Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
"ЕПОХА В'ЯНУЧИХ ТРОЯНД" (драма) . Відміна І
Шановні читачі Поетичних Майстерень, хочу познайомити Вас з історичними посестрами Роксолани - Насті Лісовської, які стали в Османській імперії султаншами. Отож, найважливіше знати, що Роксолана була не одна... А далі читайте драму - вона багата на образи та символи чужини.
КРАЇНА ГІНЕКЕЇВ
(Квіткове сновидіння з часів Османської імперії)
ДРАМАТИЧНА ФЕЄРІЯ У ІІІ ВІДМІНАХ
З'ЯВИ СНОВИДІНЬ І ГОЛОСИ З ГАРЕМНОГО САДУ:
Пурпурова Троянда Втіхи, Роксолана-Місафір, Рус-Хуррем, дружина Сулеймана Пишного - у хрещеному мирі Настя Лісовська
Біла Троянда Щастя, Гюль-Хуррем-хасекі, дружина Османа ІІ - у хрещеному мирі Настя Повчанська, наречена гетьмана Петра Сагайдачного
Жовта Троянда Розлуки - у хрещеному мирі Маруся Богуславка, героїня ліричного епосу 17 ст.
Жінка в Чорному,Невольнича Душа України - супроводжує з'яви квіткових сновидінь, дає голос сюжетним ремаркам
Жінка з Лелечими Крилами, Волелюбна Душа України - діє мовою знаків у сюжетних ремарках, а голос подає на противагу Жінки в Чорному, інколи їх голоси зливаються
Русалка - з'ява сновидіння, діє мовою знаків у сюжетних ремарках, інколи одягає чужі види і набуває чужих голосів
Ханум-назлі - стара родичка Османа ІІ, що подає голос на противагу Гюль-Хуррем, Білої Троянди Щастя
Гетьман Петро Сагайдачний - статечний чоловік у погідному віці, спочатку у квіті життя, а потім в тенетах смерті
Сулейман Пишний, десятий і знаменний султан Османів, знаменний обширом і могуттю своїх володінь і любов'ю до дружини Роксолани-Місафір
Голос незримого Мустафи, первородного сина Сулеймана Пишного, престолонаслідника
Голос Мудрого Улєма
Голос Кобзаря
Голос Батька Роксолани
Голос Троянди з Фонтану Сліз
Голос Рожевої Троянди Мрії, дружини султана Мустафи ІІ
Багатоголосся і хори Троянд Гаремного Саду, козаків-невольників, що діють у з'явах сновидінь то вольними в Ріднім Краю, то бранцями Чорного Люду
Чорний Люд
***
" - Косо ж моя дівочая,
за кого ти заручена?
- За козаком - засватана,
за турчином - потурчена..."
(З пісні)
ВІДМІНА І
(У царському городі Стамбулі заходить сонце. В мечеті Ая-Софія давно відмовили правовірні останній п'ятий азан. Затихло все довкола … притаїлося … спить ?.. Люди, рослини … навіть каміння - приготувалися до дивовижної таємниці Ночі та її солодких Сновидінь. У солодких Сновидіннях Ночі спочиває і Царський Палац Султана, і Гаремний Сад поруч нього.
… Від старого високого муру, що сторожить Гаремний Сад, мало-помалу відокремлюються дві загадкові постаті. Це - ЖІНКА В ЧОРНОМУ і ЖІНКА З ЛЕЛЕЧИМИ КРИЛАМИ. Наче невпізнані вартові, вони обходять Гаремний Сад, пильно вдивляючись у сонні обличчя Троянд-Бранок Султана. Котру покроплять водою з кришталевого дзбану, котрій заспівають колискову її рідною мовою, котру приголублять м'яким пташиним крилом …)
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- У затінку гаремної стіни ростуть собі …
ГОЛОС Жінки з Лелечими Крилами
(підхоплює голос попередньої):
- … цвітуть собі вони …
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- Ростуть у валунах і по алеях …
ГОЛОС Жінки з Лелечими Крилами:
- Цвітуть по кулуарах, в гінекеях - …
ДВОХГОЛОССЯ Жінки в Чорному та Жінки з Лелечими Крилами:
- … невольні квіти хтивого султана …
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- Котра, як мід солодка…
ГОЛОС Жінки з Лелечими Крилами:
- … друга – пряна …
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- … котра - з шипами …
ГОЛОС Жінки з Лелечими Крилами:
- … а котра – відкрита …
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- … котра пожадна і несамовита
жадає… ні, не ласки, тільки крові - …
ДВОХГОЛОССЯ Жінки в Чорному та Жінки з Лелечими Крилами:
- … троянди білі, темно-пурпурові,
троянди жовті, кольору розлуки - …
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- … стоять смутні, заламуючи руки…
ГОЛОС Жінки з Лелечими Крилами:
- … і моляться до сонця, як до Бога…
ДВОХГОЛОССЯ Жінки в Чорному та Жінки з Лелечими Крилами:
- … і кожна з них по-своєму убога!
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- Бо кожна з них - сама в коштовній клітці,
дарма, що та в чадрі, а та - в намітці,
та їм удвох здригатися від трему
при таємничих шорохах гарему…
ГОЛОС Жінки з Лелечими Крилами:
- … бо кожна з них, як невигойна рана
на тілі Мустафи, чи Сулеймана…
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- … бо кожна з них до пестощів охоча…
ДВОХГОЛОССЯ Жінки в Чорному та Жінки з Лелечими Крилами:
- … така вже, бачте, доленька жіноча!
