ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбуватися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбуватися. М
Щось повинно відбуватися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбуватися. М
2026.09.16
08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
2026.09.16
06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл
2026.09.15
23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,
2026.09.15
23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей
2026.09.15
22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону
2026.09.15
17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.
Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.
Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила
2026.09.15
17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.
Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.
Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість
2026.09.15
09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
2026.09.15
08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.
Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.
Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,
2026.09.14
23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм
2026.09.14
13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.
2026.09.14
12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.
А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.
А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т
2026.09.14
09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.
Він пожежник украй діловитий,
Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.
Він пожежник украй діловитий,
2026.09.14
07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.
2026.09.13
23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Вовк (1973) /
Вірші
/
Сценарії та драматичні форми (віршовані чи прозові)
"МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . Дія ІV. З'яваV (продовження16)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . Дія ІV. З'яваV (продовження16)
З'ЯВА V
ЮДА
(до себе)
... І відійшла... назавше відійшла...
назавше!..
АССАХАР
Вже не помстишся?!
ЮДА
Я не помщуся?! Ха-ха-ха!!!
АССАХАР
То я говорю... тобі,
а правда—щось говорю!
ЮДА
Ще так ніколи не бажав я помсти,
як зараз її прагну—ще ніколи!
Ніколи—чуєш!
АССАХАР
Марне те бажання...
ЮДА
Що кажеш?
АССАХАР
Перед хвилю тільки бачив
озброєну юрбу та охорону,
що Вчителю погрожували смертю...
З мечами та кийками... п'яним криком
шукають за Пророком...
ЮДА
Шукають за Пророком—
та не знайдуть...
АССАХАР
Коли шукають, то знайти все ж можуть...
ЮДА
Без мене не знайдуть…
Пересікає юрбу.
АССАХАР
Ото—вони!
ЮДА
(по боротьбі з собою)
Затримай їх...затримай...
Я вестиму...
Чи чуєш—
я ... їх ... по...ве...ду...
Ассахар вибігає.
Юда скликає службу... каже гасити світло...
Цілковитий морок... Горнеться у плащ...
Натовп з перехожими стає коло виходу...
Вереск, шум, галас. Юда кидається вперед. Вибігає.
Натовп віддаляється...
Довша пауза.
Вихор... буря... темрява... Тривала блискавка—
видно Юду, що вслизгується між бунтарів.
ЮДА
(шепоче)
Помста моя-моя!
Як мені добре!
На порозі показується серед блискавок Сангедріон.
ЮДА
Хто ви?
Чого треба
в тім пізнім часі?
САНГЕДРІОН
Ми є твої други—з Сангедріону.
ЮДА
Бриджуся я вами—як і давніше—
ба, сильніше навіть.
Геть звідсіля!
САНГЕДРІОН
Не відійдемо! Поки
не приймеш...
ЮДА
Чого?
САНГЕДРІОН
Подяки...
ЮДА
Від вас подяки—та ж за що?
САНГЕДРІОН
За ласку... що дістали в руки
Пророка!
ЮДА
Я помстився
над ним—і того мені буде—
за все... за все!
САНГЕДРІОН
Одначе буде... мусить тобі бути—
то хіба лиш...
(Кладе гаманець на столі, той падає зі дзвоном.)
...помста над Пророком
належить тільки нам, а не тобі!
ЮДА
Га! Пси погані!!!
САНГЕДРІОН
Наша... наша—помста,
тільки твій—заробок...
Ха-ха-ха-ха!
(Відходить.)
Юду терзає розпач...
наближається до грошей... копає їх з погордою—
спостерігає на порозі Лазаря.
ЮДА
А ти хто?
ЛАЗАР
Лазар...
Чи впізнаєш, Юдо,
в моїм обличчі—брата Магдалени...
ЮДА
(тулиться у плащ)
Я сам себе тепер не упізнаю—
чого ти хочеш?
ЛАЗАР
Лиш споглянь на мене—
а вичитаєш з чим прихожу...
ЮДА
Може... із поцілунком...
