ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Заспокоїла
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 День довжиною у життя
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-01-08 16:48:41
Переглядів сторінки твору 8282
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 17:54:29 ]
О Василю! Хоча це звучить банально, проте: скільки літ, скільки зим?!
З поверненням та Різдвом Христовим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:11:50 ]
Давненько, давненько.
Дякую, друже, за теплу зустріч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 18:08:30 ]
о... вже задумані інші кольори...

збудуться
неодмінно

Василю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:27:38 ]
Не так задумані як придбані, Домініку.
Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 18:46:51 ]
Гарно. Наголоси деякі напружують. ПонівЕчений, твОго. Може, "опустілий стакан" чи щось таке? "А Різво і кутя оминули мій дім". І все буде гаразд. Хоча можу помилятися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:31:29 ]
Дякую, Олександре !

Різдво і кутя не оминули, саме радість...
Над наголосами попрацює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:26:15 ]
З поверненням і подальших удач!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:36:27 ]
Дякую Вам, Іване.
Усім нам у новому році нових висот бачення і подолання границь страху падінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:31:05 ]
Дуже гарний і світлий твір. Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:40:10 ]
Дякую, Шоне .
Усім нам більше світлих сподівань в міцних обіймах темряви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 21:54:58 ]
Чоло, що голосить не уявляю.
Метафори люблю.
Але не таку.
повтори це цей ці
занедбаний час....... як час може бути занедбаним......
він же тече.
не писати разом доречно тричі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 21:33:41 ]
Дякую, пані Світлано, що завітали, за цей букет негараздів , звісно, також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2018-01-09 21:17:14 ]
Василю, вітаю! Дуже радію, що побачив твою публікацію! Сподівався, що зустрінемося в Тернополі на презентації "Освітянської скрині"... Трохи не погоджуся зі Світланою Майєю. Чоло передає міміку людини. Затуліть обличчя і залиште для огляду тільки чоло - своїми зморшками воно розкаже дуже багато... І повтори стилістично виправдані. Занедбаний час... Можливо, краще знекровлений або інший варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 21:31:45 ]
Дякую, друже !
Радий, що завітав.
Не знаю чи на презентації але обов'язково колись зустрінемось.

Щодо вірша, то чоло то велика річ, багато чого може. Як там у пісні: Б'ю чолом тобі, витязю-Львове!
Щодо часу то його , здається можна марнувати, як варіант :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-09 23:13:54 ]
Я не закликаю погоджуватися. Розмірковую.
Богдане, розкажуть...... ви пишете - розкажуть.
От і я про те. Щось бачимо - і робимо умовиводи.
А чоло не кричить. Бо кричить сумління...рот...
От чола, що кричить, я не уявляю - а уява моя багатюща. До чого зморшки? В тексті не про них.
Зморшки не показник важкого життя.
Нерідко - байдужості до зовнішності.
Є вправи...
Занедбаний час таки ліпше замінити на змарнований тощо - і автор це зробив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 00:09:57 ]
Пані Світлано, ніхто цьому і не заперечую. Ласкаво просимо - міркуйте...

То вже інше наскільки це доречно в нашому випадку. Бачите, фізіологія людини річ наскільки витончена, що здатна будь-яку "багатющу уяву" перевершити. І щоб в цій галузі давати слушні та вишукані поради варто і самому бути доволі обізнаним.

Наприклад, сумління людини не кричить, в нього дещо інші функції. Внутрішній крик ? Так !
Але в цьому випадку "спітніле чоло" якраз доречне.
Може,і "голосить" занадто... Краще б "говорило".
Та в будь-якому випадку для опису внутрішнього стану людини у нього це краще виходить ніж у рота.

Та і час не така вже абстракція для конкретики. Тече собі, нехай і тече. Автор говорить про те, як він розпорядився цією субстанцією, а не описує її фізичну суть.

Все інше не вартує такої уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-10 09:32:58 ]
Так можна будь-яку нісенітницю відстояти).
Пане Василю, головне - текст. Написав, відійшов у сторону. Читач віч-на-віч із образами.
От вірш поліпшуйте, щоб не виникало запитань до чола...))))
Абсурдність буття спонукує творити негармонійні конструкції
"І щоб в цій галузі давати слушні та вишукані поради варто і самому бути доволі обізнаним".

Ви впевнені, що я "необізнана" з психологією... А хто ж за мене писав поезії?
Ви хос дивіться. хто коментує.
Якщо мої розмисли зайві, не приходитиму).
Щоб не марнувати часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 14:07:15 ]
Пані Світлано, я не відстоюю, а лише, як Ви влучно висловились, р о з м і р к о в у ю.
Більше того враховую і Ваші побажання і добродія Олександра щодо покращення структури тексту.

Щодо образів, даруйте, але тут я не знайшов переконливих аргументів. У цих судженнях більше емоцій пов'язаних з відчуттям якогось внутрішнього дискомфорту, аніж прив'язних то твору. Образ спітнілого чоло цілком доречний і красномовний у тій ситуації, яку переживає ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 14:20:50 ]
Пані Світлано, там йшлося не про психологію, а про фізіологію. Погодьтеся, це різне.

Щодо обличь то є така вада: перейматися не "хто", а прислухатися про "що". В цьому є своя логіка. Згадаймо хоча б, фараона. Чи допомогли йому його світська обізнаність, магічна науковість, військова могутність у вирішенні питань іншого ґатунку складності ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-10 09:34:56 ]
Ви хоч дивіться... (там огріх набору).
Натхнення!
Хай не завмирає перо!