ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Вещественное доказательство


Сколько живу, в каких только коллективах ни работал, не припомню другого такого матерщинника и сквернослова, как Алекс . И это не для связки слов, о чем так смачно поведал в своих “Пожилых записках” Игорь Губерман. Не в подвыпившей компании мужиков. А на работе, ничуть не стесняясь присутствия нашей единственной дамы. Был он ходячей энциклопедией в спортивной статистике, писал, правда, не ахти как, но в борьбе за гонорар всякий раз дрался до конца. Даже тогда, когда для этого и повода-то не было. На всякий случай. Чтоб знали, что пощады с его стороны не будет.
Кто-то из обиженных Алексом хватался за сердце и глотал валидол, кто-то избегал разговоров с ним, третьи вообще переставали здороваться, а он, будто ничего особенного и не произошло, через каких-нибудь там полчаса подходил, спрашивал, что ему нужно, или же делился своими бедами. А их у него хватило бы на пятерых. Но самое удивительное заключалось в том, что этот матерщинник и сквернослов, этот ершистый и неуживчивый человек первым откликался на чью-то беду, первым вносил свою лепту в похороны, первым умудрялся поздравить отца новорожденного. Как это все уживалось в одном и том же человеке, я и по сей день понять не могу.
Но когда дело касалось какого-то большого начальника, чаще всего с понижением в должности, и мы, знавшие его как неплохого человека, сочувствовали пострадав¬шему, Алекс пускал в ход одну и ту же фразу: “Чего вы так печетесь о нем. Да ему легче срать, чем нам нюхать”. И разговоры на этом, понятное дело, прекращались.
И вот уж не знаю, по чьей воле, а скорее всего после какого-то, как всегда, досадного проигрыша киевского “Динамо”, испытанное оружие Алекса неожиданно обернулось против него самого.
А дело было так. В связи с подготовкой к Московской олимпиаде Республиканский стадион, а многие болельщики называли его еще и стадионом Хрущева, пошел на реконструкцию. Нашу немногочисленную редакцию спортивного журнала выселили сначала в какой-то склад, а после олимпиады нам не нашлось места в теперь уже новеньком модерном здании Спорткомитета Украины, где мы в основном и добывали материал для будущих статей и очерков. Место нашлось напротив красавца Дворца спорта – в подвале дышащего на ладан двухэтажного домика еще дореволюционной постройки. Кроме рукомойника – никаких удобств. Туалет – во дворе. Неоднажды тот, кто приходил первым, поскальзывался на еще свежих испражнениях.
Но то, что случилось в то августовское утро, было всем нам в новинку. При целом замке и закрытых окнах Алекс обнаружил на своем столе то, что мог сделать не иначе как сказочный великан после обильного пиршества... Прибывшие на место происшествия милиционеры с собакой не обнаружили никаких следов преступника. Более того, после тщательной проверки оказалось, что из редакции ничего не вынесено. Составили протокол, а потом милиционеры в присутствии нас, рукодителей редакции, попивая кофеек, с полчаса рассказывали всяческие забавные случаи из своей богатой практики.
И тут, когда гости уже собрались уходить, входит Алекс и спрашивает:
– А как быть с вещественным доказательством?
– Каким? – не поняли милиционеры.
– Ну, с тем, что у меня на столе.
– О чем вы?
– Ну, с тем говном...
– Да выбрасывайте его побыстрее и подальше!
...Не помню, повторял ли Алекс после этого происшествия свою любимую фразу.






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-09 16:23:59
Переглядів сторінки твору 965
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.08.24 21:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-09 18:47:29 ]
Хм... Є такі людці...
Повчальна історія)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-10 08:46:03 ]
У нас , в основному, так і чинять. Але попадають в оточуючих. І так щодня. А чи навчила ця історія кого-небудь - сумніваюся.