У Вашому голосі завжди тепле літо, Василю. Дякую.

До Ваших послуг, Олександре.

Дякую! Буду чемним. Але в міру.

Та нормально, Саш, звідси можна і намоклу здивовану тишу підпрягти, і дощ, що косарює))
От тільки прохання, щоб м'якість подання мого тексту перейшла в пародію, щоб не було знов Ваше звичне рубання та баби-мацаки. На замовлення прошу))

Цілком може бути. Дуглас Адамс у своїй книжці "Путівник по галактиці для космотуристів" за взірець вогонської поезії вказав "Оду грудочці шпаклівки, яку одного чудового ранку я знайшов у себе під пахвою". Дуже повчально було читати, що сталося з персонажами цієї повісті, коли їм читали цей твір.
Раджу для ознайомлення.

та дякую за Вашу небайдужість, Олександре, якось ознайомлюся, при нагоді

Що більше повертаюсь до рідної мови, тим більше зринає в мені голос мами, діда і їх вимова, звідти й "в літі")
Відносно заверщення, то змушена признатися, що зміст до рими за вуха притягнула, бо сьогодні цікаво мені стало, яку суть дадуть рими, котрі окремими блоками прийшли на думку - такий собі експеримент))

з "подивом легень" - все не просто нормально, а чудово навіть, на мою думку
дякую за прихід, СоМі

Якщо Ви говорите про "болісність" родів, Василю), то болю не повинно бути, бо я вчуся дихати по правилах))
Вдячна за відгук.

Ні, про болісність - це щодо Вашої фрази " змушена признатися, що зміст до рими за вуха притягнула"

хм... цікавий лейблик на моїх творах, ну та не заважає для тих, хто не зважає на ярлики)
дякую, Вітерцю!

теплО від маминої ласки, Домініку, від звертання, мабуть)