ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.07 07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 День довжиною у життя

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-08 16:48:41
Переглядів сторінки твору 8025
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 17:54:29 ]
О Василю! Хоча це звучить банально, проте: скільки літ, скільки зим?!
З поверненням та Різдвом Христовим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:11:50 ]
Давненько, давненько.
Дякую, друже, за теплу зустріч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 18:08:30 ]
о... вже задумані інші кольори...

збудуться
неодмінно

Василю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:27:38 ]
Не так задумані як придбані, Домініку.
Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 18:46:51 ]
Гарно. Наголоси деякі напружують. ПонівЕчений, твОго. Може, "опустілий стакан" чи щось таке? "А Різво і кутя оминули мій дім". І все буде гаразд. Хоча можу помилятися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:31:29 ]
Дякую, Олександре !

Різдво і кутя не оминули, саме радість...
Над наголосами попрацює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:26:15 ]
З поверненням і подальших удач!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:36:27 ]
Дякую Вам, Іване.
Усім нам у новому році нових висот бачення і подолання границь страху падінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:31:05 ]
Дуже гарний і світлий твір. Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:40:10 ]
Дякую, Шоне .
Усім нам більше світлих сподівань в міцних обіймах темряви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 21:54:58 ]
Чоло, що голосить не уявляю.
Метафори люблю.
Але не таку.
повтори це цей ці
занедбаний час....... як час може бути занедбаним......
він же тече.
не писати разом доречно тричі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 21:33:41 ]
Дякую, пані Світлано, що завітали, за цей букет негараздів , звісно, також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2018-01-09 21:17:14 ]
Василю, вітаю! Дуже радію, що побачив твою публікацію! Сподівався, що зустрінемося в Тернополі на презентації "Освітянської скрині"... Трохи не погоджуся зі Світланою Майєю. Чоло передає міміку людини. Затуліть обличчя і залиште для огляду тільки чоло - своїми зморшками воно розкаже дуже багато... І повтори стилістично виправдані. Занедбаний час... Можливо, краще знекровлений або інший варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 21:31:45 ]
Дякую, друже !
Радий, що завітав.
Не знаю чи на презентації але обов'язково колись зустрінемось.

Щодо вірша, то чоло то велика річ, багато чого може. Як там у пісні: Б'ю чолом тобі, витязю-Львове!
Щодо часу то його , здається можна марнувати, як варіант :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-09 23:13:54 ]
Я не закликаю погоджуватися. Розмірковую.
Богдане, розкажуть...... ви пишете - розкажуть.
От і я про те. Щось бачимо - і робимо умовиводи.
А чоло не кричить. Бо кричить сумління...рот...
От чола, що кричить, я не уявляю - а уява моя багатюща. До чого зморшки? В тексті не про них.
Зморшки не показник важкого життя.
Нерідко - байдужості до зовнішності.
Є вправи...
Занедбаний час таки ліпше замінити на змарнований тощо - і автор це зробив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 00:09:57 ]
Пані Світлано, ніхто цьому і не заперечую. Ласкаво просимо - міркуйте...

То вже інше наскільки це доречно в нашому випадку. Бачите, фізіологія людини річ наскільки витончена, що здатна будь-яку "багатющу уяву" перевершити. І щоб в цій галузі давати слушні та вишукані поради варто і самому бути доволі обізнаним.

Наприклад, сумління людини не кричить, в нього дещо інші функції. Внутрішній крик ? Так !
Але в цьому випадку "спітніле чоло" якраз доречне.
Може,і "голосить" занадто... Краще б "говорило".
Та в будь-якому випадку для опису внутрішнього стану людини у нього це краще виходить ніж у рота.

Та і час не така вже абстракція для конкретики. Тече собі, нехай і тече. Автор говорить про те, як він розпорядився цією субстанцією, а не описує її фізичну суть.

Все інше не вартує такої уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-10 09:32:58 ]
Так можна будь-яку нісенітницю відстояти).
Пане Василю, головне - текст. Написав, відійшов у сторону. Читач віч-на-віч із образами.
От вірш поліпшуйте, щоб не виникало запитань до чола...))))
Абсурдність буття спонукує творити негармонійні конструкції
"І щоб в цій галузі давати слушні та вишукані поради варто і самому бути доволі обізнаним".

Ви впевнені, що я "необізнана" з психологією... А хто ж за мене писав поезії?
Ви хос дивіться. хто коментує.
Якщо мої розмисли зайві, не приходитиму).
Щоб не марнувати часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 14:07:15 ]
Пані Світлано, я не відстоюю, а лише, як Ви влучно висловились, р о з м і р к о в у ю.
Більше того враховую і Ваші побажання і добродія Олександра щодо покращення структури тексту.

Щодо образів, даруйте, але тут я не знайшов переконливих аргументів. У цих судженнях більше емоцій пов'язаних з відчуттям якогось внутрішнього дискомфорту, аніж прив'язних то твору. Образ спітнілого чоло цілком доречний і красномовний у тій ситуації, яку переживає ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 14:20:50 ]
Пані Світлано, там йшлося не про психологію, а про фізіологію. Погодьтеся, це різне.

Щодо обличь то є така вада: перейматися не "хто", а прислухатися про "що". В цьому є своя логіка. Згадаймо хоча б, фараона. Чи допомогли йому його світська обізнаність, магічна науковість, військова могутність у вирішенні питань іншого ґатунку складності ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-10 09:34:56 ]
Ви хоч дивіться... (там огріх набору).
Натхнення!
Хай не завмирає перо!