ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Дмитро Ігорович Старицький (2008) / Проза

 З минулого в майбутнє (перша частина)

Руйнування - безглуздя, а створення - шедевр.

Скорпіо

Передмова-Присвята
Цей твір мав бути опублікований протягом кінця 2013 - початку 2014 років із зверненням до народу. Завдяки збільшенню проблем в нашій рідній країні, мені, юному письменнику, потрібно було охопити більше проблем і описати в художньому стилі ці проблеми.
Цей твір складається з трьох часин, немов би з трьох епох: Створення, Руйнування та Відновлення. Він складений на основі реальних проблем на фоні фантастики.
Більшість назв я вибрав не дарма українських і символічних, щоб показати, які ми були, є, і можемо бути. Я збагатив також твір своїми й переробленими у сучасний вигляд цитатами, афоризмами та іншими літературними виразами.
Я ставлюся до свого твору, як до повчально-художньої історії.
Отже, я присвячую цю книгу, українському народу.











Частина 1

"Красиве місто - це не лише споруди, а й екологія та рівень освіченості жителів. "









I. Дивовижна місцевість

"Там де краса, там: і перемога, і веселощі"
Містечко Вербовий ліс, здається наймальовничіше із усієї України. Коли заїжджаєш сюди, то кидаються на перший погляд, рівні дороги та зелені краєвиди. Кожний приїжджий турист не зміг би не помітити неповторну споруду, створену у незвичному стилі.
Та неймовірна будівля розташована на наймістичнішому острові Калинівка, що розкинулося на прозорій річці Чарівній, над величезним водоспадом Таємниця.
Якщо подорожній, який потрапив у Вербовий Ліс, спитає кому належить та надзвичайна споруда, йому з радістю відкажуть:
- О-о, то будівля нашого любого мера пана Коржа.
І якщо б хтось із туристів затримався, хоч на хвилинку, то би зустрів високого і стрункого на зріст, здорового, освіченого та сильного чоловіка, який прекрасно дбає про свою Країну, а найбільше про своє рідне Містечко.
Містечко не тільки багате своїми перлинами, а також чистою екологією та хорошою освітою. У містечку немає забрудненого довкілля, їздять лише на екотранспорті. Коли хтось хоче заїхати в це містечко, то потрібно їхати на екотранспорті або залишати транспорт на стоянці перед містом за кілька кілометрів, а далі йти пішки. Тут також можна взяти екотранспорт на прокат. Всі відходи переробляють на екопереробних заводах. Взагалі тут є все екологічно чисте.
Тут є музей, бібліотека, міська рада, школа, філармонія, супермаркети та інші, відомі народу, будівлі у новітньому стилі. В цьому містечку живе багато видатних людей.
Але в пана мера Олександра Коржа немає удачі в особистому житті. В нього було багато жінок з інших містечок, але вони швидко покидали його. Одного разу він одружився з однією прекрасною жінкою Діаною. Вона народила йому багато дітей, але вони як виросли і набралися хорошої освіти почали змагатися за владу і стали ворогами своєму батьку.

