ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Немерзнуче сяйво
Вже ущухли снігопадні зливи,
Не підніме вітер і поли.
І вогні вечірні, чарівливі
В небесах засмучених зійшли.

Ніби вись прокинулася сонна,
Потяглась гілками, як жива.
Світлом усміхнулася неону
І веселим сяйвом зігріва.

Осягнувши поглядом заграву,
Шепотіли вдячно щось вуста.
Пещений теплом цим величавим,
Я тремтіти, мовби, перестав.

18.03.7526 р. (Від Трипілля) (2018)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-19 07:56:21
Переглядів сторінки твору 4157
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.01.28 09:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-19 10:01:52 ]
Величаве тепло? Хм, цікаво. А вірш світлий, суттєвий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-19 10:02:25 ]
Чуттєвий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 20:44:00 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-19 11:18:27 ]
Я тремтіти, мовби, перестав...

мовби - зайве, нмд. Останній рядок, тому багнеться міцнішого.
Даруйте, я ніколи вам не зауважувала. Раз можна...
Про інверсії промовчу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:05:01 ]
Я розумію, Світлано-Майє, що багнеться жінці твердого чоловічого... ліктя підтримки, але у вірші йдеться про сяйво, яке змусило споглядальника на мить припинити мерзнути від холоду, таку він побачив красу. Ця правда життя для мене, як автора, вельми цінна. Я не пишу поезії в угоду чиїмось смакам, даруйте.
Прийом інверсії - це також мій поетичний протест проти тупого примітивного подання вірша - за тупою мовознавчою схемою: підмет-присудок-означення і т.д. поезія - це річ особлива і в ній може бути цілком усе навпаки, або хоча б іноді, бо зловживати одним і тим же прийомом постійно - в даному випадку інверсією - може бути занадто. На Вашу пропозицію видаляю Ваш наступний коментар, бо я вже в цьому все пояснив і він справді зайвий.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 00:20:57 ]
...а я, як нараз, деколи дуже люблю інверсійність у віршах, Ярославе. При збереженні загальної сенсовості твору це шармить. Гарна пейзажна річ. Респект)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:08:04 ]
Абсолютно вірна думка, побратиме Серго. Навпаки, скажу Вам, і шармить, і це є ознака високого класу віршування і нетрафаретності мислення. Дякую щиро за глибокий і змістовний коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 10:30:13 ]
Справді - гарна. Мені сподобалася).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:08:23 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:43:26 ]
"Я розумію, Світлано-Майє, що багнеться жінці твердого чоловічого... ліктя підтримки".
Ну... що це за... перетікання у площину мого сновиддя...

Я писала про зайве, нмд, слово "мовби"...у вашому вірші.
Адже ЛГ точно знає - мовби чи таки перестав...

Якій жінці багнеться ліктя? Про що Ви...)
Якщо про мій вірш "Парфе", так він до вас ніяким боком.
Підтримки мені достатньо, не страждаю...хай сняться класики і сучасники, я сама їм раду дам)))))) Щодо інверсій... далеко не всі вони доречні і є ознакою майстерності.
От ви схильні вважати: все, що написали - довершене?
Тоді мої коментарі таки зайві).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 23:12:54 ]
Я ж, здається, Вам пояснив, чому для мене слово "мовби" не є зайвим у вірші. Навіщо робити одразу узагальнення? Як не врахував Вашої зауваги, то вважаю всі свої вірші довершеними? Ні, не вважаю. І правив свої твори, коли зауваги були, на мій погляд, слушними. І зауваги, навіть, від любителів поезії, не тільки від майстрів.
Що Ви ще од мене хочете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 23:27:30 ]
Ярославе, можете видалити всі ці коментарі. Нічого я від вас не хочу). Добраніч).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-22 01:24:02 ]
Перепрошую за деяку різкість висловлювання, Світлано-Майє, Ви можете заходити до мене і коментувати, і висловлювати зауваги. Якщо вважатиму їх слушними, то, даю слово, прислухаюсь.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-03-22 02:13:26 ]
Йдеться про те,що ЛГ тремтів від морозу, а зачарований красою засніженого надвечір"я забув про холод?
Але про нинішню морозяну пору не сказано нічого. Є тільки,що "ущухли снігопадні зливи". Звідки читачу знати як давно вони ущухли? Може вже справжня весна давно :) тим більше, що у вірші йдеться про "тепло величаве".
В цій чудовій замальовці хочеться трішки випрозорити пору і стан природи. Може тоді і "тремтіння" і "мовби" заміняться чимось суттєвішим.
Без жодних доскіпувань. Виключно доброзичливо-конструктивно.
Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-22 14:59:57 ]
Дякую Вам, Галю за заувагу, може, і справді, суттєву. Ви пишете: Є тільки,що "ущухли снігопадні зливи". Звідки читачу знати як давно вони ущухли? Може вже справжня весна давно :) Я теж, пізніше, це помітив. От, думаю, не розжував читачеві усієї картини. А потім побачив свій заголовок вірша "Немерзнуче сяйво". Ви, вибачте, коли починаєте читати вірш, на заголовок звертаєте увагу? Немерзнуче сяйво - це Вам ні про що не говорить - не говорить про те, що мороз на вулиці, скажіть будь ласка? Може, Ви чули про такий прийом у поезії, як недомовленість?
Дякую за прискіпливість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-03-23 22:14:11 ]
Змерзнути можна і влітку :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-23 23:37:02 ]
Так, можна, але мороз наявний у вірші!))