ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руці й пригорну...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все д

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 День довжиною у життя

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-08 16:48:41
Переглядів сторінки твору 7565
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 17:54:29 ]
О Василю! Хоча це звучить банально, проте: скільки літ, скільки зим?!
З поверненням та Різдвом Христовим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:11:50 ]
Давненько, давненько.
Дякую, друже, за теплу зустріч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 18:08:30 ]
о... вже задумані інші кольори...

збудуться
неодмінно

Василю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:27:38 ]
Не так задумані як придбані, Домініку.
Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 18:46:51 ]
Гарно. Наголоси деякі напружують. ПонівЕчений, твОго. Може, "опустілий стакан" чи щось таке? "А Різво і кутя оминули мій дім". І все буде гаразд. Хоча можу помилятися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:31:29 ]
Дякую, Олександре !

Різдво і кутя не оминули, саме радість...
Над наголосами попрацює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:26:15 ]
З поверненням і подальших удач!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:36:27 ]
Дякую Вам, Іване.
Усім нам у новому році нових висот бачення і подолання границь страху падінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:31:05 ]
Дуже гарний і світлий твір. Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 19:40:10 ]
Дякую, Шоне .
Усім нам більше світлих сподівань в міцних обіймах темряви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 21:54:58 ]
Чоло, що голосить не уявляю.
Метафори люблю.
Але не таку.
повтори це цей ці
занедбаний час....... як час може бути занедбаним......
він же тече.
не писати разом доречно тричі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 21:33:41 ]
Дякую, пані Світлано, що завітали, за цей букет негараздів , звісно, також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2018-01-09 21:17:14 ]
Василю, вітаю! Дуже радію, що побачив твою публікацію! Сподівався, що зустрінемося в Тернополі на презентації "Освітянської скрині"... Трохи не погоджуся зі Світланою Майєю. Чоло передає міміку людини. Затуліть обличчя і залиште для огляду тільки чоло - своїми зморшками воно розкаже дуже багато... І повтори стилістично виправдані. Занедбаний час... Можливо, краще знекровлений або інший варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 21:31:45 ]
Дякую, друже !
Радий, що завітав.
Не знаю чи на презентації але обов'язково колись зустрінемось.

Щодо вірша, то чоло то велика річ, багато чого може. Як там у пісні: Б'ю чолом тобі, витязю-Львове!
Щодо часу то його , здається можна марнувати, як варіант :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-09 23:13:54 ]
Я не закликаю погоджуватися. Розмірковую.
Богдане, розкажуть...... ви пишете - розкажуть.
От і я про те. Щось бачимо - і робимо умовиводи.
А чоло не кричить. Бо кричить сумління...рот...
От чола, що кричить, я не уявляю - а уява моя багатюща. До чого зморшки? В тексті не про них.
Зморшки не показник важкого життя.
Нерідко - байдужості до зовнішності.
Є вправи...
Занедбаний час таки ліпше замінити на змарнований тощо - і автор це зробив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 00:09:57 ]
Пані Світлано, ніхто цьому і не заперечую. Ласкаво просимо - міркуйте...

То вже інше наскільки це доречно в нашому випадку. Бачите, фізіологія людини річ наскільки витончена, що здатна будь-яку "багатющу уяву" перевершити. І щоб в цій галузі давати слушні та вишукані поради варто і самому бути доволі обізнаним.

Наприклад, сумління людини не кричить, в нього дещо інші функції. Внутрішній крик ? Так !
Але в цьому випадку "спітніле чоло" якраз доречне.
Може,і "голосить" занадто... Краще б "говорило".
Та в будь-якому випадку для опису внутрішнього стану людини у нього це краще виходить ніж у рота.

Та і час не така вже абстракція для конкретики. Тече собі, нехай і тече. Автор говорить про те, як він розпорядився цією субстанцією, а не описує її фізичну суть.

Все інше не вартує такої уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-10 09:32:58 ]
Так можна будь-яку нісенітницю відстояти).
Пане Василю, головне - текст. Написав, відійшов у сторону. Читач віч-на-віч із образами.
От вірш поліпшуйте, щоб не виникало запитань до чола...))))
Абсурдність буття спонукує творити негармонійні конструкції
"І щоб в цій галузі давати слушні та вишукані поради варто і самому бути доволі обізнаним".

Ви впевнені, що я "необізнана" з психологією... А хто ж за мене писав поезії?
Ви хос дивіться. хто коментує.
Якщо мої розмисли зайві, не приходитиму).
Щоб не марнувати часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 14:07:15 ]
Пані Світлано, я не відстоюю, а лише, як Ви влучно висловились, р о з м і р к о в у ю.
Більше того враховую і Ваші побажання і добродія Олександра щодо покращення структури тексту.

Щодо образів, даруйте, але тут я не знайшов переконливих аргументів. У цих судженнях більше емоцій пов'язаних з відчуттям якогось внутрішнього дискомфорту, аніж прив'язних то твору. Образ спітнілого чоло цілком доречний і красномовний у тій ситуації, яку переживає ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 14:20:50 ]
Пані Світлано, там йшлося не про психологію, а про фізіологію. Погодьтеся, це різне.

Щодо обличь то є така вада: перейматися не "хто", а прислухатися про "що". В цьому є своя логіка. Згадаймо хоча б, фараона. Чи допомогли йому його світська обізнаність, магічна науковість, військова могутність у вирішенні питань іншого ґатунку складності ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-10 09:34:56 ]
Ви хоч дивіться... (там огріх набору).
Натхнення!
Хай не завмирає перо!