II. Дорога професій
"Хто має хорошу вдачу і геніальний розум, тому неважливо де і ким працювати, він і так рано чи пізно стане видатним на увесь світ."
Пан Корж народився із хорошою вдачею й геніальним розумом у сім’ї бідняків Білих у занедбаному селищі Гай. Наш Корж міг не стати мером, як би народився не таким, як є.
Він ще змалку почав займатися самонавчанням та заробляти собі гроші, будучи продавцем. Маючи гроші, схопивши шматок хліба й кухоль води, здобув вищу освіту, набуваючись нових досвідів. В нього хоч була висока освіта, проте він отримав спочатку лише роботу касира.
Всі з Олександра глузували, проте йому випала нагода прославитися на весь всесвіт. Одного погожого дня потрібно було підготувати селище до візиту президента. На жаль, тогочасний сільський голова пан Меч захворів новою страшною і невідомою на той час хворобою, і звелів підготувати місто не всьому народові, а лише пану Старсу, а через три дні пан Андрій Меч помер. Олександр підготував селище, менш ніж за день, таким гарним, яким воно ще ніколи не було. Всі були у захваті.
- Хто гарно так оздобив це селище ? – спитала церемонія президента, проїжджаючи через селище Гай.
- Ми всі разом , - хором відказує народ - крім одного дурника-пройдисвіта Сашка.
Касир Олександр остовпів.
- Ні, - вигукнула молода дівчина, швачка Діана, закохана в Сашу, надаючи відео-факти самому президенту – народ бреше, це село оздобив пан Олександр Корж.
Пан президент суворо наказав жителям селища:
- Не привласнюйте собі чужу славу, заради свого блага і збагачення!
Сашку полегшало. Раптом, після смерті Меча, незадовго до виборів голови села, прийшов до нього столичний лист під підписом одного з вигаданих імен президента. Лист був короткий:
«Дорогий, друже, пане Олександре Корже , призначаю Вас сільським головою, скасовуючи вибори у вашому селищі. Відтепер Ви там можете повністю керувати своїм селом і його жителям. Дарую тобі 500 000 тисяч гривень, але розпоряджайся ними мудро. Всі депутати проголосували за тебе. Подякуйте пані Діані за це рішення, бо без неї, я б Вас, повіривши народу, суворо покарав би навічно.»


Саша був у захваті. І відтак він став мером і виникло містечко Вербовий Ліс. Через десять років, після одруження з багатьма жахливими жінками, він одружився з Діаною, яка народила йому багато дітей, що мали жагу до збагачення. То глузування з нього минуло, немов блискавка, - і, здається, всі почали його поважати, крім його власних дітей.

III. Гроші для влади – велике діло.
"Хитрість буває світлою, як ясний день, а бо темною, як густа ніч."
У рядочок на горобочках стоять навчальні заклади. Діти, учні і студенти наполегливо навчаються, веселяться і спортом займаються активно, а також полюбляють мистецтво. Вже всі визначились з майбутнім життям.
Тільки під роздвоєною величезною сосною між горбочками під великими роздвоєними соснами, оплетеними високо жаливою, стояли у купочці старі навчальні заклади, які вже мали бути вщент зруйновані. Вони стоять тільки тому, що син пана мера Карпо десь вкрав гроші і викупив їх у батька. В них усе йде по-старому, проте є ворожі уроки, що суперечать закону і здоровому глузду. Братів ніхто не карав, тому що рідний брат Карпа, Грицько вкрав гроші у батька, та й вони заплатили їх столичній владі, а батько про це й не здогадується.
Лише дві дочки родини Коржа, рідні сестри Орися і Мелашка в братів щось розвідують й розвідують в братів та й батькові не кажуть, хоч хочуть йому допомогти своїм плануванням. Проте вони не знали, що батькова порада – одна із найважливіших.
Тимчасом колишня швачка Діана доглядає за своїм містечком Зелене, що розкинулось в сусідній області. Батьки не мають секретів ні від дітей, ні від одне від одного. Але Олександр через свою роботу то злиться, то веселиться.
Якось серед ночі надійшов лист пану меру. В ньому було написано
«Дорогий мере, Пане Олександре,
залишилось три дні до виборів нового мера. З’явились нові кандидати, які мають вороже ставлення до Вас. Подбайте проте що б Вас вибрали, як і всі інші роки. Це велика тривога для вас і, можливо, втрата. Я дуже хочу щоб ви були мером, а потім столичнім депутатом, а колись може і президентом. Вам швидко потрібно знайти рішення цієї великої проблеми!


З любов’ю,Президент.»


