ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.12.08 22:48
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить

Іван Потьомкін
2025.12.08 22:29
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе

Борис Костиря
2025.12.08 22:11
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.

Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір

Володимир Бойко
2025.12.08 17:21
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших. Була тая дружба, як собача служба. Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія. Де українець шукає броду, там єврей наводить мости. Історичні рішення не бу

С М
2025.12.08 15:25
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад

Артур Курдіновський
2025.12.08 07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.

Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,

Віктор Кучерук
2025.12.08 06:50
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився

Іван Потьомкін
2025.12.07 22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Микола Дудар
2025.12.07 22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…

Кока Черкаський
2025.12.07 19:04
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...

Віктор Насипаний
2025.12.07 18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в

Євген Федчук
2025.12.07 12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.

Тетяна Левицька
2025.12.07 08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.

Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —

Віктор Кучерук
2025.12.07 06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Триптих

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1791597317568098&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
ілюстрація

1

Я не знала, що можна у млості "займатися сексом"...
і любила красиво (наївна...) Вітриська в зелених житах.
Ради мене лишив Алевтину. Відвадив Олексу.
...хилиталися вишні левадні на трьох неозорих китах...

2

Ні зорі не дістав, ні сопілки не вистругав, зрікся.
Три записки, світлини - відкремсаний мамою смілою торс.
Нині планка висока, печаль, вмотивовані фікси.
А за мужа сумирний, земний (із-за скель, вітряків) альбатрос.

3

Піна днів голуба...
Нахиляються верби до шиби.
Десь отам за Рибцями чекає мене кремезний Вітровій.
Винозоре майбутнє за "Шкодою" рейками плямними диба...
Залишайся тверезою, душе, хмеліть між лукавців не смій.

.......
2018




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-04-13 08:49:36
Переглядів сторінки твору 959
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 09:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-13 12:27:22 ]
"Винозоре майбутнє за "Шкодою" рейками плямними диба...". Якось занадто сумно виходить. Майбутнє утоплено в алкоголі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-13 13:00:21 ]
...як ви однобоко бачите...тому й вірші ваші такі...прості...прямолінійні...як рейки.
тверезомисляча людина - чули таке?

♦ Дивитися (глядіти, глянути) тверезими очима на кого—що — сприймати, оцінювати кого-, що-небудь правильно, реалістично, критично. [Бабуня:] Стережися, моя доню! Гляди на твою будучину і твоє щастя тверезими очима (Ольга Кобилянська, II, 1956, 331); Пора тверезими очима глянути на цю обманщицю [свободу],.. так улесливу й приємну на перший вигляд (Гнат Хоткевич, I, 1966, 177).

2. Який не вживає спиртних напоїв; непитущий. — Людина він тиха і, якщо порівнювати з іншими, твереза і ввічлива (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 138).

3. перен. Який має здоровий глузд; розсудливий. Спокійна, твереза натура, при тім глибока, здатна до тривких почуваннів [почувань] (Леся Українка, III, 1952, 718); Я добре знаю, що читачі тепер занадто тверезі, позитивні, аби слухать наївну казку (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 15); Хіба ж Тоня, його розумна, твереза, практична Тоня, сіла б із ним в каючок, якби її не штовхало оте.. жадання торкнутися чогось заборонного..? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 243);
// Який ґрунтується на розсудливості, здоровому світосприйманні; практичний. Твереза логіка хлопця справила враження на його опонента (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 299); Партія поєднує розумний риск із тверезим розрахунком, справжнє новаторство з використанням уже нагромадженого практичного досвіду (Комуніст України, 2, 1966, 3).
♦ Твереза голова; Тверезий голос — про розсудливу людину. Що нам ті слова мудречі, Що тверезі голоси! Ночування молодечі Нам казали: «Все неси... Все віддай на вжиток люду..» (Павло Грабовський, I, 1959, 397); Нездорова атмосфера в домі після смерті батька.. містично настроювала й таку тверезу голову, як Ольгу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 367); Тверезий розум — розум, здатний сприймати, оцінювати що-небудь правильно, реалістично, критично; розсудливий розум. [Петро:] Добре серце положили йому в груди; та й розуму не задурили багатирськими витребеньками, — тверезий розум має (Панас Мирний, V, 1955, 184); Стояли в уяві жінка та діти, рідна батьківська хата.. Але тверезий розум весь час нашіптував йому: «Остапе, не розкисай!..» (Андрій Головко, II, 1957, 572).