від Магдалени?..
Пізно!..
Той поцілунок я віддав Пророку...
Нічого вже не хочу...
вже не хочу...нічого...
... від неї!!.
ЛАЗАР
Я приходжу від Пророка...
ЮДА
(вражено)
Від Пророка?! Що Йому до мене?
Я все віддав—і навіть поцілунок!!
ЛАЗАР
(сумно, з докором)
Тим поцілунком заподіяв згубу
Йому...
ЮДА
(радісно)
Я заподіяв згубу!..
То через мене, а не через них...
загине—правда? Буде моя помста
над Ним горою!
А вони говорять—ха-ха-ха-ха—
що не помстився, наче б,
за кривду—ха-ха-ха!..
ЛАЗАР
За кривду—як то?
ЮДА
Не питай! Не хочу
я більше згадувати про... Хіба що ні!
Так знай, що я помстив за неї...
за неї—за сестру твою...
ЛАЗАР
Брехня!
Твоєю не була, хоч була поруч...
ЮДА
Що? Смієш то мені казати?
ЛАЗАР
Казати правду... правду!
Її дух
для інших створений розко́шів,
ніж розкоші,
котрі дає лиш тіло... А з тобою,
в твоїх обіймах не зазнала щастя,
тому пішла туди!..
ЮДА
До ніг Пророка! Відняв її—відняв!
А значить—смерть... Йому... за те!
ЛАЗАР
(з болючим докором)
Післав на згубу праведного,
Юдо!
ЮДА
Він—праведний! Ха-ха-ха-ха!
Злочинцем
для мене був—і як злочинець згине!
ЛАЗАР
Не Він відняв її від тебе—я відняв!
ЮДА
(ніби вражений блискавкою—хилиться)
Що?! Ти... ти... ти... ?!
ЛАЗАР
(схиляється над ним)
То я у неї в серці
зродив бажання чисті, що палкіш
від тих, котрі гасила твоя спрага...
Почула голос мій... Пішла за мною...
А я її привів до ніг Пророка!
Скаляв ти кров'ю праведного руки!
(Відходить.)
ЮДА
(сам)
Післав на згубу праведного... трунком...
ні, поцілунком... з уст її... післав...
в розкоші вбраним трунком—поцілунком...
Не хочу більше розкошів!..
Не хочу твоїх цілунків!
Вже не хочу... досить…
Пауза.
Як та змія ослизла—на устах
Йому завис я... Не відтрутив навіть?..
Лиш дихом братнім тьмарив мої лиця...
Післав на згубу праведного! Ні...
не я... не я! Вони... вони... вони...
Я... я... вказав їм тільки, де молився
о тій порі вечірній...
(Забирає гроші.)
А за те... за те—принесли срібні...
(Зривається, тулиться у плащ... дрижить...
хитається.)
Ні... о ні... не я! Вони... вони... вони!
(Вибігає серед вихорів і блискавиць.)
Заходять слуги.
I-й СЛУГА
Позамикати двері... вікна... щільно...
Страшенний вихор... блискає... надходить
буря...
II-й СЛУГА
Вихор... вихор виє... ячить і скавучить,
як вовкулака...
ІІІ-й СЛУГА
У ніч таку чекай на дивні речі.
ІV-й СЛУГА
Мовляв, нечистий так справляє герці,
коли узрить повішеника...
І-й СЛУГА
… Вікна—позамикайте... двері...
вікна... щільно...
ІІІ-й СЛУГА
Чи, може, й зараз хтось себе повісив?
Слуги помалу відходять.
З а в і с а
20. А ви, улюблені, будуйте себе
найсвятішою вашою вірою,
моліться Духом Святим,
21. бережіть себе самих у Божій любові,
і чекайте милости Господа нашого
Ісуса Христа для вічного життя.
22.1 до одних, хто вагається,
будьте милостиві,
23. спасайте і виривайте з огню;
а до інших будьте милосердні зо
страхом і ненавидьте навіть одежу,
опоганену від тіла!
