ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.31 05:51
Не всі поети
Складають сонети,
Не всі Грети
Є Тунберг Грети.

Ті- люблять сигари,
А ті – сигарети.
Я люблю стейки,

Іван Потьомкін
2025.12.30 22:09
Хай лишиться підтекстом
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...

Світлана Пирогова
2025.12.30 21:55
Зима притихла, у якійсь мовчанці.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?

Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.

С М
2025.12.30 21:21
Якби ти був птахом жив у висоті
Тримався за вітер якщо налетить
Вітру казав що відносить ген
”Ось куди я би гайнув у цей день“
Знаю що ти присутній зі мною весь час
Знаю що ти присутній зі мною весь час

О гірська весна кохання

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Кримнець (1986) / Вірші

 Сніг

Все внимает Богу не дыша,
Господи, дела Твои святы.
Что ж ты плачешь, глупая душа,
Иль и ты коснулась чистоты?

Иеромонах Роман (Матюшин)

Образ твору Птиці білі, лиштовка на крильцях,
З Божого плеча – та й над містами –
Ніби зграйка нетель, що в’юниться,
Славить Господа й навіки тане.

Виміряти відстань у безодню
Ви не в силі, птиці, - гиш, гиша!
Стільки до розкаяння сьогодні
Подолала і розплакалась душа.

Душе, плач, не слухай, що не личить,
Підкрадається гординя – не впусти.
Це ж і ти, відшукана ягничко,
Доторкнулася краплини чистоти.


2018




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-24 09:30:22
Переглядів сторінки твору 3191
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.614 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.572 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2018.03.01 18:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-01-24 14:58:41 ]
Личка у птиць? Це ж не люди. Отже, шукаємо щось інше. Наприклад, золотисті.
Неправильний наголос у слові в'юнитися. Насправді "в'Юниться".
Порівняння пташок із зграйкою корів вважаю не дуже гарним. Можливо, треба щось легше, делікатніше. Наприклад, рибок. Чи щось таке.
Збіги тотожні - ...гординя-не. НЯНЕ.
Дуже стрибуча рима. У двох строфах одна - в третій
- інша. Треба спробувати загнуздати.

Білі птиці! Золотисті крильця!
З Божого плеча – та у сади!
Ніби зграйка рибок, що в’юниться,
Слався Боже! Шлях мій освіти!

Виміряти відстань у безодню
Ви не в силі, птиці, - гиш, гиша!
Стільки до розкаяння сьогодні
Подолала втомлена душа.

Із амвона піп бубнить ритмічно,
Що душа жива. А тлінь - тіла.
Бреше пастир. Знаю - ти не вічна,
Прогориш - залишиться зола.

Дехто скаже, що закінченння - обурливе. Не зважайте. Яку правило, всі люди помиляються. І я також. захочете інше закінчення - бамкніть у рейку: я на зв'язку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-24 16:16:55 ]
Личка замінила.
В'юнИтися - наголос правильний.
"Зграя - група птахів, тварин, риб і т. ін., які тримаються разом." - Академічний тлумачний словник.
Гординя - не - пауза згладжує збіг.
Рима - яка вже є)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-24 15:56:09 ]
А мене білі нетлі - нічні метелики - причаровують... Гарний образ. Хоча в цілому вірш сируватий... "Висушуйте" "Сніг", Олено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-24 16:26:02 ]
Сам випав, може, сам і висохне)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-01-24 18:14:48 ]
Правильний наголос -в'Юниться. Не в'юнИться. Отже, треба змінити.
В'Ю́НИТИСЯ, в'юниться, недок.

1. Вигинаючись, звиваючись, рухатися. Почувши голос червоноармійців, діти підбадьорились, ускочили в борозну й почали в ній в'юнитися (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 81); На дні ясно проступали обточені хвилею і пойняті сизою хугою округлі камінці. Між ними тремтливою зграйкою в'юнилися мальки скумбрії (Василь Кучер, Голод, 1961, 193).

2. Проходити, пролягати, текти тощо непрямо, вигинаючись, петляючи. Луг, серединою якого в'юнилася, зрівнявшись з берегами, повноводна, каламутна річка, зеленів неприродно яскравою отавою (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 131); Сухий шерех вітру чути за вікном мансарди. Там в'юниться дим з комина сусіднього будинку (Натан Рибак, Помилка... 1956, 229);
// Закручуватися, кучерявитися (про волосся). Її ніжні, як льон, білі кучерики принадливо в'юнилися навколо голови (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 210).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 795.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-24 19:07:41 ]
Перевірила в КІЛЬКОХ орфографічних словниках - в'юнИться. Ви послуговуєтесь тлумачним, а в нього інші функції. Це не вперше я зустрічаюся з такими хибами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-24 19:27:19 ]
Олено, Ви правильно кажете(пишете). Будьте спокійні.
Не тільки Сушко помилявся стосовно цього слова, а навіть Ліна Костенко, котра (як я уже неодноразово писав) стосовно наголосів -- не свята...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-24 22:05:36 ]
Ну все, тепер спати буду спокійно)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-24 22:32:10 ]
Cпі спакойно, наш таварищ... ((: