ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас

Світлана Пирогова
2026.09.06 19:12
Світлини з дитинства
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...

А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,

Вячеслав Руденко
2026.09.06 18:52
Неупинна канва
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…

Євген Федчук
2026.09.06 16:41
Воєвода Дмитро Боброк-Волинський
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.

Ольга Садкова
2026.09.06 15:10
Плин

1

Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Досі в роздумі Всевишній
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
* 194 *
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
* * *
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
прораніше
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Невдаха чи жертва?
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Біла Королева (Queen)
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
У полоні дармограю
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
завікном
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
* * *
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ще живу
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 9)
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Триптих

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1791597317568098&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
ілюстрація

1

Я не знала, що можна у млості "займатися сексом"...
і любила красиво (наївна...) Вітриська в зелених житах.
Ради мене лишив Алевтину. Відвадив Олексу.
...хилиталися вишні левадні на трьох неозорих китах...

2

Ні зорі не дістав, ні сопілки не вистругав, зрікся.
Три записки, світлини - відкремсаний мамою смілою торс.
Нині планка висока, печаль, вмотивовані фікси.
А за мужа сумирний, земний (із-за скель, вітряків) альбатрос.

3

Піна днів голуба...
Нахиляються верби до шиби.
Десь отам за Рибцями чекає мене кремезний Вітровій.
Винозоре майбутнє за "Шкодою" рейками плямними диба...
Залишайся тверезою, душе, хмеліть між лукавців не смій.

.......
2018




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-04-13 08:49:36
Переглядів сторінки твору 1073
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-13 12:27:22 ]
"Винозоре майбутнє за "Шкодою" рейками плямними диба...". Якось занадто сумно виходить. Майбутнє утоплено в алкоголі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-13 13:00:21 ]
...як ви однобоко бачите...тому й вірші ваші такі...прості...прямолінійні...як рейки.
тверезомисляча людина - чули таке?

♦ Дивитися (глядіти, глянути) тверезими очима на кого—що — сприймати, оцінювати кого-, що-небудь правильно, реалістично, критично. [Бабуня:] Стережися, моя доню! Гляди на твою будучину і твоє щастя тверезими очима (Ольга Кобилянська, II, 1956, 331); Пора тверезими очима глянути на цю обманщицю [свободу],.. так улесливу й приємну на перший вигляд (Гнат Хоткевич, I, 1966, 177).

2. Який не вживає спиртних напоїв; непитущий. — Людина він тиха і, якщо порівнювати з іншими, твереза і ввічлива (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 138).

3. перен. Який має здоровий глузд; розсудливий. Спокійна, твереза натура, при тім глибока, здатна до тривких почуваннів [почувань] (Леся Українка, III, 1952, 718); Я добре знаю, що читачі тепер занадто тверезі, позитивні, аби слухать наївну казку (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 15); Хіба ж Тоня, його розумна, твереза, практична Тоня, сіла б із ним в каючок, якби її не штовхало оте.. жадання торкнутися чогось заборонного..? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 243);
// Який ґрунтується на розсудливості, здоровому світосприйманні; практичний. Твереза логіка хлопця справила враження на його опонента (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 299); Партія поєднує розумний риск із тверезим розрахунком, справжнє новаторство з використанням уже нагромадженого практичного досвіду (Комуніст України, 2, 1966, 3).
♦ Твереза голова; Тверезий голос — про розсудливу людину. Що нам ті слова мудречі, Що тверезі голоси! Ночування молодечі Нам казали: «Все неси... Все віддай на вжиток люду..» (Павло Грабовський, I, 1959, 397); Нездорова атмосфера в домі після смерті батька.. містично настроювала й таку тверезу голову, як Ольгу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 367); Тверезий розум — розум, здатний сприймати, оцінювати що-небудь правильно, реалістично, критично; розсудливий розум. [Петро:] Добре серце положили йому в груди; та й розуму не задурили багатирськими витребеньками, — тверезий розум має (Панас Мирний, V, 1955, 184); Стояли в уяві жінка та діти, рідна батьківська хата.. Але тверезий розум весь час нашіптував йому: «Остапе, не розкисай!..» (Андрій Головко, II, 1957, 572).