Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.01
21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
2026.05.01
20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
2026.05.01
20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
2026.05.01
19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел
2026.05.01
16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
2026.05.01
12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
2026.05.01
12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
2026.05.01
12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ).
Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…»
(РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен
2026.05.01
12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.
Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.
Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,
2026.05.01
10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,
За соломинку майбуття,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,
За соломинку майбуття,
2026.05.01
06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
2026.04.30
19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
2026.04.30
18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
2026.04.30
14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
2026.04.30
14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
РОМАШКА И МОТЫЛЕК (СКАЗКА)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
РОМАШКА И МОТЫЛЕК (СКАЗКА)
РОМАШКА И МОТЫЛЕК (СКАЗКА)
В ОДНОМ СКАЗОЧНОМ САДУ ЦВЕЛА БЕЛОСНЕЖНАЯ РОМАШКА.В СЕРЕДИНЕ ЦВЕТКА РАСПОЛАГАЛОСЬ «БАРХАТНОЕ СОЛНЫШКО»
ЭТИМ ЦВЕТКОМ КАЖДОЕ УТРО ЛЮБОВАЛАСЬ ПРЕЛЕСТНАЯ ПРИНЦЕССА, КОТОРАЯ ГУЛЯЛА В САДУ. ПРИНЦЕССА ЗАМЕТИЛА, ЧТО КОГДА ОНА ПРИБЛИЖАЛАСЬ К РОМАШКЕ, ВОКРУГ НЕЕ КРУЖИЛ ЗОЛОТИСТЫЙ МОТЫЛЕК, КОТОРЫЙ, КАК БЫ ОБЕРЕГАЛ ЦВЕТОК. ОДНАЖДЫ ПРИНЦЕССА УСЛЫШАЛА В САДУ ЕЛЕ УЛОВИМЫЕ ЗВУКИ, ПОХОЖЫЕ НА ПЕСНЮ.ОНА ТИХОНЬКО ПОДОШЛА К ТОМУ МЕСТУ, ГДЕ РОСЛА РОМАШКА И УВИДЕЛА, ЧТО НА СОЛНЕЧНОЙ СЕРДЦЕВИНЕ ЦВЕТКА СИДИТ МОТЫЛЕК И ВЗМАХИВАЯ КРЫЛЬЯМИ ИЗДАЕТ МЕЛОДИЧНЫЕ ЗВУКИ. ЧТО ЕЕ ЕЩЕ БОЛЬШЕ УДИВИЛО, ЧТО РОМАШКИНЫ ЛЕПЕСТКИ ЕДВА ШЕВЕЛЯСЬ, КАК БУДТО ОТВЕЧАЮТ, ПОВТОРЯЯ, ПРОДОЛЖАЯ НАЧАТУЮ МОТЫЛЬКОМ МЕЛОДИЮ…
ПРИНЦЕССА ИЗДАЛА УКАЗ, ЧТО ЩЕДРО НАГРАДИТ ТОГО, КТО СУМЕЕТ ЗАПИСАТЬ ПЕСНЮ,КОТОРУЮ ПОЮТ РОМАШКА И МОТЫЛЕК. МНОГО БЫЛО ЖЕЛАЮЩИХ, НО НИКОМУ ЭТО СДЕЛАТЬ НЕ УДАВАЛОСЬ. ЭТОТ УКАЗ ДОШЕЛ ДО ПАСТУХА, КОТОРЫЙ ПАС ОВЕЦ.ОН ВЫЗВАЛСЯ ИЗЛОЖИТЬ УСЛЫШАННУЮ МЕЛОДИЮ.
ПАСТУХ ПРИШЕЛ В САД И УСЛЫШАЛ ТИХУЮ МЕЛОДИЮ МОТЫЛЬКА, ОН ПЕЛ:
ТЫ РОМАШКА,СВЕТ – КРАСА
СОЛНЫШКОМ ОЗАРЕНА
КАК НЕВЕСТА БЕЛОСНЕЖНА
И КАК ЛАСТОЧКА ТЫ НЕЖНА…
А РОМАШКА ОТВЕЧАЕТ:
ТЫ ПОРХАЕШЬ ТАК КРАСИВО
КРЫЛЫШКИ ТВОИ КАК ДИВО
ТВОЯ НЕЖНОСТЬ БЛАГОРОДНА
ДЛЯ ТЕБЯ ВСЕГДА СВОБОДНА…
ПРИНЦЕССА ОДАРИЛА ПАСТУХА ЗОЛОТОМ, А НА ЗАМКЕ ПОВЕСИЛИ ГЕРБ С РОМАШКОЙ И МОТЫЛЬКОМ – СИМВОЛ РАЗГАДАННОЙ ТАЙНЫ…
2009
Швец Т.В.
