ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 zwischenzeit

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-08 16:47:29
Переглядів сторінки твору 11957
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.11 15:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 17:07:28 ]
Die Sprache nennt man als Zwischenwelt. Fuer uns das ist nicht nur die Sprache, sondern auch die Poesie


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 17:26:14 ]
Zwischenwelt in der Durcheinanderzeit



*einen sinnigen Dank
& die herzlichsten Grüße*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 19:13:47 ]
Vielen Dank! Ich hab Ihnen die Antwort gedichtet ) Auf meiner Seite in der gestrigen "Zelt"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:25:34 ]
danke, reingkrochen!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 18:01:24 ]
zwischenzeile
все ж...

о СоМі



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 18:14:50 ]
zwischenmatrix...


але хто ж би знав, До?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 09:25:07 ]
Воно то все зрозуміло, але чи ж варто вголос?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 18:36:36 ]
Dulce et decorum est pro poetica more


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:24:44 ]
cras erit amice!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 20:11:38 ]
(Відсовуючи вбік вкриті пилюкою словники, котрі перед тим півгодини шукала по книжкових шафах):
- Спасибі, що хоч на івриті ніхто нічого не утнув, бо там би мені точно гаплик...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 20:21:15 ]
*трохи заскочений, копендупен внутрішнього перекладача під койку*....

ее.. мм.. да тут якби філологи *розглядається*
а може й ентузіасти *наводить деяку різкість*
собі гонять, але вже ніби нема нікого
*практично упевненим тоном із льохким прибалтакцентом*
котрий хутко випаровує у кватирку:

Заходтье, гості, прошу прошу прошу.....


*десь була незаймана, трепетно збережена тарілка
холодцю, кажись на балконі*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 20:45:44 ]
Ой не знаю нащот філологів, бо пробувала читати прозу одного з коментаторів (вірніше, однієї), то машинально раз за разом курсором у текст тицяла - пробувала помилки виправляти ))
Востаннє я намагалася якісь там фрази німецькою зліпити ще в інституті, то добре, що хоч читати не розучилася ))
А от холодець - це діло, виделку в руки - і ніякого перекладу не треба ;)
Пересічні споживачі хотіли б продовження п'єси - втім, вони майже впевнені, що "далі буде" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 21:02:57 ]

*бадьоро громихає чимсь на балконі*

вривається довольний, але то ніяк не холодець, а
трохи вже вінтажний, але ще цілком кіношний фурик СС
*оце взяв у Броварної якби на вечір, для антуражу -
приміряє перед люстром, що на креденці*

ну як?

*потім загортає обережно майно & складує туди ж,
під койку*

о, згадав!






діловито пірнає ув іржаву пітьму ванної, шарудить
для куражу, дзеленчання триває...

*нарешті все розставляє, перепрошує-й-просить, ще мовби нізвідки являється
карафка із таким рубиновим зблиском ізсередини*

фух..



*ну...

за всяке рідне.....*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 21:45:18 ]
(Забачивши одним оком (друге перев'язане - бо ячмінь) знайому по знаменитому серіалу емблему, з переляку кидається зіґувати. Спам'ятавшись, б'є сама себе по руках):
- А казала ж мама: шо ти про того Штірліца дванадцятий раз дивишся, скоро він тобі ввижатися почне... От і додивилася, Айсманом себе вже вообразила...
(Бере налитий по вінця стакан):
- Да, з таких нєрвів і без закусі піде... Ну - за всьо і за всіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 22:11:05 ]
...а щодо прози, - то вона зусібіч, окремі
моменти дуже навіть художні трапляються
досі згадую, як у мукачівську електричку
десь напередодні НР забіг цілий табор колядувати
із баянами, бубнями, дзвіночками й трикутничком
Нова Радість Стала, само собою, але саме
виконання настільки якесь своєрідне - більше
жодного разу такого не чув, із характерними
циганськими підтягуваннями й мало не пританцьовками, жваве


*намацує фурик, але тут згадує про Айсмана, й конфузиться...*


нещодавно намагався собі пригадувати хоча б першу строфу
О, Таненбаум, дійшовши до рядка
’du grünst nicht nur zu sommerzeit, nein auch im winter wenn es schneit’
збагнув, що таки легше заспівати Нову Радість із циганами


ну і, само собою, всяких похибок~помилок всіх сортів
поміж тим усім /dazwischen/ і не позгадати, простіше *махає
рукою,
але так,
скорше типу диригуючи...*


але може, то все якась іронія, гм?