Соборне послання
св. апостола ІОди
22,14. Блаженні,
хто випере шати свої,
щоб мати право на дерево життя...
Об'явлення
св. Івана Богослова
(За виданням "Марія з Магдали".-Львів:Логос,1995)
ЮДА
(до себе)
... І відійшла... назавше відійшла...
назавше!..
АССАХАР
Вже не помстишся?!
ЮДА
Я не помщуся?! Ха-ха-ха!!!
АССАХАР
То я говорю... тобі,
а правда—щось говорю!
ЮДА
Ще так ніколи не бажав я помсти,
як зараз її прагну—ще ніколи!
Ніколи—чуєш!
АССАХАР
Марне те бажання...
ЮДА
Що кажеш?
АССАХАР
Перед хвилю тільки бачив
озброєну юрбу та охорону,
що Вчителю погрожували смертю...
З мечами та кийками... п'яним криком
шукають за Пророком...
ЮДА
Шукають за Пророком—
та не знайдуть...
АССАХАР
Коли шукають, то знайти все ж можуть...
ЮДА
Без мене не знайдуть…
Пересікає юрбу.
АССАХАР
Ото—вони!
ЮДА
(по боротьбі з собою)
Затримай їх...затримай...
Я вестиму...
Чи чуєш—
я ... їх ... по...ве...ду...
Ассахар вибігає.
Юда скликає службу... каже гасити світло...
Цілковитий морок... Горнеться у плащ...
Натовп з перехожими стає коло виходу...
Вереск, шум, галас. Юда кидається вперед. Вибігає.
Натовп віддаляється...
Довша пауза.
Вихор... буря... темрява... Тривала блискавка—
видно Юду, що вслизгується між бунтарів.
ЮДА
(шепоче)
Помста моя-моя!
Як мені добре!
На порозі показується серед блискавок Сангедріон.
ЮДА
Хто ви?
Чого треба
в тім пізнім часі?
САНГЕДРІОН
Ми є твої други—з Сангедріону.
ЮДА
Бриджуся я вами—як і давніше—
ба, сильніше навіть.
Геть звідсіля!
САНГЕДРІОН
Не відійдемо! Поки
не приймеш...
ЮДА
Чого?
САНГЕДРІОН
Подяки...
ЮДА
Від вас подяки—та ж за що?
САНГЕДРІОН
За ласку... що дістали в руки
Пророка!
ЮДА
Я помстився
над ним—і того мені буде—
за все... за все!
САНГЕДРІОН
Одначе буде... мусить тобі бути—
то хіба лиш...
(Кладе гаманець на столі, той падає зі дзвоном.)
...помста над Пророком
належить тільки нам, а не тобі!
ЮДА
Га! Пси погані!!!
САНГЕДРІОН
Наша... наша—помста,
тільки твій—заробок...
Ха-ха-ха-ха!
(Відходить.)
Юду терзає розпач...
наближається до грошей... копає їх з погордою—
спостерігає на порозі Лазаря.
ЮДА
А ти хто?
ЛАЗАР
Лазар...
Чи впізнаєш, Юдо,
в моїм обличчі—брата Магдалени...
ЮДА
(тулиться у плащ)
Я сам себе тепер не упізнаю—
чого ти хочеш?
ЛАЗАР
Лиш споглянь на мене—
а вичитаєш з чим прихожу...
ЮДА
Може... із поцілунком...
від Магдалени?..
Пізно!..
Той поцілунок я віддав Пророку...
Нічого вже не хочу...
вже не хочу...нічого...
... від неї!!.
ЛАЗАР
Я приходжу від Пророка...
ЮДА
(вражено)
Від Пророка?! Що Йому до мене?
Я все віддав—і навіть поцілунок!!
ЛАЗАР
(сумно, з докором)
Тим поцілунком заподіяв згубу
Йому...
ЮДА
(радісно)
Я заподіяв згубу!..
То через мене, а не через них...
загине—правда? Буде моя помста
над Ним горою!