В ОДНОМ СКАЗОЧНОМ САДУ ЦВЕЛА БЕЛОСНЕЖНАЯ РОМАШКА.В СЕРЕДИНЕ ЦВЕТКА РАСПОЛАГАЛОСЬ «БАРХАТНОЕ СОЛНЫШКО»
ЭТИМ ЦВЕТКОМ КАЖДОЕ УТРО ЛЮБОВАЛАСЬ ПРЕЛЕСТНАЯ ПРИНЦЕССА, КОТОРАЯ ГУЛЯЛА В САДУ. ПРИНЦЕССА ЗАМЕТИЛА, ЧТО КОГДА ОНА ПРИБЛИЖАЛАСЬ К РОМАШКЕ, ВОКРУГ НЕЕ КРУЖИЛ ЗОЛОТИСТЫЙ МОТЫЛЕК, КОТОРЫЙ, КАК БЫ ОБЕРЕГАЛ ЦВЕТОК. ОДНАЖДЫ ПРИНЦЕССА УСЛЫШАЛА В САДУ ЕЛЕ УЛОВИМЫЕ ЗВУКИ, ПОХОЖЫЕ НА ПЕСНЮ.ОНА ТИХОНЬКО ПОДОШЛА К ТОМУ МЕСТУ, ГДЕ РОСЛА РОМАШКА И УВИДЕЛА, ЧТО НА СОЛНЕЧНОЙ СЕРДЦЕВИНЕ ЦВЕТКА СИДИТ МОТЫЛЕК И ВЗМАХИВАЯ КРЫЛЬЯМИ ИЗДАЕТ МЕЛОДИЧНЫЕ ЗВУКИ. ЧТО ЕЕ ЕЩЕ БОЛЬШЕ УДИВИЛО, ЧТО РОМАШКИНЫ ЛЕПЕСТКИ ЕДВА ШЕВЕЛЯСЬ, КАК БУДТО ОТВЕЧАЮТ, ПОВТОРЯЯ, ПРОДОЛЖАЯ НАЧАТУЮ МОТЫЛЬКОМ МЕЛОДИЮ…
ПРИНЦЕССА ИЗДАЛА УКАЗ, ЧТО ЩЕДРО НАГРАДИТ ТОГО, КТО СУМЕЕТ ЗАПИСАТЬ ПЕСНЮ,КОТОРУЮ ПОЮТ РОМАШКА И МОТЫЛЕК. МНОГО БЫЛО ЖЕЛАЮЩИХ, НО НИКОМУ ЭТО СДЕЛАТЬ НЕ УДАВАЛОСЬ. ЭТОТ УКАЗ ДОШЕЛ ДО ПАСТУХА, КОТОРЫЙ ПАС ОВЕЦ.ОН ВЫЗВАЛСЯ ИЗЛОЖИТЬ УСЛЫШАННУЮ МЕЛОДИЮ.
ПАСТУХ ПРИШЕЛ В САД И УСЛЫШАЛ ТИХУЮ МЕЛОДИЮ МОТЫЛЬКА, ОН ПЕЛ:
ТЫ РОМАШКА,СВЕТ – КРАСА
СОЛНЫШКОМ ОЗАРЕНА
КАК НЕВЕСТА БЕЛОСНЕЖНА
И КАК ЛАСТОЧКА ТЫ НЕЖНА…
А РОМАШКА ОТВЕЧАЕТ:
ТЫ ПОРХАЕШЬ ТАК КРАСИВО
КРЫЛЫШКИ ТВОИ КАК ДИВО
ТВОЯ НЕЖНОСТЬ БЛАГОРОДНА
ДЛЯ ТЕБЯ ВСЕГДА СВОБОДНА…
ПРИНЦЕССА ОДАРИЛА ПАСТУХА ЗОЛОТОМ, А НА ЗАМКЕ ПОВЕСИЛИ ГЕРБ С РОМАШКОЙ И МОТЫЛЬКОМ – СИМВОЛ РАЗГАДАННОЙ ТАЙНЫ…
2009
Швец Т.В.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