IV. Нервове збудження

"Паніка - найгірше вирішення проблем, тому ніколи не панікуйте!2

Пан Корж серед ночі так сильно розлютився через цей лист, що всі мешканці дому пробудилися від галасу. Діана встала і почала збиратися.
Орися запитала:
- Мамо, а куди це ти збираєшся?
Проте Діана не почула і не звернула уваги на своїх прекрасних донечок.
Мелашка сказала:
- Напевне знайшла собі якогось красивого молодика і йде на зустріч.
І молоді дівчата стали перебирати версії, куди збирається їхня любляча ненька.
Раптом Діана вже готова була їхати, як забула сумочку. Вона вернулась і ненароком почула розмову своїх донечок. А опісля сказала:
- Як ви могли таке подумати? Я ж зібралася на роботу.
Дівчата спитали:
- Звідки в тебе робота? Яка вона?
- Президент подарував уже давно! Така самісінька, як у вашого батька. Тільки не кажіть нікому!
- А батькові?
- Він і так вже знає!
- Ок! Ми нікому, ні слова, не скажемо за це!
- А де знаходиться твоя робота?
- А нащо вам її розміщення?
- Просто для цікавості!
- Тоді скажу.
Хвильку Діана помовчала,швидко переглядаючи чи нічого не забула, а потім сказала:
- У сусідній області в новенькому містечку Барвінок!
Цілий день у містечку Вербовий ліс панувала паніка. Всі просили проголосувати за себе або за когось.
Надвечір, зненацька, появилася пані Мальва. Таке прізвище має наша дружина мера Діана. В народі часто її жартівливо називали Мальва Коржа, а її чоловіка - Корж "Мальва". Вона спитала в народу, що це за божевілля тут робиться.
Народ відповів:
- Це вибори напередодні виборів.
- Дуже дякую вам!
Перечекала кілька хвилин і сказала:
- Цить, кандитати на вибори! Я оголошую вечірні родинні збори на шосту годину.
Пані Діана чекали на них довго і сильно знервувалася, коли всі прибігли аж за п'ять хвилин опівночі.
- Де ви так довго гуляєте? - крикнула пані Мальва.
Всі інші члени гуртом сказали:
- Та ми... Та ми... Та ми ...
Перебивши їх слова, Діана Мальва-Корж наказала:
- Припиніть цю паніку! Інакше я заберу під контроль це містечко.
Збори йшли, що найбільше двох годин, але Олександр і його дружина встигли промовитися, що є ще одне містечко, яким керує пані Діана Корж.
Після того батьки пішли спати. А тим часом брати радилися - як захопити два містечка, а згодом й світ, а дочки навпаки - як врятувати батьків і заодно й світ.

V. Раптові листи

"Листи – найкращий спосіб визначати характер особи у світі."

Старенький мер проснувся пізнього ранку. Важко підводячись з невеличкого ліжечка, прямує до сейфу. Відчинивши його здивовано глянув: грошей і важливих документів не було; нізвідки з’явилися ціла гора листів. Він перечитував всі і відповідав на них.
Але особливими для визначення характеру героїв цього твору з них є лише деякі. Читач, вибачить за цю невеличку затримку уваги, і починаю розповідати про листи, на які потрібно звернути особливу увагу.
Олександр Корж, раптом поступово натрапляє на листи від своїх членів родини. Одні однаковісінькі від обох його донечок:
« Дорогий Татусю,
Ми з сестрою тебе дуже любимо і ми хочемо тобі допомогти. Вибач, що я з однокровною сестрою, не попередили, що наші брати хочуть завоювати світ. Ми зрозуміли, що допустили велику помилку. Але татусю панікувати – не можна, бо це не приведе до добра. Але будь ласка пообіцяй, що ми будемо разом всієї родиною, за винятком братів, рятувати світ, якщо щось піде не так!»
Саша відписав їм однаково:
« Дорогі донечки,
Я вас теж дуже люблю. Я вибачаю вам, за те що ви не розказали мені про проблему. І я обіцяю вам, що ми будемо діяти разом, а не панікувати»
Другий був від пані Мальви, його дружини, дуже схожий на листи Мелашки й Орисі:

« Мій чудовий коханий,
Вибач мене, що я погарячкувала, що візьму всі села в свої руки. Давайте, ми разом будемо їх утримувати.. Але мій любий панікувати – не можна, бо це не приведе до добра. Але будь ласка пообіцяй, що ми будемо разом всієї родиною, за винятком наших синів, рятувати світ, якщо щось піде не так!»
ЇЇ чоловік відписав їй також приязно
« Моя квіточка,
Я вибачаю тобі за спалах гніву. І я обіцяю вам, що ми будемо діяти разом, а не панікувати.»
Наступні були від обох його синів, які між собою були аналогічні:
« Батьку,
Не вірте нашим сестрам, вони чисті брехунки, це вони викрали все в тебе і хочуть знищити планету Землю. Ми допоможемо тобі врятувати її»
Але Олександр, знав що його сини брешуть і надіслав їм однакові відповіді:
« У мене від тепер немає синів. Вам не можна ні кроку до мого дому! Наказую вам зникнути поки я ще добрий!».
Отримавши листи, всі члени родини були радісні, крім Карпа та Грицька. Вони були сповнені глибокою ненавістю до рідних.
Проте, коли Корж вже завершував переглядати листи він замітив один дивній лист від Невідомого, який був перед передостаннім. В ньому було коротко записано:
«Дорогий, пане Олександре,
Не робіть помилки, інакше світ стане найгіршим за все його життя. Про яку помилку я говорю, ви самі маєте дізнатися. Проте на щастя ваша вся родина лишиться живою, а через пів тисячоліття народиться в одній родині , яка врятує світ. Я бачу все чого не бачать інші.»
Сашко йому у листі висловив подяку, запечатав його і підписав. І вже збирався відправляти, але ж побачив що нема ніякої адреси, тому відчинив віконечко.
І раптом над вечір прилетів соловейко і забрав листа. Пан мер здивувався, і через деякий час допустив важливу помилку. Але він за життя допустить не одну таку помилку.

VI. Свято
"Свято – напіврідний синонім події "День народження"– це день в який також здійснються всі наші бажання, які ми просимо, насамперед у Бога."
Якраз напередодні виборів майже у всіх членів родини, як на диво, день народження і унікальне свято. Тільки Карпо і Грицько народилися по п'ятницях тринадцятого. Люди здавна в цей час рвали сім яскравих різноманітних квіточок і клали опівночі. Їли й пили при свічках сім разів на день по сім страв. Це свято було раз у 7 років за тиждень до свята Святого Валентина. Спалювали сім своїх негативних рис опівдні. Здавна вважалося, якщо загадати в цей день від одного до сім бажань, то вони обов'язково здійсниться. Це робили, зазвичай, цілою родиною.
Родина Коржів зробила, наче, все правильно, але після опівночі щось пішло не так. Пані Містика дуже розсердилась і почала виконувати свою помсту за її даремну тривогу.
Хата закрутилася, немов дзиґа. Все по хаті літало, наче здіймався щоразу на дворі буревій. Також було чути стук різноманітного взуття. Увесь посуд бився. Тварини з'являлися із нізвідки. Але пан Невідомий раптово з'явився, і заспокоював пані Містику. А також хотів попередити про небезпеку голосом, малюнками і дивними символами.

P.S.: ДАЛІ (ПРОДОВЖЕННЯ) БУДЕ!!!

2013-2017 роки

Контекст : Творйонг ( ИМолоді зорі)


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2017-10-15 15:33:43
Переглядів сторінки твору 3267
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 1.862 / 4  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ФАНТАСТИКА
ФЕНТЕЗІ
РОМАНТИЧНА ПРОЗА
РОМАН
КЛАСИКА
Автор востаннє на сайті 2018.07.15 09:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Ігорович Старицький (М.К./Л.П.) [ 2017-11-02 17:07:42 ]

Коментуйте та оційнюйте !!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-01-01 15:02:35 ]
Оригінальний твір, як на мене. Але я тільки побіжно проглянув, обов"язково хочеться зробити це уважніше. Достатньо різних пластів, нашарувань і поверхів, і містики. Можливо з поліфонією звуків (милозвучність), і енергетикою речень ще варто було би попрацювати, але це таке завдання - ледь не основне для всіх )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Ігорович Старицький (М.К./Л.П.) [ 2018-01-02 09:22:40 ]
Доброго дня! Дякую Вам за коментар! Мені хоч 16 р. і я в 10 класі,проте я помітив, що треба з поліфонією та енергетикою попрацювати. Тому я над цим працюю. Я з дитинства пишу переважно художні твори. Мої декілька найперших творів не зберіглись. А тепер я працюю над цим великим твором та іншими творами. До речі, скоро буде його друга частина! )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Ігорович Старицький (Л.П./Л.П.) [ 2020-04-11 21:44:07 ]
я забув дані для входу на цю сторінку, а пошту видалив. що робити?