ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.02.09 16:51
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!

Ярослав Чорногуз
2026.02.09 16:39
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.

Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові

Марія Дем'янюк
2026.02.09 14:24
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б

Тетяна Левицька
2026.02.09 14:06
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.

Микола Дудар
2026.02.09 10:39
Відтепер і дотепер
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.

Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —

Борис Костиря
2026.02.09 10:36
Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!

Олена Побийголод
2026.02.08 09:09
Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / С М (2025) / Вірші / Beggars Banquet

 Згублений син (The Rolling Stones)
Образ твору  
Ось хліба взяв у батька і вийшов на дорогу
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось
 
Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод
І витратив що мав у краю голод
Казав “Іду наймуся до господи
Бо треба справуватися якось”
 
Господар “Та робота є ти годуй свиней
Годуй мені свиней
Робота є годуй мені свиней”
І хлопець голову повісив леле
І це не справуватися якось
 
Казав “Вірю я вертатимусь домів
Вертатимусь домів
Я вірю я вертатимусь домів
По тій дорозі скільки можу йти
І треба справуватися якось”
 
Вже батько рік до усіх “Син вертає мій
Вертається домів”
Батько уклякає на коліна
Каже “Співайте й Господа хваліть
Хай милує”
 
Той хлопець голову звісив і заплакав
Стояв отак і плакав
Хлопець голову повісив і плакав
Казав “Чи я тобі дитина батько?”
Так-от
 
Вже батько рік “Старший сину ти забий теля
Родину клич до нас
Забий теля й родину клич до нас
Мій син згубився та вернувся бач
І треба справуватися якось”
Ей
 
 
 
 
 
 
 
 


 

 
 
 
оригінальний текст:  * Prodigal Son * 
знаходимо також через Google, вказавши у шпальті пошуку The Rolling Stones Prodigal Son lyrics
 
 
дисклеймер:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.

 
 
 





Найвища оцінка Пиріжкарня Асорті 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олег Герман 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-09-08 08:50:08
Переглядів сторінки твору 2201
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.255 / 5.75  (5.240 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 5.255 / 5.75  (5.242 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.09 17:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-09-10 00:46:11 ]

Швидко нічого путнього здійснити не вдається, якщо серйозно підходити до завдань, поставлених перед собою, а не працювати "на дядю". От у трудах і настала середа.

Сам собі я прочитав оригінал, сам собі і переклав, хоча воно мені зайве. Однак я ж і шукач відповідності.

І що ми маємо (бачимо):
– автентичність;

– історичні (біблійні) мотиви. Пісня ж, певно, є переспівом блюзового твору афроамериканського музиканта Роберта Вілкінса (Robert Wilkins), який написав її ще у 1929 році. І вийшло те, що бачимо у Вас (переклад), і те, що чуємо у записі (повернення до витоків після деяких відхилень);

– порівняння наданого Вами "ролінгового" з першоджерелом духовного змісту не проводилось. Його можна замовити в інШІй інстанції, якщо комусь цікаво.
Також можна багато чого зробити самостійно, якщо цікавитись творчим шляхом гурту.
В Інтернеті всього достатньо.


Дякую за виконану роботу.

Більш широкий, розгорнутий розгляд може зробити музичний департамент нашого sub-порталу. Його керівника зацікавили контекст, символізм сюжету, атмосфера часу etc. І кіно.
Можливо, буде писати кандидатську дисертацію для того, щоби було нормальне резюме для ейч-арів освітніх журналів тощо. Йому, бачте, нашого часопису замало.
У помічники я не набивався. У нього є стенографістка-машиністка, то нехай собі розглядають. Машиністи їм не потрібні.
Потрібні віхи я йому намітив. Вони тут, і Ви їх бачили.
Зі своїми він упорається сам.

Дата. Підпис.
Глупа ніч (майже перша її година).



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-09-10 08:10:22 ]



незмінно уклінний за Ваші розвідки & інтерес

існує такий "тренд", який можна означити, як
намагання звести будь-які пози, жести
(не конче мову тіла, але якби й порухи душі)
до т. зв. "мемів", чи коміксів, чому б і так не дивитися

ще дехто полюбляє сентенції, афоризми, софізми, 2с
а хоч би й парадокси, (десь находив інфографіку
начебто парадоксальне є вершиною гумористичного
сприйняття взагалі, як такого)
тому парадоксів не так вже й багато, мемів більше

зустрічався мені не раз вислів, що, мовляв
"блюз — це коли хорошій людині погано"
теж йумор, хоча блюз має певну естетику, історію
хай би навіть для багатьох саме слово "блюз"
означало щось таке, як оце казали в кінці минулого
століття ~ "медляк", неспішна музика під яку можна
нехитро танцювати удвох, ну Ви в курсі

власне, десь відпочатку минулого століття
не лише в США, але й культпросторі загалом
після всіх тих витончень попередніх епох
(одне рококо чого вартує)
існував певний культурний, може й духовний
запит на примітивне (примітивніше) мистецтво
або, скажімо, спробуйте почитати про кубизм
це ж ті самі африканські маски, по суті, меми
дуже-дуже древні, або підробка, але хто зна

опосередкований (атож, іронічний) примітивізм
є культурально цінним, бачте
чи то будуть художники (Руссо, Модільяні, Пікассо 2с, 2с)
чи поети/письменники тієї жеж епохи
а почати можна із Артюра Рембо, як це заведено

і врешті-решт, інтерес до більш низових, "кореневих"
чи "примітивніших" засобів вираження існує і досі

культурна крива зросту доходить до якогось піка
а далі прямує, а художники шукають ідеї
& є таких чимало, хто змагається ревізувати витоки

багатьом шукачам відкриваються, як не дивно, нові обрії
або, хочте, порівняйте це із образом перебування
споглядача на дні колодязя, котрий бачить звідти зірки
у білий день