ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура роялю.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Немерзнуче сяйво
Вже ущухли снігопадні зливи,
Не підніме вітер і поли.
І вогні вечірні, чарівливі
В небесах засмучених зійшли.

Ніби вись прокинулася сонна,
Потяглась гілками, як жива.
Світлом усміхнулася неону
І веселим сяйвом зігріва.

Осягнувши поглядом заграву,
Шепотіли вдячно щось вуста.
Пещений теплом цим величавим,
Я тремтіти, мовби, перестав.

18.03.7526 р. (Від Трипілля) (2018)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-19 07:56:21
Переглядів сторінки твору 3988
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.10.15 00:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-19 10:01:52 ]
Величаве тепло? Хм, цікаво. А вірш світлий, суттєвий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-19 10:02:25 ]
Чуттєвий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 20:44:00 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-19 11:18:27 ]
Я тремтіти, мовби, перестав...

мовби - зайве, нмд. Останній рядок, тому багнеться міцнішого.
Даруйте, я ніколи вам не зауважувала. Раз можна...
Про інверсії промовчу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:05:01 ]
Я розумію, Світлано-Майє, що багнеться жінці твердого чоловічого... ліктя підтримки, але у вірші йдеться про сяйво, яке змусило споглядальника на мить припинити мерзнути від холоду, таку він побачив красу. Ця правда життя для мене, як автора, вельми цінна. Я не пишу поезії в угоду чиїмось смакам, даруйте.
Прийом інверсії - це також мій поетичний протест проти тупого примітивного подання вірша - за тупою мовознавчою схемою: підмет-присудок-означення і т.д. поезія - це річ особлива і в ній може бути цілком усе навпаки, або хоча б іноді, бо зловживати одним і тим же прийомом постійно - в даному випадку інверсією - може бути занадто. На Вашу пропозицію видаляю Ваш наступний коментар, бо я вже в цьому все пояснив і він справді зайвий.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 00:20:57 ]
...а я, як нараз, деколи дуже люблю інверсійність у віршах, Ярославе. При збереженні загальної сенсовості твору це шармить. Гарна пейзажна річ. Респект)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:08:04 ]
Абсолютно вірна думка, побратиме Серго. Навпаки, скажу Вам, і шармить, і це є ознака високого класу віршування і нетрафаретності мислення. Дякую щиро за глибокий і змістовний коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 10:30:13 ]
Справді - гарна. Мені сподобалася).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:08:23 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:43:26 ]
"Я розумію, Світлано-Майє, що багнеться жінці твердого чоловічого... ліктя підтримки".
Ну... що це за... перетікання у площину мого сновиддя...

Я писала про зайве, нмд, слово "мовби"...у вашому вірші.
Адже ЛГ точно знає - мовби чи таки перестав...

Якій жінці багнеться ліктя? Про що Ви...)
Якщо про мій вірш "Парфе", так він до вас ніяким боком.
Підтримки мені достатньо, не страждаю...хай сняться класики і сучасники, я сама їм раду дам)))))) Щодо інверсій... далеко не всі вони доречні і є ознакою майстерності.
От ви схильні вважати: все, що написали - довершене?
Тоді мої коментарі таки зайві).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 23:12:54 ]
Я ж, здається, Вам пояснив, чому для мене слово "мовби" не є зайвим у вірші. Навіщо робити одразу узагальнення? Як не врахував Вашої зауваги, то вважаю всі свої вірші довершеними? Ні, не вважаю. І правив свої твори, коли зауваги були, на мій погляд, слушними. І зауваги, навіть, від любителів поезії, не тільки від майстрів.
Що Ви ще од мене хочете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 23:27:30 ]
Ярославе, можете видалити всі ці коментарі. Нічого я від вас не хочу). Добраніч).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-22 01:24:02 ]
Перепрошую за деяку різкість висловлювання, Світлано-Майє, Ви можете заходити до мене і коментувати, і висловлювати зауваги. Якщо вважатиму їх слушними, то, даю слово, прислухаюсь.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-03-22 02:13:26 ]
Йдеться про те,що ЛГ тремтів від морозу, а зачарований красою засніженого надвечір"я забув про холод?
Але про нинішню морозяну пору не сказано нічого. Є тільки,що "ущухли снігопадні зливи". Звідки читачу знати як давно вони ущухли? Може вже справжня весна давно :) тим більше, що у вірші йдеться про "тепло величаве".
В цій чудовій замальовці хочеться трішки випрозорити пору і стан природи. Може тоді і "тремтіння" і "мовби" заміняться чимось суттєвішим.
Без жодних доскіпувань. Виключно доброзичливо-конструктивно.
Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-22 14:59:57 ]
Дякую Вам, Галю за заувагу, може, і справді, суттєву. Ви пишете: Є тільки,що "ущухли снігопадні зливи". Звідки читачу знати як давно вони ущухли? Може вже справжня весна давно :) Я теж, пізніше, це помітив. От, думаю, не розжував читачеві усієї картини. А потім побачив свій заголовок вірша "Немерзнуче сяйво". Ви, вибачте, коли починаєте читати вірш, на заголовок звертаєте увагу? Немерзнуче сяйво - це Вам ні про що не говорить - не говорить про те, що мороз на вулиці, скажіть будь ласка? Може, Ви чули про такий прийом у поезії, як недомовленість?
Дякую за прискіпливість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-03-23 22:14:11 ]
Змерзнути можна і влітку :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-23 23:37:02 ]
Так, можна, але мороз наявний у вірші!))