Країни кращої незнаю,
Я в ній родився і живу.
Історію її життя гортаю,
До Незалежності криву...

Струнка, весела, кароока,
В квітчастім усе вона вінку.
Працює важко і, щороку,
Цвіте в калині й барвінку.

Гаї, долини, гори, ріки,
Ліси, сади й степи-поля.
Працюють люди і, з покон віків,
Родюча матінка земля.

Співати легко тут і жити.
В ній Воля є, і є Любов.
Своїм корінням дорожити,
Пройти від звуків до основ.

Її ламали і гнітили,
Шматками рвали на куски.
Кували волю й боронили,
Мого народу ватажки.
 
Були слабкі, були і сильні.
Запроданці, кати і цар.
Проте в душі завжди ми вільні,
Яким не був би той тягар.

Де ділом, подекуди і словом,
Що крізь броню та й допече,
Незалежність нашу ми за ровом
Раз по раз ставили й Віче.

Богдан, Пилип, Степан й Петлюра
Тарас, Грушевський і Франко
Все виривалися з-за мура,
Себе не було їм жалко.

Заради неї долю клали,
Свою вони під ноги нам.
Щоб не упали і встояли,
На зло проклятим ворогам.

Щоб не віддали чи продали,
До чого крізь століття йшли.
Ні мови, ні волі не вкрали,
Зла нам чужого не занесли.

Мова Вкраїни солов'їна -
В ній діалекти і барви.
Народів в ній, культур родина -
Мечеті, костьоли, церкви.

Ми є народ, ми є єдині
Історія в нас тисячоліть.
Живемо в рідній Україні,
Яка тут на віки стоїть.
(Січень 2018)