ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що: мій падишах - чи вбив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.

хома дідим
2026.07.23 14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

С М
2026.07.22 22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем

Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Триптих

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1791597317568098&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
ілюстрація

1

Я не знала, що можна у млості "займатися сексом"...
і любила красиво (наївна...) Вітриська в зелених житах.
Ради мене лишив Алевтину. Відвадив Олексу.
...хилиталися вишні левадні на трьох неозорих китах...

2

Ні зорі не дістав, ні сопілки не вистругав, зрікся.
Три записки, світлини - відкремсаний мамою смілою торс.
Нині планка висока, печаль, вмотивовані фікси.
А за мужа сумирний, земний (із-за скель, вітряків) альбатрос.

3

Піна днів голуба...
Нахиляються верби до шиби.
Десь отам за Рибцями чекає мене кремезний Вітровій.
Винозоре майбутнє за "Шкодою" рейками плямними диба...
Залишайся тверезою, душе, хмеліть між лукавців не смій.

.......
2018




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-04-13 08:49:36
Переглядів сторінки твору 1059
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-13 12:27:22 ]
"Винозоре майбутнє за "Шкодою" рейками плямними диба...". Якось занадто сумно виходить. Майбутнє утоплено в алкоголі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-13 13:00:21 ]
...як ви однобоко бачите...тому й вірші ваші такі...прості...прямолінійні...як рейки.
тверезомисляча людина - чули таке?

♦ Дивитися (глядіти, глянути) тверезими очима на кого—що — сприймати, оцінювати кого-, що-небудь правильно, реалістично, критично. [Бабуня:] Стережися, моя доню! Гляди на твою будучину і твоє щастя тверезими очима (Ольга Кобилянська, II, 1956, 331); Пора тверезими очима глянути на цю обманщицю [свободу],.. так улесливу й приємну на перший вигляд (Гнат Хоткевич, I, 1966, 177).

2. Який не вживає спиртних напоїв; непитущий. — Людина він тиха і, якщо порівнювати з іншими, твереза і ввічлива (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 138).

3. перен. Який має здоровий глузд; розсудливий. Спокійна, твереза натура, при тім глибока, здатна до тривких почуваннів [почувань] (Леся Українка, III, 1952, 718); Я добре знаю, що читачі тепер занадто тверезі, позитивні, аби слухать наївну казку (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 15); Хіба ж Тоня, його розумна, твереза, практична Тоня, сіла б із ним в каючок, якби її не штовхало оте.. жадання торкнутися чогось заборонного..? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 243);
// Який ґрунтується на розсудливості, здоровому світосприйманні; практичний. Твереза логіка хлопця справила враження на його опонента (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 299); Партія поєднує розумний риск із тверезим розрахунком, справжнє новаторство з використанням уже нагромадженого практичного досвіду (Комуніст України, 2, 1966, 3).
♦ Твереза голова; Тверезий голос — про розсудливу людину. Що нам ті слова мудречі, Що тверезі голоси! Ночування молодечі Нам казали: «Все неси... Все віддай на вжиток люду..» (Павло Грабовський, I, 1959, 397); Нездорова атмосфера в домі після смерті батька.. містично настроювала й таку тверезу голову, як Ольгу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 367); Тверезий розум — розум, здатний сприймати, оцінювати що-небудь правильно, реалістично, критично; розсудливий розум. [Петро:] Добре серце положили йому в груди; та й розуму не задурили багатирськими витребеньками, — тверезий розум має (Панас Мирний, V, 1955, 184); Стояли в уяві жінка та діти, рідна батьківська хата.. Але тверезий розум весь час нашіптував йому: «Остапе, не розкисай!..» (Андрій Головко, II, 1957, 572).