ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
* * *
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Немерзнуче сяйво
Вже ущухли снігопадні зливи,
Не підніме вітер і поли.
І вогні вечірні, чарівливі
В небесах засмучених зійшли.

Ніби вись прокинулася сонна,
Потяглась гілками, як жива.
Світлом усміхнулася неону
І веселим сяйвом зігріва.

Осягнувши поглядом заграву,
Шепотіли вдячно щось вуста.
Пещений теплом цим величавим,
Я тремтіти, мовби, перестав.

18.03.7526 р. (Від Трипілля) (2018)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-03-19 07:56:21
Переглядів сторінки твору 4214
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.14 23:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-19 10:01:52 ]
Величаве тепло? Хм, цікаво. А вірш світлий, суттєвий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-19 10:02:25 ]
Чуттєвий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 20:44:00 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-19 11:18:27 ]
Я тремтіти, мовби, перестав...

мовби - зайве, нмд. Останній рядок, тому багнеться міцнішого.
Даруйте, я ніколи вам не зауважувала. Раз можна...
Про інверсії промовчу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:05:01 ]
Я розумію, Світлано-Майє, що багнеться жінці твердого чоловічого... ліктя підтримки, але у вірші йдеться про сяйво, яке змусило споглядальника на мить припинити мерзнути від холоду, таку він побачив красу. Ця правда життя для мене, як автора, вельми цінна. Я не пишу поезії в угоду чиїмось смакам, даруйте.
Прийом інверсії - це також мій поетичний протест проти тупого примітивного подання вірша - за тупою мовознавчою схемою: підмет-присудок-означення і т.д. поезія - це річ особлива і в ній може бути цілком усе навпаки, або хоча б іноді, бо зловживати одним і тим же прийомом постійно - в даному випадку інверсією - може бути занадто. На Вашу пропозицію видаляю Ваш наступний коментар, бо я вже в цьому все пояснив і він справді зайвий.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 00:20:57 ]
...а я, як нараз, деколи дуже люблю інверсійність у віршах, Ярославе. При збереженні загальної сенсовості твору це шармить. Гарна пейзажна річ. Респект)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:08:04 ]
Абсолютно вірна думка, побратиме Серго. Навпаки, скажу Вам, і шармить, і це є ознака високого класу віршування і нетрафаретності мислення. Дякую щиро за глибокий і змістовний коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 10:30:13 ]
Справді - гарна. Мені сподобалася).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:08:23 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:43:26 ]
"Я розумію, Світлано-Майє, що багнеться жінці твердого чоловічого... ліктя підтримки".
Ну... що це за... перетікання у площину мого сновиддя...

Я писала про зайве, нмд, слово "мовби"...у вашому вірші.
Адже ЛГ точно знає - мовби чи таки перестав...

Якій жінці багнеться ліктя? Про що Ви...)
Якщо про мій вірш "Парфе", так він до вас ніяким боком.
Підтримки мені достатньо, не страждаю...хай сняться класики і сучасники, я сама їм раду дам)))))) Щодо інверсій... далеко не всі вони доречні і є ознакою майстерності.
От ви схильні вважати: все, що написали - довершене?
Тоді мої коментарі таки зайві).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 23:12:54 ]
Я ж, здається, Вам пояснив, чому для мене слово "мовби" не є зайвим у вірші. Навіщо робити одразу узагальнення? Як не врахував Вашої зауваги, то вважаю всі свої вірші довершеними? Ні, не вважаю. І правив свої твори, коли зауваги були, на мій погляд, слушними. І зауваги, навіть, від любителів поезії, не тільки від майстрів.
Що Ви ще од мене хочете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 23:27:30 ]
Ярославе, можете видалити всі ці коментарі. Нічого я від вас не хочу). Добраніч).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-22 01:24:02 ]
Перепрошую за деяку різкість висловлювання, Світлано-Майє, Ви можете заходити до мене і коментувати, і висловлювати зауваги. Якщо вважатиму їх слушними, то, даю слово, прислухаюсь.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-03-22 02:13:26 ]
Йдеться про те,що ЛГ тремтів від морозу, а зачарований красою засніженого надвечір"я забув про холод?
Але про нинішню морозяну пору не сказано нічого. Є тільки,що "ущухли снігопадні зливи". Звідки читачу знати як давно вони ущухли? Може вже справжня весна давно :) тим більше, що у вірші йдеться про "тепло величаве".
В цій чудовій замальовці хочеться трішки випрозорити пору і стан природи. Може тоді і "тремтіння" і "мовби" заміняться чимось суттєвішим.
Без жодних доскіпувань. Виключно доброзичливо-конструктивно.
Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-22 14:59:57 ]
Дякую Вам, Галю за заувагу, може, і справді, суттєву. Ви пишете: Є тільки,що "ущухли снігопадні зливи". Звідки читачу знати як давно вони ущухли? Може вже справжня весна давно :) Я теж, пізніше, це помітив. От, думаю, не розжував читачеві усієї картини. А потім побачив свій заголовок вірша "Немерзнуче сяйво". Ви, вибачте, коли починаєте читати вірш, на заголовок звертаєте увагу? Немерзнуче сяйво - це Вам ні про що не говорить - не говорить про те, що мороз на вулиці, скажіть будь ласка? Може, Ви чули про такий прийом у поезії, як недомовленість?
Дякую за прискіпливість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-03-23 22:14:11 ]
Змерзнути можна і влітку :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-23 23:37:02 ]
Так, можна, але мороз наявний у вірші!))