наймуся до господи
Бо треба справуватися якось”
 
Господар “Та робота є ти годуй свиней
Годуй мені свиней
Робота є годуй мені свиней”
І хлопець голову повісив леле
І це не справуватися якось
 
Казав “Вірю я вертатимусь домів
Вертатимусь домів
Я вірю я вертатимусь домів
По тій дорозі скільки можу йти
І треба справуватися якось”
 
Вже батько рік до усіх “Син вертає мій
Вертається домів”
Батько уклякає на коліна
Каже “Співайте й Господа хваліть
Хай милує”
 
Той хлопець голову звісив і заплакав
Стояв отак і плакав
Хлопець голову повісив і плакав
Казав “Чи я тобі дитина батько?”
Так-от
 
Вже батько рік “Старший сину ти забий теля
Родину клич до нас
Забий теля й родину клич до нас
Мій син згубився та вернувся бач
І треба справуватися якось”
Ей
 
 
 
 
 
 
 
 


 

 
 
 
оригінальний текст:  * Prodigal Son * 
знаходимо також через Google, вказавши у шпальті пошуку The Rolling Stones Prodigal Son lyrics
 
 
дисклеймер:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.

 
 
 





Найвища оцінка Пиріжкарня Асорті 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олег Герман 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-09-08 08:50:08
Переглядів сторінки твору 2371
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.260 / 5.75  (5.324 / 5.76)
* Рейтинг "Майстерень" 5.260 / 5.75  (5.326 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.13 20:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-09-10 00:46:11 ]

Швидко нічого путнього здійснити не вдається, якщо серйозно підходити до завдань, поставлених перед собою, а не працювати "на дядю". От у трудах і настала середа.

Сам собі я прочитав оригінал, сам собі і переклав, хоча воно мені зайве. Однак я ж і шукач відповідності.

І що ми маємо (бачимо):
– автентичність;

– історичні (біблійні) мотиви. Пісня ж, певно, є переспівом блюзового твору афроамериканського музиканта Роберта Вілкінса (Robert Wilkins), який написав її ще у 1929 році. І вийшло те, що бачимо у Вас (переклад), і те, що чуємо у записі (повернення до витоків після деяких відхилень);

– порівняння наданого Вами "ролінгового" з першоджерелом духовного змісту не проводилось. Його можна замовити в інШІй інстанції, якщо комусь цікаво.
Також можна багато чого зробити самостійно, якщо цікавитись творчим шляхом гурту.
В Інтернеті всього достатньо.


Дякую за виконану роботу.

Більш широкий, розгорнутий розгляд може зробити музичний департамент нашого sub-порталу. Його керівника зацікавили контекст, символізм сюжету, атмосфера часу etc. І кіно.
Можливо, буде писати кандидатську дисертацію для того, щоби було нормальне резюме для ейч-арів освітніх журналів тощо. Йому, бачте, нашого часопису замало.
У помічники я не набивався. У нього є стенографістка-машиністка, то нехай собі розглядають. Машиністи їм не потрібні.
Потрібні віхи я йому намітив. Вони тут, і Ви їх бачили.
Зі своїми він упорається сам.

Дата. Підпис.
Глупа ніч (майже перша її година).



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-09-10 08:10:22 ]



незмінно уклінний за Ваші розвідки & інтерес

існує такий "тренд", який можна означити, як
намагання звести будь-які пози, жести
(не конче мову тіла, але якби й порухи душі)
до т. зв. "мемів", чи коміксів, чому б і так не дивитися

ще дехто полюбляє сентенції, афоризми, софізми, 2с
а хоч би й парадокси, (десь находив інфографіку
начебто парадоксальне є вершиною гумористичного
сприйняття взагалі, як такого)
тому парадоксів не так вже й багато, мемів більше

зустрічався мені не раз вислів, що, мовляв
"блюз — це коли хорошій людині погано"
теж йумор, хоча блюз має певну естетику, історію
хай би навіть для багатьох саме слово "блюз"
означало щось таке, як оце казали в кінці минулого
століття ~ "медляк", неспішна музика під яку можна
нехитро танцювати удвох, ну Ви в курсі

власне, десь відпочатку минулого століття
не лише в США, але й культпросторі загалом
після всіх тих витончень попередніх епох
(одне рококо чого вартує)
існував певний культурний, може й духовний
запит на примітивне (примітивніше) мистецтво
або, скажімо, спробуйте почитати про кубизм
це ж ті самі африканські маски, по суті, меми
дуже-дуже древні, або підробка, але хто зна

опосередкований (атож, іронічний) примітивізм
є культурально цінним, бачте
чи то будуть художники (Руссо, Модільяні, Пікассо 2с, 2с)
чи поети/письменники тієї жеж епохи
а почати можна із Артюра Рембо, як це заведено

і врешті-решт, інтерес до більш низових, "кореневих"
чи "примітивніших" засобів вираження існує і досі

культурна крива зросту доходить до якогось піка
а далі прямує, а художники шукають ідеї
& є таких чимало, хто змагається ревізувати витоки

багатьом шукачам відкриваються, як не дивно, нові обрії
або, хочте, порівняйте це із образом перебування
споглядача на дні колодязя, котрий бачить звідти зірки
у білий день