Одна із моїх поетичних збірок має назву "...І все ж - НЕОПАЛИМА" (поезії 1998-2001).
Чому «н е о п а л и м а»?..
…Тому, що ікона Пресвятої Богородиці «Неопалима Купина» - моя покровителька, день її вшанування, 4 вересня, збігається з днем мого народження.
… Тому, що символіка «Неопалимої Купини» глибинно архаїчна, багатопластова і об’ємно функціональна, вона сягає корінням у міфологію Стародавнього Світу, країн Східного Середземномор’я, Близького Сходу, зокрема Шумеру та Вавілону-Аккадії.
Іконографія «Неопалимої Купини» наскрізь пронизана духом космосу та зороастризму: тут і образ-символ «буйнопелюсткової розетки» - немеркнучої зорі Ранкового Сходу в шумерів і, водночас, квітки Непорочності і Чистоти, традиційної праукраїнської Лелії; і «многоступенева драбина», що розділяє Небо і Землю, Світ Живих від Світу Мертвих, саме та, що помагає покійним піднятися на небо, подібно до єгипетської піраміди; і образ «Гори Безсмертного» («Красної Гори», яку знавала старожитня Україна-Русь), безсмертної Духової Криниці наших предків, капища їх воскреслих душ.
Отака вона, Пречиста Матір Божа «Неопалима Купина», що прийшла у християнство з глибини тисячоліть, захищена крильми херувимів та серафимів Нової релігії, рівно ж, як і подобою Бога-Отця в образі «неопалимого куща» перед старозавітним Мойсеєм.
… «Неопалима Купина» - це доля моєї прадідизни, яку топтали і не витоптали орди варварів протягом всієї її полум’яної історії існування. Це той похідний вівтар, перед яким вклякали сини і доньки мого народу, боронячи рідну землю від непрошених зайд. Це та пам’ять поколінь, яка передається малолітній дитині, аби відчула вона, де її коріння, і не була безбатченком на власній землі. Аби вміла молитися до Богородиці і просити у Неї заступництва не тільки для себе і своєї родини, а й для своєї історичної Батьківщини:

«Прибігаємо до Тебе, Царице наша,
і ревно Тя просимо –
заступи нас своїм омофором,
як заступила ти наших гетьманів,
що їхняя слава ввесь світ наповнила…
Влий і в наші серця
Ти надію великої радости.
І причини сили нашим змаганням.
І покрий нас від усякого зла.
Да устоїм перед ворогом
отчої віри і всего народу!
…І двигни наш нарід з неволі
до колишньої слави,
щоб і ми зажили хороброї слави героїв,
як і в цьому житті, так і в вічности…».

Вірую, що молитва, мовлена із чистих уст наших дітей, дійде до Небесної Цариці України, і вона обдарує усіх нас «неопалимою» іскрою все божої любові і ласки, та свідомої причетності до сакральної скарбниці українського етносу на благо служіння зневаженим духовним оберегам української національної ідеї.

ІРИНА ВОВК