ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
* * *
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Муза не винна

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1734489496612214&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
ілюстрація
Поезія за своєю природою загадкова і не відкривається кожному зустрічному.
Сократ

1

Солома, шовк, щириця -
У віршику Петра.
Стомилася правиця,
творіння - на ура...

Лисиця хвалить: "...любо...".
Скрекоче жабка: "...єс...".
Петро оближе губи,
гордиться - мов Зевес.

В серванті три шухляди
набиті письмаком.
Із аркушів наяди
волають - бракне ком...

Метафор запозичив
у класиків - цабе...
Пишається паничик,
Жар-птицю, знай, скубе...

Погляне муза... Скисне
у глечику нектар.
Стежина прямовисна.
Петро украв ліхтар.

Всенощно пише-креше.
А вдень біжить у сквер.
Заробить на кулешу,
Повію, револьвер...

Квітує-плодоносить
його зарослий сад.
Кусають мудрі оси,
дзумлять: "...а ріст назад".

Розчахнена олива.
Дрібнюня кукуля.
Софізми там - курсивом...
Гойдається петля.


2

Печальна ця картина...
Поета не бентеж.
А винна скарлатина.
Ускладнення, авжеж.

Творити в лихоманці
Природно для душі.
Лягли цезаріанці в
низенькі спориші.

Не личить музі прутик.
Цілує у чоло.
Петрові б - на батути...
Чи в батьківське село.




2018

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-02-25 15:17:56
Переглядів сторінки твору 4288
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 09:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-25 15:36:07 ]
Це про мене. Од читачів відбою немає. Біда...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-25 16:05:38 ]
Я мушу писати: співпадіння випадкові?
А як же теза про те, що ЛГ це збірний образ...
Мене звинувачували кілька разів у змальовуванні ЛГ з реальних осіб, про існування яких не знала.
Вірш про Петра. Де ж тут ви?
Дива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-25 16:33:24 ]
Та жартую. Ми ж усі розуміємо, що лг - тваринка без ім'я та статі. Але дивитися на себе в зеркало потрібно постійно. Визрів прищів пизатості - чави, щось утьопав не те - прибери. Дурня лупи нещадно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-25 16:37:16 ]
"Визрів прищів пизатості" - відредагуйте )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-25 16:52:02 ]
Коментарі не редагуються. Їм може видалити тільки автор сторінки. Дописувач ні. Всьому виною т9 на смартфоні. Сам слова пише, не встигаю видаляти. Халепа.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-02-26 02:41:04 ]
Ого, Майєчко, ого! То тут ще один лікар знайшовся для псевдозазнайця? Ну-ну! І які ж це метафори Петро насмикав у класиків? А чи не могли б навести парочку, дуже цікаво?!.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-26 11:09:26 ]
Пане Ярославе, мій вірш про Петра. Все, що потрібно сказати про ЛГ, я сказала.
Чому Ви запитуєте, яким боком це зачіпає вас - не розумію.
Запевнюю, що вас я не мала на увазі, коли вірш народжувався.
Сушко тут себе побачив, ви ось коментуєте.....
До ваших із Сушком воєн не маю жодного стосунку.
Якщо він пише тут у мене про якісь прищі, то я згодна видалити його не вельми доречні коментарі, щоб не здавалося, що я долучилася до марафону вашого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-26 11:19:33 ]
До речі, перші рядки з цього вірша Любов Бенедишин взяла в якості епіграфа. Прочитати вірш можна на фейсбуці.
Ось вірш із її дозволу:

Від Петра до Миколи…

(всі персонажі вигадані,
будь-які збіги з реальністю випадкові)

...........................Солома, шовк, щириця -
............................У віршику Петра.
............................(С.-М. Залізняк)

«Зауваги – на добро?!» -
не второпає Петро.

«Ні, не огріх. Це мій стиль!» -
захищається Василь.

«Чий талант найбільший? Мій!» -
переконаний Сергій.

«Вірш для мене – як еспандер» -
грає м’язом Олександр.

«Вірш – найцікавіша з ігор!» -
пазли слів складає Ігор.

«А отут би… так би…» - диму
напускає Володимир.

"Дуже різні, та ми - сплав!" -
римоточить Мирослав.

"Запальний зі словом тан!" -
сипле іскрами Богдан.

«Чи гикається ще вам?» -
нагострив перо Іван.

«Майстер-клас всім показав!» -
запишався Ярослав.

«Світ поезії без фурій…» -
загинає пальці Юрій.

«Нумо до Петра, по колу!» -
заохочує Микола.

25.02.2018

https://www.facebook.com/lybovben


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-02-26 23:46:50 ]
То чого ж Ви, Майє, цей вірш не надрукували, якщо так?! Ціла палітра образів "ПМу". Але і в цьому вірші Ярослав запишався, як Петро. Тільки дурень не збагне, про кого даний вірш. Сушко теж отак дурничком прикидається, пишучи "Всі збіги випадкові". За кого Ви мене маєте? Я не в Лохвиці народився. Сушко вже на мене пасквілів не пише, то попросив Вас. Ви - його боржниця. Він Вам вечір у спілці письменників організував. Так, борги треба відробляти. Ось так і народжується корупція в поезії.
"І вічний бій" за правду. "Нам спокій тільки сниться." Буде удар у відповідь. Хіба що цей вірш видалите, тоді не буде. Але я не маю права ні на кого тиснути, позбавляти права вільно творити і друкувати те, що вважає за потрібне. Так само і мене ніхто не позбавить цього права. Прикро, що з жінками доводиться схрещувати шаблі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-27 01:06:32 ]
Ви уважніше прочитайте: чий вірш. З палітрою образів.
Мій про Петра. Чим вам Петро не догодив... ви його знаєте? я ні... Це вимисел.

Вірш Любові Бенедишин я не можу надрукувати.
В коментарі він, ви ж бачите. Хто кому організовував.... мені наче я організувала, ви ж Сушка називаєте. Афіші я друкувала). До чого той давній вечір? Ви із Сушком друзі, я раз в житті вас бачила живих.
"Всі збіги випадкові" - пише Любов Бенедишин. Це її вірш. Я давала посилання. Джерело фБ.
Чому ви до мене маєте претензії?
З Вами шаблі схрещувати я не хочу. Мені нецікаві ваші словесні баталії із Сушком. Ви можете це зрозуміти?
"Корупція в поезії... удар у відповідь..."...
З жінками шаблі...
Про що ви? вам би охолонути, прочитати мій вірш, де вашого образу нема й на йоту.....і спокійно творити....
Тиснути...? За що? Мені забаглося написати про якогось Петра, то ви забороняєте... Леле...
Хоч не заходь на сайт. До чого Лохвиця? Мені ви взагалі байдужі, якщо чесно. Прошу не турбувати. Якщо ви не здатні розуміти, що я ніколи нічого не відробляла авторам, а вони мені, то про що мова...
Ще раз кажу: мій вірш цілком нейтральний.
А вірш Любові Бенедишин - у коментарі, бо вона з мого взяла епіграф... Мій її надихнув.
Сама вона не бажає повертатися на сайт, де війни та безпідставні звинувачення.
Мені теж тут малокомфортно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-27 01:21:48 ]
https://www.facebook.com/lybovben
Сторінка на ФБ.
На сторінці Любові Бенедишин, яку ви шануєте, її вірш "Від Петра до Миколи".
Можете їй висловити думку про її творіння.
"Палітра образів" то її.

А мій вірш - про Петра. Назва "Муза не виннна". Я вас чіпала? Ні.
У зібранні творів є розділ гумор, іронія "Кропив'яний мішок". Ви маєте книгу. Там нема нічого про вас, запевнюю. Розумному пояснень досить, тож не намислюйте зайвого.
Мені Сушко не рідня, я йому не наставниця.
Заслуговую поваги- як усі автори ПМ. Тож погрози ваші зайві.
Сьогодні мене на ФБ вітали. День Світлани. А ви псуєте настрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-02-27 02:21:33 ]
Украдено і піймано не мало.
Але нехай поезії везе.
Якщо коту Петру не дати сала,
то й азіата Путю загризе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-27 15:17:45 ]
Пане Ігоре! Поверніться! Ви знаєте скількох людей засмутили? Один пан не мусить диктувати правила усій спільноті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-27 01:39:57 ]
Може, Редакція Майстерень зазирне сюди, пояснить панові Чорногузу, що його коментарі зайві, підозри та погрози безпідставні.