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- Та не на те їм Доля вроду дала,
щоб кожна до схід сонця опадала…
ГОЛОС Жінки з Лелечими Крилами:
- Та не на те земля їх породила,
щоб ласка Божа ними погордила…
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- Та не на те їх виплекала мати,
щоби по них і рясту не топтати…
ГОЛОС Жінки з Лелечими Крилами:
- Топчу, топчу ряст… ряст…
Бог здоров'я дасть… дасть…
Дай, Біг, діждати -
і на той рік топтати!
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- … Заходить сонце в городі Стамбулі.
Заснув гарем. Троянди теж - поснулі.
Із моря місяць стишено виходить -
одна троянда голову підводить …
ГОЛОС ТРОЯНДИ ПУРПУРОВОЇ
(яка згодом назоветься більш окреслено):
- В Рогатині на зарінку
там татари вкрали дівку.
Вкрали дівку молоденьку -
карооку, чорнявеньку *1.
Повезли ї' в Туреччину,
султанові до гарему.
У Стамбулі люди злії,
а в Настусі серце мліє.
Там Настуся руки зносить,
у султана смерті просить.
Не плач, дівча, - це негоже! -
султан тобі допоможе …
"Ой султане, султаноньку,
пожалій мя молоденьку …"
У султана буде жінка
з Рогатина - українка!" *2
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- Цвіт України в затінку осман.
Султанша Росса, перша з роксолан.
На ложі царськім випестить гарем
"Троянду Втіхи", пишну "Рус-Хуррем". *3
"Хуррем-султан" - від Пешту аж до Нілу …
ГОЛОС Жінки з Лелечими Крилами:
- А що з собою забереш в могилу?
(Життя біжить … Піастри *4 з бодні - теж)…
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- Пуста казна у "Замку на Сім веж" *5.
Розбрат і смута в череві осман.
Помре у стін Сиготу Сулейман *6.
Чужої віри вітроногий птах -
твоя єдина доня Мигр-у-Маг *7,
що в клітку упіймав Рустем-паша *8,
(слов'янське сім'я … продана душа …)
ГОЛОС Жінки з Лелечими Крилами:
- Розплати меч зависне, наче грім,
в палатах сяде п'яний син Селім *9 -
і світ чужий зиркне на тебе скоса …
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- мовляв, була в султана жінка-росса …
ДВОХГОЛОССЯ Жінки в Чорному та Жінки з Лелечими Крилами:
- лукава жінка з племенів гяурів!.. *10
ГОЛОС Жінки в Чорному:
- Троянди в'януть, сохнуть серед мурів.
Лиш хвиля тіло каменю лоскоче,
і може щось сказати - і не хоче.
(Постаті Жінок несподівано тануть у місячному рельєфі Гаремного Саду).
(За виданням: Ірина Вовк."Епоха В'янучих троянд" (драма). - Львів:Сполом,2014)
ПРИМІТКИ
1 Маєм приклад фольклорної інтерпретації портрету "Роксолани" – Насті Лісовської. У літературних джерелах і художніх творах, зокрема, О.Назарука і П.Загребельного, Настя вимальовується світловолосою з голубими очима.
2 « Думу про Роксолану» записала Любов Клопотовська, солістка Івано-Франківської філармонії.
3 Росса, Роксолана, Рус-Хуррем, Хуррем-султан – українська бранка, попівна з горішньо-дністрянського Поділля, а саме з Рогатина, турецька цариця, дружина султана Сулеймана Пишного (р.с. 1520-1566), + 1558. "Рус-Хуррем" – турецьке сполучення двох імен "русинка – Хуррем". "Хуррем", себто "радісна", "Радісна султанша".
4 Піастри – назва грошей у тогочасній турецькій державі.
5 Замок "Йеді-куле" в околицях Царгорода, де містилася султанська скарбниця.
"Замок на Сім веж" перебудований у 1457 р. Мехеммедом ІІ . Завойовником з давньовізантійського Пентапірґія. А.Кримський пише: "І великі-ж чуда оповідалися за той славетний замок! Коли з семерох веж виключати дві, де містився арсенал та державний архів, то кожна инша вежа містила в собі спеціяльний сорт скарбів: у І-ій – золоті монети, в ІІ-ій монети срібні, в ІІІ-ій ювелірні речі, в IV-ій цінне старе добро, в V-ій старовинні монети й антикварні речі... Всі ті монети й самоцвіти стояли в великих бочках, чи боднях".
6 5 вересня 1566 р. під Сиготом у віці 72-ох років помер Сулейман Пишний.
7 Мигр-у-Маг – "Місячне Світло", данина зороастризму, дуже поширеному на Сході.
8 Великий візир Сулеймана, Рустем-паша, найвищий урядовець турецької держави, носій турецької печатки (1544-1561), слов'янин, сербо-хорват зроду, зять Роксолани, лукавець та інтриган.
9 Селім ІІ Мест, себто "п'яний" (р.с. 1566-1574), лютий деспот, виродок-алкоголік. Помер з надмірного пияцтва і уживання життя, залишивши 10-еро синів.
10 Ґяур – іновірець, неправовірний, (так принизливо називали мусульмани християн).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
""Квітучі миті В'янучих Троянд""
