ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Немерзнуче сяйво
Вже ущухли снігопадні зливи,
Не підніме вітер і поли.
І вогні вечірні, чарівливі
В небесах засмучених зійшли.

Ніби вись прокинулася сонна,
Потяглась гілками, як жива.
Світлом усміхнулася неону
І веселим сяйвом зігріва.

Осягнувши поглядом заграву,
Шепотіли вдячно щось вуста.
Пещений теплом цим величавим,
Я тремтіти, мовби, перестав.

18.03.7526 р. (Від Трипілля) (2018)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-19 07:56:21
Переглядів сторінки твору 3431
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-19 10:01:52 ]
Величаве тепло? Хм, цікаво. А вірш світлий, суттєвий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-19 10:02:25 ]
Чуттєвий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 20:44:00 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-19 11:18:27 ]
Я тремтіти, мовби, перестав...

мовби - зайве, нмд. Останній рядок, тому багнеться міцнішого.
Даруйте, я ніколи вам не зауважувала. Раз можна...
Про інверсії промовчу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:05:01 ]
Я розумію, Світлано-Майє, що багнеться жінці твердого чоловічого... ліктя підтримки, але у вірші йдеться про сяйво, яке змусило споглядальника на мить припинити мерзнути від холоду, таку він побачив красу. Ця правда життя для мене, як автора, вельми цінна. Я не пишу поезії в угоду чиїмось смакам, даруйте.
Прийом інверсії - це також мій поетичний протест проти тупого примітивного подання вірша - за тупою мовознавчою схемою: підмет-присудок-означення і т.д. поезія - це річ особлива і в ній може бути цілком усе навпаки, або хоча б іноді, бо зловживати одним і тим же прийомом постійно - в даному випадку інверсією - може бути занадто. На Вашу пропозицію видаляю Ваш наступний коментар, бо я вже в цьому все пояснив і він справді зайвий.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 00:20:57 ]
...а я, як нараз, деколи дуже люблю інверсійність у віршах, Ярославе. При збереженні загальної сенсовості твору це шармить. Гарна пейзажна річ. Респект)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:08:04 ]
Абсолютно вірна думка, побратиме Серго. Навпаки, скажу Вам, і шармить, і це є ознака високого класу віршування і нетрафаретності мислення. Дякую щиро за глибокий і змістовний коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 10:30:13 ]
Справді - гарна. Мені сподобалася).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:08:23 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 21:43:26 ]
"Я розумію, Світлано-Майє, що багнеться жінці твердого чоловічого... ліктя підтримки".
Ну... що це за... перетікання у площину мого сновиддя...

Я писала про зайве, нмд, слово "мовби"...у вашому вірші.
Адже ЛГ точно знає - мовби чи таки перестав...

Якій жінці багнеться ліктя? Про що Ви...)
Якщо про мій вірш "Парфе", так він до вас ніяким боком.
Підтримки мені достатньо, не страждаю...хай сняться класики і сучасники, я сама їм раду дам)))))) Щодо інверсій... далеко не всі вони доречні і є ознакою майстерності.
От ви схильні вважати: все, що написали - довершене?
Тоді мої коментарі таки зайві).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 23:12:54 ]
Я ж, здається, Вам пояснив, чому для мене слово "мовби" не є зайвим у вірші. Навіщо робити одразу узагальнення? Як не врахував Вашої зауваги, то вважаю всі свої вірші довершеними? Ні, не вважаю. І правив свої твори, коли зауваги були, на мій погляд, слушними. І зауваги, навіть, від любителів поезії, не тільки від майстрів.
Що Ви ще од мене хочете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-20 23:27:30 ]
Ярославе, можете видалити всі ці коментарі. Нічого я від вас не хочу). Добраніч).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-22 01:24:02 ]
Перепрошую за деяку різкість висловлювання, Світлано-Майє, Ви можете заходити до мене і коментувати, і висловлювати зауваги. Якщо вважатиму їх слушними, то, даю слово, прислухаюсь.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-03-22 02:13:26 ]
Йдеться про те,що ЛГ тремтів від морозу, а зачарований красою засніженого надвечір"я забув про холод?
Але про нинішню морозяну пору не сказано нічого. Є тільки,що "ущухли снігопадні зливи". Звідки читачу знати як давно вони ущухли? Може вже справжня весна давно :) тим більше, що у вірші йдеться про "тепло величаве".
В цій чудовій замальовці хочеться трішки випрозорити пору і стан природи. Може тоді і "тремтіння" і "мовби" заміняться чимось суттєвішим.
Без жодних доскіпувань. Виключно доброзичливо-конструктивно.
Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-22 14:59:57 ]
Дякую Вам, Галю за заувагу, може, і справді, суттєву. Ви пишете: Є тільки,що "ущухли снігопадні зливи". Звідки читачу знати як давно вони ущухли? Може вже справжня весна давно :) Я теж, пізніше, це помітив. От, думаю, не розжував читачеві усієї картини. А потім побачив свій заголовок вірша "Немерзнуче сяйво". Ви, вибачте, коли починаєте читати вірш, на заголовок звертаєте увагу? Немерзнуче сяйво - це Вам ні про що не говорить - не говорить про те, що мороз на вулиці, скажіть будь ласка? Може, Ви чули про такий прийом у поезії, як недомовленість?
Дякую за прискіпливість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-03-23 22:14:11 ]
Змерзнути можна і влітку :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-23 23:37:02 ]
Так, можна, але мороз наявний у вірші!))