Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
2025.11.23
20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
РОМАШКА И МОТЫЛЕК (СКАЗКА)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
РОМАШКА И МОТЫЛЕК (СКАЗКА)
РОМАШКА И МОТЫЛЕК (СКАЗКА)
В ОДНОМ СКАЗОЧНОМ САДУ ЦВЕЛА БЕЛОСНЕЖНАЯ РОМАШКА.В СЕРЕДИНЕ ЦВЕТКА РАСПОЛАГАЛОСЬ «БАРХАТНОЕ СОЛНЫШКО»
ЭТИМ ЦВЕТКОМ КАЖДОЕ УТРО ЛЮБОВАЛАСЬ ПРЕЛЕСТНАЯ ПРИНЦЕССА, КОТОРАЯ ГУЛЯЛА В САДУ. ПРИНЦЕССА ЗАМЕТИЛА, ЧТО КОГДА ОНА ПРИБЛИЖАЛАСЬ К РОМАШКЕ, ВОКРУГ НЕЕ КРУЖИЛ ЗОЛОТИСТЫЙ МОТЫЛЕК, КОТОРЫЙ, КАК БЫ ОБЕРЕГАЛ ЦВЕТОК. ОДНАЖДЫ ПРИНЦЕССА УСЛЫШАЛА В САДУ ЕЛЕ УЛОВИМЫЕ ЗВУКИ, ПОХОЖЫЕ НА ПЕСНЮ.ОНА ТИХОНЬКО ПОДОШЛА К ТОМУ МЕСТУ, ГДЕ РОСЛА РОМАШКА И УВИДЕЛА, ЧТО НА СОЛНЕЧНОЙ СЕРДЦЕВИНЕ ЦВЕТКА СИДИТ МОТЫЛЕК И ВЗМАХИВАЯ КРЫЛЬЯМИ ИЗДАЕТ МЕЛОДИЧНЫЕ ЗВУКИ. ЧТО ЕЕ ЕЩЕ БОЛЬШЕ УДИВИЛО, ЧТО РОМАШКИНЫ ЛЕПЕСТКИ ЕДВА ШЕВЕЛЯСЬ, КАК БУДТО ОТВЕЧАЮТ, ПОВТОРЯЯ, ПРОДОЛЖАЯ НАЧАТУЮ МОТЫЛЬКОМ МЕЛОДИЮ…
ПРИНЦЕССА ИЗДАЛА УКАЗ, ЧТО ЩЕДРО НАГРАДИТ ТОГО, КТО СУМЕЕТ ЗАПИСАТЬ ПЕСНЮ,КОТОРУЮ ПОЮТ РОМАШКА И МОТЫЛЕК. МНОГО БЫЛО ЖЕЛАЮЩИХ, НО НИКОМУ ЭТО СДЕЛАТЬ НЕ УДАВАЛОСЬ. ЭТОТ УКАЗ ДОШЕЛ ДО ПАСТУХА, КОТОРЫЙ ПАС ОВЕЦ.ОН ВЫЗВАЛСЯ ИЗЛОЖИТЬ УСЛЫШАННУЮ МЕЛОДИЮ.
ПАСТУХ ПРИШЕЛ В САД И УСЛЫШАЛ ТИХУЮ МЕЛОДИЮ МОТЫЛЬКА, ОН ПЕЛ:
ТЫ РОМАШКА,СВЕТ – КРАСА
СОЛНЫШКОМ ОЗАРЕНА
КАК НЕВЕСТА БЕЛОСНЕЖНА
И КАК ЛАСТОЧКА ТЫ НЕЖНА…
А РОМАШКА ОТВЕЧАЕТ:
ТЫ ПОРХАЕШЬ ТАК КРАСИВО
КРЫЛЫШКИ ТВОИ КАК ДИВО
ТВОЯ НЕЖНОСТЬ БЛАГОРОДНА
ДЛЯ ТЕБЯ ВСЕГДА СВОБОДНА…
ПРИНЦЕССА ОДАРИЛА ПАСТУХА ЗОЛОТОМ, А НА ЗАМКЕ ПОВЕСИЛИ ГЕРБ С РОМАШКОЙ И МОТЫЛЬКОМ – СИМВОЛ РАЗГАДАННОЙ ТАЙНЫ…
2009
Швец Т.В.
