Старенька хата біля млину
На річці тихій поміж гір.
По веболозовому тину
Хміль тягнеться незнає мір.

В кутку висить святого образ,
Квітом розшиті рушники.
Тарілки виставлені на показ
В старі зчорнівші мисники.

Сидить старесенька бабуся,
В вікно маленьке погляда
Дітей і внуків жде матуся
До свята Спаса спогада.

Рум’яні з яблук пиріжки
Накриті куснем білої тканини.
На столі розкладені ложки
І мед, згідно традицій давнини.

Всі сядуть тіснесенько навколо
До столу простого, але не суть
І пісня тут почнеться кволо
Щоб з вітром злитися як заведуть.

Мати почне, підтягнуть діти
Співоча мова є у нас.
Слова і звуки, як в букеті квіти,
Радують вухо і окрасять час.

Лунають пісні, сміх лунає
Сідає сонце краєм поміж гір
І мати вже дітей випроважає
В дорогу до своїх комір.

Їдьте здорові і не забувайте
Що двері тут відкриті повсякчас
Щасливі будьте і оберігайте
Внуків моїх, як я гляділа вас.

Свята сімейні зовсім не так часто,
Збирайтесь разом доньки і сини
Вбирайте ви свій дім квітчасто
Бережіть вогонь святої родини.