Плавиться простір і капає гарячими скляними сльозами на тверду асфальтовану дорогу. Швидкою яскравою стрічкою, подібно кометі, розсікає час і матерію думка. Вона мчить до моря , щоб з розгону «вліпитись» в його свіжі холодні обійми, залишаючи на піску слід з янтарних камінчиків, розчинитись у хвилях на тисячі бульбашок кисню і подарувати рибам незвичні відчуття...
Стомлена шайтан-труба, що випустила цей іскрометний і живий снаряд, нині мирно лежить на подушці, виконуючи функцію кондиціонера. У глибинах її реактора жевріють невиразні вогні сновидінь. Сотні можливих сюрреалістичних комбінацій минулого і майбутнього - змішані в один тривожний коктейль. Насправді, це всього лиш гра, схожа на хованки, де милі діти шукають гармонії у складних сімейних відносинах. Розум одягає нову сорочку і йде грати в шахи… Повноцінна сім’я. Гармонія. Утопія…
День і Ніч зустрічаються лише у сутінках, даруючи романтичним парам красиві краєвиди. Свідомість і Підсвідомість – віддають людям сни і зустрічаються лише на коротку мить, щоб сказати одна одній: «Я пам'ятаю тебе!».
Так розважають себе діти, коли тата немає вдома, а мама поїхала на море.

12-06-2017

Не судіть за розділові знаки, це не моя сильна сторона)