ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.04.06 09:49
Сьогодні, 6 квітня, День жалоби за жертвами варварської російської атаки на Кривий Ріг.
Унаслідок цинічного удару, що припав на житловий мікрорайон, загинуло 18 українців, 9 із них – діти…

Приспущений стяг.
Загиблі дорослі і діти.
Холодні вуста.
Х

Віктор Кучерук
2025.04.06 06:09
Коли молодший трохи був,
То я, на безголов’я,
І закопилював губу,
І нехтував здоров’ям.
І папіросами димів,
І пив не тільки воду, –
І поперек за кілька днів
Не віщував погоду.

С М
2025.04.06 06:06
Зірка Терен
Тліє кришиться у темінь
Змісту клоччя
І рвуться сили геть із осі
Промінь скаче
До вад у хмарини ілюзій

Ідемо ~ ти і я ~ скільки ще?

Микола Соболь
2025.04.06 04:54
Цей білий день і білий світ,
і сніг до сивини збілілий,
бреде по снігу білий кіт,
муркоче щось зарозуміло.
Уже пора весні прийти
у ці краї молочно-білі,
стоять насуплені хати
і абрикоси побілілі.

Тетяна Левицька
2025.04.05 22:27
Нехай біснуються, а я люблю —
переплелися душами й тілами
до божевілля, присмаку жалю.
Обоє сунем голови в петлю
і за життя чіпляємось губами.

Ніколи не косила лободу,
та цього разу, як лихий попутав.

Борис Костиря
2025.04.05 21:52
Колишнє життя, як Атлантида,
потонуло на дні океану.
Чи існувало воно насправді?
Чи не було воно маренням?
Колишнє життя стало
материком, який пішов
під воду чи розчинився
у кислоті забуття.

Іван Потьомкін
2025.04.05 20:00
Не бузувір я, хоч і не в жодній вірі.
Хрещений ( як і заведено було в моєму роді).
Сам, без помочі дяка (батька хрещеного, до речі),
По-церковнослов’янськи одспівував померлу бабу Ганну.
Заворожений, стояв перед ворітьми на кладовище,
Як реквієм невт

Віктор Кучерук
2025.04.05 11:42
Розпізнаю війни запеклість
І лють, і злість її щодня, –
Іще засмучує далекість
І душу точить незнання.
Я так давно тебе не бачив,
Через появу в нас біди,
Що знемагаю без побачень,
Як степ улітку без води.

Віктор Насипаний
2025.04.05 07:02
В село якось примчав дорослий внук
До свого діда врешті в гості:
- Авто я маю, хату, ноутбук.
Мене шанують на роботі.

І непогана, звісно, зарплатня.
Я, діду, програміст хороший.
До долара прив’язана вона.

Микола Соболь
2025.04.05 06:55
Осяде пил на убиті тіла,
понівечені жили доріг,
моя любове, аби ж ти могла,
врятувати в ту мить Кривий Ріг,
ще кров гаряча стікає з чола,
лежать дітки убиті, поглянь,
моя любове, аби ж ти могла…
я б віддав тебе всю без вагань.

Хельґі Йогансен
2025.04.05 00:14
— Добрий ранок, кохана! Як спалось?
— Жартівник! Це вже майже обід.
Таки справді без чогось дванадцять,
Лиш спросоння не видно мені.
На столі пахне тепла ще кава,
Сонце сяє грайливо в вікні.
Ти усміхнена, ніжна і гарна,
Наче Еос, мов цвіт навесні.

Борис Костиря
2025.04.04 21:50
Ця синиця вміщає в собі
цілий Всесвіт.
Синиця вміщає в собі
голку Кощія.
Так велике ховається
у малому.
Зруйнуєш малий Всесвіт,
розвалиться великий.

Борис Костиря
2025.04.04 21:45
Руйнується немічне тіло, мов замок.
Руйнується плоть, як уламки сторіч.
Руйнується те, що виходить із рамок,
Немовби відлуння лихих протиріч.

І те, що цвіло, переходить в занепад.
А те, що буяло, упало в труху.
І нас поглинає ненависті невід

Тетяна Левицька
2025.04.04 21:17
Нестерпілось, незлюбилось,
навіть уві сні...
Ніч заквецяла чорнилом
зорі чарівні.
Вітер хмари поганяє
пружним батогом...
Сніг пухнастим горностаєм
стелиться кругом.

Ігор Терен
2025.04.04 21:16
І
Ніколи кажуть не кажи, – ніколи.
Не має сенсу парадигма ця,
немає ні початку, ні кінця
абсурду, що вертається по колу
сансарою во ім’я гаманця.
Америка «кришує» Україну
як рекетир і поки тліє край,

Іван Потьомкін
2025.04.04 19:13
«Чому розладналися твої заручини з Томом?» «Бачиш, він обдурив мене: казав, що є фахівцем з печінки й нирок,а насправді працює в м’ясній лавці». 2 «Чому ти не відповіла на мій лист?» «Я не отримала його. З іншого боку, мені не подобається, що в ньому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Коляда (1976) / Проза

 Трансперсонально про свободу
Дістати меча з піхов та повикидати усе гадюччя на смітник… Рецепт свободи… Може колись він таким і був, принаймні практична частина.
А зараз? Меч у моїх руках поступився місцем клавіатурі комп”ютера, піаніно, мікшерному пульту, але я не знаю, коли я був ближчий до істини. Коли, відданий своїм переконанням і вірний своїй любові, міг відтяти у добрій битві десяток ворожих голів, чи, коли розмовляючи з тисячами людей одночасно, несу їм ту саму вірність ідеалам?
Тоді результат був наочніший. Потримавши у руках відрубану голову ворога я міг знати, що він ніколи не повернеться до мене, хіба що його наступник, але тільки коли збере нове військо. Вкидаючи ж у свідомість десятків, сотень, тисяч людей якісь крихти світла, яке маю сам, не маю жодної гарантії, що вони не наплюють на те світло і не повернуться у багно. Що ж робити, щоб не відчувати себе здрібнілим нащадком славного минулого, яким бути?
Свобода. Свобода – це так просто, що аж занадто складно. Смієтеся… А ви спробуйте бути вільними від постійної необхідності щось їсти, від потреби у комфорті, від половини всіх, з ким спілкуєтесь, від того, що ви вважаєте своїм авторитетом, від грошей, від намагання знайти спокій у сім”ї, відгородившись від усього світу, від усіх свїх вигаданих і справжніх, вроджених і набутих залежностей… Заради чого? О-о-о, приїхали! Свобода не буває заради чогось, як і любов, до речі. Заради самої свободи, як невід”ємної риси людини, якою її створив Господь. Саме заради неї я колись рубав голови, а зараз от пишу, граю, розмовляю, дишу, навіть. Але, ні у жорстокій битві, ні у віртуально-ефірних побоїщах за свободу я ніколи не досягну перемоги, коли за мною ніхто не піде, або піде, а потім зрадить. Ба, навіть Христа – зрадили. Куди ж мені? А всередину себе, туди де палають найпекльніші битви і де руїнам минулих ілюзій та повітряним замкам марних мрій немає меж. Саме там відбуваються найжахливіші зради і найславетніші перемоги божественного над суєтним. Саме там знаходиться те за чим йдуть, або від чого тікають люди. І саме там мій вибір бути вірним своїй любові і свободі означатиме кінець... і початок вічності.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-11 21:10:23
Переглядів сторінки твору 2721
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Трикаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-22 15:13:43 ]
Цікаво! А є продовження?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2008-01-22 15:39:23 ]
Якщо Ви запитуєте, значить буде!
Зрештою, воно є. Тільки в моїй музиці та в передачах про музику.

Що ж до прози, то це я на пробу виклав сюди (11 липня) дуже давній свій текст (хоча від того не менш щирий).
Півроку до першого відгуку - непогано:) Але якщо є відгук, щзначить колись і буде продовження. Дякую за дотик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ейпріл просто (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-18 13:17:42 ]
Дуже чуттєво :) спонукає вдумуватись..
Дуже сподобалось: "Свобода не буває заради чогось, як і любов, до речі."