ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Вещественное доказательство


Сколько живу, в каких только коллективах ни работал, не припомню другого такого матерщинника и сквернослова, как Алекс . И это не для связки слов, о чем так смачно поведал в своих “Пожилых записках” Игорь Губерман. Не в подвыпившей компании мужиков. А на работе, ничуть не стесняясь присутствия нашей единственной дамы. Был он ходячей энциклопедией в спортивной статистике, писал, правда, не ахти как, но в борьбе за гонорар всякий раз дрался до конца. Даже тогда, когда для этого и повода-то не было. На всякий случай. Чтоб знали, что пощады с его стороны не будет.
Кто-то из обиженных Алексом хватался за сердце и глотал валидол, кто-то избегал разговоров с ним, третьи вообще переставали здороваться, а он, будто ничего особенного и не произошло, через каких-нибудь там полчаса подходил, спрашивал, что ему нужно, или же делился своими бедами. А их у него хватило бы на пятерых. Но самое удивительное заключалось в том, что этот матерщинник и сквернослов, этот ершистый и неуживчивый человек первым откликался на чью-то беду, первым вносил свою лепту в похороны, первым умудрялся поздравить отца новорожденного. Как это все уживалось в одном и том же человеке, я и по сей день понять не могу.
Но когда дело касалось какого-то большого начальника, чаще всего с понижением в должности, и мы, знавшие его как неплохого человека, сочувствовали пострадав¬шему, Алекс пускал в ход одну и ту же фразу: “Чего вы так печетесь о нем. Да ему легче срать, чем нам нюхать”. И разговоры на этом, понятное дело, прекращались.
И вот уж не знаю, по чьей воле, а скорее всего после какого-то, как всегда, досадного проигрыша киевского “Динамо”, испытанное оружие Алекса неожиданно обернулось против него самого.
А дело было так. В связи с подготовкой к Московской олимпиаде Республиканский стадион, а многие болельщики называли его еще и стадионом Хрущева, пошел на реконструкцию. Нашу немногочисленную редакцию спортивного журнала выселили сначала в какой-то склад, а после олимпиады нам не нашлось места в теперь уже новеньком модерном здании Спорткомитета Украины, где мы в основном и добывали материал для будущих статей и очерков. Место нашлось напротив красавца Дворца спорта – в подвале дышащего на ладан двухэтажного домика еще дореволюционной постройки. Кроме рукомойника – никаких удобств. Туалет – во дворе. Неоднажды тот, кто приходил первым, поскальзывался на еще свежих испражнениях.
Но то, что случилось в то августовское утро, было всем нам в новинку. При целом замке и закрытых окнах Алекс обнаружил на своем столе то, что мог сделать не иначе как сказочный великан после обильного пиршества... Прибывшие на место происшествия милиционеры с собакой не обнаружили никаких следов преступника. Более того, после тщательной проверки оказалось, что из редакции ничего не вынесено. Составили протокол, а потом милиционеры в присутствии нас, рукодителей редакции, попивая кофеек, с полчаса рассказывали всяческие забавные случаи из своей богатой практики.
И тут, когда гости уже собрались уходить, входит Алекс и спрашивает:
– А как быть с вещественным доказательством?
– Каким? – не поняли милиционеры.
– Ну, с тем, что у меня на столе.
– О чем вы?
– Ну, с тем говном...
– Да выбрасывайте его побыстрее и подальше!
...Не помню, повторял ли Алекс после этого происшествия свою любимую фразу.






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-09 16:23:59
Переглядів сторінки твору 993
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.038 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.227 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.12.14 22:38
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-09 18:47:29 ]
Хм... Є такі людці...
Повчальна історія)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-10 08:46:03 ]
У нас , в основному, так і чинять. Але попадають в оточуючих. І так щодня. А чи навчила ця історія кого-небудь - сумніваюся.