Невинний аркуш білого паперу,
У ньому, мов у дзеркалі життя
Відображається від бруду і до перлу
Дорога з непізнання в небуття.

Немов магніт, папір притягує чорнила
Письменників, поетів і.... катів,
Які надумали, що богове створіння
Судити можна дивлячись з землі.

На ньому можна написати лист коханій,
поему, чи ліричного вірша,
Або донос, чи рапорт про дізнання
- Як результат - чиясь поламана душа.

На ньому можна змалювати дивну квітку,
Або стрілою міцно з`єднані серця,
Або чиєсь обличча, поруч цифру,
Й оголосити це ціннішим за життя.


Цікава річ - він має дивну силу,
Смертельна зброя, як не праведна рука....
Віддам цей аркуш вітру на поживу!
Складу своїй дитині літачка.