ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
* * *
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 День довжиною у життя
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-01-08 16:48:41
Переглядів сторінки твору 6862
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 17:54:29 ]
О Василю! Хоча це звучить банально, проте: скільки літ, скільки зим?!
З поверненням та Різдвом Христовим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:11:50 ]
Давненько, давненько.
Дякую, друже, за теплу зустріч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 18:08:30 ]
о... вже задумані інші кольори...

збудуться
неодмінно

Василю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:27:38 ]
Не так задумані як придбані, Домініку.
Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 18:46:51 ]
Гарно. Наголоси деякі напружують. ПонівЕчений, твОго. Може, "опустілий стакан" чи щось таке? "А Різво і кутя оминули мій дім". І все буде гаразд. Хоча можу помилятися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:31:29 ]
Дякую, Олександре !

Різдво і кутя не оминули, саме радість...
Над наголосами попрацює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:26:15 ]
З поверненням і подальших удач!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:36:27 ]
Дякую Вам, Іване.
Усім нам у новому році нових висот бачення і подолання границь страху падінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:31:05 ]
Дуже гарний і світлий твір. Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:40:10 ]
Дякую, Шоне .
Усім нам більше світлих сподівань в міцних обіймах темряви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 21:54:58 ]
Чоло, що голосить не уявляю.
Метафори люблю.
Але не таку.
повтори це цей ці
занедбаний час....... як час може бути занедбаним......
він же тече.
не писати разом доречно тричі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 21:33:41 ]
Дякую, пані Світлано, що завітали, за цей букет негараздів , звісно, також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2018-01-09 21:17:14 ]
Василю, вітаю! Дуже радію, що побачив твою публікацію! Сподівався, що зустрінемося в Тернополі на презентації "Освітянської скрині"... Трохи не погоджуся зі Світланою Майєю. Чоло передає міміку людини. Затуліть обличчя і залиште для огляду тільки чоло - своїми зморшками воно розкаже дуже багато... І повтори стилістично виправдані. Занедбаний час... Можливо, краще знекровлений або інший варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 21:31:45 ]
Дякую, друже !
Радий, що завітав.
Не знаю чи на презентації але обов'язково колись зустрінемось.

Щодо вірша, то чоло то велика річ, багато чого може. Як там у пісні: Б'ю чолом тобі, витязю-Львове!
Щодо часу то його , здається можна марнувати, як варіант :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-09 23:13:54 ]
Я не закликаю погоджуватися. Розмірковую.
Богдане, розкажуть...... ви пишете - розкажуть.
От і я про те. Щось бачимо - і робимо умовиводи.
А чоло не кричить. Бо кричить сумління...рот...
От чола, що кричить, я не уявляю - а уява моя багатюща. До чого зморшки? В тексті не про них.
Зморшки не показник важкого життя.
Нерідко - байдужості до зовнішності.
Є вправи...
Занедбаний час таки ліпше замінити на змарнований тощо - і автор це зробив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 00:09:57 ]
Пані Світлано, ніхто цьому і не заперечую. Ласкаво просимо - міркуйте...

То вже інше наскільки це доречно в нашому випадку. Бачите, фізіологія людини річ наскільки витончена, що здатна будь-яку "багатющу уяву" перевершити. І щоб в цій галузі давати слушні та вишукані поради варто і самому бути доволі обізнаним.

Наприклад, сумління людини не кричить, в нього дещо інші функції. Внутрішній крик ? Так !
Але в цьому випадку "спітніле чоло" якраз доречне.
Може,і "голосить" занадто... Краще б "говорило".
Та в будь-якому випадку для опису внутрішнього стану людини у нього це краще виходить ніж у рота.

Та і час не така вже абстракція для конкретики. Тече собі, нехай і тече. Автор говорить про те, як він розпорядився цією субстанцією, а не описує її фізичну суть.

Все інше не вартує такої уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-10 09:32:58 ]
Так можна будь-яку нісенітницю відстояти).
Пане Василю, головне - текст. Написав, відійшов у сторону. Читач віч-на-віч із образами.
От вірш поліпшуйте, щоб не виникало запитань до чола...))))
Абсурдність буття спонукує творити негармонійні конструкції
"І щоб в цій галузі давати слушні та вишукані поради варто і самому бути доволі обізнаним".

Ви впевнені, що я "необізнана" з психологією... А хто ж за мене писав поезії?
Ви хос дивіться. хто коментує.
Якщо мої розмисли зайві, не приходитиму).
Щоб не марнувати часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 14:07:15 ]
Пані Світлано, я не відстоюю, а лише, як Ви влучно висловились, р о з м і р к о в у ю.
Більше того враховую і Ваші побажання і добродія Олександра щодо покращення структури тексту.

Щодо образів, даруйте, але тут я не знайшов переконливих аргументів. У цих судженнях більше емоцій пов'язаних з відчуттям якогось внутрішнього дискомфорту, аніж прив'язних то твору. Образ спітнілого чоло цілком доречний і красномовний у тій ситуації, яку переживає ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 14:20:50 ]
Пані Світлано, там йшлося не про психологію, а про фізіологію. Погодьтеся, це різне.

Щодо обличь то є така вада: перейматися не "хто", а прислухатися про "що". В цьому є своя логіка. Згадаймо хоча б, фараона. Чи допомогли йому його світська обізнаність, магічна науковість, військова могутність у вирішенні питань іншого ґатунку складності ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-10 09:34:56 ]
Ви хоч дивіться... (там огріх набору).
Натхнення!
Хай не завмирає перо!