В ОДНОМ СКАЗОЧНОМ САДУ ЦВЕЛА БЕЛОСНЕЖНАЯ РОМАШКА.В СЕРЕДИНЕ ЦВЕТКА РАСПОЛАГАЛОСЬ «БАРХАТНОЕ СОЛНЫШКО»
ЭТИМ ЦВЕТКОМ КАЖДОЕ УТРО ЛЮБОВАЛАСЬ ПРЕЛЕСТНАЯ ПРИНЦЕССА, КОТОРАЯ ГУЛЯЛА В САДУ. ПРИНЦЕССА ЗАМЕТИЛА, ЧТО КОГДА ОНА ПРИБЛИЖАЛАСЬ К РОМАШКЕ, ВОКРУГ НЕЕ КРУЖИЛ ЗОЛОТИСТЫЙ МОТЫЛЕК, КОТОРЫЙ, КАК БЫ ОБЕРЕГАЛ ЦВЕТОК. ОДНАЖДЫ ПРИНЦЕССА УСЛЫШАЛА В САДУ ЕЛЕ УЛОВИМЫЕ ЗВУКИ, ПОХОЖЫЕ НА ПЕСНЮ.ОНА ТИХОНЬКО ПОДОШЛА К ТОМУ МЕСТУ, ГДЕ РОСЛА РОМАШКА И УВИДЕЛА, ЧТО НА СОЛНЕЧНОЙ СЕРДЦЕВИНЕ ЦВЕТКА СИДИТ МОТЫЛЕК И ВЗМАХИВАЯ КРЫЛЬЯМИ ИЗДАЕТ МЕЛОДИЧНЫЕ ЗВУКИ. ЧТО ЕЕ ЕЩЕ БОЛЬШЕ УДИВИЛО, ЧТО РОМАШКИНЫ ЛЕПЕСТКИ ЕДВА ШЕВЕЛЯСЬ, КАК БУДТО ОТВЕЧАЮТ, ПОВТОРЯЯ, ПРОДОЛЖАЯ НАЧАТУЮ МОТЫЛЬКОМ МЕЛОДИЮ…
ПРИНЦЕССА ИЗДАЛА УКАЗ, ЧТО ЩЕДРО НАГРАДИТ ТОГО, КТО СУМЕЕТ ЗАПИСАТЬ ПЕСНЮ,КОТОРУЮ ПОЮТ РОМАШКА И МОТЫЛЕК. МНОГО БЫЛО ЖЕЛАЮЩИХ, НО НИКОМУ ЭТО СДЕЛАТЬ НЕ УДАВАЛОСЬ. ЭТОТ УКАЗ ДОШЕЛ ДО ПАСТУХА, КОТОРЫЙ ПАС ОВЕЦ.ОН ВЫЗВАЛСЯ ИЗЛОЖИТЬ УСЛЫШАННУЮ МЕЛОДИЮ.
ПАСТУХ ПРИШЕЛ В САД И УСЛЫШАЛ ТИХУЮ МЕЛОДИЮ МОТЫЛЬКА, ОН ПЕЛ:
ТЫ РОМАШКА,СВЕТ – КРАСА
СОЛНЫШКОМ ОЗАРЕНА
КАК НЕВЕСТА БЕЛОСНЕЖНА
И КАК ЛАСТОЧКА ТЫ НЕЖНА…
А РОМАШКА ОТВЕЧАЕТ:
ТЫ ПОРХАЕШЬ ТАК КРАСИВО
КРЫЛЫШКИ ТВОИ КАК ДИВО
ТВОЯ НЕЖНОСТЬ БЛАГОРОДНА
ДЛЯ ТЕБЯ ВСЕГДА СВОБОДНА…
ПРИНЦЕССА ОДАРИЛА ПАСТУХА ЗОЛОТОМ, А НА ЗАМКЕ ПОВЕСИЛИ ГЕРБ С РОМАШКОЙ И МОТЫЛЬКОМ – СИМВОЛ РАЗГАДАННОЙ ТАЙНЫ…
2009
Швец Т.В.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
