
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.13
23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
2025.10.13
22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.
Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.
Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест
2025.10.13
22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
2025.10.13
20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно , безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно , безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
2025.10.13
06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
2025.10.13
04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
2025.10.12
22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
2025.10.12
19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
2025.10.12
19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
2025.10.12
14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
2025.10.12
12:11
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
2025.10.11
22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
2025.10.11
22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
2025.10.11
20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
2025.10.11
17:55
Першу людину створив Бог,
і цією людиною була жінка,
яка природно, можливо від Бога,
народила сина ( ребро Адама тут ні до чого).
Згодом поміж батьком і сином
виникла суперечка.
Син став анти Богом,
тобто Сатаною.
Між ними і досі іде війна.
2025.10.11
15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Здійснилось. Маленька поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Здійснилось. Маленька поема
Ця ніч віршування відточує стиль.
Неначе чорнило розлите на стіл,
Вона тобі в душу втіка, ніби жах,
Що вірш не напишеться... Пишеться... Ах...
.....................................
Складаються зорі. Підходить пора...
Ще тоне у мороці твій Катр-Бра,
Ця битва з собою у рівності сил...
Ти здатись на милість себе не просив.
Ти інше просив... І збігає рядок,
Неначе на душу ляга холодок,
Що пОкровом речення жар укрива,
На успіх приречений... А голова
Від думи йде обертом... Може, не йде,
А просто тяжіє від гіперідей,
Які ти чорнилами виллєш у світ...
...і нудить від пам"яті... Пам"яті від
Розправонашіптувань ницих нездар,
(Як серце твоє? Ще тримає удар?)
Обмежених дурнів... Їм не зрозуміть-
Що вдіяно- того не в силах змінить
Вже й сам Господь Бог... На оцій ось землі,
Що заздрісний недруг тобі опалив,
Руками у опіках маєш творить.
Саджати троянди свої. Боронить
Цей клапоть, аби що нове проросло,
На щастя (а ім на загибель) зійшло,
Бо броду одвіку нема у вогні.
(...як точка опори потрібна мені,
Щоб зсунути землю. Та вкрали ж. Нема.
І Гоголь Великий сказав недарма
На те запитання- Ну що на Русі?
-ТА КРАДУТЬ!..) А судді... Та Боже впаси
Лихого суддівства... І куплене все.
Навіщо той вірш?.. Написав би ессе
Про те, як підсудки судили ягня...
Чи байку... Дожити б до СУДНОГО ДНЯ,
Щоб бачить, як суддів судитиме Суд...
Гаразд. Я римовано це занесу
До твору. Хай судять прийдешні роки...
Роки... Чи віки... Бо потрібні віки,
Можливо, щоб якось змінити цей стан,
Як вовка голодного судить баран...
Гаразд. Повернемось до наших бара...
...лягло, мов влите. Викладати пора
У простори нету, прозоро-ясні,
І темні, немов заговорена ніч,
Чорнилом розлита у дУші одвіч.
Живи, у життя відлітаюча РІЧ!!!
Бий, бубон шамана, немов барабан,
Буди Валенштейнів роз"єднаний стан!
Хай заспані сови злітають із віт
І творять у мороці ниций політ!
Хай жовті їх очі словами сліпить,
Словами, нікому яких не спинить!
Які, наче сонце осяють цей світ!..
Це яв? А чи сон це?..
..................................
Втомився я від...
© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117092006975
Неначе чорнило розлите на стіл,
Вона тобі в душу втіка, ніби жах,
Що вірш не напишеться... Пишеться... Ах...
.....................................
Складаються зорі. Підходить пора...
Ще тоне у мороці твій Катр-Бра,
Ця битва з собою у рівності сил...
Ти здатись на милість себе не просив.
Ти інше просив... І збігає рядок,
Неначе на душу ляга холодок,
Що пОкровом речення жар укрива,
На успіх приречений... А голова
Від думи йде обертом... Може, не йде,
А просто тяжіє від гіперідей,
Які ти чорнилами виллєш у світ...
...і нудить від пам"яті... Пам"яті від
Розправонашіптувань ницих нездар,
(Як серце твоє? Ще тримає удар?)
Обмежених дурнів... Їм не зрозуміть-
Що вдіяно- того не в силах змінить
Вже й сам Господь Бог... На оцій ось землі,
Що заздрісний недруг тобі опалив,
Руками у опіках маєш творить.
Саджати троянди свої. Боронить
Цей клапоть, аби що нове проросло,
На щастя (а ім на загибель) зійшло,
Бо броду одвіку нема у вогні.
(...як точка опори потрібна мені,
Щоб зсунути землю. Та вкрали ж. Нема.
І Гоголь Великий сказав недарма
На те запитання- Ну що на Русі?
-ТА КРАДУТЬ!..) А судді... Та Боже впаси
Лихого суддівства... І куплене все.
Навіщо той вірш?.. Написав би ессе
Про те, як підсудки судили ягня...
Чи байку... Дожити б до СУДНОГО ДНЯ,
Щоб бачить, як суддів судитиме Суд...
Гаразд. Я римовано це занесу
До твору. Хай судять прийдешні роки...
Роки... Чи віки... Бо потрібні віки,
Можливо, щоб якось змінити цей стан,
Як вовка голодного судить баран...
Гаразд. Повернемось до наших бара...
...лягло, мов влите. Викладати пора
У простори нету, прозоро-ясні,
І темні, немов заговорена ніч,
Чорнилом розлита у дУші одвіч.
Живи, у життя відлітаюча РІЧ!!!
Бий, бубон шамана, немов барабан,
Буди Валенштейнів роз"єднаний стан!
Хай заспані сови злітають із віт
І творять у мороці ниций політ!
Хай жовті їх очі словами сліпить,
Словами, нікому яких не спинить!
Які, наче сонце осяють цей світ!..
Це яв? А чи сон це?..
..................................
Втомився я від...
© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117092006975
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію