ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &
                            І
               &
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Дмитро Ігорович Старицький (2008) /
Проза
З минулого в майбутнє (перша частина)
Цей твір мав бути опублікований протягом кінця 2013 - початку 2014 років із зверненням до народу. Завдяки збільшенню проблем в нашій рідній країні, мені, юному письменнику, потрібно було охопити більше проблем і описати в художньому стилі ці проблеми.
Цей твір складається з трьох часин, немов би з трьох епох: Створення, Руйнування та Відновлення. Він складений на основі реальних проблем на фоні фантастики.
Більшість назв я вибрав не дарма українських і символічних, щоб показати, які ми були, є, і можемо бути. Я збагатив також твір своїми й переробленими у сучасний вигляд цитатами, афоризмами та іншими літературними виразами.
Я ставлюся до свого твору, як до повчально-художньої історії.
Отже, я присвячую цю книгу, українському народу.
Частина 1
"Красиве місто - це не лише споруди, а й екологія та рівень освіченості жителів. "
I. Дивовижна місцевість
"Там де краса, там: і перемога, і веселощі"
Містечко Вербовий ліс, здається наймальовничіше із усієї України. Коли заїжджаєш сюди, то кидаються на перший погляд, рівні дороги та зелені краєвиди. Кожний приїжджий турист не зміг би не помітити неповторну споруду, створену у незвичному стилі.
Та неймовірна будівля розташована на наймістичнішому острові Калинівка, що розкинулося на прозорій річці Чарівній, над величезним водоспадом Таємниця.
Якщо подорожній, який потрапив у Вербовий Ліс, спитає кому належить та надзвичайна споруда, йому з радістю відкажуть:
- О-о, то будівля нашого любого мера пана Коржа.
І якщо б хтось із туристів затримався, хоч на хвилинку, то би зустрів високого і стрункого на зріст, здорового, освіченого та сильного чоловіка, який прекрасно дбає про свою Країну, а найбільше про своє рідне Містечко.
Містечко не тільки багате своїми перлинами, а також чистою екологією та хорошою освітою. У містечку немає забрудненого довкілля, їздять лише на екотранспорті. Коли хтось хоче заїхати в це містечко, то потрібно їхати на екотранспорті або залишати транспорт на стоянці перед містом за кілька кілометрів, а далі йти пішки. Тут також можна взяти екотранспорт на прокат. Всі відходи переробляють на екопереробних заводах. Взагалі тут є все екологічно чисте.
Тут є музей, бібліотека, міська рада, школа, філармонія, супермаркети та інші, відомі народу, будівлі у новітньому стилі. В цьому містечку живе багато видатних людей.
Але в пана мера Олександра Коржа немає удачі в особистому житті. В нього було багато жінок з інших містечок, але вони швидко покидали його. Одного разу він одружився з однією прекрасною жінкою Діаною. Вона народила йому багато дітей, але вони як виросли і набралися хорошої освіти почали змагатися за владу і стали ворогами своєму батьку.
II. Дорога професій
"Хто має хорошу вдачу і геніальний розум, тому неважливо де і ким працювати, він і так рано чи пізно стане видатним на увесь світ."
Пан Корж народився із хорошою вдачею й геніальним розумом у сім’ї бідняків Білих у занедбаному селищі Гай. Наш Корж міг не стати мером, як би народився не таким, як є.
Він ще змалку почав займатися самонавчанням та заробляти собі гроші, будучи продавцем. Маючи гроші, схопивши шматок хліба й кухоль води, здобув вищу освіту, набуваючись нових досвідів. В нього хоч була висока освіта, проте він отримав спочатку лише роботу касира.
Всі з Олександра глузували, проте йому випала нагода прославитися на весь всесвіт. Одного погожого дня потрібно було підготувати селище до візиту президента. На жаль, тогочасний сільський голова пан Меч захворів новою страшною і невідомою на той час хворобою, і звелів підготувати місто не всьому народові, а лише пану Старсу, а через три дні пан Андрій Меч помер. Олександр підготував селище, менш ніж за день, таким гарним, яким воно ще ніколи не було. Всі були у захваті.
- Хто гарно так оздобив це селище ? – спитала церемонія президента, проїжджаючи через селище Гай.
- Ми всі разом , - хором відказує народ - крім одного дурника-пройдисвіта Сашка.
Касир Олександр остовпів.
- Ні, - вигукнула молода дівчина, швачка Діана, закохана в Сашу, надаючи відео-факти самому президенту – народ бреше, це село оздобив пан Олександр Корж.
Пан президент суворо наказав жителям селища:
- Не привласнюйте собі чужу славу, заради свого блага і збагачення!
Сашку полегшало. Раптом, після смерті Меча, незадовго до виборів голови села, прийшов до нього столичний лист під підписом одного з вигаданих імен президента. Лист був короткий:
«Дорогий, друже, пане Олександре Корже , призначаю Вас сільським головою, скасовуючи вибори у вашому селищі. Відтепер Ви там можете повністю керувати своїм селом і його жителям. Дарую тобі 500 000 тисяч гривень, але розпоряджайся ними мудро. Всі депутати проголосували за тебе. Подякуйте пані Діані за це рішення, бо без неї, я б Вас, повіривши народу, суворо покарав би навічно.»
Саша був у захваті. І відтак він став мером і виникло містечко Вербовий Ліс. Через десять років, після одруження з багатьма жахливими жінками, він одружився з Діаною, яка народила йому багато дітей, що мали жагу до збагачення. То глузування з нього минуло, немов блискавка, - і, здається, всі почали його поважати, крім його власних дітей.
III. Гроші для влади – велике діло.
"Хитрість буває світлою, як ясний день, а бо темною, як густа ніч."
У рядочок на горобочках стоять навчальні заклади. Діти, учні і студенти наполегливо навчаються, веселяться і спортом займаються активно, а також полюбляють мистецтво. Вже всі визначились з майбутнім життям.
Тільки під роздвоєною величезною сосною між горбочками під великими роздвоєними соснами, оплетеними високо жаливою, стояли у купочці старі навчальні заклади, які вже мали бути вщент зруйновані. Вони стоять тільки тому, що син пана мера Карпо десь вкрав гроші і викупив їх у батька. В них усе йде по-старому, проте є ворожі уроки, що суперечать закону і здоровому глузду. Братів ніхто не карав, тому що рідний брат Карпа, Грицько вкрав гроші у батька, та й вони заплатили їх столичній владі, а батько про це й не здогадується.
Лише дві дочки родини Коржа, рідні сестри Орися і Мелашка в братів щось розвідують й розвідують в братів та й батькові не кажуть, хоч хочуть йому допомогти своїм плануванням. Проте вони не знали, що батькова порада – одна із найважливіших.
Тимчасом колишня швачка Діана доглядає за своїм містечком Зелене, що розкинулось в сусідній області. Батьки не мають секретів ні від дітей, ні від одне від одного. Але Олександр через свою роботу то злиться, то веселиться.
Якось серед ночі надійшов лист пану меру. В ньому було написано
«Дорогий мере, Пане Олександре,
залишилось три дні до виборів нового мера. З’явились нові кандидати, які мають вороже ставлення до Вас. Подбайте проте що б Вас вибрали, як і всі інші роки. Це велика тривога для вас і, можливо, втрата. Я дуже хочу щоб ви були мером, а потім столичнім депутатом, а колись може і президентом. Вам швидко потрібно знайти рішення цієї великої проблеми!
З любов’ю,Президент.»
IV. Нервове збудження
"Паніка - найгірше вирішення проблем, тому ніколи не панікуйте!2
Пан Корж серед ночі так сильно розлютився через цей лист, що всі мешканці дому пробудилися від галасу. Діана встала і почала збиратися.
Орися запитала:
- Мамо, а куди це ти збираєшся?
Проте Діана не почула і не звернула уваги на своїх прекрасних донечок.
Мелашка сказала:
- Напевне знайшла собі якогось красивого молодика і йде на зустріч.
І молоді дівчата стали перебирати версії, куди збирається їхня любляча ненька.
Раптом Діана вже готова була їхати, як забула сумочку. Вона вернулась і ненароком почула розмову своїх донечок. А опісля сказала:
- Як ви могли таке подумати? Я ж зібралася на роботу.
Дівчата спитали:
- Звідки в тебе робота? Яка вона?
- Президент подарував уже давно! Така самісінька, як у вашого батька. Тільки не кажіть нікому!
- А батькові?
- Він і так вже знає!
- Ок! Ми нікому, ні слова, не скажемо за це!
- А де знаходиться твоя робота?
- А нащо вам її розміщення?
- Просто для цікавості!
- Тоді скажу.
Хвильку Діана помовчала,швидко переглядаючи чи нічого не забула, а потім сказала:
- У сусідній області в новенькому містечку Барвінок!
Цілий день у містечку Вербовий ліс панувала паніка. Всі просили проголосувати за себе або за когось.
Надвечір, зненацька, появилася пані Мальва. Таке прізвище має наша дружина мера Діана. В народі часто її жартівливо називали Мальва Коржа, а її чоловіка - Корж "Мальва". Вона спитала в народу, що це за божевілля тут робиться.
Народ відповів:
- Це вибори напередодні виборів.
- Дуже дякую вам!
Перечекала кілька хвилин і сказала:
- Цить, кандитати на вибори! Я оголошую вечірні родинні збори на шосту годину.
Пані Діана чекали на них довго і сильно знервувалася, коли всі прибігли аж за п'ять хвилин опівночі.
- Де ви так довго гуляєте? - крикнула пані Мальва.
Всі інші члени гуртом сказали:
- Та ми... Та ми... Та ми ...
Перебивши їх слова, Діана Мальва-Корж наказала:
- Припиніть цю паніку! Інакше я заберу під контроль це містечко.
Збори йшли, що найбільше двох годин, але Олександр і його дружина встигли промовитися, що є ще одне містечко, яким керує пані Діана Корж.
Після того батьки пішли спати. А тим часом брати радилися - як захопити два містечка, а згодом й світ, а дочки навпаки - як врятувати батьків і заодно й світ.
V. Раптові листи
"Листи – найкращий спосіб визначати характер особи у світі."
Старенький мер проснувся пізнього ранку. Важко підводячись з невеличкого ліжечка, прямує до сейфу. Відчинивши його здивовано глянув: грошей і важливих документів не було; нізвідки з’явилися ціла гора листів. Він перечитував всі і відповідав на них.
Але особливими для визначення характеру героїв цього твору з них є лише деякі. Читач, вибачить за цю невеличку затримку уваги, і починаю розповідати про листи, на які потрібно звернути особливу увагу.
Олександр Корж, раптом поступово натрапляє на листи від своїх членів родини. Одні однаковісінькі від обох його донечок:
« Дорогий Татусю,
Ми з сестрою тебе дуже любимо і ми хочемо тобі допомогти. Вибач, що я з однокровною сестрою, не попередили, що наші брати хочуть завоювати світ. Ми зрозуміли, що допустили велику помилку. Але татусю панікувати – не можна, бо це не приведе до добра. Але будь ласка пообіцяй, що ми будемо разом всієї родиною, за винятком братів, рятувати світ, якщо щось піде не так!»
Саша відписав їм однаково:
« Дорогі донечки,
Я вас теж дуже люблю. Я вибачаю вам, за те що ви не розказали мені про проблему. І я обіцяю вам, що ми будемо діяти разом, а не панікувати»
Другий був від пані Мальви, його дружини, дуже схожий на листи Мелашки й Орисі:
« Мій чудовий коханий,
Вибач мене, що я погарячкувала, що візьму всі села в свої руки. Давайте, ми разом будемо їх утримувати.. Але мій любий панікувати – не можна, бо це не приведе до добра. Але будь ласка пообіцяй, що ми будемо разом всієї родиною, за винятком наших синів, рятувати світ, якщо щось піде не так!»
ЇЇ чоловік відписав їй також приязно
« Моя квіточка,
Я вибачаю тобі за спалах гніву. І я обіцяю вам, що ми будемо діяти разом, а не панікувати.»
Наступні були від обох його синів, які між собою були аналогічні:
« Батьку,
Не вірте нашим сестрам, вони чисті брехунки, це вони викрали все в тебе і хочуть знищити планету Землю. Ми допоможемо тобі врятувати її»
Але Олександр, знав що його сини брешуть і надіслав їм однакові відповіді:
« У мене від тепер немає синів. Вам не можна ні кроку до мого дому! Наказую вам зникнути поки я ще добрий!».
Отримавши листи, всі члени родини були радісні, крім Карпа та Грицька. Вони були сповнені глибокою ненавістю до рідних.
Проте, коли Корж вже завершував переглядати листи він замітив один дивній лист від Невідомого, який був перед передостаннім. В ньому було коротко записано:
«Дорогий, пане Олександре,
Не робіть помилки, інакше світ стане найгіршим за все його життя. Про яку помилку я говорю, ви самі маєте дізнатися. Проте на щастя ваша вся родина лишиться живою, а через пів тисячоліття народиться в одній родині , яка врятує світ. Я бачу все чого не бачать інші.»
Сашко йому у листі висловив подяку, запечатав його і підписав. І вже збирався відправляти, але ж побачив що нема ніякої адреси, тому відчинив віконечко.
І раптом над вечір прилетів соловейко і забрав листа. Пан мер здивувався, і через деякий час допустив важливу помилку. Але він за життя допустить не одну таку помилку.
VI. Свято
"Свято – напіврідний синонім події "День народження"– це день в який також здійснються всі наші бажання, які ми просимо, насамперед у Бога."
Якраз напередодні виборів майже у всіх членів родини, як на диво, день народження і унікальне свято. Тільки Карпо і Грицько народилися по п'ятницях тринадцятого. Люди здавна в цей час рвали сім яскравих різноманітних квіточок і клали опівночі. Їли й пили при свічках сім разів на день по сім страв. Це свято було раз у 7 років за тиждень до свята Святого Валентина. Спалювали сім своїх негативних рис опівдні. Здавна вважалося, якщо загадати в цей день від одного до сім бажань, то вони обов'язково здійсниться. Це робили, зазвичай, цілою родиною.
Родина Коржів зробила, наче, все правильно, але після опівночі щось пішло не так. Пані Містика дуже розсердилась і почала виконувати свою помсту за її даремну тривогу.
Хата закрутилася, немов дзиґа. Все по хаті літало, наче здіймався щоразу на дворі буревій. Також було чути стук різноманітного взуття. Увесь посуд бився. Тварини з'являлися із нізвідки. Але пан Невідомий раптово з'явився, і заспокоював пані Містику. А також хотів попередити про небезпеку голосом, малюнками і дивними символами.
P.S.: ДАЛІ (ПРОДОВЖЕННЯ) БУДЕ!!!
2013-2017 роки
Контекст : Творйонг ( ИМолоді зорі)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
З минулого в майбутнє (перша частина)
Руйнування - безглуздя, а створення - шедевр.
Скорпіо
Передмова-ПрисвятаЦей твір мав бути опублікований протягом кінця 2013 - початку 2014 років із зверненням до народу. Завдяки збільшенню проблем в нашій рідній країні, мені, юному письменнику, потрібно було охопити більше проблем і описати в художньому стилі ці проблеми.
Цей твір складається з трьох часин, немов би з трьох епох: Створення, Руйнування та Відновлення. Він складений на основі реальних проблем на фоні фантастики.
Більшість назв я вибрав не дарма українських і символічних, щоб показати, які ми були, є, і можемо бути. Я збагатив також твір своїми й переробленими у сучасний вигляд цитатами, афоризмами та іншими літературними виразами.
Я ставлюся до свого твору, як до повчально-художньої історії.
Отже, я присвячую цю книгу, українському народу.
Частина 1
"Красиве місто - це не лише споруди, а й екологія та рівень освіченості жителів. "
I. Дивовижна місцевість
"Там де краса, там: і перемога, і веселощі"
Містечко Вербовий ліс, здається наймальовничіше із усієї України. Коли заїжджаєш сюди, то кидаються на перший погляд, рівні дороги та зелені краєвиди. Кожний приїжджий турист не зміг би не помітити неповторну споруду, створену у незвичному стилі.
Та неймовірна будівля розташована на наймістичнішому острові Калинівка, що розкинулося на прозорій річці Чарівній, над величезним водоспадом Таємниця.
Якщо подорожній, який потрапив у Вербовий Ліс, спитає кому належить та надзвичайна споруда, йому з радістю відкажуть:
- О-о, то будівля нашого любого мера пана Коржа.
І якщо б хтось із туристів затримався, хоч на хвилинку, то би зустрів високого і стрункого на зріст, здорового, освіченого та сильного чоловіка, який прекрасно дбає про свою Країну, а найбільше про своє рідне Містечко.
Містечко не тільки багате своїми перлинами, а також чистою екологією та хорошою освітою. У містечку немає забрудненого довкілля, їздять лише на екотранспорті. Коли хтось хоче заїхати в це містечко, то потрібно їхати на екотранспорті або залишати транспорт на стоянці перед містом за кілька кілометрів, а далі йти пішки. Тут також можна взяти екотранспорт на прокат. Всі відходи переробляють на екопереробних заводах. Взагалі тут є все екологічно чисте.
Тут є музей, бібліотека, міська рада, школа, філармонія, супермаркети та інші, відомі народу, будівлі у новітньому стилі. В цьому містечку живе багато видатних людей.
Але в пана мера Олександра Коржа немає удачі в особистому житті. В нього було багато жінок з інших містечок, але вони швидко покидали його. Одного разу він одружився з однією прекрасною жінкою Діаною. Вона народила йому багато дітей, але вони як виросли і набралися хорошої освіти почали змагатися за владу і стали ворогами своєму батьку.
II. Дорога професій
"Хто має хорошу вдачу і геніальний розум, тому неважливо де і ким працювати, він і так рано чи пізно стане видатним на увесь світ."
Пан Корж народився із хорошою вдачею й геніальним розумом у сім’ї бідняків Білих у занедбаному селищі Гай. Наш Корж міг не стати мером, як би народився не таким, як є.
Він ще змалку почав займатися самонавчанням та заробляти собі гроші, будучи продавцем. Маючи гроші, схопивши шматок хліба й кухоль води, здобув вищу освіту, набуваючись нових досвідів. В нього хоч була висока освіта, проте він отримав спочатку лише роботу касира.
Всі з Олександра глузували, проте йому випала нагода прославитися на весь всесвіт. Одного погожого дня потрібно було підготувати селище до візиту президента. На жаль, тогочасний сільський голова пан Меч захворів новою страшною і невідомою на той час хворобою, і звелів підготувати місто не всьому народові, а лише пану Старсу, а через три дні пан Андрій Меч помер. Олександр підготував селище, менш ніж за день, таким гарним, яким воно ще ніколи не було. Всі були у захваті.
- Хто гарно так оздобив це селище ? – спитала церемонія президента, проїжджаючи через селище Гай.
- Ми всі разом , - хором відказує народ - крім одного дурника-пройдисвіта Сашка.
Касир Олександр остовпів.
- Ні, - вигукнула молода дівчина, швачка Діана, закохана в Сашу, надаючи відео-факти самому президенту – народ бреше, це село оздобив пан Олександр Корж.
Пан президент суворо наказав жителям селища:
- Не привласнюйте собі чужу славу, заради свого блага і збагачення!
Сашку полегшало. Раптом, після смерті Меча, незадовго до виборів голови села, прийшов до нього столичний лист під підписом одного з вигаданих імен президента. Лист був короткий:
«Дорогий, друже, пане Олександре Корже , призначаю Вас сільським головою, скасовуючи вибори у вашому селищі. Відтепер Ви там можете повністю керувати своїм селом і його жителям. Дарую тобі 500 000 тисяч гривень, але розпоряджайся ними мудро. Всі депутати проголосували за тебе. Подякуйте пані Діані за це рішення, бо без неї, я б Вас, повіривши народу, суворо покарав би навічно.»
Саша був у захваті. І відтак він став мером і виникло містечко Вербовий Ліс. Через десять років, після одруження з багатьма жахливими жінками, він одружився з Діаною, яка народила йому багато дітей, що мали жагу до збагачення. То глузування з нього минуло, немов блискавка, - і, здається, всі почали його поважати, крім його власних дітей.
III. Гроші для влади – велике діло.
"Хитрість буває світлою, як ясний день, а бо темною, як густа ніч."
У рядочок на горобочках стоять навчальні заклади. Діти, учні і студенти наполегливо навчаються, веселяться і спортом займаються активно, а також полюбляють мистецтво. Вже всі визначились з майбутнім життям.
Тільки під роздвоєною величезною сосною між горбочками під великими роздвоєними соснами, оплетеними високо жаливою, стояли у купочці старі навчальні заклади, які вже мали бути вщент зруйновані. Вони стоять тільки тому, що син пана мера Карпо десь вкрав гроші і викупив їх у батька. В них усе йде по-старому, проте є ворожі уроки, що суперечать закону і здоровому глузду. Братів ніхто не карав, тому що рідний брат Карпа, Грицько вкрав гроші у батька, та й вони заплатили їх столичній владі, а батько про це й не здогадується.
Лише дві дочки родини Коржа, рідні сестри Орися і Мелашка в братів щось розвідують й розвідують в братів та й батькові не кажуть, хоч хочуть йому допомогти своїм плануванням. Проте вони не знали, що батькова порада – одна із найважливіших.
Тимчасом колишня швачка Діана доглядає за своїм містечком Зелене, що розкинулось в сусідній області. Батьки не мають секретів ні від дітей, ні від одне від одного. Але Олександр через свою роботу то злиться, то веселиться.
Якось серед ночі надійшов лист пану меру. В ньому було написано
«Дорогий мере, Пане Олександре,
залишилось три дні до виборів нового мера. З’явились нові кандидати, які мають вороже ставлення до Вас. Подбайте проте що б Вас вибрали, як і всі інші роки. Це велика тривога для вас і, можливо, втрата. Я дуже хочу щоб ви були мером, а потім столичнім депутатом, а колись може і президентом. Вам швидко потрібно знайти рішення цієї великої проблеми!
З любов’ю,Президент.»
IV. Нервове збудження
"Паніка - найгірше вирішення проблем, тому ніколи не панікуйте!2
Пан Корж серед ночі так сильно розлютився через цей лист, що всі мешканці дому пробудилися від галасу. Діана встала і почала збиратися.
Орися запитала:
- Мамо, а куди це ти збираєшся?
Проте Діана не почула і не звернула уваги на своїх прекрасних донечок.
Мелашка сказала:
- Напевне знайшла собі якогось красивого молодика і йде на зустріч.
І молоді дівчата стали перебирати версії, куди збирається їхня любляча ненька.
Раптом Діана вже готова була їхати, як забула сумочку. Вона вернулась і ненароком почула розмову своїх донечок. А опісля сказала:
- Як ви могли таке подумати? Я ж зібралася на роботу.
Дівчата спитали:
- Звідки в тебе робота? Яка вона?
- Президент подарував уже давно! Така самісінька, як у вашого батька. Тільки не кажіть нікому!
- А батькові?
- Він і так вже знає!
- Ок! Ми нікому, ні слова, не скажемо за це!
- А де знаходиться твоя робота?
- А нащо вам її розміщення?
- Просто для цікавості!
- Тоді скажу.
Хвильку Діана помовчала,швидко переглядаючи чи нічого не забула, а потім сказала:
- У сусідній області в новенькому містечку Барвінок!
Цілий день у містечку Вербовий ліс панувала паніка. Всі просили проголосувати за себе або за когось.
Надвечір, зненацька, появилася пані Мальва. Таке прізвище має наша дружина мера Діана. В народі часто її жартівливо називали Мальва Коржа, а її чоловіка - Корж "Мальва". Вона спитала в народу, що це за божевілля тут робиться.
Народ відповів:
- Це вибори напередодні виборів.
- Дуже дякую вам!
Перечекала кілька хвилин і сказала:
- Цить, кандитати на вибори! Я оголошую вечірні родинні збори на шосту годину.
Пані Діана чекали на них довго і сильно знервувалася, коли всі прибігли аж за п'ять хвилин опівночі.
- Де ви так довго гуляєте? - крикнула пані Мальва.
Всі інші члени гуртом сказали:
- Та ми... Та ми... Та ми ...
Перебивши їх слова, Діана Мальва-Корж наказала:
- Припиніть цю паніку! Інакше я заберу під контроль це містечко.
Збори йшли, що найбільше двох годин, але Олександр і його дружина встигли промовитися, що є ще одне містечко, яким керує пані Діана Корж.
Після того батьки пішли спати. А тим часом брати радилися - як захопити два містечка, а згодом й світ, а дочки навпаки - як врятувати батьків і заодно й світ.
V. Раптові листи
"Листи – найкращий спосіб визначати характер особи у світі."
Старенький мер проснувся пізнього ранку. Важко підводячись з невеличкого ліжечка, прямує до сейфу. Відчинивши його здивовано глянув: грошей і важливих документів не було; нізвідки з’явилися ціла гора листів. Він перечитував всі і відповідав на них.
Але особливими для визначення характеру героїв цього твору з них є лише деякі. Читач, вибачить за цю невеличку затримку уваги, і починаю розповідати про листи, на які потрібно звернути особливу увагу.
Олександр Корж, раптом поступово натрапляє на листи від своїх членів родини. Одні однаковісінькі від обох його донечок:
« Дорогий Татусю,
Ми з сестрою тебе дуже любимо і ми хочемо тобі допомогти. Вибач, що я з однокровною сестрою, не попередили, що наші брати хочуть завоювати світ. Ми зрозуміли, що допустили велику помилку. Але татусю панікувати – не можна, бо це не приведе до добра. Але будь ласка пообіцяй, що ми будемо разом всієї родиною, за винятком братів, рятувати світ, якщо щось піде не так!»
Саша відписав їм однаково:
« Дорогі донечки,
Я вас теж дуже люблю. Я вибачаю вам, за те що ви не розказали мені про проблему. І я обіцяю вам, що ми будемо діяти разом, а не панікувати»
Другий був від пані Мальви, його дружини, дуже схожий на листи Мелашки й Орисі:
« Мій чудовий коханий,
Вибач мене, що я погарячкувала, що візьму всі села в свої руки. Давайте, ми разом будемо їх утримувати.. Але мій любий панікувати – не можна, бо це не приведе до добра. Але будь ласка пообіцяй, що ми будемо разом всієї родиною, за винятком наших синів, рятувати світ, якщо щось піде не так!»
ЇЇ чоловік відписав їй також приязно
« Моя квіточка,
Я вибачаю тобі за спалах гніву. І я обіцяю вам, що ми будемо діяти разом, а не панікувати.»
Наступні були від обох його синів, які між собою були аналогічні:
« Батьку,
Не вірте нашим сестрам, вони чисті брехунки, це вони викрали все в тебе і хочуть знищити планету Землю. Ми допоможемо тобі врятувати її»
Але Олександр, знав що його сини брешуть і надіслав їм однакові відповіді:
« У мене від тепер немає синів. Вам не можна ні кроку до мого дому! Наказую вам зникнути поки я ще добрий!».
Отримавши листи, всі члени родини були радісні, крім Карпа та Грицька. Вони були сповнені глибокою ненавістю до рідних.
Проте, коли Корж вже завершував переглядати листи він замітив один дивній лист від Невідомого, який був перед передостаннім. В ньому було коротко записано:
«Дорогий, пане Олександре,
Не робіть помилки, інакше світ стане найгіршим за все його життя. Про яку помилку я говорю, ви самі маєте дізнатися. Проте на щастя ваша вся родина лишиться живою, а через пів тисячоліття народиться в одній родині , яка врятує світ. Я бачу все чого не бачать інші.»
Сашко йому у листі висловив подяку, запечатав його і підписав. І вже збирався відправляти, але ж побачив що нема ніякої адреси, тому відчинив віконечко.
І раптом над вечір прилетів соловейко і забрав листа. Пан мер здивувався, і через деякий час допустив важливу помилку. Але він за життя допустить не одну таку помилку.
VI. Свято
"Свято – напіврідний синонім події "День народження"– це день в який також здійснються всі наші бажання, які ми просимо, насамперед у Бога."
Якраз напередодні виборів майже у всіх членів родини, як на диво, день народження і унікальне свято. Тільки Карпо і Грицько народилися по п'ятницях тринадцятого. Люди здавна в цей час рвали сім яскравих різноманітних квіточок і клали опівночі. Їли й пили при свічках сім разів на день по сім страв. Це свято було раз у 7 років за тиждень до свята Святого Валентина. Спалювали сім своїх негативних рис опівдні. Здавна вважалося, якщо загадати в цей день від одного до сім бажань, то вони обов'язково здійсниться. Це робили, зазвичай, цілою родиною.
Родина Коржів зробила, наче, все правильно, але після опівночі щось пішло не так. Пані Містика дуже розсердилась і почала виконувати свою помсту за її даремну тривогу.
Хата закрутилася, немов дзиґа. Все по хаті літало, наче здіймався щоразу на дворі буревій. Також було чути стук різноманітного взуття. Увесь посуд бився. Тварини з'являлися із нізвідки. Але пан Невідомий раптово з'явився, і заспокоював пані Містику. А також хотів попередити про небезпеку голосом, малюнками і дивними символами.
P.S.: ДАЛІ (ПРОДОВЖЕННЯ) БУДЕ!!!
2013-2017 роки
Контекст : Творйонг ( ИМолоді зорі)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію