Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
2026.01.27
11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
2026.01.27
10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мар'яна Мотієнко Сірководень (2002) /
Інша поезія
Блакитні очі хочуть, щоб я стала юристом
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блакитні очі хочуть, щоб я стала юристом
Я їду в маршрутці
Їду додому
Зморена буденностями
У вухах музика
Навушники незручні та ще й один погано працює
Але це краще, ніж маршруточний шансон
сумно
не розумію,
як можна любити алгебру?
та ми зараз не про це
я їду
їдуть і люди
їдуть і пожовклі заплямовані штори маршрутки
і курчата в коробці бабусі також їдуть
куди ми їдемо і що на нас чекає?
та хоча
курчат це навряд чи хвилює
сморід
тхне брудом і сигаретами водія
і неважливо, що вони ще в упаковці
від них все одно тхне раком легенів
маршрут полтава-супрунівка
завертає на автовокзал
завалюють люди
і мене притискує до запиленого вікна
немає чим дихати
та ще й навушники-зрадники висмукуються з вух
чую лайку
чую нецензурні слова
відчуваю чийсь погляд на собі
придавлений ззаду до мене п'яниця щось до мене бурмоче
виймаю склеяні скотчем навушнки
знову чую мати
скарги на життя
"Та чи ти щось розумієш в цьому житті? "
Я роблю вигляд, що не чую його,
Але всі знають, що чую.
І він, і я, і курчата в коробці, і заплямовані штори також це чують.
"Та чи ти розумієш в щось цьому житті?
знову звертаються до мене блакитні очі, розведені в різні сторони.
відвожу погляд
Та куди?
на заплямовані жовті штори в маршрутці?
а за вікном осінь.ненавиджу осінь
брудна і сіра, як вікно у маршрутці
та вже краще дивитись на п'яницю, ніж на осінь.
Скільки тобі років?
15
Та хіба ти можеш щось розуміти в 15?
Ось зараз я тебе навчу як слід жити
та як ви можете мене навчити життю ,коли ви п'яний і ледве тримаєшся на ногах в 12 ранку?
моя зупинка
випустіть будь ласка
блакитні очі все ще розповідають мені, що в країні безлад і що мені треба вчитись на юриста
випустіть будь ласка
але вища освіта це дорого , тому займайся спортом і йди на завод
пропустіть, будь ласка
галас
Так ти й слухати мене не хочеш?
Він дихнув на мене перегаром так , що здалось, що я навіть сп'яніла.
Щосили набираю повітря і кричу ПРОПУСТІТЬ
мене виштовхують
і наостанок блакитні очі вслід кидають
Шлюха
я вибігаю
це мене вразило
на секунду я зупиняюсь
починається злива
на вулиці мокро сіро і холодно
осінь
я стою і відчуваю, як вода затікає у чоботи
а мама попереджала, шо треба вдягтись потепліше
стою
стою
сльози котяться і змішуються з дощем
я ніколи не вміла і не вмію
стримувати сльози
та може це й на краще
проїждає машина і оббризкує моє біле пальто брудною осінню
я опам'ятплась
я прийшла додому
набрала гарячу ванну
розгорнула книгу
читаю
мені вже все одно що в мене набрана ванна та незроблена алгебра
а бликитні очі все ще хочуть, щоб я стала юристом
Їду додому
Зморена буденностями
У вухах музика
Навушники незручні та ще й один погано працює
Але це краще, ніж маршруточний шансон
сумно
не розумію,
як можна любити алгебру?
та ми зараз не про це
я їду
їдуть і люди
їдуть і пожовклі заплямовані штори маршрутки
і курчата в коробці бабусі також їдуть
куди ми їдемо і що на нас чекає?
та хоча
курчат це навряд чи хвилює
сморід
тхне брудом і сигаретами водія
і неважливо, що вони ще в упаковці
від них все одно тхне раком легенів
маршрут полтава-супрунівка
завертає на автовокзал
завалюють люди
і мене притискує до запиленого вікна
немає чим дихати
та ще й навушники-зрадники висмукуються з вух
чую лайку
чую нецензурні слова
відчуваю чийсь погляд на собі
придавлений ззаду до мене п'яниця щось до мене бурмоче
виймаю склеяні скотчем навушнки
знову чую мати
скарги на життя
"Та чи ти щось розумієш в цьому житті? "
Я роблю вигляд, що не чую його,
Але всі знають, що чую.
І він, і я, і курчата в коробці, і заплямовані штори також це чують.
"Та чи ти розумієш в щось цьому житті?
знову звертаються до мене блакитні очі, розведені в різні сторони.
відвожу погляд
Та куди?
на заплямовані жовті штори в маршрутці?
а за вікном осінь.ненавиджу осінь
брудна і сіра, як вікно у маршрутці
та вже краще дивитись на п'яницю, ніж на осінь.
Скільки тобі років?
15
Та хіба ти можеш щось розуміти в 15?
Ось зараз я тебе навчу як слід жити
та як ви можете мене навчити життю ,коли ви п'яний і ледве тримаєшся на ногах в 12 ранку?
моя зупинка
випустіть будь ласка
блакитні очі все ще розповідають мені, що в країні безлад і що мені треба вчитись на юриста
випустіть будь ласка
але вища освіта це дорого , тому займайся спортом і йди на завод
пропустіть, будь ласка
галас
Так ти й слухати мене не хочеш?
Він дихнув на мене перегаром так , що здалось, що я навіть сп'яніла.
Щосили набираю повітря і кричу ПРОПУСТІТЬ
мене виштовхують
і наостанок блакитні очі вслід кидають
Шлюха
я вибігаю
це мене вразило
на секунду я зупиняюсь
починається злива
на вулиці мокро сіро і холодно
осінь
я стою і відчуваю, як вода затікає у чоботи
а мама попереджала, шо треба вдягтись потепліше
стою
стою
сльози котяться і змішуються з дощем
я ніколи не вміла і не вмію
стримувати сльози
та може це й на краще
проїждає машина і оббризкує моє біле пальто брудною осінню
я опам'ятплась
я прийшла додому
набрала гарячу ванну
розгорнула книгу
читаю
мені вже все одно що в мене набрана ванна та незроблена алгебра
а бликитні очі все ще хочуть, щоб я стала юристом
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