А вони говорять—ха-ха-ха-ха—
що не помстився, наче б,
за кривду—ха-ха-ха!..
ЛАЗАР
За кривду—як то?
ЮДА
Не питай! Не хочу
я більше згадувати про... Хіба що ні!
Так знай, що я помстив за неї...
за неї—за сестру твою...
ЛАЗАР
Брехня!
Твоєю не була, хоч була поруч...
ЮДА
Що? Смієш то мені казати?
ЛАЗАР
Казати правду... правду!
Її дух
для інших створений розко́шів,
ніж розкоші,
котрі дає лиш тіло... А з тобою,
в твоїх обіймах не зазнала щастя,
тому пішла туди!..
ЮДА
До ніг Пророка! Відняв її—відняв!
А значить—смерть... Йому... за те!
ЛАЗАР
(з болючим докором)
Післав на згубу праведного,
Юдо!
ЮДА
Він—праведний! Ха-ха-ха-ха!
Злочинцем
для мене був—і як злочинець згине!
ЛАЗАР
Не Він відняв її від тебе—я відняв!
ЮДА
(ніби вражений блискавкою—хилиться)
Що?! Ти... ти... ти... ?!
ЛАЗАР
(схиляється над ним)
То я у неї в серці
зродив бажання чисті, що палкіш
від тих, котрі гасила твоя спрага...
Почула голос мій... Пішла за мною...
А я її привів до ніг Пророка!
Скаляв ти кров'ю праведного руки!
(Відходить.)
ЮДА
(сам)
Післав на згубу праведного... трунком...
ні, поцілунком... з уст її... післав...
в розкоші вбраним трунком—поцілунком...
Не хочу більше розкошів!..
Не хочу твоїх цілунків!
Вже не хочу... досить…
Пауза.
Як та змія ослизла—на устах
Йому завис я... Не відтрутив навіть?..
Лиш дихом братнім тьмарив мої лиця...
Післав на згубу праведного! Ні...
не я... не я! Вони... вони... вони...
Я... я... вказав їм тільки, де молився
о тій порі вечірній...
(Забирає гроші.)
А за те... за те—принесли срібні...
(Зривається, тулиться у плащ... дрижить...
хитається.)
Ні... о ні... не я! Вони... вони... вони!
(Вибігає серед вихорів і блискавиць.)
Заходять слуги.
I-й СЛУГА
Позамикати двері... вікна... щільно...
Страшенний вихор... блискає... надходить
буря...
II-й СЛУГА
Вихор... вихор виє... ячить і скавучить,
як вовкулака...
ІІІ-й СЛУГА
У ніч таку чекай на дивні речі.
ІV-й СЛУГА
Мовляв, нечистий так справляє герці,
коли узрить повішеника...
І-й СЛУГА
… Вікна—позамикайте... двері...
вікна... щільно...
ІІІ-й СЛУГА
Чи, може, й зараз хтось себе повісив?
Слуги помалу відходять.
З а в і с а
20. А ви, улюблені, будуйте себе
найсвятішою вашою вірою,
моліться Духом Святим,
21. бережіть себе самих у Божій любові,
і чекайте милости Господа нашого
Ісуса Христа для вічного життя.
22.1 до одних, хто вагається,
будьте милостиві,
23. спасайте і виривайте з огню;
а до інших будьте милосердні зо
страхом і ненавидьте навіть одежу,
опоганену від тіла!
Соборне послання
св. апостола ІОди
22,14. Блаженні,
хто випере шати свої,
щоб мати право на дерево життя...
Об'явлення
св. Івана Богослова
(За виданням "Марія з Магдали".-Львів:Логос,1995)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"«…А НАШ ВОЛОХ СІНО КОСИТЬ» (Старожитній обряд обжинкового «весілля»)"
• Перейти на сторінку •
" "МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . Дія ІV. З'ява ІV (продовження15)"
• Перейти на сторінку •
" "МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . Дія ІV. З'ява ІV (продовження15)"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.103 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.103 seconds