Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.16
06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів
2026.08.15
23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.
Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.
Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
2026.08.15
23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.
Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.
Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
2026.08.15
21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.
Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.
Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
2026.08.15
20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари
Тло повсякчас одне
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари
Тло повсякчас одне
2026.08.15
19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
2026.08.15
14:46
… жаским улюбленцем Сатурна,
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …
2026.08.15
13:20
Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.
Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.
Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.
2026.08.15
13:14
Ніколи не помиряться, їй Богу,
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –
2026.08.15
12:54
Чарівно бути жінкою твоєю:
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.
Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.
Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,
2026.08.15
10:22
Нова зоря над попелищем
Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.
2026.08.15
07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.
2026.08.14
22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
2026.08.14
18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне
2026.08.14
17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish
2026.08.14
13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Намисли
http://maysterni.com/publication.php?id=131432
пояснить панові Чорногузу, що його коментарі зайві, підозри та погрози (завдати удару) безпідставні. Чи так чоловіки тепер шанують жінок...
Є мій нейтральний іронічний вірш "Муза не винна", де не зачіпається честь пана Чорногуза. Жодних співпадінь.
На таку експресивну реакцію читачів, тим паче Ярослава Чорногуза - схрестити шаблі - я не розраховувала. Оминаю його сторінку.
Немає у мене шаблі. Немає предмету для дискусій.
Петро - вигаданий персонаж. Не уявляла нікого з авторів ПМ, коли писала.
Чому я маю видаляти вірш?
Є ще вірш Любові Бенедишин "Від Петра до Миколи".
Там розмай імен. Вона пише "всі персонажі вигадані, будь-які збіги з реальністю випадкові".
Вона на сайт не повернулася. На Фб вірш публікується. Я його в коментарі показала.
Бо там епіграф - рядки з мого вірша, вона з мого дозволу взяла "Солома, шовк, щириця - у віршику Петра".
От і все. Імена довільні, вона це пояснила. Про її вірш можна писати на її сторінці на фейсбуці.
А про мого вигаданого ліричного героя - віршівника Петра - взагалі смішно дискутувати...
Мене не цікавлять баталії, тим паче - Чорногуза-Сушка.
Вони можуть без сторонніх з'ясовувати стосунки, на сайті влаштували словесну баталію.
Пан Чорногуз вигадує, що мій вірш про Петра - це "пасквіль", написаний, бо Сушко мене "просив". "бо сам не може". Абсурд.
Чи я б слухала О.Сушка? На замовлення не пишу. Мене Сушко ні про що не просив.
Миритися чи ворогувати друзям - вирішать вони самі.
Я оминала їх, як могла. Мене не обходять їхні чи то чоловічі ігри, чи то розбрат.
На протязі кількох років доводилося читати отут на сайті, що хтось побачив себе у моєму ЛГ. Дехто запевнював, наче ліпше за мене знає, про кого чи про що я писала.
Загальновідомо, що я відверта - і не побоялася б сказати, про кого саме вірш.
Але прототипів немає. Збірні образи.
Якщо мене не захистить Редакція Майстерень, то вирішу, що я тут зайва.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Намисли
http://maysterni.com/publication.php?id=131432
коментарі тут
Може, Редакція Майстерень зазирне сюди
http://maysterni.com/publication.php?id=131432
пояснить панові Чорногузу, що його коментарі зайві, підозри та погрози (завдати удару) безпідставні. Чи так чоловіки тепер шанують жінок...
Є мій нейтральний іронічний вірш "Муза не винна", де не зачіпається честь пана Чорногуза. Жодних співпадінь.
На таку експресивну реакцію читачів, тим паче Ярослава Чорногуза - схрестити шаблі - я не розраховувала. Оминаю його сторінку.
Немає у мене шаблі. Немає предмету для дискусій.
Петро - вигаданий персонаж. Не уявляла нікого з авторів ПМ, коли писала.
Чому я маю видаляти вірш?
Є ще вірш Любові Бенедишин "Від Петра до Миколи".
Там розмай імен. Вона пише "всі персонажі вигадані, будь-які збіги з реальністю випадкові".
Вона на сайт не повернулася. На Фб вірш публікується. Я його в коментарі показала.
Бо там епіграф - рядки з мого вірша, вона з мого дозволу взяла "Солома, шовк, щириця - у віршику Петра".
От і все. Імена довільні, вона це пояснила. Про її вірш можна писати на її сторінці на фейсбуці.
А про мого вигаданого ліричного героя - віршівника Петра - взагалі смішно дискутувати...
Мене не цікавлять баталії, тим паче - Чорногуза-Сушка.
Вони можуть без сторонніх з'ясовувати стосунки, на сайті влаштували словесну баталію.
Пан Чорногуз вигадує, що мій вірш про Петра - це "пасквіль", написаний, бо Сушко мене "просив". "бо сам не може". Абсурд.
Чи я б слухала О.Сушка? На замовлення не пишу. Мене Сушко ні про що не просив.
Миритися чи ворогувати друзям - вирішать вони самі.
Я оминала їх, як могла. Мене не обходять їхні чи то чоловічі ігри, чи то розбрат.
На протязі кількох років доводилося читати отут на сайті, що хтось побачив себе у моєму ЛГ. Дехто запевнював, наче ліпше за мене знає, про кого чи про що я писала.
Загальновідомо, що я відверта - і не побоялася б сказати, про кого саме вірш.
Але прототипів немає. Збірні образи.
Якщо мене не захистить Редакція Майстерень, то вирішу, що я тут зайва.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