за іронію можна було б і по останній.....



*ненав’язливо тягнеться*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 00:57:24 ]
Гм... Іронія ще й у тому, що я цієї колядки не знаю, для нашої місцевості звичною була "Добрий вечір тобі, пане господарю" (та й то в часи мого дитинства - у совєцькій "обробці", бо співали: "Радуйся, ой, радуйся, земле, рік новий народився" - мама у вчительському хорі співала, то вони селом ходили, колядували отак).
Пішла на ютуб, послухала "Нова радість стала" - і тільки тоді змогла (приблизно) уявити враження від "циганського" виконання цієї колядки )) Таке дійсно не забудеш ))
А щодо міжчасся і всяких інших іроній, то мені все частіше здається, що ми зараз живемо одночасно в кількох паралельних світах. У хорошого знайомого вчора день народження був, то він фоточку запостив - гарна така фотка, типова день_народженнівська: з автоматом на БТРі, на фоні знака "Авдіївка". Це теж іронія долі чи вже знущання?
Не вміщається все це в голові.
Так що по останній таки хряпнемо, але - тільки за добру іронію ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 01:04:55 ]
навіть не знаю, наскільки вона може бути добра,
чи недобра, ймовірно того не знає ніхто,
навіть вона сама

але кажуть знавці, а може вони просвітлені,
що іронія може бути продуктивною,
якщо їй не давати особливо волю
що, зрештою, логічно

я звичаєм переважно реєструю всякі іронічні штуки
без відраз, як от наприклад, якісь украй недоречні одруківки
в книжках чи інші похибки, котрі наче мають на те все
правдиве свій окремий план, або живуть своєю якоюсь правдою


*лагідно підіймає, із належною поштивістю*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 01:32:26 ]
О, то має бути цікава колекція - недоречні речі ))
А просвітлені ще кажуть, що немає ні добра, ні зла, є тільки наша оцінка, а оскільки ми далі свого носа зазвичай не бачимо, то оголошуємо добром те, що нам приємне, а мали б - хоча б те, що корисне, але, знову ж таки, оскільки ми далі свого носа не бачимо...

(У повітрі на мить із чогось конденсується фізіономія Великого Комбінатора)

Ібо... Ібо... Так про що це я? А, ну да - будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 09:02:48 ]
Гарно поспівали) Початок турботливий такий був (принаймі так видалося - німецької не знаю ж))), а потім так класно поговорили))
От тільки відносно гуляння в кількох світах...хм... може й просвітленим котам це норма, але звичайній людині важко виживати в такі часи, миру хочеться, бо та війна душу розтріпала не одній людині.
Мені іноді здається, що як не говорити про неї, то й роздвоєння не буде. Ворог сильнішає від жаху. навіть нічим не підкріпленого.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 18:19:50 ]
дякую, Ларисо

всі ці спілкування, не є конче імітацією якогось художнього житія
ані апологією якоїсь імітації, я би скоріше назвав це
спробою онірокритики, або назвіть як захочете ще, все це буде приблизно

дискурс мовби кружляє собі навколо чогось, метеликами чи нетлями
саме кружляння прочитується, а оце, ’навколо чого сАме’ -
зовсім необов’язково є

відтак речі, які називаються або згадуються, ймовірно не зовсім
саме ті речі, що мусили б, і тощо..
думка виникає в процесі набирання літер, і тощо..