Є мій вірш. Де жодним чином не зачіпається честь пана Чорногуза.
Є вірш Любові Бенедишин. Я його в коментарі показала.
Бо там епіграф з мого вірша, вона з мого дозволу взяла рядки.
От і все. Імена довільні, вона ж це пояснила.

А про мого вигаданого ліричного героя Петра взагалі смішно дискутувати...
Мене не цікавлять баталії, тим паче - Чорногуза-Сушка.
Я оминала їх, як могла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-27 06:36:25 ]
Такої реакції від Чорногуза слід було очікувати. Що це - родова травма, хиба розуму, наркотичні випари?
Чоловік постійно ображає мене, лається, погрожує, загриз старого немічного діда, єдиною розрадою у житті якого було написання віршів на цьому сайті (Ігора Шоху). А тепер узявся за жінок. Взяв найбруднішого віхтя і маже привселюдно найчорнішим брудом. Як він сам себе назвав - "аристократ духу"? Егеж, "аристократ".
Так, мені випала честь організувати творчий вечір у Спілці письменників України прекрасній поетесі Майї Залізняк. Я не помилився - випала честь. І зробив це щиро, не вимагаючи нічого навзаєм. Якщо випаде нагода - буду робити це ще і ще. Бо ця майстриня достойна того аби їй підставили плече і дали можливість говорити з людьми високою мовою мистецтва. А Чорногуз уявив, що Майя за це мені щось винна. А саме обмазати Ярослава Чорногуза з ніг до голови багном!
Погано він її знає. Тобто взагалі не знає. Їй і в голову таке не могло прийти, оскільки її думки лежать в іншій площині. Ніякого бажання влізати у стічну канаву у неї немає. І робити із себе об'єкт насмішок вона не збирається.
Якщо Чорногуз вважає, що своїми натяками спровокує її на неподобство - глибоко помиляється: вона естет. Хоча й жива людина і має право зірватися, коли зачіпають її честь і достоїнство. Я цього не дам зробити. Накажу ідіота сам.
Творча братія мене дуже сильно попросила аби я не чіпав лайно аби воно не смерділо. Це розумна порада. І справді - краще займатися власне творчістю, а не пустопорожнім з'ясуванням стосунків. Та ще й привселюдно. Дитячість якась.
Я прислухався до думки розумних людей, примовкнув. Думав, що чоловік заспокоїться і все уляжеться. Аж ні. Я примовк, не відповідаю - то взявся провокувати сусідів. Тепер жалкую, що не вичавив цю проблему до кінця і вона пустила метастази.
Покарання невідворотне. Це не обговорюється. Тут питання в іншому: чи той дядько, який називає себе "аристократом духу" вибачиться за образу перед пані Майєю Залізняк, чи ні? Можливо у колі собі подібних у них так прийнято - ляпнути гімном і сховатися в кущі. Але тут такий фокус не пройде.
Якщо людина привселюдно ображає, то привселюдно і вибачається. І більш того - щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-27 08:42:51 ]
Перечитала "Муза не винна"...
Солома, шовк, щириця... Тобто, накомпоноване різнорідне.
Як там можна побачити когось конкретного? На ФБ часто пишуть на тему графоманії, я відгукнулася цим віршем. Уявила такого віршаря.
Один мій постійний читач - вдумливий - побачив там Петра, що зрікся Ісуса Христа. Подивувалася. Писала інтуїтивно.
Може, Петро зрікся Поезії. "Стежина прямовисна".

А пан Чорногуз - себе здатен шукати у вірші...
Навіть не смішно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-27 12:17:15 ]
Приватно на ФБ писала вам, що ніяких спонукань Сушко від мене не відчував, що ваша з ним баталія мені малоприємна, що я в стороні. Ви один одного перевиховували прилюдно віршами. Чи друзі так роблять, то інша тема.
Але я тут читач і автор сайту. Стороння людина.
Ми з вами порозумілися.
Я запевнила, що ніколи не візьму участі у ваших марафонах "виховних". Ні з чиєї сторони.
Навіщо ж, пане Ярославе, оці вигадки і погрози?

Вірш Любові Бенедишин "Від Миколи до Петра" хоча б імена містить різні.

А мій про якогось пріснопам'ятного Петра.