ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Вещественное доказательство


Сколько живу, в каких только коллективах ни работал, не припомню другого такого матерщинника и сквернослова, как Алекс . И это не для связки слов, о чем так смачно поведал в своих “Пожилых записках” Игорь Губерман. Не в подвыпившей компании мужиков. А на работе, ничуть не стесняясь присутствия нашей единственной дамы. Был он ходячей энциклопедией в спортивной статистике, писал, правда, не ахти как, но в борьбе за гонорар всякий раз дрался до конца. Даже тогда, когда для этого и повода-то не было. На всякий случай. Чтоб знали, что пощады с его стороны не будет.
Кто-то из обиженных Алексом хватался за сердце и глотал валидол, кто-то избегал разговоров с ним, третьи вообще переставали здороваться, а он, будто ничего особенного и не произошло, через каких-нибудь там полчаса подходил, спрашивал, что ему нужно, или же делился своими бедами. А их у него хватило бы на пятерых. Но самое удивительное заключалось в том, что этот матерщинник и сквернослов, этот ершистый и неуживчивый человек первым откликался на чью-то беду, первым вносил свою лепту в похороны, первым умудрялся поздравить отца новорожденного. Как это все уживалось в одном и том же человеке, я и по сей день понять не могу.
Но когда дело касалось какого-то большого начальника, чаще всего с понижением в должности, и мы, знавшие его как неплохого человека, сочувствовали пострадав¬шему, Алекс пускал в ход одну и ту же фразу: “Чего вы так печетесь о нем. Да ему легче срать, чем нам нюхать”. И разговоры на этом, понятное дело, прекращались.
И вот уж не знаю, по чьей воле, а скорее всего после какого-то, как всегда, досадного проигрыша киевского “Динамо”, испытанное оружие Алекса неожиданно обернулось против него самого.
А дело было так. В связи с подготовкой к Московской олимпиаде Республиканский стадион, а многие болельщики называли его еще и стадионом Хрущева, пошел на реконструкцию. Нашу немногочисленную редакцию спортивного журнала выселили сначала в какой-то склад, а после олимпиады нам не нашлось места в теперь уже новеньком модерном здании Спорткомитета Украины, где мы в основном и добывали материал для будущих статей и очерков. Место нашлось напротив красавца Дворца спорта – в подвале дышащего на ладан двухэтажного домика еще дореволюционной постройки. Кроме рукомойника – никаких удобств. Туалет – во дворе. Неоднажды тот, кто приходил первым, поскальзывался на еще свежих испражнениях.
Но то, что случилось в то августовское утро, было всем нам в новинку. При целом замке и закрытых окнах Алекс обнаружил на своем столе то, что мог сделать не иначе как сказочный великан после обильного пиршества... Прибывшие на место происшествия милиционеры с собакой не обнаружили никаких следов преступника. Более того, после тщательной проверки оказалось, что из редакции ничего не вынесено. Составили протокол, а потом милиционеры в присутствии нас, рукодителей редакции, попивая кофеек, с полчаса рассказывали всяческие забавные случаи из своей богатой практики.
И тут, когда гости уже собрались уходить, входит Алекс и спрашивает:
– А как быть с вещественным доказательством?
– Каким? – не поняли милиционеры.
– Ну, с тем, что у меня на столе.
– О чем вы?
– Ну, с тем говном...
– Да выбрасывайте его побыстрее и подальше!
...Не помню, повторял ли Алекс после этого происшествия свою любимую фразу.






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-09 16:23:59
Переглядів сторінки твору 1002
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.045 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.01.31 22:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-09 18:47:29 ]
Хм... Є такі людці...
Повчальна історія)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-10 08:46:03 ]
У нас , в основному, так і чинять. Але попадають в оточуючих. І так щодня. А чи навчила ця історія кого-небудь - сумніваюся.